Постанова № 103748431, 23.03.2022, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/2370/21

Провадження №: 3/148/65/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2022 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

В складі головуючого судді: Ковганича С.В.

за участю правопорушника ОСОБА_1

захисника правопорушника Дунаєва І.Б.

розглянув матеріали, які надійшли з відділу №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , притягується до адміністративної відповідальності за порушення ст.130 ч.1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

07.12.2021о 21:30водій ОСОБА_1 в с.Суворовське,Тульчинського районупо вул.Леніна керувававтомобілем «ВАЗ21043»д/н НОМЕР_1 зявними ознакамиалкогольного сп`яніння,а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінки, що не відповідає обстановці. Від проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння відмовився.

В судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушень передбачених ст. 130 ч.1 КУпАП не визнав, пояснивши, що 07.12.2021 о 21:30 в с. Суворовське, Тульчинського району по вул. Леніна автомобілем «ВАЗ 21043» д/н НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння не керував. Його автомобіль, яким він керував, перебував не в робочому стані, автомобіль рухався на буксируванні.Після зупинки автомобіля працівниками поліції, останні повідомили, що він перебуває з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Він заперечив даний факт, про те працівники поліції усі його твердження не взяли до уваги і безпідставно почали складати протокол за керування автомобілем з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Окрім того, працівниками поліції не було запропоновано йому пройти освідування на стан сп`яніння ні за допомогою алкотесту, ні в медичному закладі. Натомість працівники патрульної поліції продовжуючи свої умисні протиправні дії склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП. Будь-яких свідків на місці пригоди не було взагалі. Вважає, дії працівників поліції не законними, а притягнення його до адміністративної відповідальності безпідставним, що є підставою для закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо нього, з підстав встановлених ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП.

Захисник правопорушника - адвокат Дунаєв І.Б. в судовому засіданні вказав на відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ст. 130 ч.1 КУпАП та подав клопотання про закриття провадження в справі на підставі ст. 247 ч. 1 п.1 КУпАП. При цьому також вказав на порушення зі сторони працівників поліції вимог КУпАП щодо складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення за ст. 130 ч.1 КУпАП, а також щодо проведення огляду на стан сп`яніння. Окрім цього, протокол про адміністративне правопорушення за порушення ст. 130 ч.1 КУпАП не містить зазначення долучених доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 , тому в суду не має можливості встановити вину правопорушника та притягнути його до відповідальності. Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення в графі свідки чи потерпілі, не зазначено даних свідків. Вважає, дії працівників поліції не законними, а притягнення правопорушника ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ст. 130 ч.1 КУпАП безпідставним, що є підставою для закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо останнього з підстав встановлених п. 1 ст. 247 КУпАП .

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 130 ч.1 КУпАПпередбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, підтверджуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:

-протоколом проадміністративне правопорушеннясерії ААБ № 320281від 07.12.2021 (а. с. 1) , який за змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, у якому викладені обставини і суть правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП;

- акт огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (а.с.3);

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (а.с.4);

- СDдиском звідеозаписом,який належитьвідділу №5Вінницького РУП (а.с.7),з якоговстановлено,що ОСОБА_1 ,07.12.2021керував автомобілем «ВАЗ21043»»д/н НОМЕР_1 зявними ознакамиалкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінки), відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Твердження ОСОБА_1 та його захисника про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, є таким, що не знайшли свого підтвердження під час дослідження доказів в судовому засіданні. Така позиція правопорушника та його захисника розцінюється судом як захисна позиція, направлена на уникнення відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

Разом з тим, твердження захисника правопорушника ОСОБА_2 в судовому засіданні та в клопотанні про закриття проваджень у справі про те, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути доказом в даній справі, оскільки є неналежним та недопустимим, отриманий із порушенням чинного законодавства, оскільки не підтверджений іншими належними та допустимими доказами, так як притягнення до відповідальності ОСОБА_1 відбулося без присутності свідків, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

Наданий до суду протокол про адміністративне правопорушення, на переконання суду відповідає вимогамст. 256 КУпАП, оскільки в ньому зазначені наявні у ОСОБА_1 на момент зупинки поліцейським ознак стану алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінки), а також зазначено, що огляд він пройти відмовився. Зазначена у протоколі інформація співпадає з обставинами, зафіксованими та долучених до протоколу відеофайлах, зокрема як факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом безпосередньо перед зупинкою, так і пропозицію поліцейського пройти огляд та відмову від такого огляду з боку ОСОБА_1 , що утворюють склад правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.

