Рішення № 103738112, 23.03.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/26751/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» до Одеської митниці про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» до Одеської митниці в якому позивач просить:

визнати протиправними дії Одеської митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ « 100 ШИН+», за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються;

скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2021/000881;

визнати протиправними та скасувати рішення про корегування митної вартості №UА500020/2021/000192/2 від 13.12.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.

Відповідачем в оскаржуваному рішенні не наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

1. В оскаржуваному рішенні зазначено, що використані декларантом відомості не підтверджені, а документально подані до митного оформлення документи містять розбіжності, та не містять всіх відомостей , що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема:

В рішенні про корегування митної вартості зазначено, відповідно до пп. в п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.

Умовами поставки оцінюваної партії Товару є FOB (Qingdao) «Інкотермс 2010», про що зазначена у поданих до митного оформлення документах, зокрема у: проформі №UA202102 від 21.09.2021, (Додаток № 2 ); Інвойс UA202102 від 21.09.2021 (Додаток №4); митній декларації №UA500020/2021/223400 від 13.12.2021 (Додаток № 5) копії митної декларації країни відправлення № 425820210000858652 від 19.09.2021 (Додаток .М 7).

Умови FOB («FREE ON BOARD») правил INCOTERRMS, 2010 - означають, що продавець поставляє товар на борт судна, помінованого покупцем в поіменованому порту відвантаження або забезпечує надання поставленого таким чином товару. Ризик втрати або пошкодження товару переходить, коли товар знаходиться на борту судна, і з цього моменту покупець несе всі витрати. За умовами терміна FOB на продавця покладається виконання митних формальностей для вивозу, якщо такі застосовуються.

В пункті А9 Обов`язки продавця розділу FOB FREE ON BOARD ФРАНКО БОРТ (назва порту відвантаження) правил INCOTERRMS, 2010 зазначено, що продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з перевіркою товару (наприклад, перевіркою якості, розмірів, ваги, кількості), необхідної для поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов`язаний за свій рахунок забезпечити пакування товару, пов`язані з упаковкою, необхідної для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти обумовлений контрактом товар без упаковки). Останнє здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, способи перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна бути маркована належним чином.

Таким чином, саме продавець товару здійснює пакування товару та несе пов`язані з цим витрати, а вартість пакувальних робіт та ціни упаковки включаються в ціну товару. Як наслідок, вартість упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, не є складовою митної вартості товару та не впливає на числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином твердження Митного органу, щодо неможливості перевірки числового значення заявленої митної вартості за відсутності таких відомостей є безпідставними.

2. Згідно вимог розділу 111 «Правил...», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599 до документів, що місять відомості про вартість перевезення можуть належати зазначені в наказі документи. Таким чином в нормативному акті наведені приклади документів, які можуть надаватися для підтвердження вартості перевезення, проте цей перелік не є вичерпним, з огляду на застосовану для його конкретизації конструкцію «можуть належати».

Відповідно до пп.6 п 2. ст. 53 МК України , документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

До митного оформлення була надана Довідка про транспортні витрати 09.12.2021 №25/12/21, що містить давні про вартість перевезення з порту відправлення до порту призначення (QINGDAO- PIVDENNYI), містить номер контейнеру (MRSU5177783) , містить помер коносаменту (1КТ280381С ), що в повній мірі співпадає з товаросупровідними документами, що були подані до митного оформлення, що дозволяє ідентифікувати даний документ, як такий, що підтверджує складову митної вартості даної поставки. А отже вартість перевезення є підтвердженою.

Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Інших витрат пов`язаних з транспортуванням, навантаженням, обробкою позивач не ніс, про що відповідач був повідомлений Листом пояснення ТОВ « 100 ШИН+» від 13.12.2021 р.

Додатково витрати на транспортування підтверджуються, зокрема: рахунок на оплату послуг №201 від 17.11.2021; платіжне доручення про оплату послуг перевезення №94 від 19.11.2021; Договір транспортного експедирування № 010921 від 01.09.2021.

