Рішення № 1037557, 04.10.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

04.10.2007

Справа №2-2/7279-2007

За позовом: Державного підприємства „Дельта – лоцман” (54001, м.Миколаїв, вул..Лягіна, 27)

До відповідача: Державного підприємства „Керченський морський торговельний порт” (98312, м.Керч, вул..Кірова, 28)

Про стягнення 52356,51дол.США.

Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача : Беседков – представник, доруч. у справі.

Від відповідача : Клімачова – фах. ю/к., доручення у справі.

Суть спору:

Позивач - Державне підприємство „Дельта – лоцман” звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Державного підприємства „Керченський морський торговельний порт” про стягнення 52356,51дол.США. у тому числі: заборгованості у розмірі 4 8311,50 дол. США, пені у розмірі 1713,41дол. США та штрафу у розмірі 2331,60 дол. США.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі правочину укладеного між сторонами відповідно до ст.ст.207,638 ЦК України та ст.181 ГК України шляхом прийняття до виконання замовлень, суднам, які знаходились під агентуванням відповідача, були надані послуги з лоцманського проведення та регулювання руху суден.

Позивач надав відповідачу послуги з лоцманського проведення та регулювання руху суден у повному обсязі, що підтверджується лоцманськими квитанціями та квитанціями служби регулювання руху суден. Відповідно до діючого законодавства, боржник повинен виконати обов’язок по сплаті отриманих послуг у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, яким вважається день отримання відповідачем виставленого рахунку. Свої зобов’язання по оплаті у зазначений строк відповідач не здійснив, заборгованість з послуг лоцманського проведення та служби регулювання руху суден складає 4 8311,50 дол. США Згідно з ч.2 ст. 231 ЦК України, за порушення строків виконання зобов’язання зі своєчасної оплати рахунків відповідачу нарахована пеня в розмірі 0,1 відсотка вартості послуг за кожний день прострочення, яка відповідно до розрахунку становить 1713,41дол. США та штраф в розмірі 7%, що становить суму 2331,60дол. США.

Відповідач у судовому засіданні, яке відбулося 14.6.2007року, представив відзив на позовну заяву, у якому у частині стягнення 43928,32 дол. США просить припинити провадження у справі відповідно до п.1-1ст.80 ГПК України, а у частині стягнення 4383,18 дол. США просить позивачу відмовити тому, що ці кошти відмовляється сплатити генеральний агент, тому він просить суд залучити до участі у справі генеральних агентів наведених у клопотанні «Про залучення до участі у справі третіх осіб, що не заявляють самостійні вимоги на стороні відповідача».

Що стосується пені у сумі 1713,41дол. США та штрафу у розмірі 2331,60дол.США відповідач просить суд зобов’язати позивача здійснити перерахування мотивуючи тим, що позивачем нараховані санкції на ту суму, яка не була отримана портом від генеральних агентів, крім того позивачем на підставі п.2ст.231 ГК України на суму заборгованості нарахована пеня та додатково штраф, це нарахування на думку відповідача є помилковим, оскільки ця норма встановлює санкції за несвоєчасне виконання робіт, послуг.

У судовому засіданні, що відбулося 11.9.2007р., була оголошена перерва на 04.10.2007р., після перерви засідання було продовжено за участю тих же представників сторін.

У засіданні суду, що відбулося 04.10.2007р. позивач заявив клопотання про припинення провадження у справі у частині стягнення 43928,32 дол. США у зв’язку із відсутністю предмету спору, що відображено у протоколі судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Суд вважає за необхідне дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства є, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто, суд вважає за потрібне застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним|виробленого,справленого| належним чином (ст. 599 ЦК України).

На підставі правочину укладеного між сторонами відповідно до ст.207 ЦК України за заявками відповідача в період з 01.02.2007р. по 28.02.2007р. позивач надав відповідачу послуги з лоцманського проведення та регулювання руху суден.

Позивач вважає, що послуги надані на загальну суму 48311,50 дол. США, але судом встановлено, що в цю суму позивач включив 8051,94 дол. США – ПДВ на надані послуги.

Після звернення позивача з позовом у суд відповідачем сплачено 43928,32 дол. США, (що підтверджується матеріалами справи, та визнається позивачем) в тому числі 3668,76 дол. США – НДС та 40259,56 дол. США – борг за надані послуги.

У зв'язку з вищенаведеним, враховуючи клопотання позивача про припинення провадження по справі у частині стягнення 43928,32 дол. США у зв’язку із відсутністю предмету спору, в частині стягнення 43928,32 дол. США провадження у справі підлягає припиненню у зв’язку із відсутністю предмету спру.

