Рішення № 10374361, 14.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/8914.07.10 За позовом Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий центр «Пролог»

про стягнення 9501,31 грн.

          Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Петренко І.В.

від відповідача: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 9501,31 грн. заборгованості зі сплати комунальних послуг за договором від 28.02.06 р. № 2813. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати відповідно до умов зазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2010 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26.05.2010 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Розгляд справи переносився через нез’явлення у судове засідання повноважного представника від подача, неналежне виконання сторонами вимог суду та необхідність витребування нових доказів у справі.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не з’явився, відзиву на позов не надав, вимог ухвали суду від 21.04.2010 р. не виконав, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов та витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.02.06 року між сторонами був укладений договір оренди про надання комунальних послуг № 2813 (надалі –договір), за умовами якого позивач зобов’язався передати, а відповідач – прийняти в строкове платне користування державне нежиле приміщення площею 199,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-т Ю.Гагаріна, 27 з метою розміщення виробництва поліграфії.

Пунктом 1.1. договору передбачено, що предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, електроенергії, води. Приймати дольову участь у витратах, пов’язаних з охороною орендованих нежилих приміщень та сплати наданих послуг по їх охороні, вчасно сплачувати витрати профдезінфекції, вивіз сміття та сплату за землю.

Пунктом 5.1. договору сторони погодили, що цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 28.02.06 р. до 28.02.07 р. включно.

Порядок розрахунків за отримання комунальних послуг визначено в розділі 3 договору, відповідно до якого відшкодування витрат позивача на утримання орендованого майна за надання комунальних послуг відповідачу та плата за землю оплачується по окремо виставлених рахунках до 5 числа наступного місяця. Наднормативна сума платежів за комунальні послуги, що надійшла позивачу, підлягає заліку в рахунок наступних платежів.

Пунктом 5.5. договору сторони погодили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Як зазначає позивач та наведена обставина не спростована відповідачем, будь-яких заяв чи інших повідомлень про припинення договору від 28.02.06 р. № 2813 сторони не направляли (не вручали).

За таких обставин суд дійшов висновку, що договір 28.02.06 р. № 2813 був автоматично пролонгований сторонами до 28.02.08 р., до 28.02.09 р., до 28.02.2010 р.

Листом від 23.07.09 р. № 444/01 позивач повідомив відповідача про наявність заборгованості в останнього станом на 01.07.09 р. в розмірі 23813,23 грн. та запропонував не пізніше 29 липня п.р. ліквідувати заборгованість за оренду приміщень.

Гарантійним листом від 04.08.09 р. № 57 відповідач повідомив позивача, що у зв’язку з економічною кризою в Україні відповідач не має можливості сплачувати кошти за орендовані приміщення; борг за оренду приміщень буде сплачений після надходження коштів на розрахунковий рахунок відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що 01.06.2010 р. позивач направив на адресу відповідача рахунки-фактури на загальну суму 9501,31 грн.: № 399 від 25.03.09 р. на суму 2371,31 грн., № 546 від 29.04.09 р. на суму 2016,65 грн., № 647 від 28.05.09 р. на суму 1496, 36 грн., № 784 від 30.06.09 р. на суму 1448,87 грн., № 973 від 25.08.09 р. на суму 571,03 грн., № 891 від 29.07.09 р. на суму 1597,09 грн.

З довідки Головного управління Державного казначейства України у м. Києві від 10.06.2010р. № 05-04/740-6601 вбачається, що від відповідача на рахунок позивача за період з 28.02.06 р. до 10.06.2010 р. надійшли грошові кошти в розмірі 150215,49 грн. зі сплати орендної плати та комунальних послуг. Як вбачається з призначення платежу вказаних грошових коштів, останні з оплати комунальних послуг за період з березня до серпня 2009 року не надходили.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати комунальних послуг за договором від 28.02.06 р. № 2813 позивач просить стягнути з відповідача 9501,31 грн. заборгованості зі сплати комунальних послуг за період з березня до серпня 2009 року.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказана вимога позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ч. 1, ч. 3 ст. 626 ЦК України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати комунальних послуг в розмірі 9501,31 грн. за період з березня до серпня 2009 року на підставі виставлених відповідачу рахунків-фактур: № 399 від 25.03.09 р. на суму 2371,31 грн., № 546 від 29.04.09 р. на суму 2016,65 грн., № 647 від 28.05.09 р. на суму 1496, 36 грн., № 784 від 30.06.09 р. на суму 1448,87 грн., № 973 від 25.08.09 р. на суму 571,03 грн., № 891 від 29.07.09 р. на суму 1597,09 грн.

З вказаних рахунків вбачається, що до зазначеної суми позивач відносить такі витрати як плата за землю, охорона, ліфт (загалом на суму 3655,89 грн.), які відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово –комунальні послуги»не є комунальними послугами.

У той же час зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач не просить стягнути з відповідача зазначені витрати (плату за землю, охорону, ліфт).

Суд звертає увагу заявника, що відповідно до п. 2 ч.1 ст. 83 ПК України суд не може виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання позивача.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у відповідача виник обов’язок перед позивачем щодо сплати комунальних послуг за період з березня до серпня 2009 року в розмірі 5845,42 грн.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в судове засідання не з’явився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати комунальних послуг підлягають задоволенню частково, в сумі 5845,42 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий центр «Пролог»(03039, м. Київ, вул. Фрометівська, буд. 18-Б, кв. 14, ідентифікаційний код 32244215) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова»(02660, м. Київ, проспект Юрія Гагаріна, буд. 27, ідентифікаційний код 02473085) 5845 (п’ять тисяч вісімсот сорок п’ять) грн. 42 коп. заборгованості зі сплати комунальних послуг, 62 (шістдесят дві) грн. 75 коп. державного мита, 145 (сто сорок п’ять) грн. 19 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

СуддяПригунова А.Б.