Рішення № 103750027, 24.03.2022, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2022 р. справа № 300/8107/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні та виплаті пенсії за списком №2 і зобов`язання зарахувати періоди роботи до спеціального стажу, а також призначити пенсію на пільгових умовах за списком №2 з 18.08.2021, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Капак Віталій Михайлович (надалі по тексту також - представник позивача), звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач-1, Головне управління ПФУ в області, орган пенсійного фонду, орган пенсійного забезпечення, Управління) про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні та виплаті пенсії за списком №2 і зобов`язання зарахувати періоди роботи до спеціального стажу, а також призначити пенсію на пільгових умовах за списком №2 з 18.08.2021.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно і необґрунтовано прийнято рішення від 26.08.2021 за №092350001967 і від 07.10.2021 за №092350001967 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах за списком №2. Першу і другу відмову управління сформувало з підстав відсутності у позивача документально підтвердженого пільгового стажу 12 років і 6 місяців та загального страхового стажу 28 років і 6 місяців, врахувавши при цьому до загального стажу тільки 26 років 6 місяців 10 днів і до пільгового стажу - 1 рік 10 місяців 11 днів. Мотивуючи відмову у рішеннях від 26.08.2021 і від 07.10.2021 відповідач вказав на не подання ОСОБА_1 уточнюючих довідок, довідок про зайнятість особи за посадою, що передбачена у відповідному списку, протягом повного робочого дня (не менше ніж 80%), а також не представлення матеріалів про результати атестації робочих місць за стаж після 21.08.1992 року, зокрема, наказ підприємства, яким затверджено результати атестації робочих місць, проатестованість структурних підрозділів та посад працівників (перелік робочих місць), в тому числі не підтвердження сплати страхових внесків, починаючи з 01.01.2004.

Разом з тим відмовляючи у призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах відповідач послався на вимоги статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Позивач стверджує, що у спірному випадку слід врахувати пункт 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду від 23.01.2020 за №1-р/2020, яким визначено необхідність застосування статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII (надалі по тексту також - Закон №1788-XII) в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах. А саме, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

ОСОБА_1 наполягає на тому, що спірні періоди роботи з 15.07.1985 по 22.02.1992, з 03.01.2001 по 19.07.2003, з 04.09.2003 по 12.10.2004, з 12.10.2004 по 31.12.2008, з 18.06.2009 по 09.11.2009, з 12.12.2009 по 14.08.2010, 15.08.2010 по 26.08.2010, з 27.08.2010 по 12.10.2015, з 15.10.2015 по 10.06.2016 підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача за списком №2, так як працівник не несе відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації робочих місця, а обов`язок такий покладений на керівника підприємства. Як наслідок непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для незарахування відповідного періоду до страхового стажу і відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Крім того спірні періоди роботи, відпрацьовані на території Російської Федерації, а тому при визначенні права на пенсію та обчисленні її розміру слід керуватися також нормами міжнародного права. Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Додатково позивач стверджує, що весь стаж роботи на підприємствах підтверджується відповідними записами у трудовій книжці з посиланням на дату та номер наказів про прийняття і звільнення, а також із зазначенням про зайнятість повний робочий день під землею. При цьому подання уточнюючих довідок необхідне тільки у разі відсутності трудової книжки або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення. З наведених підстав ОСОБА_1 просив позов задовольнити повністю та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 з 18.08.2021.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін за наявними матеріалами. Одночасно судом витребувано у відповідача докази необхідні для розгляду даної адміністративної справи (а.с.90-91).

На виконання вищевказаної ухвали суду від 15.12.2021, відповідачем направлено поштовим зв`язком письмові пояснення від 25.01.2022 за №0900-0902-7/3087, які надійшли на адресу суду 31.01.2022 (а.с.95-98).

Відповідач також скористався правом на подання відзиву на позовну заяву від 25.01.2022 за №0900-0902-8/3086 та подав витребувані докази, реєстрацію яких у суді здійснено 31.01.2022 (а.с.99-104, 105-169).

Як слідує із змісту письмових пояснень і відзиву на позов відповідач не погоджується з доводами ОСОБА_1 , викладеними у позовній заяві, та вказує на їх безпідставність і необґрунтованість з огляду на наступні обставини. Зокрема зазначено, що до страхового, в тому числі пільгового стажу позивача, не зараховано періоди роботи: з 03.01.2001 по 31.12.2003, оскільки відсутня пільгова довідка, що суперечить пункту 20 Порядку №637; з 01.01.2004 по 31.12.2008, з 18.06.2009 по 09.11.2009, з 11.12.2009 по 31.12.2011, у зв`язку з відсутністю інформації щодо сплати страхових внесків; з 01.01.20212 по 10.06.2016, оскільки у наказах про проведення атестації робочих місць не зазначено перелік атестованих професій; з 16.03.1995 по 22.02.1992, оскільки не встановлено правонаступництво ТОВ "Лукойл Комі". Як відзначив відповідач, згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Згідно з поданими позивачем документами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку №2, його загальний страховий стаж становить 26 років, а пільговий стаж - 1 рік і 10 місяців. Відповідач вказує на відсутність підстав для зарахування спірного стажу роботи, так позивачем не подано підтверджуючих документів про пільговий характер роботи, а саме уточнюючі довідки, накази про проведення атестації робочих місць. З урахуванням викладеного та беручи до уваги обставину документального не підтвердження спеціального трудового стажу роботи, відповідач вказує на відсутність у спірному випадку підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2, що і слугувало підставою для прийняття рішення від 26.08.2021 за №092350001967 і від 07.10.2021 за №092350001967 про відмову у призначенні пенсії. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

31.01.2022 відповідач подав суду клопотання від 25.01.2022 за №0900-0902-8/3081 про залучення до участі у справі співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області (а.с.170-171).

Ухвалою суду від 14.02.2022 залучено до участі у адміністративній справі №300/8107/21 другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області (надалі по тексту також - відповідач-2) (а.с.186-187).

В свою чергу, представник позивача направив поштовим зв`язком відповідь на відзив від 07.02.2022, який зареєстрований судом 09.02.2022 (а.с.178-185). Представник позивача заперечив доводи відповідача-1, викладені у відзиві на позов, додатково вказавши на наступні обставини. Так період роботи з 15.07.1985 по 22.02.1992 у Нижньо-Одеському управлінні бурових робіт виробничого об`єднання "Коминефть" підтверджено архівними довідками, виданими ООО "Лукойл Коми". З 01.02.1998 Нижньо-Одеське управління бурових робіт виробничого об`єднання "Коминефть" виключено із структури ОАО "Коминефть", в результаті чого підприємство припинило свою діяльність. Відповідно до довідок, виданих ООО "Лукойл Комі", документи Нижньо-Одеське управління бурових робіт виробничого об`єднання "Коминефть" знаходяться на відомчому зберіганні у центральному архіві ООО "Лукойл Коми". Повноваження виконавчих органів ОАО "Коминефть" передані ООО "Лукойл-Коми" відповідно до Договору від 21.12.2001. Отож документи не передані на зберігання до Центрального архіву ООО "Лукойл-Коми", а знаходяться на відомчому зберіганні у центральному архіві ООО "Лукойл-Коми", до якого перейшли повноваження виконавчих органів ОАО "Коминефть". На переконання позивача, ООО "Лукойл-Коми", видаючи довідок від 02.10.2019 за №05/168-л, №05/169-и і №05/100-з, діяло в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений законом.

Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області скористалося правом на подання відзиву на позовну заяву від 23.02.2022 за №2400-0802-7/8040, який надійшов на адресу суду із відповідними доказами 09.03.2022 (а.с.197-206). За доводами відповідача-2, ОСОБА_3 05.10.2021 звернувся до органу пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Втім рішенням від 07.10.2021 за №092350001967 відмовлено позивачу у призначенні такої пенсії.

Мотивуючи правомірність дій, Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області виходило з аналогічних підстав і обставин, які зазначені у відзиві на позов відповідачем-1.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), вивчивши зміст позовної заяви, відзиву на позов, відповіді на відзив, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 04.01.1981 ОСОБА_1 з 16.03.1985 на підставі наказу №19/к від 15.03.1985 прийнятий у Нижньо-Одеське управління бурових робіт виробничого об`єднання "Коминефть" учнем помічника бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ по вахтовому графіку роботи (зворотній бік а.с.16).

З 15.07.1985 позивач переведений помічником бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ по вахтовому графіку роботи третього розряду, а з 01.12.1985 встановлено четвертий розряд помічника бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ, про що свідчить записи №6 і №7 трудової книжки позивача (зворотній бік а.с.16).

22.02.1991, ОСОБА_1 звільнений з роботи за власним бажанням, про що вчинено запис №9 у трудовій книжці (а.с.17).

В період з 03.01.2001 по 19.07.2003 позивач працював бурильником шостого розряду в цеху підземного і капітального ремонту свердловин в НГДУ "Муравленко-нефть" (зворотній бік а.с.19).

З 04.09.2003 ОСОБА_1 прийнятий на роботу в ООО "Содружество-Радужный 2" помічником бурильника в цех поточного і капітального ремонту нафтових і газових свердловин вахтово-експедиційним методом роботи (а.с.20).

12.10.2004 позивач переведений бурильником того ж цеху, а 01.01.2008 останньому присвоєний шостий розряд бурильника (а.с.20).

Згідно запису №27 у трудовій книжці, ОСОБА_1 31.12.2008 звільнений з роботи у зв`язку із закінченням строку трудового договору (а.с.20).

В подальшому 18.06.2009 позивач прийнятий на роботу бурильником сьомого розряду в ООО "Содружество-Радужный 2" в цех поточного і капітального ремонту нафтових і газових свердловин вахтово-експедиційним методом роботи, а 09.11.2009 звільнений з роботи за власним бажанням (зворотній бік а.с.20).

У період з 11.12.2009 по 12.10.2015 і з 15.10.2015 по 10.06.2016 ОСОБА_1 працював в ООО "КомиКуэст Интернешнл" бурильником капітального ремонту свердловин шостого розряду, про що свідчать записи №№30-33 у трудовій книжці позивача (а.с.21, зворотній бік а.с.21).

Вищезазначені періоди роботи ОСОБА_1 за даними професіями на вказаних підприємствах, підтверджуються також довідками від 02.10.2019 за №05/170-п, №05/168-л, №05/169-и, №05/100-з, №05-101-з, виданими ООО "Лукойл-Коми"; випискою із Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 26.11.2021 за №ЮЭ9965-21-309859380; довідками від 15.02.2021 за №381-Б/05-03, №381-Б/04, №381-Б/05, №381-Б/06, виданими архівним відділом Адміністрації міста Радужный; наказами ООО "Содружество-Радужный 2" від 04.09.2003 за №229, від 12.10.2004 за №334-к, від 29.12.2007 за №717-к, від 23.12.2008 за №724-к, від 18.06.2009 за №148-к, від 27.10.2008 за №204-к; особовими картками працівника №428; довідками, виданими ООО "КомиКуэст Интернешнл" від 23.07.2021 за №92, №93, №94; наказами ООО "КомиКуэст Интернешнл" від 08.07.010 за №204 про завершення атестації робочих місць і від 20.03.2015 за №181/к про завершення спеціальної оцінки умов праці; експертний висновок про якість проведення атестації робочих місць та умов праці в ООО "КомиКуэст Интернешнл" від 09.07.2010 за №17-04/3/27/2010; картою атестації робочого місця з умов праці помічника бурильника капітального ремонту свердловин п`ятого розряду в ООО "КомиКуэст Интернешнл" №81 (а.с.26-80).

Після досягнення 55-річного віку, позивач 18.08.2021 звернуся до Надвірнянського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (сервісний центр №10) із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с.112).

Із змісту розписки-повідомлення від 18.08.2021 слідує, що ОСОБА_1 на підтвердження наявності загального та пільгового стажу подав відповідні документи для призначення пенсії, зокрема, військовий квиток НОМЕР_2 ; диплом про навчання; копію трудової книжки НОМЕР_1 від 04.09.1981; довідки про прийняття на роботу в кількості 16 штук; довідку ТзОВ "Надвірнянський кар`єр Карпати" від 12.11.2019 і довідку Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" від 19.11.2019 за №11/500 (а.с.113, 116-126, 127, 133).

Рішенням органу пенсійного забезпечення від 26.08.2021 за №092350001967 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах за списком №2 з підстав відсутності у позивача необхідного страхового і пільгового стажу роботи, в тому числі не підтвердження сплати страхових внесків (а.с.106).

05.10.2021 позивач повторно звернувся до органу пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку №2 (а.с.109-110), до якої долучив, серед іншого, довідки, видані ООО "КомиКуэст Интернешнл" від 23.07.2021 за №92, №93, №94; накази ООО "КомиКуэст Интернешнл" від 08.07.010 за №204 про завершення атестації робочих місць і від 20.03.2015 за №181/к про завершення спеціальної оцінки умов праці; експертний висновок про якість проведення атестації робочих місць та умов праці в ООО "КомиКуэст Интернешнл" від 09.07.2010 за №17-04/3/27/2010; довідки від 02.10.2019 за №05/170-п, №05/168-л, №05/169-и, №05/100-з, №05-101-з, виданих ООО "Лукойл-Коми" (а.с.111).

Вказані документи наявні у відповідача, оскільки подані останнім суду як докази на підтвердження обставин справи (а.с.129-164).

