Постанова № 103744826, 09.03.2022, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/160/22

Справа № 3/951/200/2022

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2022 року смт. Козова

Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Братків І. І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

23.02.2022 до Козівського районного суду Тернопільської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №258822 від 18.02.2022 з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Згідно протоколу, 18.02.2022 о 02 год. 16 хв. в ОСОБА_1 керував автомобілем FORD FOCUS державний номерний знак НОМЕР_1 будучи обмежений у праві керування транспортними засобами провадженням №63261549 від 09.10.2020 р. Козівським районним відділом ВДВС від 02.07.2021 р. чим порушив ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух».

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення на адресу суду не надходило. Про дату та час судового засідання був повідомлений заздалегідь у встановленому законом порядку, про що свідчить підпис останнього у протоколі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 126 КУпАП, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу або заяв про відкладення судового розгляду, при цьому імперативних вимог щодо розгляду вказаної категорії справ з обов`язковою участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності КУпАП не містить.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема "Юніон Аліментаріа проти Іспанії " від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи наведене, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 , з урахуванням наявних в справі про адміністративне правопорушення доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Так, ч. 10 ст. 15 Закону України "Про дорожній рух" визначає, що забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, полягає у керуванні транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Суб`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення підтверджується матеріалами справи, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №258822 від 18.02.2022 року в якому викладені обставини вчинення правопорушення та сумніву не викликає; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 128994 від 18.02.2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126, ст.. 125 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 (чотириста двадцять п`ять) гривень; рапортом інспектора роти №1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Мартинюк А. В. від 18.02.2022 року; відеозаписом із камери поліцейського, який підтверджує відомості зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення; постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами ВП № 63261549 від 02.07.2021 року, якою ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, а також іншими матеріалами адміністративного правопорушення.

Аналізуючи зазначені докази, враховуючи характер правопорушенян вважаю, що вина ОСОБА_1 у порушенні вимог ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух» доведена належними та допустимими доказами у справі.

За таких обставин, зважаючи на вищевикладене, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Статтею 33 КУпАП України встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддею не встановлено.

Відтак, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, вважаю, що на останнього слід накласти адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи на яку накладено адміністративне стягнення, стягується судовий збір в розмірі 496,20 гривень.

Кер уючись ст.ст. 33, 40-1, 126, 124, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці.

Стягнути із ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок на рахунок №UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві, код банку отримувача 899998, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) (код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області протягом 10 /десяти/ днів з дня її винесення.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці.

Суддя І. І. Братків