3. В рішенні про корегування митної вартості зазначено, переклад митної декларації країни відправлення від 19.09.2021 № 425820210000858652, яка містить відомості про коносамент 1КТ280381С який було видано лише 24.09.2021, тобто на момент складання декларації країни відправлення коносаменту ще не існувало. Також у декларації країни відправлення визначений номер договору UA202102, але до митного оформлення наданий зовнішньоекономічний договір (контракт) від 02.01.2019 № 100SH-RIO19.

Позивачем до митного оформлення була надана копія митної декларації країни відправлення від 19.09.2021 № 425820210000858652, що містить дані про числові значення рівня митної вартості оцінюваної партії товарів, також місить данні про: Продавця (QINGDAO RIOSTONE INTERNATIONALTRADE LLC) , покупця (TOB « 100 ШИН+»), вагу брутто/ нетто ( 25720 /25420 кг.), найменування товару (Диски ), кількість товару (600 одиниця), вартість товару (32440,00 Долар ) містить номер контейнеру (MRSU5177783), що в повній мірі співпадають з даними зазначеними в інших поданих до митного оформлення документами, що дозволяє ідентифікувати декларацію країни відправлення від 19.09.2021. № 425820210000858652 з партію Товару, що оцінюється.

У митній декларації країни відправлення, в графі що має назву «Номер букінгу (коносаменту)» зазначений саме номер букінгу, тобто номеру бронювання місця на судні, який зазвичай співпадає з номером коносаменту. Дата складання букінгу взагалі відсутня в митній декларації країни відправлення від 19.09.2021№ 425820210000858652.

Вказане підтверджується листом постачальника «QINGDAO RIOSTONE INTERNATIONAL TRADE LLC » від 13.12.2021 року.

Позивачем не було враховано специфіки укладення договорів морського перевезення вантажів, коли обидва документи одного й того ж вантажу, оформлюються з різних підстав на різних етапах морського перевезення, а тому посилання в митній декларації країни відправлення на номер букінгу не свідчить про наявність розбіжностей та про можливе заниження позивачем митної вартості товарів.

У митній декларації країни відправлення, в графі що має назву «договір» продавцем був зазначений номері Інвойс UA202102.

Це твердження також підтверджується листом постачальника «QINGDAO RIOSTONE INTERNATIONAL TRADE LLC» від 13.12.2021 року.

Декларація країни відправлення, складена Продавцем відповідно до правил країни експорту, тобто Китаю. Крім того, Покупець Товару не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється у відповідності до законодавства , країни відправлення та внесення до неї відповідної інформації.

А в розумінні частини 2 статті 53 МК України експортна декларація не є основним документом, що підтверджує митну вартість. А Відповідач, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У той же час відповідачем не наведено жодних відомостей про те, яким саме чином зазначення номеру букінгу , та номер інвойс в декларації країни відправлення, впливає на визначення митної вартості товару.

Щодо обраного Відповідачем методу визначення митної вартості.

При корегуванні митної вартості Відповідачем обрано, резервний (6)метод.

В разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.

Проте, як видно з гр. 33 оскаржуваного рішення, коригувань на обсяг партії товарів, умови поставки, комерційних умов тощо, Відповідачем не здійснювалось.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості Відповідач зазначив номери та дати митних декларацій, які були використані ним як джерело для визначення митної вартості, а саме: МД ІДА100160/2021 /451252 від-28.09.2021 року та МД UА807170/2021/74263 від 08.11.2021.

