Рішення № 10374618, 12.07.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.07.10           Справа № 9/64-10.

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Будівельний комплекс», м. Ужгород, Закарпатська область

до відповідачів: 1. Господарського суду Закарпатської області, м. Ужгород,

Закарпатська область

2. Державної судової адміністрації України, м. Київ

3. Державного казначейства України, м. Київ

про стягнення 409960 грн. 00 коп.

Суддя М.С. ЛУЩИК

Секретаря судового засідання А.І. Сидорук

За участі представників сторін:

Від позивача – не прибув

Від відповідачів – 1. не прибув

2. Підопригора А.М.

3. не прибув

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з першого відповідача на свою користь 409960 грн. 00 коп. заборгованості по договору від 24.12.2008р. купівлі-продажу квартири № 6 по вул. Шевченка, 40 в с. Минай Ужгородського району Закарпатської області.

Згідно відзиву на позов за № 06-11/4902 від 06.05.2010р., перший відповідач зазначив, що фактичне отримання квартири № 6 по вул. Шевченка, 40 в с. Минай Ужгородського району Закарпатської області господарським судом не заперечується, однак невиконання грошового зобов‘язання з оплати вартості даної квартири склалося не з його вини. Крім того, у відповідності до додаткових пояснень до відзиву за № 06-11/7407 від 25.06.2010р., перший відповідач зазначив, що кошторисом господарського суду Закарпатської області на 2010 рік передбачено кошти на будівництво (придбання) житла у сумі 64200 грн. 00 коп. Згідно з планом асигнувань на 2010 рік їх надходження планується у липні 2010 року, після чого вказані кошти будуть спрямовані на погашення заборгованості перед позивачем.

У відзивах № 11-4006/10 від 28.06.2010р. та № 02-1167 від 12.07.2010р., другий відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до відзиву за № 18-13/3007-8900 від 25.05.2010р., третій відповідач вказує, що не є учасником спірних відносин, оскільки Державна судова адміністрація України виконує функції головного розпорядника бюджетних коштів, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Таким чином справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши повноважного представника другого відповідача, суд встановив:

24.12.2008р. між позивачем та першим відповідачем був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до п. п. 1 та 2 якого Продавець (позивач) передає у власність Покупця (першого відповідача) квартиру під номером 6, яка знаходиться у будинку за номером 40, що розташований по вулиці Шевченка у селі Минай Ужгородського району Закарпатської області, складається з трьох кімнат, житловою площею 56,9 кв. м., загальною площею 100,8 кв. м., а Покупець (перший відповідач) приймає у власність квартиру і сплачує за неї оговорену грошову суму.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 4 вищезазначеного договору продаж вказаної квартири вчиняється за ціною 409960 грн. 00 коп. Ця сума повинна бути сплачена першим відповідачем у безготівковій формі протягом трьох банківських днів на рахунок позивача.

Позивач свої зобов`язання відповідно до зазначеного договору виконав, що підтверджується матеріалами справи. Факт продажу квартири першому відповідачу підтверджується Актом приймання – передачі квартири від 31.12.2008р, який підписаний повноваженими представниками сторін, скріплений їх печатками та копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 14).

Перший відповідач свої зобов‘язання за договором купівлі-продажу від 24.12.2008р. не виконав, тому його заборгованість перед позивачем по сплаті за придбану квартиру склала 409 960 грн. 00 коп.

Таким чином, на день розгляду справи в суді заборгованість першого відповідача перед позивачем склала 409 960 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору купівлі-продажу від 24.12.2008р. (п. 4), а саме допустив прострочення виконання грошового зобов’язання.

При цьому, перший відповідач у відзиві № 06-11/4902 від 06.05.2010р. пояснював, що фактичне отримання квартири № 6 по вул. Шевченка, 40 в с. Минай Ужгородського району Закарпатської області господарським судом не заперечується, однак невиконання грошового зобов‘язання з оплати вартості даної квартири склалося не з його вини.

Як вбачається з матеріалів справи, кошторисом та планом асигнувань на 2008 рік, затвердженими Державною судовою адміністрацією України, зареєстрованими та взятими на облік ГУ ДКУ в Закарпатській області 31.03.2008р., для господарського суду Закарпатської області видатки на придбання житла для суддів було передбачено у сумі 409 960 грн. 00 коп. (жовтень – 209960 грн. 00 коп., грудень 200000 грн. 00 коп.).

Після укладення договору купівлі-продажу квартири до Головного управління Держаного казначейства України в Закарпатській області господарським судом було подано пакет документів для реєстрації очікуваного надходження коштів для оплати даної квартири. Однак, кошти на оплату вартості придбаного житла, передбачені кошторисом по КПК 0501180 у сумі 409960 грн. 00 коп., на рахунок господарського суду Закарпатської області у 2008 році не надійшли, з огляду на що господарським судом виведено кредиторську заборгованість на вищезазначену суму станом на 01.01.2009р.

Крім того, листом від 10.01.2009р. № 01.10-102 господарський суд Закарпатської області звернувся до Державної судової адміністрації України з клопотанням сприяти у вирішенні питання фінансування придбаного житла. У відповідь на згаданий лист Державна судова адміністрація України листом від 20.03.2009р. № 17-1663/09 повідомила про відсутність можливості погашення кредиторської заборгованості.