До страхового стажу ОСОБА_1 зараховано наступні періоди роботи:

- з 04.09.1981 по 09.11.1982 - робітником в Західно-Українській геофізичній розвідувальній експедиції, сейсморозвідувальній партії №54;

- з 18.11.1982 по 30.10.1984 - період проходження військової служби;

- з 10.12.1984 по 24.01.1985 - бетонщиком Надвірнянського РСУ-2;

- 16.03.1985 по 22.02.1992 - робота учнем помічника бурильника, помічника бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ Нижньо-Одеського управління бурових робіт об`єднання "Коминефть";

- 20.03.1992 по 18.01.1993 - робота підсобним робочим Пасічнянського цеху Надвірнянського кар`єру МПО "Львівнерудпром";

- з 20.01.1993 по 11.07.1994 - робота помічником бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ Надвірнянського управління бурових робіт;

- з 28.02.1995 по 16.05.1996 - робота грохотником Пасічнянської дільниці Надвірнянського кар`єру МПО "Львівнерудпром";

- з 01.02.1998 по 23.03.1998 - згідно даних персоніфікованого обліку (відомості з ДП "Надвірнянське лісове господарство";

- з 26.09.1998 по 24.03.1999 - період виплати допомоги по безробіттю Надвірнянським районним центром зайнятості;

- з 19.03.2000 по 29.12.2000 - робота вантажником Малого приватного підприємства "Лебідь";

- з 03.01.2001 по 19.07.2003 - робота бурильником НГДУ "Муравленко-Нефть";

- з 01.01.2012 по 12.10.2015 і з 15.10.2015 по 10.06.2016 - робота бурильником капітального ремонту свердловин в ООО "КомиКуэст Интернешнл";

- з 25.08.2016 по 14.12.2016 - робота машиністом бурової установки ПАТ "Західукрвибухпром";

- з 01.05.2017 по 30.06.2017, з 01.08.2017 по 31.12.2017 і з 01.03.2018 по 08.07.2019 - робота помічником бурильника капітального ремонту свердловин у ТзОВ "Надрагідробурмаш";

- з 16.10.2019 по 11.06.2020 і з 16.06.2020 по 30.06.2021 - згідно даних системи персоніфікованого обліку (відомості із Західної філії ТзОВ "Секьюрайті").

Періоди роботи позивача з 20.03.1992 по 31.08.1992, з 17.10.1992 по 23.11.1992, з 01.12.1992 по 06.12.1992, з 12.12.1992 по 20.12.1992, з 01.01.1993 по 18.01.1993, з 28.02.1995 по 16.05.1996 зараховані відповідачем до стажу роботи по списку №2, що становить 1 рік 10 місяців 11 днів, страховий стаж - 26 років 6 місяців 10 днів.

Вказана обставина підтверджується випискою про стаж позивача, рішеннями від 26.08.2021 за №092350001967 і від 07.10.2021 за №092350001967 про відмову у призначенні пенсії та поясненнями відповідача від 25.01.2022 за №0900-0902-7/3087 (а.с.95-97, 105, 106, 108).

Втім відповідачем-2, за результатом розгляду поданих позивачем документів, повторно прийнято рішення від 07.10.2021 за №092350001967 про відмову у призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах за списком №2 з підстав відсутності у позивача загального страхового і пільгового стажу із посиланням на дію положень статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с.105).

Додатково, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 20.10.2021 повідомило позивача про відсутність підстав для призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2, з урахуванням відсутності у позивача загального страхового і пільгового стажу.

Не погоджуючись із діями Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у зарахуванні періодів роботи до спеціального стажу та призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (надалі по тексту також - Закон №1058-IV).

За змістом частини 2 статті 4 Закону №1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Позивач в адміністративному позові в обґрунтування необхідності зарахування до страхового стажу період роботи з 01.01.2004 по 31.12.2008, з 18.06.2009 по 09.11.2009 в ООО "Содружество-Радужный 2" і з 11.12.2009 по 31.12.2011 в ООО "КомиКуэст Интернешнл" посилається на норми міжнародних угод, підписаних Україною та Російською Федерацією.

Разом з цим, як свідчать доводи органу пенсійного забезпечення, єдиною підставою для відмови у зарахування до стажу роботи позивача вище коментованого періоду слугувала обставина не підтвердження компетентними органами Російської Федерації сплати страхових внесків.

Так, приписи статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року врегулюють правовідносини, за змістом яких пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Згідно абзацу 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Отже, наведені положення вказаних Угод передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

Право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг регламентовано положеннями статті 8 Закону №1058-ІV.

Як визначено статтею 1 Закону №1058-ІV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, яке діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (пункт 1 частини 1 статті 24 Закону №1058-ІV).

Згідно абзацу 9 частини 3 статті 24 Закону №1058 страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За змістом частин 1, 10, 12 статті 20 Закону №1058-ІV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частини 16 статті 106 Закону №1058-ІV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів; ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків.

Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несплату, несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків, законом покладено на страхувальника, який зобов`язаний здійснювати нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.

Такі вимоги визначені і в національному законодавстві Російської Федерації.

В контексті законодавства нашої держави, то за змістом статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 (надалі по тексту також - Закон №1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі по тексту також - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За правовим регулюванням пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Тобто, прийняття на підтвердження стажу роботи, зокрема, довідок, застосовується тільки в тому випадку, коли відсутня трудова книжка, або відсутні відповідні записи чи містяться неправильні чи неточні записи в трудовій книжці про роботу особи на підприємстві.

З 29.07.1993 діє Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 за №58 (надалі по тексту також - Інструкція №58).

Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника (пункт 1.1 Інструкції №58).

Як встановлено судом, у позивача є в наявності трудова книжка серії НОМЕР_1 від 04.01.1981, яка надана останнім відповідачу для розгляду питання про зарахування спірного періоду до страхового стажу позивача (а.с.118-126).

Вказана трудова книжка містить записи про роботу ОСОБА_1 в ООО "Содружество-Радужный 2" і в ООО "КомиКуэст Интернешнл", а саме: запис №24 про прийняття на роботу з 04.09.2003 помічником бурильника в цех поточного і капітального ремонту нафтових і газових свердловин в ООО "Содружество-Радужный 2" і запис №27 про звільнення останнього з роботи на вказаному підприємстві з 31.12.2008, у зв`язку із закінченням терміну трудового договору (а.с.123); запис №28 про прийняття на роботу з 18.06.2009 бурильником в цех поточного і капітального ремонту нафтових і газових свердловин в ООО "Содружество-Радужный 2" і запис №29 про звільнення останнього з роботи на вказаному підприємстві з 09.11.2009 за власним бажанням (зворотній бік а.с.123); запис №30 про прийняття позивача на роботу з 11.12.2009 бурильником капітального ремонту свердловин шостого розряду в ООО "КомиКуэст Интернешнл" і запис №31 про звільнення останнього з роботи на вказаному підприємстві з 12.102015 у зв`язку із закінченням терміну трудового договору (а.с.124).

Такі записи засвідчені чітким відтиском печатки вказаних підприємств та не містить ні виправлень/підтирань, ні інших застережень, які б давали підстави сумніватись у їх правдивості і достовірності.

Відомості із Архівної довідки від 15.02.2021 за №381-/Б/06, виданої архівним відділом Адміністрації міста Радужний Ханти-Мансійського автономного округу Юрга Тюменської області Російської Федерації (а.с.64), свідчать про нарахування і виплату ОСОБА_1 заробітної плати за період роботи в ООО "Содружество-Радужный 2" з вересня 2003 року по листопад 2009 року (за винятком травня 2004 року, квітня 2005 року, лютого 2007 року, лютого, травня, серпня, листопада 2008 року, січня-травня, вересня, грудня 2009 року).

Зміст довідки про заробітну плату №94, виданої 23.07.2021 ООО "КомиКуэст Интернешнл", за період роботи позивача в 2009-2016 роках свідчить про відрахування із заробітної плати позивача страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації (а.с.73).

Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача про відсутність доказів сплати страхових внесків за спірний період, як на підставу його не врахування до стажу позивача, оскільки чинними міжнародними угодами визначено взаємне зарахування стажу роботи, набутого у країні учасниці угоди відповідно до законодавства країни-роботодавця. Сам факт офіційного працевлаштування позивача підтверджується відповідними довідками, а також записами в трудовій книжці. Будь-яких доказів, які б підтверджували несплату страхових внесків до пенсійних органів Російської Федерації, в тому числі з вини позивача в суду немає.

Додатково, з приводу не врахування органом пенсійного фонду періоду роботи позивача в ООО "КомиКуэст Интернешнл" з 11.12.2009 по 31.12.2011 з посиланням на лист Головного управління Пенсійного фонду Російської Федерації від 09.06.2020 за №04-32/7496, суд відзначає слідуюче.

Відповідно до абзацу 3 статті 3 Федерального закону "Про трудові пенсії в Російській Федерації" від 17.12.2001 за №173-ФЗ, іноземні громадяни та особи без громадянства, які постійно проживають в Російській Федерації, мають право на трудову пенсію нарівні з громадянами Російської Федерації, за винятком випадків, встановлених федеральним законом або міжнародним договором Російської Федерації.

Федеральним законом "Про внесення змін в окремі законодавчі акти Російської Федерації з питань встановлення тарифів страхових внесків в державні позабюджетні фонди" від 03.12.2011 за №379-ФЗ внесено зміни в статтю 7 Федерального закону "Про обов`язкове пенсійне страхування в російській федерації" №167-ФЗ від 15.11.2001, відповідно до яких, застрахованими особами є особи, на яких поширюється обов`язкове пенсійне страхування відповідно до цього закону.

При цьому, статтею 9 даного Федерального закону передбачено, що він вступає в силу з 01.01.2012.

Таким чином, обов`язок реєстрації в системі обов`язкового пенсійного страхування іноземних громадян і осіб без громадянства, та відповідно, сплати за них страхових внесків на фінансування страхової частини трудової пенсії в бюджет Пенсійного фонду Російської Федерації виник з 01.01.2012.

На переконання суду, відмова позивачу у зарахуванні спірного періоду з 11.12.2009 по 31.12.2011 вчинена з формальних підстав та не містить в собі ніякого нормативного підґрунтя.

Так, у листі Головного управління Пенсійного фонду Російської Федерації від 09.06.2020 за №04-32/7496 (а.с.165), на який посилається відповідач-1, вказано, що згідно виписки з індивідуального особового рахунку ОСОБА_1 підприємством здійснені відрахування страхових внесків в Пенсійний фонд Російської Федерації з 01.01.2012 по 10.06.2016.

При цьому, вказаний лист не засвідчує обставину несплати страхових внесків за спірний період, а тільки зазначає, що такі внески були сплачені у період з 01.01.2012 по 10.06.2016.

Натомість, відсутність інформації про сплату страхових внесків у період до 01.01.2012 пов`язана з відсутністю звітності щодо сплати таких внесків, оскільки обов`язок реєстрації в системі обов`язкового пенсійного страхування іноземних громадян і осіб без громадянства, та сплати за них страхових внесків виник з 01.01.2012. Звітність по вказаній категорії осіб надавалася починаючи зі звітного періоду - 1 квартал 2012 року, у зв`язку з чим лист Пенсійного фонду Російської Федерації від 09.06.2020 за №04-32/7496 не містить інформації про сплату страхових внесків до 01.01.2012. При цьому не зазначення такої інформації у згаданому листі жодним чином не підтверджує несплату таких внесків.

В контексті аргументів відповідачів щодо відсутності підстав для врахування до пільгового стажу позивача по списку №2 періодів роботи з 15.07.1985 по 22.02.1992, з 03.01.2001 по 19.07.2003, з 04.09.2003 по 12.10.2004, з 12.10.2004 по 31.12.2008, з 18.06.2009 по 09.11.2009, з 12.12.2009 по 14.08.2010, 15.08.2010 по 26.08.2010, з 27.08.2010 по 12.10.2015, з 15.10.2015 по 10.06.2016, що і слугувало причиною для прийняття органом пенсійного фонду рішення від 26.08.2021 за №092350001967 і від 07.10.2021 за №092350001967, суд зважає на наступні мотиви.

Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок.

В той же час, відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно абзацу 3 пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок.

Таким чином, в силу приписів пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсія на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи призначається працівникам за наявності трьох обов`язкових умов у сукупності:

- зайняття повний робочий день на відповідних роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України;

- атестація робочих місць;

- досягнення 55 років для чоловіків і при стажі роботи у період звернення з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок.

Однак, рішенням Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020 статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в коментованій вище редакції) визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною). Порядок застосування статті 13 визначає пункт 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020.

У спірних правовідносинах слід враховувати, що закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (стаття 152 Конституції України).

Так, відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину 2 статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 за №213-VIII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020 стаття 13, частина 2 статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 за №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020 встановлено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина 2 статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 за №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: … б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам...".

При цьому, Конституційний Суд в пункті 4.1 Рішення №1-р/2020 від 23.01.2020 зазначив, що статтею 13 Закону №1788-XII до внесення змін Законом №213-VIII було передбачено зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку (60 років для чоловіків і 55 років для жінок) з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 10 років для працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, та на 5 років для працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці; зменшення пенсійного віку та стажу для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 5 років.

Отже, у статті 13 Закону №1788-XII до внесення змін Законом №213-VIII було встановлено такий пенсійний вік: у пункті "а" для чоловіків - 50 років, для жінок - 45 років; у пунктах "б"-"з" для чоловіків - 55 років, для жінок - 50 років.

У Законі №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII, збережено вказану пропорцію щодо зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку без урахування різниці між пенсійним віком для чоловіків і жінок. У частині першій статті 13 Закону №1788 зі змінами, внесеними Законом №213-VIII, встановлено однаковий пенсійний вік для чоловіків та жінок, а саме: у пункті "а" - 50 років (на 10 років менше, ніж загальний пенсійний вік), у пунктах "б"-"з" - 55 років (на 5 років менше, ніж загальний пенсійний вік).

Відтак, статтею 13 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII, передбачено поетапне збільшення пенсійного віку та стажу для працівників, зайнятих на роботах, визначених у цих нормах.

За висновками пункту 4.4 Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020, перевіряючи статтю 13, частину 2 статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII, на відповідність Конституції України, Конституційний Суд України виходив з такого.

Вказаними положеннями Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII, передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років.

Згідно зі статтею 13, частиною 2 статті 14, пунктами "б"-"г" статті 54 Закону №1788-XII у редакції до внесення змін Законом №213-VIII у осіб, які належать до категорій працівників, вказаних у цих нормах, виникли легітимні очікування щодо реалізації права виходу на пенсію. Однак оспорюваними положеннями Закону №213-VIII змінено нормативне регулювання призначення пенсій таким особам.

