Рішення № 103759258, 24.03.2022, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/1206/21

Провадження № 2/172/527/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.03.2022 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Битяка І.Г. за участі: секретаря судового засідання - Глушко О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Васильківський відділ ДРАЦС у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про виключення з актового запису відомостей про батьківство, -

В С Т А Н О В И В

20.12.2021 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 27.02.2016 по 13.09.2016 року. Шлюб було розірвано на підставі рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 13.09.2016 року. Після розірвання шлюбу вони з відповідачем перебували у фактичних шлюбних відносинах. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина - ОСОБА_3 , в свідоцтві про народження якого батьком записаний ОСОБА_2 , матір`ю - позивачка. З моменту народження дитини, відповідач в сім`ї не проживає, матеріальної допомоги на утримання сина не надає. На даний час вона перебуває в декретній відпустці і коштів, які сплачує держава на дитину недостатньо для забезпечення необхідних умов життя дитині. Просить суд стягнути аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини.

Ухвалою судді від 22.12.2021 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, 13.01.2022 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Васильківський відділ ДРАЦС у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про виключення з актового запису відомостей про батьківство.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 вказує, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з позивачкою з 27.02.2016 по 13.09.2016 року, шлюб було розірвано на підставі Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 13.09.2016 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 народила сина - ОСОБА_3 , про що відділом ДРАЦС по Васильківському, Межівському, Покровському районах Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зроблено відповідний актовий запис № 228, в якому він на підставі ст. 126 СК України був записаний батьком цієї дитини. Це сталося через те, що він повірив відповідачці, яка запевнила його, що він є батьком дитини, бо в період з 2019 по кінець 2021 року сторони періодично перебували в стосунках. Тому, він у відділенні третьої особи склав заяву про визнання себе батьком дитини, оскільки дійсно вважав себе таким. Однак, зі спливом часу, він почав помічати, що дитина на нього не схожа, а сама відповідачка повідомила, що він в дійсності не є батьком дитини і вона його ошукала. Просить суд виключити відомості про батька - ОСОБА_2 , із актового запису про народження № 228 від 11.08.2020 року дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначити у справі судово-біологічну експертизу.

Ухвалою судді від 14.01.2021 року зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 , постановлено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Позивачка за первісним позовом надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини підтримує, зустрічний позов не визнає. Крім того, письмово повідомила, що під час реєстрації дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідач ОСОБА_2 достеменно знав що дитина не його та добровільно надав згоду на зазначення його батьком ОСОБА_3 в актовому записі про народження.

Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_5 надав суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з введенням воєнного стану, пов`язаного з агресією Російської Федерації та неможливості через це прибути до суду ОСОБА_2 .

Суд зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан на 30 діб, а указом № 133/2022 від 14.03.2022 року продовжено строк дії воєнного стану з 26.03.2022 року на 30 діб.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 зареєстрований та проживає в сел. Чаплине Синельниківського району Дніпропетровської області. При цьому, між населеними пунктами району, в тому числі між сел. Чаплине та сел. Васильківка, наявне регулярне транспортне сполучення, активні бойові дії у безпосередній близьклсті до вказаних населених пунктів не ведуться, а в своїй заяві представник відповідача не зазначив об`єктивних причин неможливості прибуття до суду ОСОБА_2 .

Тому суд вважає, що відсутні підстави для задоволення вказаної заяви, а матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення.

Представник третьої особи Плужник Т.В. надала заяву про розгляд справи у її відсутність, заперечень у справі не має.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що разом із зустрічним позовом ОСОБА_2 подав до суду клопотання про призначення судово-біологічної експертизи, яке представник позивача у підготовчому судовому засіданні не підтримав, відмовившись наполягати на його задоволені.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до такого.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В ході розгляду справи судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 27.02.2016 року, який рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 13.09.2016 року розірвано.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , в свідоцтві про народження якого серії НОМЕР_1 від 29.12.2020 матір`ю записана ОСОБА_1 , батьком - ОСОБА_2 .

З інформації Васильківського відділу ДРАЦС у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та копії актового запису про народження № 228 від 11.08.2020 року видно, що 11.08.2020 року за заявою матері дитини була проведена реєстрація народження дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про батька дитини записані зі слів матері - ОСОБА_1 .

Пізніше, 29.12.2020 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у Васильківському відділі ДРАЦС склали та підписали спільну заяву про визнання батьківства, згідно зі ст. 126 СК України, після чого до актового запису про народження № 228 від 11.08.2020 року були внесені зміни до прізвища дитини з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 , по батькові дитини з ОСОБА_9 на ОСОБА_10 , доповнено відомості про батька - ОСОБА_2 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України та видано повторно свідоцтво про народження дитини ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно зі ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною, суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

Частиною ж 5 статті 136 СК України встановлено, що не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 достеменно було відомо про те, що він не є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , 2020 року ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент звернення до відділу ДРАЦС із заявою про визнання батьківства, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про виключення з актового запису відомостей про батьківство необґрунтовані, а подання позову обумовлене бажанням уникнути сплати аліментних платежів.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 183 СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Разом з тим згідно зі ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» встановлено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

З матеріалів цивільної справи видно, що сторони по справі є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , 2020 року народження, відповідач перебуває у працездатному віці, відомості про надання відповідачем матеріальної допомоги на утримання дитини в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи встановлені судом обставини та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» за подання позовів про стягнення аліментів позивачі звільняються від сплати судового збору, тому за правилами ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 136, 180-183, 191 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 13, 16, 81, 89, 141, 211, 247, 259, 263-265, 430 ЦПК України, -

У Х В А Л И В

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

2. Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду - 20.12.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

3. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в межах суми платежів за один місяць.

4. Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 908,00 грн.

5. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Васильківський відділ ДРАЦС у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про виключення з актового запису відомостей про батьківство - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Г. Битяк