Рішення № 103744479, 14.02.2022, Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/1841/21

Провадження № 2/439/91/22

14 лютого 2022 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

в складі:

головуючого-судді Петейчука Б.М.,

з участю секретаря

судового засідання Ковальчук Н.І.,

позивачка: ОСОБА_1 ,

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід» про стягнення заборгованості по добових витратах на відрядження, ухвалив таке рішення.

Позивачка - ОСОБА_1 звернулася до Бродівського районного суду Львівської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід», в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід» на користь ОСОБА_1 заборгованість по добових витратах на відрядження у сумі 31 276 гривень.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивачка зазначає, що за період, починаючи із 15 лютого 2011 року по 30 липня 2021 року вона перебувала у трудових відносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід».

Позивачка вказує, що під час її перебування у трудових відносинах із відповідачем, їй нараховані, але не виплачені грошові кошти, а саме: добові витрати нараховані за відрядження за період із грудня 2020 року по липень 2021 року включно. Загалом розмір добових витрат складає 31 276 гривні 00 копійок.

Позивачка звертає увагу, що 30 липня 2021 року вона звільнена за власним бажанням, згідно наказу за № 6-к від 30 липня 2021 року.

Позивачка наголошує, що у день її звільнення, відповідач письмово не повідомив її про нараховані суми належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів.

Тому позивачка змушена звернутися до суду для захисту своїх прав.

Стислий виклад позиції відповідача.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач зазначає, що у наданих відповідачкою доказах на підтвердження обставин справи, позивачка невчасно відзвітувала про використані кошти. Окрім цього, у відповідача відсутні жодні докази на підтвердження відбуття позивачки в такі відрядження, мета останніх невідома.

Відповідач наголошує, що позивачкою не наданий розрахунок розміру добових витрат по відрядженню за кожен день із посиланням на нормативно-правові акти.

Відповідач мотивує, що позивачкою також не додано жодних доказів про те, що остання під час виконання трудових обов`язків у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід» зверталася до адміністрації підприємства із вимогою про виплату їй заборгованості по витратах на відрядження.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

03 листопада 2021 року - відкрито провадження у справі.

Відповідачу запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

Позивачка у судове засідання не з`явилася. Від її представника - адвоката Микитюка Степана Михайловича надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивачки, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити.

Відповідач участь свого представника у судове засідання не забезпечив. Від представника відповідача - директора Шозди Ярослава Степановича надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача, проти задоволення позовних вимог заперечує повністю та просить суд відмовити у їхньому задоволенні.

За правилами норми частини 2 статті 247 ЦПК України, так як учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Доказами по справі встановлено, що 15 лютого 2011 року ОСОБА_1 прийнята на роботу на посаду головного бухгалтера у Товариство з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід». У подальшому звільнена з вищевказаної посади за згодою сторін вже 30 липня 2021 року, що підтверджується Трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 28 червня 1983 року (а.с. 8-10).

ОСОБА_1 , головний бухгалтер Товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід» перебувала у відрядженнях:

-із 02 грудня по 16 грудня 2020 року. Розрахунок добових на цей період становить 4 900 гривень 00 копійок;

-із 01 березня по 18 березня 2021 року. Розрахунок добових на цей період становить 7 536 гривень 00 копійок;

-із 05 квітня по 21 квітня 2021 року. Розрахунок добових на цей період становить 7 536 гривень 00 копійок;

-із 05 травня по 14 травня 2021 року. Розрахунок добових на цей період становить 3 768 гривень 00 копійок;

-із 21 червня по 29 червня 2022 року. Розрахунок добових на цей період становить 3 768 гривень 00 копійок;

-із 02 липня по 12 липня 2021 року. Розрахунок добових на цей період становить 3 768 гривень 00 копійок.

