Ухвала суду № 103740364, 23.03.2022, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/204/22

Провадження № 1-кс/353/25/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2022 рокум.Тлумач

Слідчий суддя Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Лущак Н.І.

за участю: начальника Тлумацького відділу Івано-Франківської окружної прокуратури - Грищука В.І.,

секретаря судового засідання - Головатчук І.М.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Бунича Р.М.,

розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції №5 (м. Тлумач) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області молодшого лейтенанта поліції Никифорука А.В., погоджене начальником Тлумацького відділу Івано-Франківської окружної прокуратури Грищуком В.І., у кримінальному провадженні № 12022091240000023, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.03.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

Клопотання надійшло до суду «22» березня 2022 року о 10 год. 37 хв.

Суд перевірив надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора Грищука В.І., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Бунича Р.М., -

в с т а н о в и в :

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022091240000023 від 21.03.2022 року відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додатки до нього вручено о 12 год. 00 хв. 23 березня 2022 року підозрюваному ОСОБА_1 та його захиснику - адвокату Буничу Р.М., що підтверджується їх особистими підписами у клопотанні (а.с. 3).

В клопотанні слідчого СВ відділення поліції №5 (м. Тлумач) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області Никифорука А.В. зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 за невстановлених слідством обставин та у невстановленому слідством місці незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину.

Тоді, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи, що вказана речовина є психотропною і що за незаконні дії у сфері обігу психотропних речовин передбачена кримінальна відповідальність, привласнив її та зберігав з метою збуту у автомобілі марки «BMW BRILLIANCE M2», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

В подальшому, 21.03.2022 року, транспортний засіб марки «BMW BRILLIANCE M2», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням гр. ОСОБА_1 , для проведення перевірки було зупинено на блокпосту, який розташований у с. Нижнів Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

В ході огляду даного автомобіля, в якому знаходились особисті речі громадянина ОСОБА_1 , в його особистих сумках, які знаходились в салоні автомобіля, виявлено та вилучено працівниками відділення поліції №5 (м. Тлумач) Івано-Франківського районного управління поліції кристалічну речовину білого кольору, яка відповідно до висновку експерта є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-фенілпіролідин-1-іл-пентан1-он), кількістю 749,6205 грама.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Сабірабад, Республіки Азербайжан, зареєстрований по АДРЕСА_1 , одружений, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючий, не судимий, громадянин України.

22.03.2022 року о 14 год. 08 хв. ОСОБА_1 , відповідно до вимог статтей 276-278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України (а.с. 34-35) і внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022091240000023 (а.с. 48-49).

Підозра ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: дорученням про проведення досудового розслідування від 21.03.2022 року (а.с. 5); копією постанови про створення слідчої групи від 21.03.2022 року (а.с. 6); повідомленням про початок досудового розслідування від 21.03.2022 року (а.с. 7); постановою про призначення групи прокурорів від 21.03.2022 року (а.с. 8); копією рапорта слідчого СВ відділення поліції №5 (м. Тлумач) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області молодшого лейтенанта поліції Никифорука А.В.(а.с. 9); копією протоколу огляду місця події від 21.03.2022 року (а.с. 10-14); копією постанови про визнання речовими доказами та доручення їх до матеріалів кримінального провадження від 21.03.2022 року (а.с. 15-16); копією протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 21.03.2022 року (а.с. 19-22); копією пояснень ОСОБА_1 від 21.03.2022 року (а.с. 23); копією протоколу допиту підозрюваного від 21.03.2022 року (а.с. 24-25); копією довідки КНП «Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради» № 42 від 21.03.2022 року про не виявлення у ОСОБА_1 ознак сп`яніння; копією висновку експерта № СЕ-19/109-22/2426-НЗПРАП від 22.03.2022 року (а.с. 27-30); копією протоколу допиту підозрюваного від 22.03.2022 року (а.с. 36-37).

Підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який відповідно до ч. 3 ст. 307 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Відповідно до протоколу затримання особи від 21.03.2022 року ОСОБА_1 затриманий 21.03.2022 року о 14 год. 30 хв. (а.с. 19-22).

На думку слідчого обґрунтованість підозри ОСОБА_1 щодо вчинення інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.

Вказав, що є достатньо підстав вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, а тому слід застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

В судовому засіданні прокурор Грищук В.І. підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 строком на 60 діб без застосування більш м`якого запобіжного заходу у виді застави та просив його задовольнити. Також прокурор при прийнятті рішення за даним клопотанням просив врахувати те, що злочин за ч. 3 ст. 307 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Вказав, що застосування альтернативного більш м`якого запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту в м. Івано-Франківську неможливо, оскільки ні підозрюваним, ні його захисником не надано достовірних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 дійсно проживає без реєстрації по АДРЕСА_2 . Наголосив, що підозрюваний ОСОБА_1 може безперешкодно виїхати за межі України, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі, незаконно впливати на свідків, так як досудове розслідування на даний час триває, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Слідчий СВ відділення поліції №5 (м. Тлумач) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області молодший лейтенант поліції Никифорук А.В. в судове засідання не з`явився, однак через канцелярію суду подав заяву, в якій підтримав колопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив справу розглянути у його відсутності.

Підозрюваний ОСОБА_1 , доставлений в судове засідання, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, визнав частково, не заперечив проти того, що він дійсно перевозив наркотичні засоби та психотропні речовини, однак мав на меті їх застосовувати для власного споживання. Просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресю, по якій він орендує квартиру.

