Ухвала суду № 103755617, 22.03.2022, Герцаївський районний суд Чернівецької області

Справа № 1-кс/714/64/22

ЄУН: 714/196/22

У Х В А Л А

"22" березня 2022 р. м.Герца

Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1

секретар судових засідань ОСОБА_2

за участі: прокурора ОСОБА_3 , володілець майна ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

Як зазначено в клопотанні, в провадженні слідчого відділення ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області знаходяться матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 березня 2022 року за №12021262020000788 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.

Підставою для внесення відомостей стало те, що 20 березня 2022 року о 15.40 год., під час перетину Державного кордону України в межах контрольно-пропускного пункту с.Тереблече Чернівецького району, працівникам Державної прикордонної служби України, під час перевірки документів щодо виїзду за кордон, громадянин України ОСОБА_4 надав документи, що надають право виїзду за межі території України, у вигляді довідки про те, що вказаний громадянин не підпадає військовій службі за призовом під час мобілізації, з явними візуальними ознаками підробки вказаної довідки.

Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , діючи умисно, протиправно, з метою отримання довідки, що він не підлягає військовій службі за призовом під час мобілізації, як особа, що виключена з військового обліку, за допомогою якої останній мав намір виїхати за межі України в період воєнного стану в Україні відповідно до Указу Президента України №64 від 24.02.2022 року та дії заборони про виїзд за межі України осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років, звернувся до невстановленої слідством особи за допомогою в її отриманні. В подальшому, з 17 березня 2022 року, ОСОБА_4 , маючи умисел, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, достовірно знаючи, що довідка №21030/24-а від 17.03.2022р. видана на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в тому, що він дійсно не підлягає військовій службі за призовом під час мобілізації, як особа, що виключена з військового обліку (по графі II стаття 21-а гр. наказу МОУ №402 від 14.08.2008) за станом здоров`я, є підробленою, так як видана в порушення законного порядку її отримання, перебуваючи в невстановленому слідством місці, отримав від невстановленої слідством особи, вказану довідку.

В ході огляду місця події за адресою с.Тереблече Чернівецького району Чернівецької області на контрольно-пропускному пункті «Порубне» виявлено та вилучено транспортний засіб марки «Тоуоtа Саmгу» з номерним знаком НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

Під час проведення досудового розслідування встановлено, що транспортний засіб марки «Тоуоtа Саmгу» з номерним знаком НОМЕР_1 на момент виявлення перебував у користуванні/володінні ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , власником транспортного засобу марки «Тоуоtа Саmгу» з номерним знаком НОМЕР_1 є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Оскільки вказаний транспортний засіб та документ про його реєстрацію, за постановою слідчого від 20 березня 2022 року були визнані речовими доказами по даному кримінальному провадженню, з метою уникнення їх знищення, втрати або пошкодження, прокурор просив накласти на них арешт.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

ОСОБА_4 , як володілець майна, в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.

Вислухавши думку прокурора, володільця майна, дослідивши додані до клопотання письмові докази, слід зазначити про наступне.

Відповідно до ч.1 та п.7 ч.2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, метою якого є досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування.

Звертаючись до суду з клопотанням про арешт майна, слідчий як на правову підставу свого клопотання послався саме на необхідність накладення арешту на майно за для забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до п.1 ч.2 та ч.3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та можу бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям речових доказів зазначених у статті 98 цього Кодексу.

Нормою ст.98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З наданих до клопотання матеріалів вбачається, що 20 березня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №12022262020000788 про вчинення кримінальних правопорушень за ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,за фактом підроблення офіційного документу, яке видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, вчинене за попередньою змовою групою осіб та фактом використання завідомо підробленого документа.

Як вбачається, з протоколу огляду місця події від 20 березня 2022 року, за адресою с.Тереблече Чернівецького району Чернівецької області на контрольно-пропускному пункті «Порубне» виявлено та вилучено транспортний засіб марки «Тоуоtа Саmгу» з номерним знаком НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

Виявлені тавилучені транспортний засіб та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу визнані речовими доказами; транспортний засіб переданий на зберігання на спеціальний майданчик тимчасово затриманих транспортних засобів по вул.Комунальників,4В в м.Чернівці; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу вирішено зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирішуючи питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен зокрема враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч.2 ст. 173 КПК).

За наведених вище обставин, прихожу до висновку про відмову в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, яке було вилучено та визнано речовими доказами, а саме на транспортний засіб марки «Тоуоtа Саmгу» з номерним знаком НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , оскільки прокурором не доведено правової підстави для накладення арешту на таке майно, не доведено, що вилучені транспортний засіб і свідоцтво про його реєстрацію мають значення речових доказів в даному провадженні, тобто, що вони зберегли на собі сліди протиправної діяльності, є засобами або знаряддями його вчинення або ж у них містяться відомості, які потребують дослідження в ході досудового розслідування.

Згідно ч.3 ст.173КПК України відмова у задоволенні клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі всього тимчасово вилученого майна.

Керуючись ст.ст. 110, 131, 170, 171, 173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання прокурора Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна відмовити.

Вилучений транспортний засіб марки «Тоуоtа Саmгу» з номерним знаком НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 повернути особі, в якої він був вилучений.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернівецького апеляційного суду протягом 5-ти днів.

Слідчий суддя