Рішення № 103748866, 24.03.2022, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/2016/21

Провадження № 2/710/35/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.03.2022 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Побережної Н.П.,

секретаря судового засідання Харченко Л.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Лип`янської сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

17.12.2021 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла дана позовна заява. Предмет позову: стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 24941,10 грн, що складається з 23022,55 грн ПДФО та 1918,55 грн військового збору з отриманого середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 127903,05 грн.

Свій позов позивач обґрунтовує тим, що Лип`янська сільська рада, виконуючи рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 03.12.2020, виконала функції податкового агента і перерахувала до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі 23022,55 грн. (127903,05 х 18%, платіжне доручення № 76 від 17.03.2021) та військовий збір в сумі 1918,55 грн. (127905,05 х 1,5% , платіжне доручення № 77 від 17.03.2021) за рахунок коштів місцевого бюджету. Листом від 27.09.2021 лист за вих. №5162/08-04, у зв`язку із тим, що в рішенні суду не було передбачено утримання ПДФО і військового збору з середнього заробітку, Лип`янська сільська рада звернулася до ОСОБА_1 про відновлення касових видатків по сплаті податку на доходи з фізичних осіб та військового збору шляхом внесення коштів до будь-якого відділення банку України на рахунок Лип`янської сільської ради (код 26323522), в добровільному порядку, до 15.10.2021, а саме: 23022,55 грн, податок на доходи з фізичних осіб із заробітної плати та 1918,55 грн, військовий збір із заробітної плати. Відповідь на лист від 27.09.2021 за вих. №5162/08-04 Лип`янська сільська рада від відповідача не отримала. Також позивач вказує, що ОСОБА_1 не вчинено жодних дій щодо сплати ПДФО та військового збору, однак можливість для сплати була, оскільки відповідач ОСОБА_1 працює на посаді директора Лип`янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Лип`янської сільської ради та отримує заробітну. Тому позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач надав суду відзив, в якому вказав, що твердження Позивача не узгоджується з положеннями Податкового кодексу України, оскільки Позивачем, який є податковим агентом щодо Відповідача, вказує, що ним не було стягнуто з доходу Відповідача у виді середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 127 903,05 грн. податок на доходи фізичних осіб у розмірі 23 022,55 грн. та військовий збір у розмірі 1 918,55 грн. лише через те, що їх стягнення не було передбачено рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 03.12.2020 у цивільній справі № 710/18/20. Крім того, при стягненні з Позивача на користь Відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі 235 Кодексу законів про працю України Шполянський районний суд Черкаської області керувався Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.1995 № 100, відповідно до якого усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. Між з тим, з доказів поданих Позивачем, вбачається, що саме ним не виконано покладений чинним податковим законодавством обов`язок з нарахування податків і зборів (податку на доходи фізичних осіб у розмірі 23 022,55 грн. та військового збору у розмірі 1 918,55 грн) на суму середнього заробітку Відповідача за час вимушеного прогулу у розмірі 127 903,05 грн., присудженої за рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 03.12.2020 у цивільній справі № 710/18/20, при виконанні вказаного рішення. В зв`язку з цим, із суми середнього заробітку Відповідача за час вимушеного прогулу у розмірі 127 903,05 грн. Позивачем не було відраховано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 23 022,55 грн. та військовий збір у розмірі 1 918,55 грн., внаслідок чого виплачена Відповідачу на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу не була зменшена на суму вказаного податку і збору, що підтверджується відомостями в меморіальному ордері Позивача № 15 від 17.03.2021. За таких обставин вимоги Позивача зводяться до повернення Відповідачем безпідставно набутого майна у виді грошових коштів у сумі 24 941,10 грн., отриманих Відповідачем у складі сплаченого йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 127 903,05 грн, з якого в порушення вимого чинного податкового законодавства Позивачем не був стягнутий податок на доходи фізичних осіб у розмірі 23 022,55 грн. та військовий збір у розмірі 1 918,55 грн. Однак, за змістом позовної заяви Позивач не просить суд визначити такий спосіб захисту його прав або інтересів як зобов`язання Відповідача повернути майно, набуте без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), передбачений главою 83 Цивільного кодексу України. Отже, з матеріалів справи вбачається, що Відповідач отримав від Позивача спірні грошові кошти у сумі 24 941,10 грн. у виді середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, присудженої йому за рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 03.12.2020 у цивільній справі № 710/18/20, яке набрало законної сили 18.02.2021. При цьому виплата вказаних грошових коштів проведена Позивачем добровільно та виключно через недотримання положень чинного податкового законодавства, без рахункової помилки та без недобросовісності з боку Відповідача. Однак, цим позовом Позивач безпідставно намагається покласти на Відповідача, який діяв добросовісно, обов`язок з відшкодування матеріальної шкоди місцевому бюджету Позивача у розмірі 24 941,10 грн. Між тим, Позивач не позбавлений можливості повернути відповідні грошові кошти у сумі у сумі 24 941,10 грн. з використанням правового механізму, передбаченого нормами глави IX Кодексу законів про працю України, яка регулює підстави і умови матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. Таким чином, позовна заява є повністю безпідставною, а всі її вимоги необґрунтованими, у задоволенні яких суду слід відмовити повністю

У судове засідання позивач не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду був належним чином повідомлений, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач у суд не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду був належним чином повідомлений, повідомив телефонограмою про розгляд справи у його відсутність.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 11.01.2022 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 03.03.2022 було відмовлено в задоволенні клопотання позивача про закриття провадження у справі.

2. Мотивувальна частина:

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 03.12.2020 у справі 710/18/20 було вирішено, з-поміж іншого, стягнути з Лип`янської сільської ради Шполянського району Черкаської області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 127903,05 грн (а.с. 8-28).

Згідно з листом Лип`янської сільської ради до ОСОБА_1 Лип`янська сільська рада повідомила, що в порядку виконання рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 03.12.2020 у справі № 710/18/20, нею було виконано функції податкового агента і перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі 23022,55 грн. (127903.05 х 18%. платіжне доручення № 76 від 17.03.2021 р.) та військовий збір в сумі 1918,55 грн. (127905.05 х 1,5% . платіжне доручення № 77 від 17.03.2021р.) за рахунок коштів місцевого бюджету. ОСОБА_1 необхідно в термін до 15.10.2021 відновити касові видатки по сплаті податку на доходи з фізичних осіб та військового збору шляхом внесення коштів до будь-якого відділення банку України на рахунок Лип`янської сільської ради (код 26323522). а саме: 23022,55 грн., податок на доходи з фізичних осіб із заробітної плати на рахунок UA538201720344200026000022058 Держказначейська служба України м. Київ: 1918.55 грн., військовий збір із заробітної плати на рахунок UA538201720344200026000022058 Держказначейська служба України м. Київ. В разі не відновлення касових видатків у добровільному порядку Лип`янська сільська рада залишає за собою праву звернутися до суду щодо безспірного стягнення зазначених сум. Підставою такого звернення зазначено те, що у виконавчому листі Шполянського районного суду Черкаської області від 05.03.2021 у справі № 710/18/20 для стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в сумі 127903,05 грн на користь ОСОБА_1 не вказано в тому числі податки та збори (а.с. 29-31).

Відповідно до листа Лип`янської сільської ради до Управління державної казначейської служби України у Шполянському районі Черкаської області було повідомлено, що 18.03.2021 було здійснено безспірне списання коштів з рахунку UA538201720344200026000022058 ТПКВКМБ 0111021 КЕКВ 2111 в сумі 127903,05грн. згідно виконавчого листа Шполянського районного суду Черкаської області від 05.03.2021р. справа №710/18/20. Сільська рада просила упорядкувати та привести у відповідність із проведеними операціями бюджетні зобов`язання та бюджетні фінансові зобов`язання відповідно до п.2.11 наказу МФУ від 02.03.2012 № 309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби» (а.с. 32).

