Рішення № 103749572, 24.03.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2022 року Справа № 160/22895/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

22.11.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії від 28.10.2021 року №04560010601 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 періоди з 01.09.1981 по 10.07.1984 роки, з 28.10.1984 по 01.12.1986 роки, з 01.12.1992 по 31.12.1992 роки, з 01.07.1996 по 01.11.1996 роки, з 31.12.1996 по 28.10.1998 роки при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.09.2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 09.09.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням від 28.10.2021 року №04560010601 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи. Позивач не погоджується з такою позицією відповідача та зазначає, що його трудовий стаж підтверджено трудовою книжкою та архівними довідками. Позивачем зазначено, що його пільговий стаж є достатнім для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/22895/21 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 року залучено до участі у справі №160/22895/21 у якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

18.01.2022 року представник Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі за текстом - відповідач-1) надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що відповідно до наданих документів до заяви про стаж та даних, які містяться в реєстрі застрахованих осіб, загальний страховий стаж позивача складає: 34 роки 8 місяців 4 дні, в тому числі стаж за Списком №2 - 9 років 6 місяців 4 дні. За наявними документами позивачу зараховано всі періоди до страхового стажу. Враховуючи зазначене, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність пільгового стажу 12 років 6 місяців.

16.02.2022 року представник Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі за текстом - відповідач-2) надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що рішенням від 28.10.2021 року №045650010601 позивачу відмовлено в призначенні пенсії. Згідно наданих документів страховий стаж позивача складає 34 роки 8 місяців 4 дні, з них на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 - 9 років 6 місяців 4 дні. Дата, з якої позивач матиме право на призначення пенсії на пільгових умовах - 14.06.2023 року. У відповідності до чинного законодавства відповідач-2 не має повноважень на вчинення будь-яких дій з приводу пенсійного забезпечення позивача, у тому числі за рішенням суду, оскільки позивач не перебуває на обліку у відповідача та проживає на території, що обслуговується Головним управлінням пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Згідно з ч.ч.5, 8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 .

Позивач 09.09.2021 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

28.10.2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянуто заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийнято рішення №045650010601 про відмову в призначенні пенсії (за списком 2). В обґрунтування відмови у призначенні пенсії, відповідачем-2 зазначено, що страховий стаж позивача складає 34 роки 8 місяців 4 дні, пільговий стаж складає 9 років 6 місяців 4 дні.

Відповідачем-2 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за відсутності пільгового стажу 12 років 6 місяців.

Відповідне рішення прийнято на підставі рішення про результати розгляду заяви позивача про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах від 23.09.2021 року №1 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яким комісією підтверджено періоди роботи позивача з 30.10.1990 року по 30.11.1992 року, з 01.01.1993 року по 30.06.1996 року, з 01.11.1996 року по 31.12.1996 року для зарахування до пільгового стажу за списком №2.

Рішення від 23.09.2021 року №1 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачем не оскаржується.

Не погоджуючись з відмовою відповідача-2 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Зазначене у вказаній статті право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788) та від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно зі статтею 1 Закону №1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах..

Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Також, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Так, згідно з пунктом 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У разі, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

З трудової книжки серії НОМЕР_3 , судом встановлено, що позивач, у періоди не зараховані відповідачем-2, працював:

- з 01.09.1981 по 10.07.1984 роки навчався в ПТУ №1 м. Дніпра (колишнє м. Дніпропетровськ);

- з 28.10.1984 по 01.12.1986 роки проходив службу в Радянській армії;

- з 01.12.1992 по 31.12.1992 роки працював електрозварником в Дніпропетровському спецуправлінні треста «Дніпрокосохімремонт»;

- з 01.07.1996 по 01.11.1996 роки продовжував працювати електрозварником в реорганізованому ТОВ «Дніпрокосохімремонт»;

- з 31.12.1996 по 28.10.1998 роки продовжував працювати електрозварником в реорганізованому ТОВ «Дніпрокосохімремонт».

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. №383, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Згідно з пунктом 8 цього Порядку при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються «Список №1 производств, цехов, профессий и должностей на подземных работах, на работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах» і «Список №2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах», затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 №1173.

Розділом XV «Металообробка» Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, передбачалися посади, зокрема складальника корпусів суден; розділом XXXII «Загальні професії» - газозварювальники та їх підручні, електрозварники та їх підручні.

Розділом XXXIII «Загальні професії» Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10, передбачалась посада «електрозварник».

Постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 1994 року №162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список №2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі ХХХІІІ «Загальні професії» передбачені електрогазозварники та газозварники.

Професія електрогазозварювальника (газоелектрозварювальника), електрозварника, газозварника в спірний період була передбачена у всіх Списках.

Відповідно до єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робітників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС 16.01.1985 №17/2- 54 професія зварника не визначена, як окрема професія, є загальною професією, яка об`єднує назви професій пов`язаних зі зварюванням металів і є загальним поняттям для електрозварника ручного зварювання, електрогазозварника, газозварника і електрозварника на напівавтоматичних і автоматичних машинах.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №673/283/17 від 12.09.2018 року.

Таким чином, періоди роботи позивача з 01.12.1992 року по 31.12.1992 року, з 01.07.1996 року по 01.11.1996 року, з 31.12.1996 року по 28.10.1998 року підлягають зарахуванню до стажу позивача, що дає право на призначення пільгової пенсії за Списком №2.

Стосовно незарахування до пільгового стажу позивача періодів навчання та служби в армії, суд зазначає наступне.

За приписами статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Навчання позивача за професією «електрозварник ручної зварки» підтверджується наявною в матеріалах справи копією диплому НОМЕР_4 від 11.07.1984 року, виданого ПТУ м. Дніпропетровська.

В подальшому позивач працював електрозварником в тресті «Дніпровськпромстрой» з 23.07.1984 року по 19.10.1984 року, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_3 .

З дня закінчення навчання ОСОБА_1 до дня зарахування на роботу за набутою професією «електрозварник ручної зварки» пройшло 13 днів, тобто менше, ніж 3 місяці, а тому період навчання ОСОБА_1 в ПТУ №1 м. Дніпропетровська з 01.09.1981 року по 10.07.1984 року має бути зарахований до стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Пунктом 109 постанови Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року №590 «Про затвердження Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій» крім роботи в якості робітника або службовця в загальний стаж роботи зараховується також: служба у складі Збройних Сил СРСР та перебування в партизанських загонах.

При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та по інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти «а» і «б» пункту 16), пенсій у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсій за віком робітникам підприємств текстильної промисловості (підпункт «в» пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах «к» і «л», прирівнюються за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

Оскільки періоди роботи ОСОБА_1 електрозварником в тресті «Дніпровськпромстрой» з 23.07.1984 року по 19.10.1984 року зараховано до пільгового стажу, то період проходження строкової служби в рядах радянської армії з 28.10.1984 року по 01.12.1986 року має бути прирівняний до роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Незарахування вказаних періодів роботи, навчання та служби в армії позивача до пільгового стажу, призвело до неправильного розрахунку стажу позивача, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Отже, суд робить до висновок про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 28.10.2021 року №045650010601 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В цей час, суд звертає увагу, що рішення від 28.10.2021 року №045650010601 прийнято саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, визначеним за принципом екстериторіальності, в той час, як позивачем у прохальній частині помилково зазначено, що органом прийняття оскаржуваного рішення є Головне управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Таким чином, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання органу призначення зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №2 періоди: з 01.09.1981 по 10.07.1984 роки, 28.10.1984 по 01.12.1986 роки, з 01.12.1992 по 31.12.1992, з 01.07.1996 по 01.11.1996, з 31.12.1996 по 28.10.1998 роки при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.09.2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Щодо підстав розгляду заяви позивача ГУ ПФУ в Запорізькій області та визначення належного органу Пенсійного фонду, яким має здійснюватися розгляд заяви позивача з урахуванням висновків суду у даній справі, суд зазначає наступне.

Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до п.4.10 Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

В даному випадку органом призначення визначено за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача від 09.09.2021 року здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п.4.2 Порядку №22-1. Проте, з огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, що потягло за собою порушення прав позивача, суд вважає наявними підстави покласти обов`язок щодо повторного розгляду заяви позивача саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, як визначений суб`єкт призначення.

Отже, за наслідками розгляду справи, судом встановлено, що позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області в цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява підлягає частковому задоволенню судом.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

На підставі частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією від 19.11.2021 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 681 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову у призначенні пенсії від 28.10.2021 року №04560010601 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди з 01.09.1981 по 10.07.1984 роки, з 28.10.1984 по 01.12.1986 роки, з 01.12.1992 по 31.12.1992 роки, з 01.07.1996 по 01.11.1996 роки, з 31.12.1996 по 28.10.1998 роки при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.09.2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у сумі 681 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський