Ухвала суду № 103743061, 22.03.2022, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/5687/20

Номер провадження 1-кс/404/2744/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2022 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Завгородній Є.В. з участю секретаря судового засідання Ткачук Л.О., прокурора Оверченка Р.А., слідчого Спориша А.Ю., захисника підозрюваного-адвоката Охременка А.В., підозрюваного ОСОБА_1 , представника потерпілого адвоката Пушкарьова Д.Є., розглянувши в приміщенні суду в місті Кропивницькому клопотання прокурора Кропивницької окружної прокуратури Оверченка Р.А., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню 12020120020003611 стосовно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Черкаси, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, батька трьох дітей, утримує мати похилого віку, офіційно не працевлаштованого, має захворювання серця та астми, інваліда другої групи , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в місті Одеса до кримінальної відповідальності притягується вперше,

підозрюваного в цьому кримінальному провадженні за ч.4 ст. 190 України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Кропивницької окружної прокуратури звернувся до слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 , якому 02.03.2021 року вручено повідомлення про підозру в тому, що за ним були зареєстровані корпоративні права товариства з обмеженою відповідальністю «Вісник Трейд» в розмірі 100 відсотків.

20.11.2018 року ОСОБА_1 , займаючи посаду директора ТОB «Вісник Трейд» продав, а ОСОБА_2 придбала на підставі нотаріально посвідченого акту прийому передачі корпоративні права ТОВ «Вісник Трейд» у розмірі 100 відсотків.

За угодою ОСОБА_1 отримав 120000 доларів США, але корпоративні права не переоформив, тобто заволодів шляхом обману майном потерпілої.

Спірні корпоративні права ОСОБА_1 згодом продав наступному покупцю, громадянину ОСОБА_3

ОСОБА_1 та його захисник заперечують щодо запропонованого прокурором виду запобіжного заходу в виді тримання під вартою, оскільки підозрюваний від слідства не переховувався, повідомлення про підозру не отримував, злочин не вчиняв, гроші від потерпілої не отримував. ОСОБА_2 та її чоловік за попередні борги завдали йому тілесні ушкодження та примусили підписати всі документи на продаж корпоративних прав ТОВ «Вісник Трейд».

Слідчий виконав положення ст. 111 та ст. 136 КПК України, оскільки відправив тимчасово відсутньому ОСОБА_1 примірник письмового повідомлення про підозру за місцем його реєстраційного обліку, а також вручив його матері, та вручив для передачі представникам житлово-екплуатаційної організації. Сукупність проведених процесуальних дій спрямований на вручення повідомлення про підозру переконує про виконання позитивного обов`язку держави інформувати особу про існування висунутої проти неї підозри. У рішенні «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм провадження. З огляду на вказане правильні доводи представників сторони обвинувачення, що умисна зміна місць та міст тимчасового проживання ОСОБА_1 не заважала отримати підозрюваному письмове повідомлення про підозру та з`явитись до слідчого чи в суд.

Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст.184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду, оскільки сукупний зміст угод про купівлю-продаж корпоративних прав, протокол допиту потерпілої та свідків, результати експертиз, пред`явлення особи для впізнання за фотознімками містять достатньо даних про наявність обґрунтованої підозри по відношенню до ОСОБА_1 за ч. 4 ст.190 КК України.

На початковій стадії досудового розслідування з об`єктивних причин не можна дати остаточну оцінку належності, допустимості доказів та кваліфікуючим ознакам, а також з точки зору їх достатності. Перелічені обставини з`ясовує суд, тому твердження сторони захисту про оспорювання кваліфікації дій підозрюваного, не є предметом дослідження. При вирішенні поданого клопотання достатньо встановити наявність обґрунтованості пред`явленої підозри, що виконав прокурор.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Так, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Злочин, по якому ОСОБА_1 пред`явлено повідомлення про підозру є: умисним, закінченим, корисливим, особливо тяжким, посягає на суспільні інтереси - проти власності потерпілого. Підозрюваний протягом року умисно переховувався від слідства. Тривалий час не має законного джерела отримання догоду, податки не сплачує, шкоду від злочинів не відшкодував. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у вчиненні злочину передбачає покарання - до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Відсутність підозрюваного виключає можливість ухвалення процесуального рішення по кримінальним правопорушенням. Сукупність перелічених обставин істотно підвищує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння.

Взято до уваги дані, що характеризують особу підозрюваного, який не з`явився до слідчого. Тривалий час постійно змінював міста та місця тимчасового проживання. Визнав, що перестав спілкуватися з близькими та родичами, що переконливо свідчить про втрату ОСОБА_1 сталих соціальних зв`язків, ігнорування принципу мирного володіння майном. За таких умов, стосовно підозрюваного не може бути застосовано більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, через наявність ризиків передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

У даному конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження і завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню (ст.2 КПК України), які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. На виконання п.2 ч.2 ст.183 КПК України прокурор довів, що ОСОБА_1 після обставин, в яких він підозрюється, вчинив умисні дії, спрямовані на переховування від органу досудового розслідування та суду, залишив місце пригоди, викраденим розпорядився на власний розсуд, тобто свідомо активно перешкоджав встановленню істини по справі, що істотно підвищує ризик невиконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

У разі застосування ОСОБА_1 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, вказане не забезпечить на початковому етапі проведення досудового розслідування та у подальшому належного виконання останнім його процесуальних обов`язків: так, відстоювання власної правової позиції є передумовою для подальшого затягування досудового розслідування.