Загальна сума грошових коштів, пов`язаних із добовими (відрядними) витратами ОСОБА_1 становить 31 276 гривень 00 копійок, що підтверджується Наказом за № 42-ВД від 02 грудня 2020 року; Наказом за № 8-ВД від 01 березня 2021 року; Наказом за № 10-ВД від 01 квітня 2021 року; Наказом за № 13-ВД від 05 травня 2021 року; Наказом за № 15-ВД від 18 червня 2021 року; Наказом за № 17-ВД від 01 липня 2021 року, які видані директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід» та звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від: 30 грудня 2020 року; 30 березня 2021 року; 30 квітня 2021 року; 21 травня 2021 року; 30 червня 2021 року; 13 липня 2021 року (а.с. 11-16).

За нормативними правилами статті 47 Кодексу Законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Імперативною нормою статті 116 Кодексу Законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

За змістом статті 121 Кодексу Законів про працю України визначено, що працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв`язку з службовими відрядженнями. Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначенню і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах встановлюваних законодавством. За відрядженими працівниками зберігаються протягом усього часу відрядження місце роботи (посада). Працівникам, як направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану робот здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективна договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

Отже, вищевказана норма зобов`язує роботодавця компенсувати витрати працівника, пов`язані з відрядженням.

У свою чергу за нормативним приписом підпункту 3.15 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року за № 5, не належать до фонду оплати праці витрати на відрядження: добові (у повному обсязі), вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення.

Частиною 1 статті 233 Кодексу Законів про працю України закріплено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

Враховуючи, що предмет позову становить стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні, суд приходить до переконання, що до таких спірних правовідносин застосовується спеціальний трьохмісячний строк позовної давності, відлік якого починається із дня, коли позивачка дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права

Як вбачається із доказів по справі, ОСОБА_1 працювала у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід» на посаді головного бухгалтера.

У свою чергу відповідач як працедавець допустив невиплату ОСОБА_1 добових витрат (відрядних), які нараховані за відрядження за період із грудня 2020 року по липень 2021 року включно. Загалом розмір невиплачених працедавцем відрядних на користь ОСОБА_1 складає 31 276 гривень 00 копійок.

При цьому суд наголошує на тому, що підприємстві - Товаристві з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід» відсутній як колективний договір, так і будь-які локальні акти, що регулюючись трудові відносини із питання порядку, процедури та строків виплати відрядних. Така обставина визнається сторонами, а відтак із огляду на частину 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України - не підлягає доказуванню.

30 липня 2021 року ОСОБА_1 звільнена за згодою сторін на підставі Наказу за № 6-К від 30 липня 2021 року, який виданий директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід».

Тому, у роботодавця - Товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід» фактично виник обов`язок із виплати всіх сум, що належать до виплати ОСОБА_1 , у день її звільнення. У тому числі до таких виплат входять і належні до виплати позивачці відрядні.

Водночас відповідачем не проведено із позивачкою належних розрахунків та виплат усіх сум, які підлягали виплаті під час звільнення останньої. А саме, працедавцем не здійснено виплату загального розміру відрядних у сумі 31 276 гривень 00 копійок.

Відтак, позивачка - ОСОБА_1 фактично дізналася про порушення свого права вже 30 липня 2021 року. Саме із цього моменту розпочинається перебіг строку позовної давності у даних спірних правовідносинах.

Суд звертає увагу сторін на тому, що позивачка - ОСОБА_1 звернулася до Бродівського районного суду Львівської області із позовною заявою у даній цивільній справі - 29 жовтня 2021 року. Тобто у межах спеціального трьохмісячного строку звернення до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що наведена позивачкою сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід», яка виникла у зв`язку із несплатою відрядних при звільненні працівника є законною, обґрунтованою та доводами відповідача не оспорюється.

За таких обставин, суд, враховуючи доводи сторін по справі, приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та стягнення із відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід» заборгованості по добових витратах (відрядних) у сумі 31 276 гривень 00 копійок.

Щодо стягнення судового збору.

За правилами частини 1-2 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Нормою частини 1 статті 141 ЦПК України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Ціна позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід» про стягнення заборгованості по добових витратах на відрядження становить 31 276 гривень 00 копійок.

Доказами по справі підтверджується, що позивачка сплатила судовий збір у розмірі 908 гривень 00 копійок (а.с. 1).

