Рішення № 103748699, 23.03.2022, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/918/21

№ провадження 2/624/22/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2022 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі: головуючого-судді Крапівки Т.В., за участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в смт. Кегичівка, Харківської області цивільну справу за позовом Служби у справах дітей та сім`ї Кегичівської селищної ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: староста с. Слобожанське, с. Олександрівське, с. Козацьке, с. Антонівка Кегичівської селищної ради Забажан Олег Миколайович, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: староста с. Слобожанське, с. Олександрівське, с. Козацьке, с. Антонівка Кегичівської селищної ради Забажан О.М., ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_1 та батька ОСОБА_2 стосовно їх неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнення з відповідачів аліментів на утримання дитини в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідачі мають дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьки разом з дитиною не проживають. Мати дитини не працює, зловживає спиртними напоями, вихованням та утриманням дитини не займається, перебуває на обліку в наркологічному кабінеті КНП Кегичівської селищної ради «Кегичівська центральна районна лікарня», з приводу хронічного алкоголізму. Неповнолітня дитина ОСОБА_4 з матір`ю не проживає протягом трьох років, проживає зі старшою сестрою ОСОБА_3 в с. Олександрівське, яка і займається її вихованням та утриманням. Поведінка матері неодноразово розглядалась на засіданнях Органу опіки та піклування при виконкомі Слобожанської селищної ради та Громадській комісії з питань захисту прав дітей Слобожанської селищної ради, проте мати відповідних висновків не зробила та своє ставлення до виконання батьківських обов`язків не змінила. Батько дитини ОСОБА_2 на території Харківської області не проживає, з донькою не спілкується, матеріальної допомоги не надає, аліменти не сплачує. Під час телефонної розмови повідомив, що проживає в місті Полтава, погодився приїхати для вирішення питання щодо виховання та утримання дитини. Але останнім часом зв`язок з ним відсутній. 06 квітня 2021 року самостійно звернувся до Служби та повідомив про те, що не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав стосовно своєї дитини ОСОБА_4 , пояснює це тим, що ОСОБА_5 не являється його донькою, він її ніколи не бачив та вихованням доньки не займався та надав відповідну заяву.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 09.06.2021 позовна заява була залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків.

Позивач недоліки позовної заяви усунув, надав уточнену позовну заяву.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 17.12.2021 у цій справі було відкрито провадження, розгляд справи призначено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 01.02.2022 у справі було закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Представник позивача ОСОБА_6 подала заяву про те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, справу розглянути без її участі.

Відповідач ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення. Повідомила, що дійсно відсторонилась від виховання своєї дитини, не підтримує з нею духовний зв`язок, не піклується про неї та матеріально не забезпечує. На даний час не працює, в центрі зайнятості не перебуває, зловживає спиртними напоями, тому просить позбавити її батьківських прав.

Відповідач ОСОБА_2 подав заяву, в якій повідомив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, не заперечує проти позбавлення його батьківських прав, справу просить розглянути без його участі.

Представник третьої особи старости с. Слобожанське, с. Олександрівське, с. Козацьке, с. Антонівка Кегичівської селищної ради Забажан О.М., ОСОБА_7 , подала заяву про те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, справу розглянути без її участі.

Третя особа ОСОБА_3 подала заяву Кегичівської селищної ради Харківської області Березка В.А. подала заяву про те, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, справу просить розглянути без її участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У судовому засіданні встановлено, що батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Відповідно до копії довідки Кегичівської селищної ради від 11.10.2021 ОСОБА_1 зареєстрована в с. Олександрівське Кегичівської селищної ради та має склад сім`ї до якого входить дитина ОСОБА_4 , 2007 року народження, яка фактично не проживає, та співмешканець ОСОБА_1 .

Згідно довідки-характеристики за місцем проживання від 11.10.2021 ОСОБА_1 характеризується як така, що не працює, зловживає спиртними напоями, перебуває на обліку в наркологічному кабінеті КНП КСР «Кегичівська районна лікарня», що підтверджується довідкою лікарні від 24.03.2021. Вихованням та утриманням дитини не займається. Неповнолітня дитина ОСОБА_8 з матір`ю не проживає протягом 3 років. Проживає з сестрою ОСОБА_3 , яка займається її вихованням та утримує матеріально. Неодноразово поведінка ОСОБА_1 розглядалась на засіданнях органу опіки та піклування та громадській комісії з питань захисту прав дітей, надавалися рекомендації щодо лікування від алкогольної залежності, лікуватись відмовилась, на зауваження не реагує.