Стосовно ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні розслідується другий епізод з приводу незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_4 .. Крім того в іншому кримінальному провадженні розслідуються дії ОСОБА_1 щодо незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_3 . Ознаки таких дій є проявом системного ігнорування принципу мирного володіння майном, тобто ризиком вчинення нового злочину.

Обізнаність про місця проживання потерпілих є приводом незаконного впливу на учасників кримінального провадження. Менш суворі види запобіжних заходів не здатні забезпечити ризики передбачені ст.177 КПК України та належне виконання покладених на нього процесуальних обов`язків. Домашній арешт в умовах військового стану не здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

ОСОБА_1 підозрюється в особливо тяжкому злочині, не пов`язаному із застосуванням або погрозою застосування насильства. Згідно п. 1 ч. 4 ст.183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначити заставу, - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений Законом, станом на перше січня 2022 року, який буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, та зумовлений ступенем довіри, до нього при якому перспектива втрати внесеної застави, буде стримуючим фактором, щоб в особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь яким чином перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню. Враховуючи дані про особу підозрюваного, обставини кримінального правопорушеня, тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, розмір завданих збитків, гуманним стане визначення альтернативного виду застави, як то вимагають положення п.п.1-3 ч. 5 ст.182 КПК України.

Хибні доводи прокурора, оскільки закон не містить вимог, що застава повинна відповідати розміру заявлених збитків.

Мінімальний розмір застави визначено тому, що ОСОБА_1 страждає на тяжкі невиліковні хвороби, як то : астма, захворювання серця. Є інвалідом другої групи, - безстроково. Має на утриманні мати похилого віку, цивільну дружину, та четверо малолітніх дітей, працює неофіційно.

У свою чергу прокурор поверхово та однобічно провів досудове розслідування, оскільки не допитав підозрюваного, внаслідок чого не вислухав послідовні заперечення сторони захисту про те, що :

ОСОБА_1 отримав від чоловіка потерпілої позику, але збанкрутував і не міг її повернути. За таких умов потерпіла повторно не передавала гроші за продаж ТОВ «Вісник Трейд». Прокурор не провів почеркознавчу експертизу про визначення психологічного стану ОСОБА_1 при виконання ним підпису та рукописного тексту документів про відчуження корпоративних прав. Прокурор не перевірив версію сторони захисту про заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1 від чоловіка потерпілої та висловлення погроз. Прокурор не спростував, що ОСОБА_1 в нотаріальній формі на користь чоловіка потерпілої безоплатно переоформив власний будинок та домоволодіння матері підозрюваного.

Мінімальний розмір альтернативного запобіжного заходу визначено внаслідок бездіяльності прокурора, який нарівні з обґрунтованістю пред`явленої підозри не спростував розумний сумнів представників сторони захисту з приводу невідповідність фактично встановлених по справі обставин.

За правилами ст. 209 КПК України, моментом фактичного затримання ОСОБА_1 буде вважатись час, коли останній підкорюючись правомірному наказу працівника правоохоронного органу був вимушений прослідувати для проведення процесуальних дій з його участю, тобто з 01 години 00 хвилин 21.03.2022 року.

Разом з цим, запобіжний захід не може перевищувати строку досудового розслідування.

Так, 02.03.2021 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру.

15.04.2021 року підозрюваного ОСОБА_1 оголошено в державний розшук, а досудове розслідування зупинено. Починаючи з 02.03.2021 року по 15.04.2021 року, було використано 43 дні досудового розслідування.

21 березня 2022 року досудове розслідування було відновлено, у зв`язку із затриманням підозрюваного.

За таких умов, по кримінальному провадженню на день розгляду цього клопотання залишилось 17 днів досудового розслідування. (60 днів -43 дні = 37 днів).

Керуючись ст.ст.131-132, 176-178, 193-197, 309, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання його під вартою строком на сімнадцять днів.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 01години 00 хвилин 21.03.2022 року.

Застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою припиняє свою дію о 01 годині 00 хвилин, 06 квітня 2022 року.

Визначити ОСОБА_1 вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в якості застави, що в грошовому еквіваленті становить сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят гривень нуль копійок, яка ним або заставодавцем може бути внесена на депозитний рахунок UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ місто Київ; код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: «застава за ОСОБА_1 по клопотанню 404/5687/20; провадження 1-кс/404/2744/21, Кіровський районний суд міста Кіровограда, із зазначенням анкетних даних особи, яка вносить заставу».

У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати підозрюваного прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого, прокурора; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками, за виключенням проведення за їх участі слідчих дій; носити електронний засіб контролю. Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених на нього зобов`язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету.

Роз`яснити підозрюваному правила користування пристроєм, техніку безпеки поводження з ним та наслідки його зняття або неправомірного втручання в його роботу з метою ухилення від контролю. Відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов`язків, покладених на підозрюваного при обранні запобіжного заходу.

Часткове задоволення клопотання полягає у визначенні меншого строку тримання особи під вартою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.Згідно з оригіналом:

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Є. В. Завгородній