Згідно з листом Управління державної казначейської служби України у Шполянському районі Черкаської області до Лип`янської сільської ради до Управління Державної казначейської служби України у Шполянському районі Черкаської області надійшла заява від ОСОБА_1 щодо стягнення з Лип`янської сільської ради середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. Керуючись Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI в редакції від 16.10.2013. вимогами п.29 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 №45) у зв`язку з недостатністю інформації в поданих документах для визначення кодів класифікації видатків бюджету та рахунку за виконавчим листом Шполянського районного суду Черкаської області від 05.03.2021, справа №710/18/20 для стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в сумі 127903,05 грн. Вам необхідно в термін до 18.03.2021 встановити та направити до управління реквізит рахунку га коди класифікації видатків бюджету для здійснення безспірного списання коштів в установленому Законом порядку. На період виконання цієї вимоги, проведення платежів за платіжними дорученнями боржника здійснюється з врахуванням вимог п.25 Порядку (а.с. 33).

Відповідно до виконавчого листа Шполянського районного суду Черкаської області від 05.03.2021 у справі № 710/18/20 було вирішено стягнути з Лип`янської сільської ради Шполянського району Черкаської області (вул. Івана Гончара, 1-А, с. Лип`янка Шполянський район (на даний час Звенигородський район), Черкаська обл. код ЄДРПОУ 26323522) на користь ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області 29.04.1998, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , інші дані про особу суду невідомі, моральну шкоду в розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень) (а.с. 34, 82).

Згідно з меморіальним ордером від 17.03.2021 ОСОБА_1 було перераховано 127903,05 грн як безспірне списання середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу згідно виконавчого листа Шполянського районного суду Черкаської області від 05.03.2021 №710/18/20 (а.с. 35).

За даними платіжного доручення №76 від 17.03.2021 Лип`янська сільська рада перерахувала ГУК у Черк.обл/тг с. Лип`янка 23022,55 грн. Призначення платежу: податок на доходи фізосіб із зарплати за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_1 згідно з виконавчим листом Шполянського районного суду Черкаської області від 05.03.2021 (а.с. 36).

Відповідно до платіжного доручення №77 від 17.03.2021 Лип`янська сільська рада перерахувала ГУК у Черк.обл/тг с. Лип`янка 1918,55 грн. Призначення платежу: податок на доходи військовий збір із зарплати за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_1 згідно з виконавчим листом Шполянського районного суду Черкаської області від 05.03.2021 (а.с. 36).

Згідно з заявою ОСОБА_1 до Управління державної казначейської служби України у Шполянському районі Черкаської області заявник просив прийняти до виконання виконавчий лист Шполянського районного суду Черкаської області від 05.03.2021 у справі № 710/18/20 (а.с. 83).

Відповідно до листа Управління державної казначейської служби України у Шполянському районі Черкаської області до Шполянського районного суду Черкаської області було надіслано виконавчий лист Шполянського районного суду Черкаської області від 05.03.2021 у справі № 710/18/20 у зв`язку з повним його виконанням 18.03.2021 (а.с. 84).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Предметом спору у даній справі є повернення на користь позивача, як податкового агента, коштів у вигляді невідрахованих із середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу особи податку та військового збору у спосіб, визначений главою 83 ЦК України, в порядку виконання рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 03.12.2020, а саме сплата позивачем відповідачеві середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 127903,05 грн без відрахування податку на доходи фізичних осіб (далі ПДФО) та військового збору.

Відповідно до п. 6 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці, задовольняючи вимоги про оплату праці суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає у рішенні суду.

Державна фіскальна служба України у листі від 09.03.2016 № 665/4/99-99-17-03-03-13 зазначила, що відповідно до пп. 14.1.48 ПКУ, заробітна плата це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні й компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв`язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Оскільки виплата доходу у вигляді суми середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду за час затримки розрахунку під час звільнення працівника, здійснюється звільненому працівнику й не пов`язана з відносинами трудового найму, такий дохід обкладається ПДФО за ставкою 18% і військовим збором за ставкою 1,5%, як інші доходи.

Підприємство, яке виплачує такий дохід, для такого платника податку являється податковим агентом, а тому повинно утримати ПДФО та військовий збір із суми доходу, перерахувати їх до бюджету та відобразити виплату у формі № 1ДФ.

Суми середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду за час затримки розрахунку при звільненні працівника, слід класифікувати як інші доходи, відповідно до п. п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, оскільки між роботодавцем і колишнім працівником уже відсутні трудові відносини. При цьому, визначення виду доходу впливає на його відображення у податковому розрахунку 1-ДФ, а інші доходи зазначаються за ознакою 127. Оскільки об`єкти оподаткування військового збору фактично дублюють об`єкти оподаткування податку на доходи фізичних осіб, то із даного доходу утримується також військовий збір, за ставкою 1,5 %, відповідно до п. 161 Перехідних положень Податкового кодексу України.

Ставка податку на доходи фізичних осіб, згідно із ст. 167 зазначеного Кодексу, на суму середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду за час затримки розрахунку при звільненні працівника становить 18%.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку зменшується на суму податків і зборів.

Тому, незважаючи на те, що призначена судом сума зменшується на суму податкових відрахувань, цей факт в жодному разі не погіршує становище працівника, адже якби працівник просто отримував зарплату, а вимушено був відсутній на роботі, то таку зарплату він отримував би також з урахуванням утримання обов`язкових податкових платежів.

Схожі правові висновки містяться в постановах Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі №359/10023/16-ц, Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/13736/15 та у справі № 369/10046/18, а також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 та в постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року, справа № 401/1813/16-ц.

Отже, правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані нормами Глави 83 ЦК України про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Суд критично оцінює твердження відповідача про те, що позивач в позовній заяві не посилається на вимоги ст. 1212-1215 ЦК України, а відтак не визначає спосіб захисту прав як стягнення безпідставно набутого майна, оскільки правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, втім суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Крім того, зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору, саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту (висновок Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття (придбання) майна виникають за наявності трьох умов: 1) має місце набуття або збереження майна; 2) вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; 3) має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є заробітною платою і платежами, що прирівнюються до неї, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення ст. 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.

Подібні висновки щодо застосування ст. 1215 ЦК України викладені у: постановах Верховного Суду України від 02 липня 2014 року (справа 6-91цс14), від 22 січня 2014 року (справа 6-151цс13), постановах Верховного Суду від 07 березня 2018 року справа №517/186,17, від 28 березня 2018 року, справа №173/166/17, від 03 травня 2018 року справа № 473/2859/17.

Виходячи із системного аналізу ст. 1215 ЦК України безпідставно набуте майно не підлягає поверненню за відсутності рахункової помилки при виплаті коштів, а також добросовісності з боку набувача. Обов`язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у ч. 1 вказаної статті, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Тобто, відсутність розрахункової помилки та добросовісність набувача презюмується, а тягар доказування наявності розрахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника: за загальним правилом цивільного процесу щодо змагальності сторін.

Однак, згідно з ч. 1 ст. 94 КЗпП України, приписи якої узгоджуються із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з п.п.14.1.48 ПК України заробітна плата - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв`язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

У рішенні від 15.10.2013 № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття заробітна плата і оплата праці, які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Отже, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

При цьому, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні ст. 2 Закону країни Про оплату праці , тому на неї не розповсюджується правило ст. 1215 ЦК України.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, зазначені норми права, суд вважає, що відповідач, отримавши кошти у порядку примусового виконання за рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 03.12.2020, набув її частину без достатньої правової підстави, а, враховуючи, що позивачем сплачені всі необхідні податки та збори, що підтверджується платіжним доручення №76 від 17.03.2021 та №77 від 17.03.2021, то вони підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 2270,00 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 133, 258-259,263-265, 279, 280-284, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області 29.04.1998, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , інші дані про особу суду невідомі, на користь Лип`янської сільської ради Шполянського району Черкаської області (вул. Івана Гончара, 1-А, с. Лип`янка, Звенигородського району, Черкаської області, код ЄДРПОУ 26323522),інші дані про особу суду невідомі, 24941,10 грн (двадцять чотири тисячі дев`ятсот сорок одна гривня 10 коп), з яких 23022,55 грн розмір податку на доходи з фізичних осіб та 1918,55 грн розмір військового збору з отриманого середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області 29.04.1998, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , інші дані про особу суду невідомі, на користь Лип`янської сільської ради Шполянського району Черкаської області (вул. Івана Гончара, 1-А, с. Лип`янка, Звенигородського району, Черкаської області, код ЄДРПОУ 26323522), інші дані про особу суду невідомі, судовий збір в розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Н.П. Побережна