Конституційний Суд України дослідивши правовідносини, пов`язані зі змінами підстав реалізації права на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років зазначає, що ці зміни вплинули на очікування осіб стосовно настання юридичних наслідків, пов`язаних із реалізацією права виходу на пенсію.

Отже особи, що належать до певної категорії працівників, були учасниками правовідносин, у яких вони об`єктивно передбачали настання відповідних наслідків, а саме призначення пенсій, тобто їх легітимні очікування були пов`язані саме з положеннями Закону №1788-XII у редакції до внесення змін Законом №213-VIII. Отже, зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов`язаних із реалізацією права виходу на пенсію.

З урахуванням вказаного, стаття 13, частина 2 статті 14, пункт "б"-"г" статті 54 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині 1 статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що у справах "Щокін проти України" (заяви №23759/03 та 37943/06, рішення від 14.10.2010) та "Серков проти України" (заява №39766/05, рішення від 07.07.2011) Європейський суд з прав людини дійшов висновку що:

- по перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника;

- по друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування;

- по третє, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу "якості закону". В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

За вказаних обставин, така обов`язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах: необхідний вік та стаж роботи, має застосовуватися в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020, та виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України. Таке застосування судом вищевказаних норм права усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.

Вирішуючи даний спір, суд враховує правові висновки, сформовані у рішенні Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №360/3611/20 (зразкова справа), з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021.

Отже на пільгових умовах чоловіки мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років і 6 місяців на зазначених роботах.

Повертаючись до фактичних обставин у справі суд зазначає, що орган пенсійного фонду в рішеннях від 26.08.2021 за №092350001967 і від 07.10.2021 за №092350001967 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 на пільгових умовах за списком №2, проаналізувавши подані ним необхідні документи, фактично погодився з наявністю в позивача:

- 26 років 6 місяців 10 днів загального страхового стажу (що є достатнім для призначення пенсії на пільгових умовах);

- 1 року 10 місяців 11 днів стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України (що є менше обов`язкових 12 років 6 місяців).

Зміст рішень від 26.08.2021 за №092350001967 і від 07.10.2021 за №092350001967 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах, а також пояснення, наведені відповідачами у відзиві на позов, вказують на причину неврахування до пільгового стажу спірних періодів роботи, а саме:

- з 15.07.1985 по 22.02.1992 - період роботи бурильником експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ Нижньо-Одеського управління бурових робіт об`єднання "Коминефть", оскільки довідки про стаж і заробітну плату, видані Архівним відділом ООО "Лукойл-Коми" у 2019-2020 роках є архівними і згідно історичної довідки №05/79-и від 12.03.2020 (чи довідки №05/169-и від 02.10.2019) підприємство Нижньо-Одеське управління бурових робіт припинило свою виробничу діяльність з 01.02.1998, а документи передані на зберігання до Центрального архіву ООО "Лукойл-Коми";

- з 03.01.2001 по 19.07.2003 - період роботи бурильником шостого розряду в цеху підземного і капітального ремонту свердловин в НГДУ "Муравленко-нефть", так як не надано пільгову довідку про підтвердження стажу на пільгових умовах за списком №2 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, а також документи про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення, за результатами атестації робочих місць підприємства;

- з 04.09.2003 по 31.12.2008 і з 18.06.2009 по 09.11.2009 - період роботи помічником бурильника і бурильником в цеху поточного і капітального ремонту нафтових і газових свердловин ООО "Содружество-Радужный 2", у зв`язку з відсутністю матеріалів атестації робочих місць, а також необхідністю підтвердження стажу вказаного періоду за рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, оскільки підприємство ліквідоване без визначення правонаступника;

- з 12.12.2009 по 12.10.2015 і з 15.10.2015 по 10.06.2016 - період роботи бурильником капітального ремонту свердловин в ООО "КомиКуэст Интернешнл", оскільки не надано перелік робочих місць, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №2.

Досліджуючи такі доводи і аргументи відповідача з даного приводу суд вказує на наступне.

Як уже відзначалось судом, у трудовій книжці ОСОБА_1 містяться точні записи про період роботи останнього з 15.07.1985 по 22.02.1992 у Нижньо-Одеському управлінні бурових робіт об`єднання "Коминефть" (записи №6-9), з 03.01.2001 по 19.07.2003 - в НГДУ "Муравленко-нефть" (записи №22-23), з 04.09.2003 по 31.12.2008 і з 18.06.2009 по 09.11.2009 - в ООО "Содружество-Радужный 2" (записи №24-29), з 12.12.2009 по 12.10.2015 і з 15.10.2015 по 10.06.2016 - в ООО "КомиКуэст Интернешнл" (записи №30-33) (а.с.118-126).

Слід відмітити, що 21.08.1992 вступив в дію Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 за №442 (надалі по тексту також - Порядок №442).

Даним Порядком встановлено, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за Списками №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, які можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та розробленими Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (надалі по тексту також - Мінпраці України) від 01.09.1992 за № 41 (надалі по тексту також - Методичні рекомендації).

Зміст зазначених нормативних актів свідчить, що основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць за приписами Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Пунктами 8, 9 Порядку №442 передбачено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці України разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 за №383 (надалі по тексту також - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Необхідно зазначити, що на період роботи ОСОБА_1 з 15.07.1985 по 10.06.2016, чинними були Списки виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР "Про затвердження" від 22.08.1956 за (надалі по тексту - Постанова №1173), Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 за №162 (надалі по тексту також - Постанова №162) та Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 за №36 (надалі по тексту також - Постанова №36).

Згідно пункту "а" підрозділу 1 розділу XІII "Бурение, добыча и переработка нефти и газа, переработка угля и сланца" Постанови №1173, підрозділу 2 "Добування нафти, газу і газового конденсату" (код 21302000) розділу XII "Буріння, видобування та переробка нафти, газу та газового конденсату, переробка вугілля і сланцю" (код 21300000) Постанови №162 і підрозділу 2 "Добування нафти, газу і газового конденсату" розділу XII "Буріння, видобування та перероблення нафти, газу та газового конденсату, перероблення вугілля і сланцю" Постанови №36, посада "Бурильщики и их помощники" та "Бурильники капітального ремонту свердловин" (код 2130200а-11292) і (код 12.2а) віднесена до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Також, посада "Бурильщика эксплуатационного и разведочного бурения скважин на нефть и газ" (код 2130100а-11297) і посада "Бурильника капітального ремонту свердловин" (код 2130200а-11292), яку обіймав позивач у спірний період роботи передбачена списком №2 виробництв, робіт професій та посад, робота на яких дає право на пенсію на за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 за №10.

Так, у пункті 4.2 коментованого Порядку №383 йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

У відповідності до пунктів 4.3, 4.4, 4.5 Порядку №383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Якщо ж атестація з 21.08.1992 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Таким чином, з 21.08.1992 підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є передусім наявність професії і виробництва у відповідних Списках та підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць, проведення якої передбачено вищевказаним Порядком №442, за умови зайнятості працівника на вищеназваних роботах не менш як 80% робочого часу, встановленого для відповідного виробництва. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах.