Згідно довідки-характеристики за місцем реєстрації від 11.10.2021 ОСОБА_2 зареєстрований в с. Шляхове, Кегичівської селищної ради, але фактично за адресою реєстрації не проживає, не працює, живе за рахунок випадкових заробітків, скарг на його адресу від жителів села не надходило, на засіданнях адмінкомісії при селищній раді не розглядався.

ОСОБА_2 06.04.2021 подавав заяву до служби у справах дітей та сім`ї Кегичівської селищної ради заяву, про те що не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав стосовно дитини ОСОБА_4 . Повідомив, що дитина не являється його донькою, ніколи її не бачив, не знає її, вихованням не займався.

Відповідно до характеристики з КЗ «Слобожанський ліцей» дитина ОСОБА_4 навчається у КЗ «Слобожанський ліцей», володіє учбовим матеріалом на середньому рівні, має добрий фізичний та розумовий розвиток, однак навчається не в міру своїх можливостей, має середній рівень навчальних досягнень, програмний матеріал засвоює повільно, інтерес до навчання несталий. На уроках часто пасивна, неуважна, часто відволікається, до виконання громадських доручень ставиться дбайливо, позитивно ставиться до трудової діяльності, сумлінно виконує навчально-трудові завдання, бере активну участь у житті класу та ліцею. За характером спокійна, буває замкнутою. Проте в класі має багато друзів, однокласники ставляться до дівчинки дружелюбно, з повагою. Дитина неконфліктна, уроки не пропускає без поважних причин. Батьки участі у вихованні дитини не беруть, всю середню школу дитина проживає разом зі старшою сестрою ОСОБА_3 , яка і займається її вихованням та матеріально забезпечує всім необхідним. За весь час навчання дитини в середній школі мати була присутня на батьківських зборах один раз, батьки не цікавляться успішністю своєї дитини у вчителів та класного керівника. Життям дитини не цікавляться, не відвідують, не знають про умови її проживання.

Відповідно до актів обстеження житлово-побутових умов проживання сім`ї від 19.02.2020 ОСОБА_1 яка проживає зі співмешканцем ОСОБА_9 . Обидва не працюють, зловживають спиртними напоями, мають неповнолітню дитину ОСОБА_5 , 2007 року народження, яка з ними не проживає, вихованням дитини не займаються. Взаємовідносини між членами сім`ї незадовільні. Перевірка здійснена планово, скарги мешканців села.

Відповідно до акту оцінки потреб сім`ї/особи №06 від 31.03.2021 дитини ОСОБА_4 , встановлено, що на час перевірки за адресою місця її реєстрації в сім`ї матері дитина знаходилась у старшої сестри ОСОБА_3 . Зі слів дитини: вона харчується у старшої сестри ОСОБА_3 , з батьками у неї часті конфлікти через вживання ними спиртних напоїв. За висновком оцінки потреб сім`ї дитина не бажає проживає з матір`ю так як остання не забезпечує її продуктами харчування, одягом, часто вживає спиртні напої і перебуває в нетверезому стані. Потреби дитини не задовольняються в повному обсязі, сім`я не в змозі самостійно вирішувати проблеми, мати потребує підтримки для виховання дитини.

На засіданні комісії з питань захисту прав дитини при Виконавчому комітеті Кегичівської селищної ради від 21.04.2021, ухвалено постановити на облік сім`ю ОСОБА_1 , як таку, що перебуває в складних життєвих обставинах та взяти її під соціальний супровід, про що був виданий відповідний наказ №101.

Відповідно до актів обстеження житлово-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_1 від 29.03.2021, 21.04.2021, 27.05.2021, 25.06.2021, 26.07.2021, 16.08.2021, мати не займається вихованням та забезпеченням своєї дитини ОСОБА_4 . Взаємовідносини в сім`ї незадовільні, мати не бажає займатися вихованням, утриманням дитини та налагодити з нею стосунки.