Виходячи із законодавчих приписів статті 141 ЦПК України, зважаючи на норму пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий за подання даного позову підлягав сплаті 908 гривень 00 копійок.

Позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення в повному обсязі.

За таких обставин, суд вважає, що з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід» необхідно пропорційно стягнути понесені судові витрати за сплачений судовий збір у розмірі 908 гривень 00 копійок за подання позовної заяви на рахунок ОСОБА_1 , що буде відповідати вимогам чинного цивільного процесуального законодавства України.

Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Доказами по справі встановлено, що 29 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 та адвокатом Микитюком Степаном Михайловичем укладено договір про надання правової допомоги (а.с. 20-21).

За змістом пункту 1.1. Розділу 1. Предмет договору та пункту 2.2. Розділу 2. Ціна та умови оплати вищевказаного договору, виконавець зобов`язується за завданням замовника надати правову допомогу щодо підготовки, підписання, представництва та подання позовної заяви. Замовник сплачує гонорар виконавцю у порядку та у строк зазначений у протоколі погодження ціни.

Вартість за надану правничу допомогу визначається у Протоколі погодження ціни (гонорару) (пункт 2.1. Розділу 2. Ціна та умови оплати).

Замовник сплачує виконавцю за надання правничої допомоги винагороду (гонорар) у розмірі 3 000 гривень 00 копійок, що складається із: складення позовної заяви - 1 000 гривень 00 копійок; судове представництво - 2 000 гривень 00 копійок, що підтверджується Протоколом погодження ціни (гонорару) до Договору про надання правової допомоги від 29 жовтня 2021 року (а.с. 22).

Дійсність понесення ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 гривень 00 копійок підтверджується квитанцією від 29 жовтня 2021 року (а.с. 23).

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналогічну правову позицію виклала Велика Палата Верховного Суду у постанові №755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що чинний ЦПК України передбачає такі критерії визначення та розподілу судових витрат, а саме:

-дійсність;

-необхідність;

-розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Суд, дослідивши надані суду докази витрат на професійну правничу допомогу, приходить до переконання, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається із договору про надання правової (правничої) допомоги від 29 жовтня 2021 року, сторони узгодили між собою регулювання ціни договору з фіксованою ставкою надання послуг у розмірі 3 000 гривень 00 копійок.

Разом із позовною заявою, представником позивачки - адвокатом Микитюком Степаном Михайловичем, подано докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Такі докази надані до початку виходу суду до нарадчої кімнати, що з огляду на статтю 141 Цивільного процесуального кодексу України повністю відповідає законодавчо встановленому терміну, протягом якого можна надати такі докази.

Повно, всебічно встановивши обставини справи, здійснивши оцінку доказів з точки зору дійсності, допустимості, достатності та належності, виходячи із внутрішнього переконання, суд приходить до думки, що надані послуги професійної правничої допомоги представником позивача - адвокатом Микитюком Степаном Михайловичем та витрати, які були понесені позивачкою за надання таких послуг, належать до судових витрат, які у своїй сукупності відповідають критеріям дійсності, необхідності, розумності їх розміру, з урахуванням складності справи.

Відтак суд вважає, що фактично понесені судові витрати позивачкою за надану професійну правничу допомогу у даній цивільній справі - становлять 3 000 гривень 00 копійок.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що заявлені вимоги підлягають задоволенню у розмірі 3 000 гривень 00 копійок, що у повні мірі буде відповідати понесеним судовим витратам на професійну правничу допомогу позивачкою у зв`язку із розглядом даної цивільної справи.

Керуючись статтями 10, 81, 89, 206, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід» на користь ОСОБА_1 45 303 (сорок п`ять тисяч триста три) гривні заборгованості по добових витратах на відрядження.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід» на користь ОСОБА_1 908 гривень 00 копійок судового збору, що був сплачений позивачкою при зверненні до суду із позовом.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід» на користь ОСОБА_1 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14 лютого 2022 року.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід», знаходиться за адресою: Львівська область, с. Смільне, вул. Привокзальна, 1, код ЄДРПОУ: 34938625.

Суддя Б.М. Петейчук