Під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.

Відповідно до п.2.5постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» №1306 від 10.10.2001 рокуводій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином нормиПДРвстановлюють обов`язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків для цього (втома, не бажання водія)ПДРне містять.

Відповідно до ст.. 266 ч. 2 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення".

Таким чином, поліцейським надається право не використовувати для підтвердження стану алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння водія свідків, а обмежитись відеозаписом процесу.

Протокол про адміністративне правопорушення складений працівниками поліції відносно ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст. 256, 266 КУпАП, також є належним та допустимим доказом, так як то передбачено ст.. 251 КУпАП. Обов`язок присутності свідків виникає лише у разі, якщо працівник поліції не має відео реєстратора чи іншого технічного засобу відеозапису. Зазначені твердження сторони захисту не спростовують докази здобуті в судовому засіданні, щодо наявності вини в діях ОСОБА_1 і є на переконання суду одним із способу захисту.

На оглянутому відеозаписі відзнятому на місці події, який відповідає вимогам та положенням ст. 251 КУпАП, містяться докази керування водієм ОСОБА_1 автомобілем «ВАЗ 21043»» д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а також вбачається чітка відмова ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно постанови КМУ «Про правила дорожнього руху» від 10.10.2001 №1306 учасник дорожнього руху - це особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 1.10 ПДР України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм є також особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Відповідно до п. 2.9 а ПДРУкраїни, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до пунктів другого, четвертого, шостого розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженоїнаказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я України та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами вказаної вище Інструкції з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові ( пункт сьомий Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ).

Згідно зст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства", Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Аналізуючи вищенаведені факти, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, у їх сукупності та взаємозв`язку, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП повністю доведена і сумніву не викликає.

Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення мАє випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Так, зокрема, винуватість водія поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративні правопорушення.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Враховуючи, що правопорушник ОСОБА_1 згідно технічних засобів відеозапису відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції на місці зупинки транспортного засобу, вважаю доведеним факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.. 130 ч.1 КУпАП.

Згідно пункту 28 Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 року, судам необхідно враховувати, що Кодекс проадміністративні правопорушення України не передбачає накладення адміністративного стягнення нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією певної норми. Тому згідно зі ст.. 33 цього Кодексу основні й додаткові стягнення слід застосовувати з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, у межах санкцій відповідних норм.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 відповідно до ст.. 34 КУПАП, не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 відповідно до ст.. 35 КУпАП, не встановлено.

Відповідно до вимог ст. ст.245,280 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

Згідност. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст.. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, щообвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.

З огляду на викладене, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, а також відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, беручи до уваги, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка вчинила правопорушення за ст. 130 ч.1 КУпАП, що створює потенційну загрозу для забезпечення безпеки дорожнього руху й експлуатації транспорту, захисту життя та здоров`я людей, майнових прав фізичних і юридичних осіб, суд вважає що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень можливо шляхом призначення покарання у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік, яке є необхідним і достатнім, та, згідно ст.. 23 КУпАП, відповідає меті адміністративного стягнення.

Відповідно дост. 4 ч. 5 Закону України "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки з 01.01.2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2481 грн., тому вважаю за необхідне, що з правопорушника підлягає стягненню 496,20 грн. судового збору в прибуток держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 7, 23, 33, 130, 245, 251, 256, 266, 283, 287, 289 КпАП України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок, (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; Кодкласифікації доходів бюджету:22030106).

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області на протязі десяти днів з дня її винесення.

Суддя: