Рішення № 103745953, 23.03.2022, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН № 336/808/2022

пр. № 2-а/336/30/20223

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

м. Запоріжжя 23 березня 2022 року

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Зарютіна П.В.

за участю секретаря Тимошенко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до інспектора 2 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції Міністерства внутрішніх справ України сержанта поліції Коробки Владислава Едуардовича (місцезнаходження: вул. Перемоги, 96, м. Запоріжжя) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В С Т А Н О В И В:

Позивач подав до суду вищевказаний позов, за яким просить суд скасувати постанову відповідача від 25 січня 2022 року за ч. 1 ст. 126 КУпАП, якою на позивача було накладено штраф у розмірі 425 гривень, та закрити провадження в адміністративній справі.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що з дослідженої судом оскарженої постанови ЕАО № 5259109 від 25.01.2022 року вбачається, що 25.01.2022 року о 11-05 годині в м. Запоріжжі по вул. Богдана Завади водій ОСОБА_1 , керуючи т.з., подав звуковий сигнал у вказаному населеному пункті, чим порушив п. 9.5 ПДР України, а також на вимогу поліцейського не пред`явив для перевірки документи, зазначені в п. 2.1, чим порушив п. 2.4.а ПДР України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів).

Такою постановою відповідачем на позивача було накладено 425 гривень штрафу за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

З пояснень позивача за позовом вбачається, що зазначеного правопорушення він не скоював.

Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Згідно вимог п. 2.4.а Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі - Правила) на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1

Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі зокрема: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (п. 2.1 Правил).

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Частинами 1, 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП.

Так, відповідачем не доведено, що позивач 25.01.2022 року о 11-05 годині в м. Запоріжжі по вул. Богдана Завади, керуючи транспортним засобом на вимогу поліцейського не пред`явив для перевірки документи, зазначені в п. 2.1 Правил, чим порушив п. 2.4.а Правил (не надав поліцейському для перевірки посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів), а тому, на думку суду, у діях позивача відсутній склад адміністративного вищевказаного правопорушення.

Порушення позивачем Правил дорожнього руху належним чином не підтверджено, стороною відповідача жодних доказів щодо обставин, які мали місце 25.01.2022 року за участю позивача, надано суду не було.

При цьому, суд вважає, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху, є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем в порушення вимог ст. 77 КАС України не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.

Оскільки доказів відповідачем не надано, то суд, враховуючи презумпцію невинуватості, закріплену КУпАП та Конституцією України, виходить з того, що показання позивача з приводу конкретних обставин його дій на дорозі не спростовані і відповідають дійсності, і у такому випадку не доведено наявність складу адміністративного правопорушення, за яке позивач притягнутий до відповідальності, у зв`язку з чим постанова підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 247 КУпАП, ст.ст. 6, 8, 9, 12, 13, 72-79, 132, 139, 143, 241-246, 257, 263, 295, п.10,15.5 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до інспектора 2 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції Міністерства внутрішніх справ України сержанта поліції Коробки Владислава Едуардовича (місцезнаходження: вул. Перемоги, 96, м. Запоріжжя) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Скасувати постанову ЕАО № 5259109 від 25.01.2022 року по справі про адміністративне порушення, видану інспектором 2 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області сержантом поліції Коробкою Владиславом Едуардовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Департамента патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, м. Київ, ВУЛИЦЯ ФЕДОРА ЕРНСТА, будинок 3; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40108646) на користь державного бюджету судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя П.В. Зарютін

23.03.22