Проте документ за №UА 807170/2021/74263 від 08.11.2021, зазначений в оскаржуваному рішенні не є номером декларації, оскільки відповідно до п.4 Наказу МФУ № 651 від 30.05.2012 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа»: У першому рядку графи А "Митний орган відправлення/експорту/призначення" посадовою особою підрозділу митного оформлення митного органу, якому подана МД, проставляється реєстраційний номер МД за схемою:

МММММММММ/РРРР/НННННН,

де МММММММММ - дев`ятизначний код згідно з Класифікатором митних органів підрозділу митного оформлення митного органу, якому подана МД;

РРРР - чотири цифри поточного року;

НННННН - порядковий номер митної декларації в журналі обліку МД у порядку зростання протягом поточного року, починаючи з одиниці.

Так порядковий номер митної декларації в журналі обліку МД відповідно до п.4 Наказу МФУ № 651 від 30.05.2012 є шестизначним, а порядковий номер документа які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів UА807170/2021/74263) є п`ятизначним.

Зазначена обставини виключають використання документа №UА807170/2021/74263 в якості джерела інформації при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, заявленої позивачем. Що свідчить про неправомірність рішення, оскільки визначення ціни не може ґрунтуватися на припущеннях , вигадках чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідач неправомірно застосував резервний метод при визначенні митної вартості ігноруючи попередні методи при об`єктивній можливості їх застосування.

В рішенні про коригування митної вартості зазначає, що "у митного органу відсутня інформація стосовно операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами", внаслідок чого він застосовує саме резервній (6) метод.

Твердження Відповідача про відсутність інформації про операції з ідентичними товарами, не відповідає дійсності, оскільки:

09.08.2021 року Одеською митницею було здійснене митне оформлення товару (МД № UA500020/2021/206138 від 09.08.2021 року) Диски сталеві Продавець: «QINGDAO RIOSTONE INTERNATIONAL TRADE LLC », Покупець: TOB « 100 ШИН+», митна вартість визначена на рівні 1,50 Долар США/кг.

Тобто було здійснене оформлення ідентичного товару який був поставлений на митну територію України тим самим Продавцем, для того самого Покупця на тих самих комерційних умовах, за тим самим Контрактом . Інформація щодо митного оформлення ідентичних Товарів була наявна у Відповідача, проте не була взята до уваги в порушення ст. 57 Митного кодексу.

Як видно зі змісту спірного рішення, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених п. 2 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України, у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичного, подібного (аналогічного) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України.

Посилання Відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з довідкової інформації не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) Держмитслужби України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості довести задекларовану митну вартість. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС Держмитслужби України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 28.12.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

21.01.2022 р. за вхід. № 4946/22 через канцелярію суду надійшов відзив, який обґрунтований наступним: оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №UА500020/2021/223400 від 13.12.2021 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689, митна вартість, визначена згідно з положеннями 64 статті Кодексу (резервного методу), повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами за методами митних вартостях, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні методів 1-5.

При здійсненні суб`єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контракту: (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції. Відповідальність за обґрунтування цін за зовнішньоекономічними контрактами покладається на суб`єктів підприємницької діяльності.

За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим ніж заявлено декларантом та відповідає 6,16 дол. США/кг нетто (МД UА100160/2021/451252 від 28.09.2021 року та МД UА 807170/2021/75263 від 08.11.2021), що є вище ніж заявлена декларантом вартість 1.81 дол. США/ кг нетто. Враховуючи вищезазначене, митну вартість товарі скориговано.

У зв`язку з вищевикладеним та у відповідності до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ Одеською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА 500020/2021/000192/2 від 13.12.2021.

29.01.2022 р. за вхід. № 6101/22 через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

02.01.2019 року між ТОВ « 100 ШИН+» (Покупець) та «QINGDAO RIOSTONE INTERNATIONAL TRADE LLC» , Китай (Продавець) укладено зовнішньоекономічний договір № 100SH- RIO 19 від 02.01. 2019 (Додаток №. 1), відповідно до умов якого Продавець відвантажує , а Покупець приймає та оплачує Сталеві диски Виробник: «QINGDAO RIOSTONE INTERNATIONAL TRADE LLC » у кількості та по цінам, вказаним у Комерційному Інвойсах, що є невід`ємною частиною договору. Ціна за товар визначена у Доларах США за одиницю товару та вказана у Інвойс. Сума контракту визначається згідно Інвойс, умови поставки визначаються на умовах FOB(Qingdao) Інкотермс 2010.