Разом з цим Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 за №442, яким передбачено, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених відповідною постановою Кабінету Міністрів України, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Абзацом 2 пункту 4 вказаного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списків №№1, 2, робоче місце по якій підлягає атестації відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Велика Палата Верховного Суду у справі №520/15025/16-а від 19.02.2020 сформулювала правовий висновок, згідно з яким особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону №1788-XII.

Головне управління Пенсійного фонду України в області не надало суду належного доказу, який би засвідчував обставину не проведення атестації робочих місць за посадами, які обіймав ОСОБА_1 у спірний період в Нижньо-Одеському управлінні бурових робіт об`єднання "Коминефть", в НГДУ "Муравленко-нефть", в ООО "Содружество-Радужный 2", в ООО "КомиКуэст Интернешнл".

Відтак, відповідальність за проведення атестації робочих місць і збереження відомостей про її результати покладається виключно на роботодавця, а тому, відсутність у органу пенсійного фонду відомостей щодо наявності документів про підтвердження проведеної атестації, за умови підтвердження трудової діяльності записами у трудовій книжці, не може слугувати достатньою підставою для неврахування до пільгового стажу позивача по списку №2 коментованого періоду роботи.

Досліджуючи наявні в матеріалах справи докази, які також подавались позивачем 05.10.2021 разом із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, суд вказує на достатність підстав для врахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи у Нижньо-Одеському управлінні бурових робіт об`єднання "Коминефть" з 15.07.1985 по 22.02.1992, в ООО "Содружество-Радужный 2" з 04.09.2003 по 31.12.2008 і з 18.06.2009 по 09.11.2009 (за виключенням періоду: травень 2004 року, квітень 2005 року, лютий 2007 року, лютий, травень, серпень, листопад 2008 року, січень-травень, вересень, грудень 2009 року), та в ООО "КомиКуэст Интернешнл" з 12.12.2009 по 12.10.2015 і з 15.10.2015 по 10.06.2016.

На підтвердження періоду роботи позивача з 15.07.1985 по 22.02.1992 у Нижньо-Одеському управлінні бурових робіт виробничого об`єднання "Коминефть" в матеріалах справи міститься архівна довідка №05/168-л від 02.10.2019 про особливий характер роботи і умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії і підтвердження постійної зайнятості на пільговій роботі, видана Товариством з обмеженою відповідальністю "Лукойл-Комі" (а.с.27-28). Зміст коментованої довідки свідчить про зайнятість позивача у спірний період повний робочий день з виконання встановленої щоденної норми робочого часу і річного балансу робочого часу, встановленого трудовим законодавством. Посада "помощника бурильщика эксплуатационного и розведочного бурения скважин на нефть и газ", яку обіймав позивач передбачена списком №2 виробництв, робіт професій та посад, робота на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 за №10, а саме розділ 12, підрозділ 1а, позиція 2130100а-11297, і такий стаж дає право на пільгове пенсійне забезпечення.

Згідно архівних довідок від 02.10.2019 за №05/100-з і №05/101-3, видані Товариством з обмеженою відповідальністю "Лукойл-Комі" (а.с.32, 33), ОСОБА_1 отримував заробітну плату за період з березня 1985 року по лютий 1992 року, з якої здійснено відрахування страхових внесків у фонд соціального страхування (до 01.01.1991 року) і в Пенсійний фонд Російської Федерації (після 01.01.1991 року).

Виходячи із відомостей довідки №05/170-п від 02.10.2019, яка підписана завідуючою центрального архіву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лукойл-Комі" (а.с.26), архівні довідки від 02.10.2019 за №05/168-л, №05/100-з і №05/101-3, видані достовірно, всі суми заробітної плати, вказані в архівних довідках відповідають сумам заробітної плати в особових рахунках, всі відомості, вказані в архівних довідках відповідають відомостям архівних документів (картка форми Т-2, накази по особовому складу).

Відповідно до історичної довідки від 02.10.2019 за №05/169-и, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Лукойл-Комі" (а.с.29-31), з 01.02.1998 Нижньо-Одеське управління бурових робіт виробничого об`єднання "Коминефть" виключено із структури ОАО "Коминефть", дане підприємство припинило свою діяльність.

Слід звернути увагу, що у вище коментованих довідках від 02.10.2019 за №05/168-л, №05/169-и та №05/100-3, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Лукойл-Комі", зазначено про знаходження документів Нижньо-Одеського управління бурових робіт виробничого об`єднання "Коминефть" на відомчому зберіганні в центральному архіві ООО "Лукойл-Коми". Повноваження виконавчих органів ОАО "Коминефть" передані ООО "Лукойл-Коми" відповідно до Договору 21.12.2001 року (а.с.27-32).

Тобто підприємство Нижньо-Одеське управління бурових робіт виробничого об`єднання "Коминефть" припинило свою виробничу діяльність, і документи не передані на зберігання до Центрального архіву ООО "Лукойл-Коми", а знаходяться на відомчому зберіганні в центральному архіві ООО "Лукойл-Коми", до якого перейшли повноваження виконавчих органів структури ОАО "Коминефть".

Так, відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №18-1 від 10.11.2006, цей Порядок визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи:

для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника;

до 01 січня 2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (надалі по тексту також - підприємства, які розташовані на тимчасово окупованій території).

Тобто умовою для підтвердження стажу за рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, яка створена і діє при Головному управління ПФУ - є ліквідація підприємства, установи, організації без визначення правонаступника.

Згідно Виписки із Єдиного Державного реєстру юридичних осіб від 26.11.2021 за №ЮЭ9965-21-309859380, ООО "Лукойл-Коми" є правонаступником ПАО "Коминефть" (пункт 72), в тому числі ООО "Лукойл-Коми" має право діяти без довіреності від імені ПАО "Коминефть".

На переконання суду, долучені позивачем вище коментовані документи є належними і достатніми доказами, які підтверджують право ОСОБА_1 на врахування до його пільгового стажу по списку №2 періоду роботи у Нижньо-Одеському управлінні бурових робіт виробничого об`єднання "Коминефть" з 15.07.1985 по 22.02.1992.

В матеріалах справи на підтвердження пільгового періоду роботи позивача з 04.09.2003 по 31.12.2008 і з 18.06.2009 по 09.11.2009 містяться накази ООО "Содружество-Радужный 2" про прийняття на роботу, переведення і звільнення з роботи, а саме, від 04.09.2003 за №229, від 12.10.2004 за №334-к, від 29.12.2007 за №717-к, від 23.12.2008 за №724-к, від 18.06.2009 за №148-к, від 27.10.2008 за №204-к, а також особові картки працівника (а.с.59-60, 61, 62, 65, 66, 67-68, 69, 70).

Також позивачем долучені довідки від 15.02.2021 за №381-Б/05-03, №381-Б/04, №381-Б/05, №381-Б/06, видані архівним відділом Адміністрації міста Радужный Ханти-Мансійського автономного округу Юрга Тюменської області Російської Федерації (а.с.57, 58, 63, 64).