Як пояснював перший відповідач у своєму відзиві, господарський суд Закарпатської області неодноразово звертався до Державної судової адміністрації України з проханням про внесення змін до кошторису на 2009 рік та призначенням додаткових коштів на погашення простроченої кредиторської заборгованості по забезпеченню судді господарського суду житлом в сумі 409960 грн. 00 коп. Останні зміни до кошторису на 2009 рік в розмірі 551800 грн. 00 коп., з яких 410000 грн. 00 коп. було призначено на погашення заборгованості вартості придбаного житла, було затверджено Державною судовою адміністрацією України 24.12.2009р., зареєстровано та взято на облік Головним управлінням Державного казначейства України в Закарпатській області 28.12.2009р., однак кошти з Державного казначейства України на підставі цих змін на рахунок господарського суду Закарпатської області не надійшли.

Крім того, у відповідності до додаткових пояснень до відзиву за № 06-11/7407 від 25.06.2010р., перший відповідач зазначив, що кошторисом господарського суду Закарпатської області на 2010 рік передбачено кошти на будівництво (придбання) житла у сумі 64200 грн. 00 коп. Згідно з планом асигнувань на 2010 рік їх надходження планується у липні 2010 року, після чого вказані кошти будуть спрямовані на погашення заборгованості перед позивачем.

У відповідності до ст. 120 Закону України «Про судоустрій України» фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

У відповідності до п.п. 2 п. 2 ст. 120 Закону України «Про судоустрій України» та п. п. 4 п. 4 Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2009р. № 14, функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції здійснює Державна судова адміністрація України.

Пунктом 5 ст. 120 Закону України «Про судоустрій України» передбачено, що відповідальність за фінансове забезпечення діяльності кожного суду згідно з затвердженими нормативами покладається на державну судову адміністрацію.

Згідно зі ст. 121 Закону України «Про судоустрій України», яка регламентує порядок фінансування судів, суди загальної юрисдикції фінансуються на підставі кошторисів і помісячних розписів видатків, затверджених відповідно до вимог цього Закону, в межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України; видатки на утримання судів загальної юрисдикції не пізніше 10 числа кожного місяця перераховуються органами Державного казначейства України на рахунки територіальних управлінь державної судової адміністрації.

Згідно ст. 21 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Державна судова адміністрація України, як центральний орган виконавчої влади, що здійснює організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, а також інших органів та установ судової системи є головним розпорядником бюджетних коштів.

Так, керуючись статтями 120 та 126 Закону України «Про судоустрій України», а також Положенням про Державну судову адміністрацію України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2009, № 14, Державна судова адміністрація України виконує функції головного розпорядника бюджетних коштів.

Згідно підпункту 3 пункту 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник коштів державного бюджету отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України чи рішенні про місцевий бюджет, доводить у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів) відомості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджетними асигнуваннями.

Таким чином, розподіл коштів за напрямками видатків Державна судова адміністрація, як головний розпорядник коштів, здійснює самостійно, а Державне казначейство України виконувало свою функцію щодо виділення асигнувань Державній судовій адміністрації України розпоряднику у повному обсязі.

Враховуючи викладене, фактичні дані, які б вказували на неправомірність дій чи бездіяльність Державного казначейства України, які виражаються у недотриманні чи порушенні певних повноважень, які надані законодавством Державному казначейству України, що призвели до виникнення даного спору, відсутні.

Як пояснював представник третього відповідача у відзиві, платіжні доручення до Державного казначейства України не подавалися. Тому Державне казначейство України не здійснювало жодних дій щодо предмету спору, як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, прав та охоронюваних законом інтересів позивача не порушувало.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 120, 121, 126 Закону України «Про судоустрій», Положенням про Державну судову адміністрацію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2009 року № 14, Положенням про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1232, ст. ст. 21, 22, 48, 51 Бюджетного кодексу України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог шляхом стягнення з Державної судової адміністрації України заборгованості за житло в сумі 409960 грн. 00 коп. по договору купівлі-продажу від 24.12.2008р., укладеному між Відкритим акціонерним товариством «Будівельний комплекс» та господарським судом Закарпатської області, шляхом перерахування зазначеної суми на рахунок господарського суду Закарпатської області для подальшого перерахування на рахунок ВАТ «Будівельний комплекс».

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, понесені позивачем, покладаються на другого відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

          В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити

2.          Стягнути з Державної судової адміністрації (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код 26255795) заборгованість за житло в сумі 409960 грн. 00 коп. шляхом перерахування її на рахунок господарського суду Закарпатської області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, код 03499922) для подальшого перерахування на рахунок Відкритого акціонерного товариства «Будівельний комплекс» (88005, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, 1, код 22098330).

3.          Стягнути з Державної судової адміністрації (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код 26255795) на користь Відкритого акціонерного товариства «Будівельний комплекс» (88005, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, 1, код 22098330) 4099 грн. 60 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Накази видати після набранням рішення законної сили.

СУДДЯ М.С. ЛУЩИК

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Повний текст рішення підписаний 14.07.2010р.

Суддя                                                                       Лущик Марія Сергіївна