На підставі проформи №UA202102 від 21.09.2021, (Додаток № 2 ) відповідно до умов договору TOB « 100 ШИН+» здійснило попередню оплату, платіжне доручення № 46 від 05.11.2021 (Додаток № 3).

З метою додержання умов контракту сторони узгодили Інвойс UA202102 від 21.09.2021 (Додаток № 4 ) відповідно до якого була узгоджена наступна номенклатура, ціна та кількість Товару:

Диск сталевий, розмір 22.5x8.25 - 32 шт.(кількість) - 53,00 дол. США(ціна за одиницю на умовах FOB) - 1696,00 дол. США (вартість);

Диск сталевий, розмір 22.5 х7.50 - 72 шт.(кількість) - 43,00 дол. США(ціна за одиницю на умовах FOB) - 3096,00 дол. США (вартість);

Диск сталевий, розмір 22.5x9.00 - 352 шт.(кількість) - 54,00 дол. США(ціна за одиницю на умовах FOB) - 19008,00 дол. США (вартість);

Диск сталевий, розмір 22.5x11.75 - 144 шт.(кількість) - 60,00 дол. США(ціна за одиницю на умовах FOB) - 8 640,00 дол. США (вартість).

Загальна кількість товару складає 600 штуки, загальна вартість товару на умовах FOB (Qingdao) становить 32440,00 Доларів США.

Для здійснення митного оформлення товару позивачем була подана до Одеської митниці електронна митна декларація №UA500020/2021/223400 від 13.12.2021 (Додаток №5) Вказана декларація була подана разом з пакетом супровідних документів, в т.ч.:

пакувальний лист (Packing list) - б/н від 21.09.2021 р.;

рахунок-проформа (Proforma invoice) - UA202102 від 21.09.2021 р.;

рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) - UA202102 від 21.09.2021 р.;

коносамент (Bill of lading) - 1КТ280381С від 24.09.2021 р.;

навантажувальний документ (Bordereau) - 52 від 10.12.2021 р.;

сертифікат про походження товару (Certificate of origin) - 21С4401А0621/12919 від 09.11.2021 р.;

банківський платіжний документ, що стосується товару - 46 від 05.11.2021 р.;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару - 25/12/21 від 09.12.2021 р.;

розрахунок ціни (калькуляція) - UA202102 від 21.09.2021 р.;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - б/н від 20.09.2020 р.;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - б/н від 30.10.2020 р.;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу - 100SH-RIO19 від 02.01.2019 р.;

копія митної декларації країни відправлення - 425820210000858652 19.09.2021 р.

В МД №UА500020/2021/223400 від 13.12.2021 митна вартість товару була визначена за першим методом за ціною договору на рівні 1,81 Долар США/ кг.

13.12.2021 на підставі вимоги Митного органу про надання додаткових документів, Позивачем були надані додаткові документи:

Лист пояснення ТОВ « 100 ШИН +» (Додаток № 6) - б/н від 13.12.2021 р.;

Переклад митної декларації країни відправлення 425820210000858652 (Додаток №7).

Відповідачем винесена картка відмови у прийнятті митної декларації №UА500020/2021/000881 (Додаток № 8) та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500020/2021/000192/2 від 13.12.202 1 (Додаток № 0), яким митну вартість товару визначено за резервним методом на рівні 6,16 Долари США /кг.

У Рішення про коригування митної вартості товарів вказано:

1) відповідно до пп. в п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

2) згідно з частиною десятою статті 58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Згідно п.1 розд.2 ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості , що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу , та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Проте, вказані документи до митного оформлення не подано. Декларантом надано лише довідку від 09.12.2021 № 25/12/21, яка не містить інформації щодо умов поставки товару, що унеможливлює провести перевірку достовірності декларування витрат на транспортування.