Зі змісту долученої позивачем архівної довідки №381-Б/06 від 15.02.2021 про підтвердження розміру заробітної плати судом встановлено, що позивачу у травні 2004 року, квітні 2005 року, лютому 2007 року, лютому, травні, серпні, листопаді 2008 року, січні-травні, вересні, грудні 2009 року не нараховувалась і не виплачувалась заробітна плата ООО "Содружество-Радужный 2".

А тому, дійти висновку, що позивач у коментований період був зайнятий протягом повного робочого дня за посадою, що передбачена у списку №2, як того вимагає пункт "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" для зарахування до пільгового стажу коментованого періоду роботи позивача, суд не вбачає можливим.

Таким чином, суд дійшов переконання про наявність правових підстав для врахування відповідачем до пільгового стажу по списку №2 період роботи ОСОБА_1 в ООО "Содружество-Радужный 2" з 04.09.2003 по 31.12.2008 і з 18.06.2009 по 09.11.2009 (за виключенням періоду: травень 2004 року, квітень 2005 року, лютий 2007 року, лютий, травень, серпень, листопад 2008 року, січень-травень, вересень, грудень 2009 року).

Окрім вказаного, виходячи із наявних в матеріалах справи документів, на думку суду, підлягає врахуванню до пільгового стажу позивача період роботи з 12.12.2009 по 12.10.2015 і з 15.10.2015 по 10.06.2016 бурильником капітального ремонту свердловин в ООО "КомиКуэст Интернешнл".

Так, відповідно до довідки про особливий характер роботи і умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії і підтвердження постійної зайнятості на пільговій роботі №92 від 23.07.2021, виданої ООО "КомиКуэст Интернешнл", ОСОБА_1 в період роботи з 12.12.2009 по 12.10.2015 і з 15.10.2015 по 10.06.2016 працював повний робочий день. Посада "бурильщика капитального ремонта скважин", яку обіймав позивач передбачена списком №2 виробництв, робіт професій та посад, робота на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 за №10, зокрема, розділ 12, пункт "а", позиція 2130200а-11292, і такий стаж дає право на пільгове пенсійне забезпечення (а.с.71).

Як свідчить довідка від 23.07.2021 за №93, видана ООО "КомиКуэст Интернешнл", вперше атестація робочих місць на даному підприємстві проводилась у 2010 році (а.с.72).

В матеріалах справи міститься наказ ООО "КомиКуэст Интернешнл" від 08.07.010 за №204 про завершення атестації робочих місць і від 20.03.2015 за №181/к про завершення спеціальної оцінки умов праці; експертний висновок про якість проведення атестації робочих місць та умов праці в ООО "КомиКуэст Интернешнл" від 09.07.2010 за №17-04/3/27/2010, а також карта атестації робочого місця за умовами праці помічника бурильника капітального ремонту свердловин п`ятого розряду №81 і бурильника капітального ремонту свердловин шостого розряду №83 (а.с.74-80).

Згідно довідки №94 від 23.07.2021, виданої ООО "КомиКуэст Интернешнл", позивач протягом спірного періоду роботи на вказаному підприємстві отримував заробітку плату, із сум якої здійснювалось відрахування страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації (а.с.73).

В сукупності вказані документи є належним підтвердженням стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах по списку №2.

Водночас, суд вказує на відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 по списку №2 період роботи в НГДУ "Муравленко-нефть" з 03.01.2001 по 19.07.2003, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази підтвердження такого стажу як пільгового, окрім записів у трудовій книжці позивача.

В силу правого регулювання абзаців 4 і 5 пункту 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту України від 29.07.1993 за №58 (надалі по тексту також - Інструкція №58), якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Показники, зазначені у цих Списках обов`язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Як уже зазначалось судом вище по тексту рішення, згідно пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Видача уточнюючої довідки передбачена чинним законодавством України і має на меті забезпечення права особи на отримання пенсії, оскільки відомості, які в ній зазначаються, стосуються конкретної особи щодо періоду її роботи і умов праці, у зв`язку з чим при її видачі юридичні особи, установи, організації керуються виключно тими відомостями, які містяться в первинних документах. Тобто, уточнююча довідка є офіційним документом, форма якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України №637, і роботодавець за правильність відомостей зазначених у ній несе відповідальність, у зв`язку з чим підприємство не може на власний розсуд відкликати або скасовувати видану довідку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.02.2019 (справа №362/7962/15).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

Таким чином, у спірному випадку, наявність тільки запису у трудовій книжці позивача про період роботи у НГДУ "Муравленко-нефть" без відповідного змісту, вчиненого у відповідності до абзаців 4 і 5 пункту 2.14 Інструкції №58, та належного підтвердження іншими документами про характер і умови праці на вказаному підприємстві, передбачених пунктом 20 Порядку №637, не може бути достатньою підставою для врахування такого періоду до пільгового стажу по списку №2.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що оскільки позивач досягнув 55 років, має загальний страховий стаж більше 25 років, в тому числі стаж роботи за списком №2 більше 12 років 6 місяців, з урахуванням висновку суду про необхідність зарахування до стажу роботи деяких періодів роботи, тому ОСОБА_1 має право на призначення пенсії на пільгових умовах з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 справа № 1-5/2018(746/15) від 23.01.2020.

Позивач серед заявлених позовних вимог просить призначити пенсію за віком на пільгових умовах по списку №2 з 18.08.2021 - з дня першого звернення до органу пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії.

Згідно наявної в матеріалах справи копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , виданого 23.11.2012, останній народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже на момент звернення із заявами від 18.08.2021 і від 05.10.2021 про призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2 досягнув 55 років (а.с.14).

За змістом вимог пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Матеріали справи свідчать про звернення позивача із заявою про призначення пенсії із пропуском трьох місячного терміну з дня досягнення пенсійного віку, що виключає можливість для призначення пенсії за віком саме з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.

Поважність такого пропуску строку звернення із заявою про призначення пенсії позивач жодним чином не обґрунтував.

Разом з тим, із заявою про призначення пенсії за віком позивач вперше звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 18.08.2021 (а.с.112), про що також не заперечується відповідачем.

Із змісту розписки-повідомлення від 18.08.2021 слідує, що ОСОБА_1 на підтвердження наявності загального та пільгового стажу подав відповідні документи для призначення пенсії, зокрема, військовий квиток НОМЕР_2 ; диплом про навчання; копію трудової книжки НОМЕР_1 від 04.09.1981; довідки про прийняття на роботу в кількості 16 штук; довідку ТзОВ "Надвірнянський кар`єр Карпати" від 12.11.2019 і довідку Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" від 19.11.2019 за №11/500 (а.с.113, 116-126, 127, 133).

Рішенням органу пенсійного забезпечення від 26.08.2021 за №092350001967 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах за списком №2 з підстав відсутності у позивача необхідного страхового і пільгового стажу роботи (а.с.106).