У частині стягнення ПДВ в сумі 4383,18 дол. США позов не підлягає задоволенню за наступними підставами:

Згідно підпункту ”е” п.6.5.ст.6 ЗУ „Про податок на додану вартість” (далі ЗУ „Про ПДВ”) місцем постачання послуг персоналу по обслуговуванню морських судів, є місце надання таких послуг - борт судна, тобто територія тієї держави під прапором якої судно ходить, юрисдикція прибережної держави не розповсюджується на іноземне судно, іноземне судно, що перетинає митну територію України, заходячи в територіальні води України, зберігає за собою статус території тієї держави, під прапором якої судно знаходиться, а оскільки на іноземне судно не розповсюджується юрисдикція України, то відповідно до ст. 5 Митного кодексу України, таке судно не є митною територією України. Місцем надання послуг лоцманської служби є безпосередньо борт судна, на якому знаходиться лоцман, а не акваторія по якій ходить судно, послуга з лоцманської проводки надається персоналу іноземного судна, місцем надання послуг лоцманської служби судновласникам-нерезидентам є територія іноземної держави і такі послуги згідно п.3.1.ст.3 ЗУ „Про ПДВ” не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Відповідно до ст. 26 Конвенції ООН по морському праву, ратифікованої ЗУ від 03.6.1999р. № 728-ХIY іноземне судно, що проходить через територіальне море, може обкладатися тільки зборами в оплату за конкретні послуги, надані такому судну.

Згідно ст. 127 вищенаведеної Конвенції, транзитне проходження не підлягає оподаткуванню ніяким митом та податками, зборами за винятком зборів, які стягаються за конкретні послуги, надані такому судну.

За таких обставин, відсутні правові підстави для включення до вартості наданих послуг суми податку на додану вартість, оскільки це суперечить нормам міжнародного права.

Також, необхідно зазначити те, що відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 27.6.1996р. №214 «Про затвердження Зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України» сплата зборів і плати здійснюється відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. №15 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». При цьому, державна належність судна і відповідно наданий йому статус під час справляння зборів і плати визначається за прапором, під яким це судно ходить, незалежно від того, хто є його власником і хто його використовує.

Слід зазначити, що Верховний Суд України у постанові від 18.07.2006р по справі № 24/280 дійшов висновку, що оскільки послуги з лоцманського проведення та регулювання руху суден сприяли переміщенню вантажу транзитом до кінцевого місця споживання за межами України, вони є такими, що безпосередньо пов’язані з транзитом вантажів, тому підлягають звільненню від нарахування податку на додану вартість за ставкою 20 %.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду при розгляді однієї справи, не доводяться знов при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті ж сторони.

Позивачем також, заявлена вимога про стягнення пені у розмірі 1713,41 дол. США та штрафу в сумі 2331,60 дол. США.

У цій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки:

Стаття 549 ЦК України визначє наступне: 1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання..

Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Однак, сторони не уклали угоду про забезпечення виконання зобов'язання у вигляді штрафу та пені у письмовій формі.

Крім того, пеня яку просить стягнути позивач у розмірі 1713,41 дол. США складається з 1427,84 дол. США – пеня на борг та 285,57 дол. США – пеня на ПДВ, а штраф у розмірі 2331,60 дол. США складається з 1943 дол. США – штраф на борг та 388,60 дол. США – штраф на ПДВ. Із вищенаведеного випливає, що пеня у розмірі 285,57 дол. США нарахована на суму несплаченого ПДВ, штраф у розмірі 388,60 дол. США нарахований на суму несплаченого ПДВ, у зв’язку із тим, що суд прийшов до висновку, що ПДВ не підлягає стягненню, тому пеня та штраф нарахуванню та сплаті не підлягають.

Витрати по оплаті держмита відносяться на сторони таким чином:

У зв’язку з тим, що відповідачем борг в сумі 43928,32 дол. США перерахований після звернення з позовом до суду, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, держмито та витрати по оплаті інформаційно-технічних послуг з цієї суми відноситься на відповідача.

За згодою представників сторін в судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення

Повний текст рішення підготовлений та підписаний 08.10.2007р.

Керуючись ст.ст.49,77, п.1-1ст.80,ст. ст.82,84,85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. У стягненні боргу за податком на додану вартість у розмірі 4383,18 дол. США, пені у розмірі 1713,41 дол. США, штрафу у розмірі 2331,60дол. США, відмовити.

2. У частині стягнення 43928,32 дол. США провадження у справі припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.

3. Стягнути з Державного підприємства „Керченський морський торговельний порт” (98312, м. Керч, вул. Кірова, 28, р/р26008019089 у КФ АБ «Експрес-Банк», МФО 384674, код ЄДРПОУ 01125554, ІПН 011255501063, св № 00340321) на користь ДП „Дельта-лоцман”, (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27, код ЄДРПОУ 25374003, р/р 26006129800238, р/р 26009128400238 у МФ ВАТ «Кредит промбанк», МФО 326007, VAT KREDITPROMBANK KIEV for NIKOLAEV BRANCH, SWIFT: KPRBUAUK, MFO 326007, acc.: 26009128400238. SE «DELTA – PILOT», банк-кореспондент: Citibank N. A., New York, NY, SWIFT BIC: CITSUS33, асс.: 36156488 ) 439,28 дол. США держмито, 59грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.