Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №705/41/22
1-кп/705/754/22
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 березня 2022 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Піньковського Р.В.
при секретарі Прокопенко І.О.
з участю прокурора Коломійця В.В.
обвинуваченого ОСОБА_1
захисника Горобця С.О.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Умань в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 22021250000000001 від 05.01.2021 по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
До Уманського міськрайонного суду Черкаської області з Черкаської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22021250000000001 від 05.01.2021 по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
Ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області було призначено підготовче судове засідання.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду, вважає, що наданий суду обвинувальний акт складений з дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття провадження, повернення обвинувального акту прокурору, внесення подання для визначення підсудності немає.
Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував проти призначення справи до судового розгляду.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - Горобець С.О. в судовому засіданні не заперечував проти призначення справи до судового розгляду.
У підготовчому судовому засіданні встановлено, що підстави для прийняття судом рішення у відповідності до п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України - відсутні.
Суд, врахувавши позицію прокурора, вислухавши думку обвинуваченого та захисника, вивчивши письмові матеріали справи, вирішуючи питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду (визначення дати та місця проведення судового розгляду, з`ясування у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд, з`ясування питань про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді), з урахуванням заявлених учасниками клопотань, вважає за можливе призначити судовий розгляд, згідно вимог ст.ст. 315, 316 КПК України.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого ухвалою суду від 25 січня 2022 року продовжено до 25 березня 2022 року.
Оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 25.03.2022 року, то прокурор подав клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане ним клопотання, в обґрунтування якого посилається на те, що з моменту обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися та є достатні підстави вважати, що обвинувачений з метою уникнення покарання може виїхати на територію іншої держави, зокрема до Російської Федерації, за завданням служб якої він вчинив злочин на території України, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв`язку з чим його належна процесуальна поведінка може бути забезпечена лише запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого адвокат Горобець С.О. в судовому засіданні при вирішенні питання щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 покладався на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував проти обставин, викладених у клопотанні про продовження відносно нього міри запобіжного заходу, однак просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт за місцем проживання оскільки під час тримання під вартою погіршився стан його здоров`я, він має на утриманні малолітнього сина, а також не має наміру ухилятись від суду та будь-яким чином незаконно впливати на свідків.
Заслухавши клопотання прокурора, позицію обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали судової справи, суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою, суд повинен врахувати наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
В судому засіданні встановлено, що ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25.01.2022 року було продовжено обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 25.03.2022 року, з правом внесення застави у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатний осіб, що становить у грошовому еквіваленті 713700 гривень. На даний час обвинувачений ОСОБА_1 перебуває в ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор».
ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п`ятнадцяти років.
Судом враховується, що не зменшились та продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були раніше враховані судом при вирішенні питання про доцільність продовження відносно обвинуваченого дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 25.01.2022 року.
Зокрема, на думку суду, не зменшився та продовжує існувати ризик переховування обвинуваченого від суду, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі доведення його винуватості у вчиненні злочину, що може бути розцінено ним більш небезпечним ніж переховування та втеча.
Також, не зменшився та продовжує існувати ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків з метою зміни раніше даних ними показань на його користь.
Судовий розгляд у кримінальному провадженні, у якому ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення, не розпочато.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, які доведені прокурором в судовому засіданні, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні ні обвинуваченим, ні його захисником не надано.
Судом також враховується правова позиція, висловлена Європейським судом з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року, згідно з якою зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Тому, на думку суду, у розумінні практики Європейського суду з прав людини хоча тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Крім того, відповідно указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2119-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Згідно роз`яснень, наданих Верховним судом у п.8 листа від 03.03.2022 №1/0/2-22 Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану, як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини кримінального провадження з урахуванням даних про особу обвинуваченого, в їх сукупності, у суду відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора, оскільки стороною обвинувачення в повному обсязі доведено суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_1 на свободу.
Судом не приймаються до уваги посилання обвинуваченого на те, що під час тримання під вартою погіршився стан його здоров`я, а також що він має на утриманні малолітню дитину оскільки, на думку суду, вказані обставини не зменшують суспільну небезпеку кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , дані обставини не виключають наявних ризиків, а тому не можуть бути підставою для обрання обвинуваченому менш суворого запобіжного заходу, крім того стороною захисту не доведено обставин погіршення стану здоров`я обвинуваченого, які б виключали можливості його тримання під вартою.
При цьому, за наявних обставин суд не вбачає підстав для визначення альтернативного запобіжного заходу, а також не вбачає підстав для заміни міри запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на домашній арешт.
Враховуючи зазначені обставини в їх сукупності, суддя приходить до висновку, що застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе належним чином запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, що призведе до неможливості розгляду справи в розумні строки та з`ясування всіх обставин по справі.
В даному випадку на думку суду продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 є виправданим за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Таким чином клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 підлягає задоволенню оскільки судом встановлена доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Разом з цим, суд не вбачає підстав зменшення раніше визначеного розміру застави, оскільки не перестали існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 202, 314-316, 331, 369-372 КПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, призначити до судового розгляду на 04 квітня 2022 року на 15 годину 00 хвилин в залі судових засідань Уманського міськрайонного суду Черкаської області за адресою: вул. Кизила Андрія, 18 м. Умань Черкаської області.
Проведення судового розгляду кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого та захисника обвинуваченого.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, який відраховувати з дня оголошення даної ухвали, а саме до 22 травня 2022 року включно.
Залишити без змін визначений раніше розмір застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатний осіб, що становить у грошовому еквіваленті суму 713700 гривень, після внесення якої обвинувачений звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому вона перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави, покласти на нього строком на 2 місяці наступні процесуальні обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатись з міста Умань Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідного органу державної міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Ухвала підлягає негайному виконанню і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, прокурором шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченим - протягом п`яти днів з моменту вручення йому копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику обвинуваченого - для відома, та направити начальнику ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор» - для виконання.
Суддя Р. В. Піньковський
Судове рішення № 103748824, Уманський міськрайонний суд Черкаської області було прийнято 24.03.2022. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 705/41/22. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: