Постанова № 103754779, 23.03.2022, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/2265/21

Провадження № 3/694/244/22

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.03.2022 року м. Звенигородка

Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Черкаській області ДПС України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, працюючу головним бухгалтером ВСП «Звенигородські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго», проживаючу по АДРЕСА_1 ,

зач. 1 ст. 163-4 КУпАП,

в с т а н о в и л а:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №350/23-00-07-1318/25204637 від 22.11.2021 року вчинила правопорушення пп.168.1.5, п.168.1 ст. 168, пп.176.2а п.176.2 ст. 176.2 ст.176 Податкового кодексу, що призвело до порушення граничних термінів сплати до бюджету податку на доходи з фізичних осіб по заробітній платі на загальну суму 1802319.75 грн., в тому числі за 2017 рік в сумі 1650086,97 грн. та за січень 2018 року в сумі 152232,78 грн.; пп.1.4 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу ХХ та пп. 168.1.5, п.168.1 ст. 168; п.176.2а, ст. 176 Податкового кодексу, що призвело до порушення граничних термінів сплати до бюджету військового збору на загальну суму 140725.29 грн. в тому числі за 2017 рік в сумі 131877.52 грн. та за січень 2018 року в сумі 8847.77 грн. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1ст. 163-4 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Причини своєї неявки не повідомила. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

За таких обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі правопорушника враховуючи, щост.268 КУпАПне передбачена обов`язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 163-4 КУпАП. Згідно практики Європейського Суду з прав людини, зокрема Рішення від 03.04.2008р. справа "Пономарьов проти України", сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суддя вважаєза можливепроводити розглядсправи завідсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в судовому засіданні не знайшло підтвердження вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст.163-4 КУпАП ОСОБА_1 з наступних підстав.

Згідно зіст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, зокрема, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та засобів, що мають функції відеозапису, тощо.

У відповідності до ст. 9 Кодексу України про адміністративне правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. За відсутності хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом. У багатьох випадках вона залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення, а також від причинного зв`язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності. Суб`єктивна сторона правопорушення - сукупність ознак, що характеризують психічне ставлення особи до вчиненого нею протиправного діяння і його негативних наслідків, а саме вина, мотив, мета правопорушення. Обов`язковою ознакою тут є вина, що виражається у формах умислу (прямого і непрямого) чи необережності (злочинної самовпевненості і злочинної недбалості).

Разом з тим, відповідно до п. 3.2.6 статуту ПАТ «Черкасиобленерго» Товариство має право створювати на території України та поза її межами філії, представництва, відділення та інші відокремлені структурні підрозділи. Такі відокремлені структурні не мають статусу юридичної особи і дають на основі положень про них, затверджених товариством.

Відокремлений структурний підрозділ «Звенигородські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго» є відокремленим структурним підрозділом, що діє на підставі Положення П_ВП_05.

Відповідно до п. 1.5. Положення відокремлений структурний підрозділ «Звенигородські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго» не є юридичною особою і здійснює свою господарську економічну діяльність згідно чинного законодавства України у межах даного положення.

Відокремлений структурний підрозділ «Звенигородські енергетичні мережі» має незакінчений баланс. Фінансування видатків відокремленого структурного підрозділу здійснює ПАТ «Черкасиобленерго».

Отже, всі доходи і витрати направляються до ПАТ «Черкасиобленерго» і вже Товариство визначає фінансовий результат.

Крім того, ПАТ «Черкасиобленерго» консолідовано формує декларації та сплачує податки, а кошти на сплату заробітної плати, сплату єдиного соціального внеску та на будь які інші господарські витрати надходять структурним підрозділам від Товариства.

Таким чином, головний бухгалтер відокремленого структурного підрозділу ПАТ «Черкасиобленерго» не може вплинути на виконання вимог зазначених в акті перевірки ГУДПС у Черкаській області.

Відповідно до ст.ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ч.1 ст.163-4 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

Слід зазначити, що ст.163-4 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій... .

Водночас в даному випадку мало місце несвоєчасне перерахування податку, тобто, склад правопорушення, передбачений ст.163-4 КУпАП - відсутній.

Крім того, зазначена норма є бланкетною, тобто такою, що відсилає до нормативно-правового акту, яким визначено обов`язковість та порядок ведення податкового обліку суб`єктами господарювання.

Статтею 280 КУпАПпередбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2ст. 251 КУпАПобов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначенихст. 255 цього Кодексу.

Особа, що склала адміністративний протокол зобов`язана надати до суду докази, які б доводили наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення.

Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України»,ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини` стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Згідно зКпАП Україниніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1,2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).

Діяння тільки тоді визнається адміністративним правопорушенням, коли воно містить всі ознаки його складу, відсутність хоча б однієї з них означає відсутність складу взагалі.

Відповідно до конституційного принципу, закріпленого вст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно дост.7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Стаття 247 Кодексу України про адміністративні правопорушенняне передбачає підстави для закриття провадження у справі у зв`язку з недоведеністю вини особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 1ст. 247 КУпАПпровадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Зазначене є підставою для закриття провадження в справі в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення через недоведеність належними доказами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 163-4 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст.7,221,247,252,256,279,283,284 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и л а:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1ст.163-4 КУпАПзакрити за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Черкаського апеляційного суду.

Суддя Д.І. Сакун