Захисник - адвокат Бунич Р.М. в судовому засіданні подав заперечення на клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 . Просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме домашній ареш або заставу.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, захисника, пояснення підозрюваного, слідчий суддя вважає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Пункт 4 частини 2 статті 183 КПК України зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, відповідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Підстави для арешту передбачені нормами КК України та КПК України, Конвенцією про захист прав людини і основних свобод людини, а саме ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість), а також рішеннями Європейського суду по правам людини. Основна мета вказаної ст. 5 Конвенції заключається в тому, щоб виключити необгрунтоване тримання під вартою особи (рішення ЄСПЛ по справі «Маккей проти Великобританії»). ЄСПЛ звертає увагу, що вимога законності тримання під вартою не може бути задоволена тільки шляхом дотримання національного законодавства, а національне законодавство повинно відповідати Конвенції, включаючи загальні принципи, які в ній відображені (справа «Плесо проти Угорщини»). В рішенні по справі «Джессіус проти Литви» ЄСПЛ роз`яснив, що в розумінні ст. 5 Конвенції особа може бути взята під варту на підставі підпункта «с» пункта 1 цієї статті тільки в рамках кримінального судочинства з метою, щоб дана особа предстала перед компетентним органом за наявності обгрунтованої підозри. Суть терміну «обгрунтована підозра» полягає в існуванні фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Яку саме підозру слід вважати обгрунтованою залежить від обставин справи.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, висловленої судом у п. 79 рішення Суду у справі Харченко проти України та у п. 170 рішення Суду у справі Лабіта проти Італії тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Таким чином, тримання під вартою і доставка до компетентного правоохоронного органу особи, щодо якої існує підозра у вчиненні кримінального правопорушення, якщо особа ухиляється або може ухилитись від покладених на неї обов`язків, передбачених законом, є належним засобом.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, підтверджується доданими до клопотання матеріалами та матеріалами кримінального провадження.

Враховуючи те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні даного злочину.

Під час досудового слідства встановлено та у судовому засіданні підтверджено, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який відповідно до ч. 3 ст. 307 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна;

- незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення від кримінальної відповідальності шляхом здійснення підозрюваним ОСОБА_1 , погроз, підкупу, умовляння свідків, схилення їх до дачі неправдивих показань.

Посилання підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника, на те, що підозрюваний має постійне місце проживання в м. Івано-Франківську, а саме орендує квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , працює не офіційно, а також те, що підозрюваний перевозив наркотичні засоби для власного вживання, не є підставою для обрання більш м`якого запобіжного заходу, оскільки вони не спростовують обґрунтованості підозри у вчиненні кримального правопорушення, чи вказують на можливість запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд критично оцінює надану захисником підозрюваного - адвокатом Буничем Р.М. копію договору оренди житлового приміщення від 11.02.2022 року, оскільки в судовому засіданні не було пред`явлено оригіналу даного документу, що не дає суду можливості ідентифікувати його достовірність, підозрюваний не міг ствердно відповісти яка точна адреса квартири, яку він орендує, місце її розташування, хто є власником даного майна, чоловік чи жінка, і з ким він укладав договір оренди приміщення від 11.02.2022 року. Крім того, не надано суду доказів того, що даний договір зареєстрований у встановленому законом порядку.

Суд враховує, що взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, але вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, не відповідає характеру вчиненого кримінального правопорушення та особі підозрюваного.

При вирішенні клопотання, слідчим суддею враховується тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінуються підозрюваному та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, також підвищена суспільна небезпечність інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, а також дані про особу підозрюваного підтверджують існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та дають можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою може забезпечити уникненню цих ризиків та забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного.

Крім того, слідчий суддя враховує те, що підозрюваний ОСОБА_1 не має тісних соціальних зв`язків, проживає в іншій області, а саме в м. Миколаєві Миколаївської облсті, де на даний час проходять воєнні дії, на значній відстані від органу досудового розслідування, немає постійного місця роботи, а також те, що для належного проведення та завершення досудового розслідування необхідно виконати ряд процесуальних та слідчих (розшукових) дій, необхідність в яких виникне в ході досудового розслідування.

У рішенні «Марченко проти України» Європейський суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

Вислухавши думку учасників судового засідання, беручи до уваги наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 307 КК України, та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у вигляді позбавлення волі, може незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, з врахуванням того, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, з врахуванням особи підозрюваного, суд вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , який затримайний 21 березня 2022 року о 14 год. 30 хв. (а.с. 19-22), запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, які відповідно до ч.2 ст.197 КПК України слід рахувати з моменту його затримання, тобто з 14 год. 30 хв. 21 березня 2022 року.

Нормами частини 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Щодо клопотання підозрюваного та його захисника про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту по АДРЕСА_2 , суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки воно не було подане у відповідності до вимог ст. 201 КПК України та до нього не додані необхідні докази.

За приписами ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

В даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 підозрюється у незаконному придбанні, перевезенні з метою збуту та зберіганні з цією метою особливо небезпечної психотропної речовини, в особливо великих розмірах, тому слідчий суддя не вбачає підстав для визначення йому альтернативного запобіжного заходу у виді застави, оскільки на даній стадії досудового розслідування застава не здатна запобігти ризикам вчинення підозрюваним вказаних вище дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи вищенаведене, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182-184, 193, 194, 197, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ відділення поліції №5 (м. Тлумач) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області молодшого лейтенанта поліції Никифорука Андрія Васильовича задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сабірабад, Республіки Азербайжан, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , одруженого, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, не судимого, громадянина України, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, а саме до 14 год. 30 хв. 20 травня 2022 року включно, без визначення розміру застави.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити начальнику Відділення поліції №5 (м. Тлумач) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області для організації її виконання.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвалу слідчого судді може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя

Тлумацького районного суду Н.І. Лущак