Ухвала суду № 103757408, 23.03.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1605/22

Провадження № 1-кс/461/1076/22

УХВАЛА

23.03.2022 року, слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Фролова Л.Д.,

при секретарі судового засідання Бараняку В.В.

за участі:

прокурора Щурко В.В.

захисника Стиранки М.Б.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ Національної поліції у Львівській області капітана поліції Пластунової Г.І. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста м. Новояворівськ Яворівського району Львівської області, громадянина України, українця, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого,-

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022140000000062 від 21.03.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з вказаним клопотанням, яке обґрунтоване тим, що18.03.2022 до ОСОБА_2 звернувся громадянин ОСОБА_3 з приводу з`ясування обставин перетину державного кордону України до Республіки Польща у власних потребах на декілька днів.

В свою чергу ОСОБА_2 18.03.2022 близько 20.00 год. зустрівся із ОСОБА_1 на автомобільній заправці «ОККО» в м. Яворів Львівської області, де в останнього виник умисел на організацію переправлення особи через держаний кордон України в сторону Республіки Польща, добре розуміючи, що на період дії правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років забороняється, повідомивши ОСОБА_2 , що його послуги щодо організації перетну державного кордону України будуть коштувати 20 000 доларів США (що відповідно до курсу Національного банку України станом на 21.03.2022 становить 585 000 гривень).

19.03.2022 близько 17.00 год. ОСОБА_1 , реалізовуючи свій злочинний умисел на переправлення ОСОБА_3 через державний кордон України, з корисливого мотиву, з метою конспірації та не викриття його злочинної діяльності організував зустріч із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на автомобільній заправці «Манго», що знаходиться по вул. Маковея, 149 в м. Яворів Яворівського району Львівської області, з метою обговорення умов перетину державного кордону України ОСОБА_3 .

В ході розмови ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 , що його послуги щодо організації перетину державного кордону України будуть коштувати 20 000 доларів США. Крім цього повідомив ОСОБА_2 , щоб ОСОБА_3 за допомогою мобільного додатку надіслав фото свого паспорту для виїзду за кордон ОСОБА_2 , а той в свою чергу, щоб переслав дане фото йому мобільним додатком «Telegram», уникаючи тим самим будь якого контакту із ОСОБА_3 . В разі виконання незаконних вимог ОСОБА_1 останній організує перетин державного кордону України ОСОБА_3 21.03.2022.

ОСОБА_3 , розуміючи, що у разі відмови на висунуті протиправні умови ОСОБА_1 , останній завдяки знайомствам із людьми дотичними до контрольного пункту пропуску «Краківець», може як посприяти у перетині ним державного кордону України так і перешкодити в цьому, та не бажаючи настання для себе негативних наслідків, будучи поставленим у безвихідь, змушений був погодитися на його протиправні вимоги.

Відповідно 21.03.2022 близько 18.00 год. ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу на переправлення ОСОБА_3 через державний кордон України, з корисливого мотиву, організував зустріч на автомобільній заправці «Манго», що знаходиться по вул. Маковея, 149 в м. Яворів Яворівського району Львівської області, де повідомив ОСОБА_3 , щоб останній поклав грошові кошти в сумі 20 000 доларів США (що відповідно до курсу Національного банку України станом на 21.03.2022 становить 585 000 гривень) в бардачок автомобіля марки «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_1 Литовської Республіки, користувачем якого є ОСОБА_2 , на що останній погодився та виконав його вказівку, після чого покинув місце зустрічі. В подальшому протиправна діяльність ОСОБА_1 була припинена правоохоронними органами, а грошові кошти в сумі 20 000 доларів США вилучено. Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Слідчий зазначив, що станом на день подання клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відтак просить слідчого суддю застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засідання клопотання підтримав, просив суд задовільнити його в повному обсязі.

Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечили. Зазначили, що ризики, наведені в клопотанні не доведені, та ґрунтуються на припущеннях. Крім того, ризик переховування обвинуваченого від суду та слідства не підтверджений, так як на території України введено воєнний стан та перетин кордону є неможливим. Щодо можливого впливу на свідка, вказали, що вони з підозрюваним не перебувають в тісних стосунках, а відтак такий ризик не відповідає дійсності. Враховуючи вищевикладене, просили застосувати до ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки такий зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими прокурор та слідчий обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов`язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Проаналізувавши наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий підтверджує доводи клопотання, слідчий суддя вважає, що вони свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, на підтвердження чого в матеріалах кримінального провадження наявні дані, які містяться в:

- заяві ОСОБА_3 про вчинення злочину від 20.03.2022;

- протоколі допиту свідка ОСОБА_3 ;

- протоколі огляду, ідентифікації та помічення грошових купюр від 21.03.2022;

- протоколі обшуку від 21.03.2022, проведеного у автомобілі марки «Opel Vectra», н.з. НОМЕР_1 ;

- протоколі затримання особи - ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України від 21.03.2022;

- протоколі допиту свідка ОСОБА_2 ;

- протоколі обшуку від 22.03.2022, проведеного у будинку АДРЕСА_2 ;

- протоколі допиту свідка ОСОБА_5 .

Слідчий суддя на даному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Тому, на підставі оцінки сукупності отриманих доказів, слідчим суддею визначено, що причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведене існування ризиків, а саме:

-ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду свідчить те, що у разі визнання винуватим, ОСОБА_1 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років із конфіскацією майна, а також враховуючи, що останній офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, що спонукатиме останнього ухилитися від органів досудового розслідування. Крім того, слідчий суддя враховує, що наявні в підозрюваного соціальні зв`язки не перешкоджають йому покинути територію України, як і матеріальний стан ОСОБА_1 , який дає йому можливість переховуватись від органу досудового розслідування та суду, у тому числі за межами території України;

- ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливість підозрюваного знищити або сховати викрадене майно, а також знаряддя та засоби вчинення правопорушень, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що соціальне становище, яке займає ОСОБА_1 (зв`язки із на даний час невстановленими досудовим розслідуванням особами причетними до контрольно - пропускного пункту «Краківець»), надає йому можливість доступу до документів, які мають важливе значення для встановлення істини у кримінальному провадженні;

- ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто незаконно впливати на потерпілого, та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні з метою надання показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а також узгоджувати з ними свої показання та створювати штучні докази непричетності до вчинення інкримінованого злочину;

При цьому, слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

Слідчий суддя не погоджується з позицією сторони захисту, що більш м`який запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що інші запобіжні заходи з об`єктивних причин не забезпечать законослухняну поведінку підозрюваного.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Істоміна проти України» встановлено, що застава має на меті не забезпечення відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім - забезпечення явки особи на судове засідання. Тому, розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. ЄСПЛ наголосив на тому, що суд повинен так само обережно і ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою.

В той же час слідчий суддя не погоджується з позицією слідчого та прокурора про застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 235 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий розмір на переконання слідчого судді є надмірним тягарем для ОСОБА_1 , оскільки останній не працює. Крім того, слідчим та прокурором не надані докази, що підозрюваний має майно та заощадження.

Враховуючи, що кримінальне правопорушення, в якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 віднесене кримінальним законом до категорії тяжких злочинів, несе високу суспільну небезпеку та негативні наслідки для громадянського суспільства, а також можливість настання ризиків, пов`язаних із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження, - розмір застави визначається слідчим суддею у максимально визначеному кримінальним законом розмірі.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 369-372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого,- задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 діб, тобто до 22 травня 2022 року.

Визначити ОСОБА_1 заставу, в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 198480 грн., та у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком на 60 діб наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з свідками сторони обвинувачення в даному кримінальному провадженні, а саме з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Повний текст ухвали проголошено 25 березня 2022 року о 11 год. 15 хв.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Л.Д. Фролова