Звертаючись до відповідача вдруге із заявою від 05.10.2021 (а.с.109-110) про призначення пенсії на пільгових умовах по списку №2, позивач подав додаткові документи на підтвердження пільгового стажу, а саме: довідки, видані ООО "КомиКуэст Интернешнл" від 23.07.2021 за №92, №93, №94; накази ООО "КомиКуэст Интернешнл" від 08.07.010 за №204 про завершення атестації робочих місць і від 20.03.2015 за №181/к про завершення спеціальної оцінки умов праці; експертний висновок про якість проведення атестації робочих місць та умов праці в ООО "КомиКуэст Интернешнл" від 09.07.2010 за №17-04/3/27/2010; довідки від 02.10.2019 за №05/170-п, №05/168-л, №05/169-и, №05/100-з, №05-101-з, видані ООО "Лукойл-Коми", що підтверджується розпискою-повідомленням від 05.10.2021 (а.с.111).

З наведеного слідує, що позивач при першому зверненні 18.08.2021 із заявою про призначення пенсії не подав належних і достатніх доказів на підтвердження необхідного стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах по списку №2. Такі документи були подані лише 05.10.2021 при другому зверненні позивача.

Отож, надаючи об`єктивну оцінку факту порушеного права ОСОБА_1 враховуючи відсутність будь-яких ефективних засобів правового захисту порушеного права позивача, окрім судового, суд дійшов висновку, що для належного захисту у цій справі слід:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду роботи з 01.01.2004 по 31.12.2008, з 18.06.2009 по 09.11.2009, з 11.12.2009 по 31.12.2011;

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2 період роботи з 15.07.1985 по 22.02.1992 у Нижньо-Одеському управлінні бурових робіт виробничого об`єднання "Коминефть"; з 04.09.2003 по 31.12.2008 і з 18.06.2009 по 09.11.2009 в ООО "Содружество-Радужный 2" (за виключенням періоду: травень 2004 року, квітень 2005 року, лютий 2007 року, лютий, травень, серпень, листопад 2008 року, січень-травень, вересень, грудень 2009 року); з 12.12.2009 по 12.10.2015 і з 15.10.2015 по 10.06.2016 в ООО "КомиКуэст Интернешнл", та зобов`язати врахувати такий період до пільгового стажу по списку №2;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області від 07.10.2021 за №092350001967 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 з 05.10.2021.

В Рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 у справі №1-29/2007 зазначено, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, які є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини 2 статті 6, частини 2 статті 19, частини 1 статті 68 Конституції України вони є загальнообов`язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Принципи соціальної держави втілено також у ратифікованих Україною міжнародних актах: Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 року, Європейської соціальної хартії (переглянутій) 1996 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та рішеннях Європейського суду з прав людини.

Згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов`язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні .

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач не діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Розподіляючи між сторонами судові витрати суд відзначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в розмірі 908,00 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи квитанція № 59737287 від 07.12.2021 (а.с.1).

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).

Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини як Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, яке прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії, так із вини Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, яке листом повідомило про відмову у призначенні такої пенсії, підлягають стягненню з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в солідарному порядку по 340,50 гривень з кожного, що пропорційно становить 75 відсотків задоволених позовних вимог від загального розміру сплаченого судового збору.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед інших, і витрати на професійну правничу допомогу (частина 3 статті 132 КАС України).

Позивач в адміністративному позові просить стягнути із відповідачів витрати на правову допомогу в сумі 4 000,00 гривень.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Окрім зазначеного, частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас згідно частини 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За змістом частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 гривень, представник позивача долучив ордер серія АТ №1017610 від 07.12.2021, виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 02.11.2021, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Капаком В.М., який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №694 від 12.06.2009 (а.с.84, 87), а також договір №126/2021 про надання правової допомоги від 22.04.2021 (а.с.82-83).

Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що вартість послуг правової допомоги (написання позовної заяви та представлення інтересів клієнта у суді) становить 4 000,00 гривень.

Згідно пункту 4.2. Договору підтвердженням оплати за надані послуги є квитанція, видана адвокатом клієнту.

В частині змісту (опису) допомоги, подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат позивача, а саме: підготовка та написання адвокатом позовної заяви - 4 000,00 гривень (а.с.85).

Факт оплати позивачем послуг (фактичного понесення витрат) за надання правничої допомоги адвокатом Капаком В.М. в розмірі 4 000,00 гривень, підтверджується квитанцією №38/2021 від 06.12.2021 (а.с.86).

Позивачем надані належні документи в частині понесення останнім витрат на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 гривень, що дає підстави для вирішення судом питання про відшкодування витрат на користь ОСОБА_3 .

Разом з тим, як уже зазначалось судом, згідно з вимогами частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на вказане підлягають стягненню з відповідачів за рахунок їхніх бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті правничої допомоги в солідарному порядку по 1 500,00 гривень з кожного, що пропорційно становить 75 відсотків задоволених позовних вимог від загального розміру витрат на правничу допомогу.

Учасниками справи не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 134, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.01.2004 по 31.12.2008 і з 18.06.2009 по 09.11.2009 (за виключенням періоду: травень 2004 року, квітень 2005 року, лютий 2007 року, лютий, травень, серпень, листопад 2008 року, січень-травень, вересень, грудень 2009 року) в ООО "Содружество-Радужный 2", і з 11.12.2009 по 31.12.2011 в ООО "КомиКуэст Интернешнл".

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2 період роботи з 15.07.1985 по 22.02.1992 у Нижньо-Одеському управлінні бурових робіт виробничого об`єднання "Коминефть"; з 04.09.2003 по 31.12.2008 і з 18.06.2009 по 09.11.2009 в ООО "Содружество-Радужный 2" (за виключенням періоду: травень 2004 року, квітень 2005 року, лютий 2007 року, лютий, травень, серпень, листопад 2008 року, січень-травень, вересень, грудень 2009 року); з 12.12.2009 по 12.10.2015 і з 15.10.2015 по 10.06.2016 в ООО "КомиКуэст Интернешнл".

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області від 07.10.2021 за №092350001967 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області врахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2 період роботи:

- з 15.07.1985 по 22.02.1992 у Нижньо-Одеському управлінні бурових робіт виробничого об`єднання "Коминефть";

- з 04.09.2003 по 31.12.2008 і з 18.06.2009 по 09.11.2009 в ООО "Содружество-Радужный 2" (за виключенням періоду: травень 2004 року, квітень 2005 року, лютий 2007 року, лютий, травень, серпень, листопад 2008 року, січень-травень, вересень, грудень 2009 року);

- з 12.12.2009 по 12.10.2015 і з 15.10.2015 по 10.06.2016 в ООО "КомиКуэст Интернешнл".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 з 05.10.2021 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до пунктом "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) сплачений судовий збір в розмірі 340,50 гривень (триста сорок гривень п`ятдесят копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 40329345) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) сплачений судовий збір в розмірі 340,50 гривень (триста сорок гривень п`ятдесят копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) сплачені судові витрати по оплаті правничої допомоги в розмірі 1 500,00 гривень (одна тисяча п`ятсот гривень нуль копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 40329345) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) сплачені судові витрати по оплаті правничої допомоги в розмірі 1 500,00 гривень (одна тисяча п`ятсот гривень нуль копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 .

представник позивача - Капак Віталій Михайлович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №694 від 12.06.2009), вул. Черемшини, 7/4, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78405;

відповідач-1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018;

відповідач-2 - Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 40329345), вул. Кобилянської Ольги, будинок 1 / площа Центральна, будинок 3, місто Чернівці, 58002.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.