З огляду на вищевикладене, відповідно до п. 3 ст. 53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов`язані (за наявності) протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

4) відповідно до ст. 254 Митного кодексу України просимо надати переклад українською мовою документу за кодом: 9610 (копія митної декларації країни відправлення).

Зазначені документи необхідно надати з перекладом на українську мову відповідно до статті 254 МКУ.

У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларанта було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

13.12.2021 митним органом додатково отримано переклад митної декларації країни відправлення від 19.09.2021 № 425820210000858652, яка містить відомості про коносамент 1КТ280381С який було видано лише 24.09.2021, тобто на момент складання декларації країни відправлення коносаменту ще не існувало. Також у декларації країни відправлення визначений номер договору UA202102, але до митного оформлення наданий зовнішньоекономічний договір (контракт) від 02.01.2019 № 100SH-RIO19.

Листом від 13.12.2021 № б/н інформовано митний орган про неможливість надання витребуваних документів в повному обсязі у продовж 10 діб. Таким чином, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ та не спростовані наявні розбіжності у документах. За таких обставин, метод визначення митної вартості за ціною угоди не може бути використаний. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, такі після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно частини 6 статті 54 митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно статті 57 МКУ кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МКУ.

В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів.

Відповідно до п. 1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) - за резервним методом.

З метою забезпечення повноти оподаткування, враховуючі раніше прийнятті митним органом рішення про коригування митної вартості, було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби та встановлено що рівень митної вартості товару є більшим ніж заявлено декларантом та відповідає 6,16 дол. США / кг нетто (МД UA100160/2021/451252 від 28.09.2021 року та МДІІА807170/2021/74263 від 08.11.2021), що є вище ніж заявлена декларантом вартість 1,81 дол. США/кг нетто.

Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару скориговано.

Не погоджуючись з рішенням митного органу 06.12.2021 р. позивач подав до Митниці нову МД №UА500020/2021/223532 від 13.12.2021 (Додаток № 10) за якою товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов`язання відповідно до розділу X Митного кодексу України.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно частини 1 статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України): митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 2 статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною 4 статті 53 МК України , у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

У частині 5 статті 53 МК України зазначено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У відповідності до частини 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 2 статті 54 МК України , контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

У частині 3 статті 54 МК України зазначено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 7 статті 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно з частиною 2 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

У відповідності до частини 3 статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу .

Відповідно до частини 4 статті 57 МК України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частиною 2 статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що обов`язок доведення митної ціни товару покладений на декларанта, а у митного органу, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є право витребувати додаткові документи.

Враховуючи зазначені норми матеріального права, суд зазначає, що сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є, зокрема, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України заборонено.

1.Умовами поставки оцінюваної партії Товару є FOB (Qingdao) «Інкотермс 2010», про що зазначена у поданих до митного оформлення документах, зокрема у: проформі №UA202102 від 21.09.2021 , (Додаток № 2); Інвойс UA202102 від 21.09.2021 (Додаток № 4) митній декларації № UA500020/2021/223400 від 13.12.2021 (Додаток № 5) копії митної декларації країни відправлення № 425820210000858652 від 19.09.2021 (Додаток № 7).

Умови FOB («FREE ON BOARD») правил INCOTERRMS, 2010 - означають, що продавець поставляє товар на борт судна, помінованого покупцем в поіменованому порту відгрузки або забезпечує надання поставленого таким чином товару. Ризик втрати або пошкодження товару переходить, коли товар знаходиться на борту судна, і з цього моменту покупець несе всі витрати. За умовами терміна FOB на продавця покладається виконання митних формальностей для вивозу, якщо такі застосовуються.

