Рішення № 103750382, 24.03.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/26323/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду із позовом звернулося Головне управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 5085,32 грн (а.с.1-3).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що ФОП ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований Миколаївською районною державною адміністрацією Одеської області від 16.02.2018 за № 25420000000001438, за даними ГУ ДПС перебуває на обліку як платник податків у Миколаївській державній податковій інспекції, ГУ ДПС з 16.02.2018 та зареєстрований за №152318034807. Станом на 25.10.2021 року, відповідно до довідки про суми податкового боргу, розрахунку заборгованості та інтегрованої картки платника (далі - ІКП), податкова заборгованість відповідача перед бюджетом становить 5085,32 грн.

Заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб виникла в результаті: нарахування по заяві про застосування спрощеної системи оподаткування №1243/Ш/15-23 від 19.02.2018 року у розмірі 2892,44 грн за період з 20.08.2019 по 20.06.2016 (з урахуванням сплат); проведення камеральної перевірки та прийняття акту №000086/15-32-55-07/2152301407 від 08.10.2018 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення-piшення №0006415507 вiд 08.10.2018 року на загальну 744,60 грн (ш/c); проведення камеральної перевірки та прийняття акту №018901/15-32-55-06/ НОМЕР_1 від 14.11.2019 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рiшення №0242665506 від 14.11.2019 року на загальну 1448,28 грн.

Податковим органом направлено податкову вимогу форми «Ф» №669-55 від 09.01.2019 року платнику, однак борг не погашено.

Позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 28.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.40-41).

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надав, жодних заяв, клопотань по справі в автоматизованій системі діловодства не зареєстровано.

Справа розглянута у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 є платником податків та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.33-34).

19.02.2018 року відповідачем до контролюючого органу, з метою зміни форми системи оподаткування було подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (а.с. 25).

Пунктом 291.3 ст. 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до п. 293.1, 293.2 ст. 293 ПК України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема, для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно п. 294.1 ст. 294 ПК України визначено, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

Відповідно до п. 294.4. ст. 294 ПК України для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.

Згідно п. 295.1 ст. 254 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Таким чином, заява ФОП ОСОБА_1 від 19.02.2018 про застосування спрощеної системи оподатковування є підставою для нарахування та сплати ним єдиного податку.

08.10.2018 року позивачем складено акт про результати камеральної перевірки своєчасності сплати до бюджету єдиного податку з фізичних осіб №000086/15-32-55-07/ НОМЕР_1 (а.с. 27-28), яким виявлені порушення ст. 54 та п. 295.1 ст. 295 ПК України, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення №0006415507 вiд 08.10.2018 року на загальну 744,60 грн (а.с. 29), яке було відправлено відповідачу рекомендованим листом та отримано ним 26.12.2018 року, що підтверджується поштовим повідомленням, наявним в матеріалах справи (а.с. 30).

14.11.2019 року позивачем складено акт про результати камеральної перевірки своєчасності сплати до бюджету єдиного податку з фізичних осіб №018901/15-32-55-06/ НОМЕР_1 (а.с. 32), яким виявлені порушення ст. 54 та п. 295.1 ст. 295 ПК України, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення №0242665506 від 14.11.2019 року на загальну 1448,28 грн (а.с. 31), яке було відправлено відповідачу рекомендованим листом та отримано ним 16.04.2020 року, що підтверджується поштовим повідомленням, наявним в матеріалах справи (а.с. 32 на звороті).

Податкові зобов`язання не сплачені, у результаті чого виникла податкова заборгованість. Згідно з розрахунком заборгованості, довідки-розрахунку заборгованості та ІКП загальна сума податкового боргу позивача станом на 25.10.2021 становить 5085,32 грн (а.с. 7-24).

Податковим органом направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення податкову вимогу форми «Ф» №669-55 від 09.01.2019 року, на податкову адресу відповідача, а саме: АДРЕСА_1 , яке та отримано ним 07.02.2019 року, що підтверджується поштовим повідомленням, наявним в матеріалах справи (а.с. 26), заборгованість не сплачена.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до вимог п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Главою 1 розділу XIV ПК України передбачено особливий порядок оподаткування суб`єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПК України).

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 - 298.1.4 ПК України.

Так відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПК України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб`єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

При цьому, відповідно до пункту 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст. 59 ПК України).

Пунктом 58.3 статті 58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до статті 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Отже, податкові повідомлення-рішення №0006415507 вiд 08.10.2018 року (а.с. 29) та №0242665506 від 14.11.2019 року (а.с. 31) вважаються належним чином врученим відповідачу, доказів його оскарження відповідачем не надано.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст. 59 ПК України).

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості, податковим органом направлено податкову вимогу форми «Ф» №669-55 від 09.01.2019 року, на податкову адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, яке та отримано ним 07.02.2019 року, що підтверджується поштовим повідомленням, наявним в матеріалах справи (а.с. 26).

Відповідно до підпункту е пункту 176.1 статті 176 ПК платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Аналіз зазначених норм закону свідчить, що у платника податку виникає безумовний обов`язок зі сплати узгодженого грошового зобов`язання. Несплачена сума грошового зобов`язання у встановлений законом строк є податковим боргом.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 12, 242-246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП: 44069166) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь держави податковий борг у сумі 5085,32 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя О.О. Хурса