Рішення № 103749623, 01.03.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2022 року Справа № 160/22956/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юркова Е.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з вимогами з урахуванням уточнень від 03.12.2021 року:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не вирішення питання про повернення позивачу стягнутих з нього у виконавчому провадженні № 61915255 грошових коштів та зобов`язати відповідача сформувати та надіслати до територіального органу Державної казначейської служби України подання щодо повернення позивачу сплачених у виконавчому провадженні № 61915255 грошових коштів, а саме 26 539,26 грн. заборгованості, 2 653,93 грн. виконавчого збору та 173,35 грн. витрат виконавчого провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має право на повернення сплаченої суми заборгованості з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у зв`язку зі скасуванням вимоги № Ф-1918-51У від 11.11.2019 року. Вказує, що на адресу відповідача було направлено заяву про повернення надміру сплачених коштів у сумі 29 193,19 грн. за виконавчим провадженням № 61915255, проте відповідне подання до територіального органу Державної казначейської служби України щодо повернення позивачу сплачених у виконавчому провадженні № 61915255 грошових коштів відповідачем не направлено, у зв`язку з чим позивач звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем 20.01.2022 року отримано копію ухвали суду від 28.12.2021 року разом з позовною заявою, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 4930019351396); правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Головним управління ДПС у Дніпропетровській області сформовано на адресу ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 11.11.2019 року № Ф-1918-51У на суму 26 539,26 грн., у тому числі: недоїмка 26 539,26 грн.

На підставі заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.03.2020 року Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 27.04.2020 року відкрито виконавче провадження № 61915255, про стягнення з боржника - ОСОБА_1 - боргу у сумі 26 539,26 грн. на підставі вимоги про сплату боргу № Ф-1918-51У від 11.11.2019 року.

Відповідно до квитанції АТ КБ "ПриватБанк" № 0.0.1718453796.1 від 26.05.2020 року, ОСОБА_1 сплачено за виконавчим провадженням № 61915255 суму 29 366,54 грн.

Постановою від 28.05.2020 року про закінчення виконавчого провадження Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) виконавче провадження з примусового виконання вимоги про сплату боргу від 11.11.2019 року № Ф-1918-51У закінчено.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 року у справі № 160/5777/20 визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.11.2019 року № Ф-1918-51У про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 26 539,26 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 року у справі № 160/5777/20 набрало законної сили 25.09.2020 року.

У зв`язку зі скасуванням вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.11.2019 року № Ф-1918-51У, позивачем подано до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) заяву від 14.09.2021 року про повернення надміру сплаченого грошового зобов`язання, в якій просила підготувати передбачене наказом Міністерства фінансів України від 03.09.13 № 787 подання та передати його для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України з метою повернення ОСОБА_1 надміру сплачених 29 193,19 грн.

До вказаної заяви було додано, зокрема рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 року у справі № 160/5777/20.

Листом Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 27.09.2021 року № 03-2/32403/15 позивача повідомлено про те, що під час перебування на виконанні виконавчого документа, дії державного виконавця сторонами не оскаржувалися, інформація, щодо скасування виконавчого документа або про зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа до Відділу ДВС не надходила, тому кошти, що стягнуті з боржника не є помилково або надміру стягнутими, тому в даному випадку Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013 року не може бути застосований.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Платник єдиного внеску має право: оскаржувати в установленому законом порядку рішення податкового органу та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб (пункт 4 частини 1 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI).

За приписами частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 року у справі № 160/5777/20 визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.11.2019 року № Ф-1918-51У про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 26 539,26 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 року у справі № 160/5777/20 набрало законної сили 25.09.2020 року.

Отже, стягнення заборгованості за вимогою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.11.2019 року № Ф-1918-51У про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 26 539,26 грн. - є безпідставним.

Суми помилково та/або надміру сплачених платником податків грошових зобов`язань (зобов`язань з єдиного внеску) і пені, за даними контролюючого органу, вважаються коштами, що надійшли на єдиний рахунок, і враховуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, при формуванні Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків на дату формування такого Реєстру (пункт 35-1.8 Податкового кодексу України).

Положення цього пункту не позбавляють платника податків права на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань і пені у порядку, визначеному статтею 43 цього Кодексу.

Також згідно пунку 43.1 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787 (далі - Порядок № 787).

За визначенням, наданим у Порядку № 787, надміру зараховані кошти - сума коштів, що становить позитивну різницю між сумою фактично сплачених коштів та сумою коштів, яку повинен сплатити до відповідного бюджету платник платежів (зборів), що визначені відповідним законодавством (крім платежів (зборів), контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби), для повного виконання покладеного на нього грошового зобов`язання.

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Казначейства з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів (пункт 3 Порядку № 787).

Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом в даному випадку є Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), то саме на Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З огляду на наведене, суд робить висновок про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача звернутися з відповідним поданням до органів Державної казначейської служби України щодо повернення надміру сплаченого позивачем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 26 539,26 грн.

Суд вказує, що в даному випадку, скасована вимога Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.11.2019 року № Ф-1918-51У про сплату боргу (недоїмки) була складена на суму 26 539,26 грн., яка і є надміру сплаченою.

Поряд з тим, докази скасування постанов про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Також, при вирішені цього спору, суд, відповідно до частин першої-другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією № 48159 від 02.12.2021 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 454,00 грн. підлягає стягненню з Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення суми надмірно сплаченого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 26 539,26 грн. в рамках виконавчого провадження № 61915255.

Зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області подання про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) надмірно сплаченого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 26 539,26 грн. в рамках виконавчого провадження № 61915255.

В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (вул.Старокозацька, буд.56, м.Дніпро, 49000; ІК в ЄДРПОУ 34984509) понесені витрати з оплати судового збору в сумі 454,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 01 березня 2022 року.

Суддя Е.О. Юрков