ОСОБА_3 16.04.2018 та 06.11.2018 звернулась з заявами до Слобожанської селищної ради та служби у справах дітей з проханням вирішити питання стосовно її неповнолітньої сестри ОСОБА_4 яка вже майже рік проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Батьки дитини не дбають про неї, матеріально не утримують. За результатами розгляду заяв органом опіки та піклування ухвалено рішення від 20.04.2018 №09 та №03 від 28.02.2020 про попередження батьків про відповідальність за неналежне виконання своїх батьківських обов`язків, рекомендовано батькам вирішити соціально-побутові проблеми та питання про місце проживання дитини в місячний строк.

18.11.2021 ОСОБА_3 звернулась з заявою до служби у справах дітей та сім`ї в якій просила допомогти з вирішенням питання щодо позбавлення батьківських прав стосовно ОСОБА_4 . Дитина протягом п`яти останніх років проживає та перебуває на повному її утриманні. Також заяву подала і сама дитина ОСОБА_4 в якій зазначила, що проживає з сестрою ОСОБА_3 , так як мати зловживає спиртними напоями, виникають постійні сварки, бійки, можуть гуляти всю ніч, через що неможливо виспатись, сусіди викликають поліцію. Не бажає проживати з матір`ю, хоче жити з сестрою.

Згідно висновку органу опіки та піклування від 25.10.2021 позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є доцільним та відповідає інтересам дитини.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

В даній ситуації суд звертає увагу, що статтею 32 Конституції України передбачено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Сімейне життя - це особисті майнові та немайнові відносини між подружжям, іншими членами сім`ї, яке здійснюється на засадах, визначених у Сімейному кодексі: кожна особа має право на повагу до свого сімейного життя (частина четверта статті 4); ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України (частина п`ята статті 5); регулювання сімейних відносин здійснюється з урахуванням права на таємницю особистого життя їх учасників, їхнього права на особисту свободу та недопустимості свавільного втручання у сімейне життя (частина четверта статті 7) та інше.

Неможливо визначити абсолютно всі види поведінки фізичної особи у сферах особистого та сімейного життя, оскільки особисті та сімейні права є частиною природних прав людини, які не є вичерпними і реалізуються в різноманітних і динамічних відносинах майнового та немайнового характеру, стосунках, явищах, подіях тощо. Право на приватне та сімейне життя є засадничою цінністю, необхідною для повного розвиту людини в демократичному суспільстві, та розглядається як право фізичної особи на автономне буття незалежно від держави, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб (див. пункт 3.1 рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року №2-рп/2012 у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України).

Для суду є безспірним, що в даних правовідносинах при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав відповідачів відбувається втручання в їх право на сімейне життя, яке не є абсолютним і може бути обмеженим в порядку передбаченому Конституцією України.

З іншої сторони обов`язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав неповнолітньої дитини не розлучатися з батьками і врахування при цьому якнайкращих інтересів дитини" (статті 1, 9 Конвенції).

Досліджуючи правомірність втручання в право відповідача на сімейне життя, суд розуміючи місце Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року в сфері стандартів прав людини, вважає за необхідне звернутись до принципів викладених в статті 29 Декларації, згідно із якими:

Кожна людина має обов`язки перед суспільством, у якому тільки й можливий вільний і повний розвиток її особи.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві. Отже, в даному випадку допускається обмеження прав особи, а процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами Сімейного кодексу України (статті 164-167).

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Положеннями норм Сімейного кодексу України встановлено, що кожний із батьків зобов`язаний піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні неї батьківське піклування, зобов`язаний виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ст.ст. 150, 151, 152, 155 СК України).

Відповідно до ч.ч. 1,4 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Відповідно до п.п. 15,16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року та ратифікованої постановою Верховної ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Відповідно до пункту 47 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Савіни проти України" право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до пункту 49 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Савіни проти України" хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин.

Відповідно до пункту 50 рішення Європейського Суду у справі "Хант проти України" втручання у право на повагу до сімейного життя не становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно здійснене "згідно із законом", відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є "необхідним у демократичному суспільстві" для забезпечення цих цілей.

Згідно з наданими позивачем доказами та письмовими поясненнями відповідачів викладених у заяві, суд приходить до висновку, що відповідачі дійсно ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, нехтують своїми батьківськими обов`язками і не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, не спілкуються з дитиною, не сприяють засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до внутрішнього світу дитини, не піклуються про стан її здоров`я, хоча б мали це робити, тобто по своїй вині ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

На підставі викладеного, суд дійшов переконливого висновку про доцільність позбавлення відповідачів батьківських прав стосовно їх неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , що повністю відповідає інтересам дитини.

