Ухвала суду № 103755229, 24.03.2022, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/699/21

1-кп/212/158/22

У Х В А Л А

24 березня 2022 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Колочко О.В.,

за участю секретаря судового засідання Ігнатьєвої А.А.,

за участю:

прокурора - Дрозача А.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Калюпіна Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває вищезазначене кримінальне провадження, у якому стосовно обвинуваченого під час досудового розслідування обрано запобіжний захід - тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що на даний час не зменшилися ризики, які були встановлені під час обрання запобіжного заходу. Так, ОСОБА_1 , який не має міцних соціальних зв`язків, раніше неодноразово судимий, знаходячись на волі зможе ухилитися від суду, а також є ризик вчинення нового кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений не має джерела доходу, крім того, зважив на тяжкість покарання, яке може бути призначено ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечив проти клопотання прокурора, заявив про зміну запобіжного заходу на більш м`який, посилаючись на бажання взяти участь у обороні держави під час воєнного стану. При цьому зазначив, що не зважаючи на свій стан здоров`я, він може брати участь у бойових діях, оскільки має певну підготовку.

Захисник обвинуваченого Калюпін Ю.В. підтримав клопотання обвинуваченого, зазначив, що оскільки обвинувачений виявив бажання захищати державу, є доцільним змінити йому запобіжний захід на домашній арешт у певний час доби.

Прокурор заперечив проти клопотання обвинуваченого, вважав, що для його задоволення відсутні законні підстави.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.

Ухвалою суду від 10 лютого 2022 року обвинуваченому продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою по 10 квітня 2022 року включно.

Відповідно до ст.331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження /зміну/ запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначених прокурором.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого суд враховує дані про особу обвинуваченого, який не одружений, раніше неодноразово судимий, зокрема за вчинення умисних злочинів пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, має зареєстроване місце проживання, має захворювання на ВІЛ-інфекцію, неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, інвалідності не має.

Також, суд враховує характер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому злочину, що в сукупності вказує про суспільну небезпеку як самого діяння, так і особи, яка обвинувачується у його вчиненні, а також те, що цей злочин віднесено згідно статті 12 КК України до тяжкого злочину, а саме ч. 2 ст. 307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також зважає на практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Отже, на підставі викладеного суд, виходячи з положень статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог частини першої статті 197 КПК України, дійшов висновку, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості діяння, яке йому інкримінуються, а разом з іншим, допомагає уникнути ризиків, існування яких доведено, і які не зменшилися, є реальними, а саме ризик переховування від суду, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, тому суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому строком на 60 днів.

З урахуванням наведених вище даних про обвинуваченого, який непрацевлаштований, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, таким чином у нього відсутні міцні соціальні зв`язки, наявність судимостей, зокрема за вчинення умисних злочинів пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, а тому суд вважає, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, і застосування саме такого запобіжного заходу буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.

Окрім цього, Верховна Рада України 24 лютого 2022 року на позачерговому засіданні запровадила воєнний стан через вторгнення Росії в Україну, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Також, суд зважає, що на час вирішення питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого у кримінальному провадженні не вчинені всі необхідні дії для встановлення об`єктивної істини у справі, судове слідство не закінчено, зокрема не допитано обвинуваченого, не вирішені клопотання обвинуваченого у порядку доповнення судового розгляду, і як наслідок, у цей період, є наявними обставини, визначені п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Що стосується клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, суд вважає його необґрунтованим і з наведених вище підстав таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 183, 194, 202, 331, 376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 22 травня 2022 року включно.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити уповноваженій особі за місцем ув`язнення.

Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Суддя О. В. Колочко