Рішення № 1037553, 04.05.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

04.05.2007

Справа №2-7/5013-2007

За позовом Фірми «Виробничо-комерційна організація «Крим» (95022, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 14, ідентифікаційний код 30689419)

До відповідача Кримського виробничого концерну нерудних будівельних матеріалів «Кримнерудпром» (95022, м. Сімферополь, вул. Бородина, 14-А, ідентифікаційний код 05434111)

Про стягнення 253741,20 грн.

Суддя Дворний І. І.

представники:

Від позивача – Юдаков В. В., предст., дов. від 26.03.2007 р.

Від відповідача - не з’явився.

Суть справи: Фірма «Виробничо-комерційна організація «Крим» звернулась до Господарського суду АР Крим з позовом до Кримського виробничого концерну нерудних будівельних матеріалів «Кримнерудпром» про стягнення 253741,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань по повній та остаточній оплаті виконаних позивачем за договором підряду від 28.11.2006 р. будівельно-ремонтних робіт, через що заборгованість Кримського виробничого концерну нерудних будівельних матеріалів «Кримнерудпром» перед Фірмою «Виробничо-комерційна організація «Крим» складає 253741,20 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

28.11.2006 р. між Фірмою «Виробничо-комерційна організація «Крим» (Підрядник) та Кримським виробничим концерном нерудних будівельних матеріалів «Кримнерудпром» (Замовник) був укладений договір, згідно п. 1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов’язання з виконання електромонтажних робіт та автономного опалювання в адміністративній будівлі концерну згідно локального кошторису та договірної ціни.

Відповідно до п. 2.1 Договору ціни договору на роботи, що виконується, визначаються локальними кошторисами, затвердженими Замовником.

Оплата за цим договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника протягом 3 банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт (п. 3.1 Договору).

В п. 4.1 Договору передбачено, що підрядник зобов’язується виконати роботи, вказані в п. 1.1 цього Договору, до 01 лютого 2007 р.

Строк дії договору: до повного виконання сторонами зобов’язань за цим договором (п. 4.2 Договору).

Згідно з п. 8.1 Договору Замовник підтверджує приймання виконаних робіт підписанням актів виконаних робіт.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Причому в ч. 1 ст. 838 ЦК України акцентується, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником — як замовник.

01.01.2007 р. між Будівельним виробничим підприємством «Строитель-Плюс» (Підрядник) та Фірмою «Виробничо-комерційна організація «Крим» (Замовник) був укладений договір підряду №165, відповідно до п. 1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов’язання з виконання загальнобудівельних робіт з ремонту адміністративної будівлі за адресою: вул. Бородіна, 14 згідно локального кошторису та договірної ціни, яка є невід’ємною частиною договору.

Ціна договору визначається відповідно до акту виконаних робіт (п. 2.1 Договору).

Оплата за цим договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника після підписання акту виконаних робіт (п. 3.1 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладених договорів Будівельним виробничим підприємством «Строитель-Плюс» були виконані підрядні роботи на загальну суму 253741,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актом приймання виконаних підрядних робіт та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2007 року. Вартість виконаних робіт була сплачена позивачем в повному обсягу, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення.

Однак, до часу подачі позову до суду відповідачем не була сплачена вартість виконаних підрядних робіт, через що заборгованість Кримського виробничого концерну нерудних будівельних матеріалів «Кримнерудпром» перед Фірмою «Виробничо-комерційна організація «Крим» складає 253741,20 грн. та підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків від 26.03.2007 р., підписаним обома сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач не представив суду доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 253741,20 грн., у той час як відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При таких обставинах матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по повній та своєчасній оплаті виконаних позивачем за договором підряду від 28.11.2006 р. будівельно-ремонтних робіт, через що вимоги позивача щодо стягнення з Кримського виробничого концерну нерудних будівельних матеріалів «Кримнерудпром» суми боргу у розмірі 253741,20 грн. підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 04.05.2007 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 10.05.2007 р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Кримського виробничого концерну нерудних будівельних матеріалів «Кримнерудпром» (95022, м. Сімферополь, вул. Бородина, 14-А, ідентифікаційний код 05434111) на користь Фірми «Виробничо-комерційна організація «Крим» (95022, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 14, ідентифікаційний код 30689419) суму заборгованості у розмірі 253741,20 грн., 2537,41 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.