Суд звертає увагу відповідачів на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

В такому разі, судом буде перевірено, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини (ч.4 ст. 169 Сімейного кодексу України).

Таким чином, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, їх належність, допустимість, достовірність, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки в ході судового розгляду підтверджено факт свідомого ухилення відповідачів від виконання своїх батьківських обов`язків, покладених на них ст. 150 СК України, відносно неповнолітньої дитини. Батьки дитини позовні вимоги визнали, не заперечили проти них.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Позивач просить стягнути з відповідачів аліменти на утримання дитини в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачуються щомісячно.

Згідно з ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку згідно з ч. 2 ст. 182 СК України.

Відповідно до ч.ч.1,5 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти, на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВП № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно ч. 1 ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Враховуючи те, що відповідачі добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надають, суд задовольняє позов та стягує з кожного відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі заявленому позивачем, а саме 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч.3 ст. 193 СК України, за рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Суду надана позивачем довідка про відкриття карткового рахунку на ім`я дитини.

Відповідно до ч.4 ст. 60 ЦК України, суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Органом опіки та піклування подання про призначення піклувальника неповнолітній дитині до суду не надано. За таких обставин суд позбавлений можливості вирішити питання щодо призначення дитині піклувальника та передає дитину органу опіки та піклування Кегичівської селищної ради для подальшого її влаштування.

Доказів про наявність у відповідачів власного житла суду не надано, ці питання підлягають вирішенню у порядку ст. 249 СК, ч.4 ст.17 Закону України «Про охорону дитинства».

Відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Приймаючи до уваги вимоги ч. 6 ст. 141 ЦПК України, та враховуючи те, що позивачем заявлені вимоги немайнового (позбавлення батьківських прав) та майнового (стягнення аліментів) характеру, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь держави судовий збір у сумі по 908 гривень.

У відповідності до ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Служби у справах дітей та сім`ї Кегичівської селищної ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: староста с. Слобожанське, с. Олександрівське, с. Козацьке, с. Антонівка Кегичівської селищної ради Забажан Олег Миколайович, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженку с. Хотиничі, Ганцевицького району, Брестської області, громадянку України, батьківських прав стосовно її неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження №31, вчинений Чапаєвською селищною радою Кегичівського району Харківської області 06 вересня 2007 року.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Високе, Кегичівського району, Харківської області, громадянина України, батьківських прав стосовно його неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження №31, вчинений Чапаєвською селищною радою Кегичівського району Харківської області 06.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на її утримання, аліменти з кожного з батьків в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 01 грудня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття на особистий рахунок дитини відкритий в Державному ощадному банку України, розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 .

Передати дитину ОСОБА_4 , органу опіки та піклування Кегичівської селищної ради для подальшого її влаштування.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судовий збір на користь держави (розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, банк отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів: 22030106, ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) у розмірі по 908 (дев`ятсот вісім) гривень з кожного.

Накласти заборону на відчуження житла та нерухомого майна неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язати орган опіки та піклування повідомити про це відповідну державну нотаріальну контору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач: Служба у справах дітей та сім`ї Кегичівської селищної ради, місцезнаходження вул. Волошина, буд. 79, смт. Кегичівка, Красноградський район, Харківська область, 64003, Код ЄДРІІОУ 43905658.

Представник позивача: Богинська Тетяна Іванівна, довіреність від 19.03.2021 №04-09/820.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с. Хотиничі, Ганцевицького району, Брестської області, місце проживання АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_3 , РПОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець с. Високе, Кегичівського району, Харківської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , фактично проживає АДРЕСА_3 .

Третя особа: староста с. Слобожанське, с. Олександрівське, с. Козацьке, с. Антонівка Кегичівської селищної ради Забажан Олег Миколайович, місцезнаходження за адресою: вул. Шкільна, буд. 2, смт. Слобожанське, Кегичівської селищної ради, Красноградського району, Харківської області, 64020.

Представник третьої особи: Тищенко Катерина Василівна, довіреність від 30.12.2021 №04-09/4317.

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка с. Улянівка, Кегичівського району, Харківської області, паспорт № НОМЕР_5 виданий 22.11.2019, орган, що видав 6341, проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Суддя Т.В. Крапівка