Ухвала суду № 103742103, 21.03.2022, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа №700/886/21

Провадження №2/700/58/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2022 року Лисянський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Лисянка цивільну справу №700/886/21, провадження №2/700/58/22 за позовом ОСОБА_1 до Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок із надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Він є сином померлого та спадкоємцем померлого за законом. Від спадщини не відмовлявся і фактично її прийняв своєчасно, але до нотаріальної контори не звертався так як проживаючи, з батьком до дня його смерті вважав, що спадщину вже прийняв.

Рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 19.10.2010 року було встановлено факт прийняття ОСОБА_1 спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом.

Нещодавно він виявив державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №270059, який був виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,4128 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на той факт, що він фактично прийняв частину спадщини, є єдиним спадкоємцем померлого, фактично прийняв її своєчасно, але до нотаріальної контори не звертався так як проживаючи, з батьком до дня його смерті вважав, що спадщину вже прийняв, тому змушений звернутися до суду та просить визнати право власності на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 .

Позивач у судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою, в якій просить розглянути справу без участі представника.

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 17.03.2010 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок із надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач є сином померлого та спадкоємцем померлого за законом. Від спадщини не відмовлявся і фактично її прийняв своєчасно, але до нотаріальної контори не звертався так як проживаючи, з батьком до дня його смерті вважав, що спадщину вже прийняв.

Рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 19.10.2010 року №2-649/2010 було встановлено факт прийняття ОСОБА_1 спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом.

Нещодавно позивач виявив державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №270059, який був виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,4128 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно зі ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею 1218, ч.1 ст.1225 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

За вимогами ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).

Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання права власності на майно, у разі коли це право оспорюється або не визнається, а також у разі втрати документів на право власності на майно.

З огляду на викладене, визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

За таких обставин, беручи до уваги відсутність інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, необхідно визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1218, 1261,1269, 1270 ЦК України, ст.ст.4,5,12,13, 19, 81, 82, 200,206, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0.4128 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер:7122884000:01:001:0213, яка на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №270059 від 08.01.2010 року належала ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В.Бесараб