В пункті А9 Обов`язки продавця розділу FOB FREE ON BOARD ФРАНКО БОРТ (назва порту відвантаження) правил INCOTERRMS, 2010 зазначено, що продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з перевіркою товару (наприклад, перевіркою якості, розмірів, ваги, кількості), необхідної для поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов`язаний за свій рахунок забезпечити пакування товару, пов`язані з упаковкою, необхідної для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти обумовлений контрактом товар без упаковки). Останнє здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, способи перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна бути маркована належним чином.

Таким чином, саме продавець товару здійснює пакування товару та несе пов`язані з цим витрати, а вартість пакувальних робіт та ціни упаковки включаються в ціну товару. Як наслідок, вартість упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, не є складовою митної вартості товару та не впливає на числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у Постанові від 25 січня 2019 року у справі № 815/5398/17.

Таким чином твердження Митного органу, щодо неможливості перевірки числового значення заявленої митної вартості за відсутності таких відомостей є безпідставними.

2. Згідно вимог розділу ІІІ «Правил...», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599 до документів, що місять відомості про вартість перевезення можуть належати зазначені в наказі документи. Таким чином в нормативному акті наведені приклади документів, які можуть надаватися для підтвердження вартості перевезення, проте цей перелік не є вичерпним, з огляду на застосовану для його конкретизації конструкцію «можуть належати».

Відповідно до пп.6 п 2. Ст. 53 МК України , документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До митного оформлення була надана Довідка про транспортні витрати 09.12.2021 №25/12/21 (Додаток №11), що містить давні про вартість перевезення з порту відправлення до порту призначення (QINGDAO- PIVDENNYI), містить номер контейнеру (MRSU5177783), містить помер коносаменту (1КТ280381С ) (Додаток № 12), що в повній мірі співпадає з товаросупровідними документами, що були подані до митного оформлення, що дозволяє ідентифікувати даний документ, як такий, що підтверджує складову митної вартості даної поставки. А отже вартість перевезення є підтвердженою.

Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. Аналогічна правова позиція наведена в рішенні Верховного суду від 31 травня 2019 року справа №804/16553/14; від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18 та від 31 січня 2018 року у справі №810/2839/17.

Інших витрат пов`язаних з транспортуванням, навантаженням, обробкою позивач не ніс, про що відповідач був повідомлений Листом пояснення ТОВ « 100 ШИН +» від 13.12.2021 (Додаток № 6).

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. У митному законодавстві відсутні загальні правила стосовно розподілу обов`язків щодо доказування між сторонами митних правовідносин, тому наведене положення може бути застосоване за аналогією до правовідносин митного контролю.

Додаткових витрат пов`язаних з транспортуванням (окрім наведених в довідці про транспортні витрати ніч 09.12.2021 № 25/12/21, навантаженням, обробкою, не було, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Аналогічна правова позиція наведена в рішенні Верховного суду від 06 вересня 2019 року справа №815/2501/18.

Додатково витрати на транспортування підтверджуються, зокрема: рахунок на оплату послуг № 201 від 17.11.2021 (Додаток № 13); платіжне доручення про оплату послуг перевезення № 94 від 19.11.2021 (Додаток № 14); Договір транспортного експедирування № 010921 від 01.09.2021 (Додаток № 15).

3. В рішенні про корегування митної вартості зазначено, переклад митної декларації країни відправлення від 19.09.2021 № 425820210000858652, яка містить відомості про коносамент 1КТ280381С який було видано лише 24.09.2021, тобто на момент складання декларації країни відправлення коносаменту ще не існувало. Також у декларації країни відправлення визначений номер договору UA202102, але до митного оформлення наданий зовнішньоекономічний договір (контракт) від 02.01.2019 № 100SH-RIO19.

Позивачем до митного оформлення була надана копія митної декларації країни відправлення від 19.09.2021 № 425820210000858652 (Додаток № 7), що містить дані про числові значення рівня митної вартості оцінюваної партії товарів, також місить данні про: Продавця (QINGDAO RIOSTONE INTERNATIONALTRADE LLC) , покупця (TOB « 100 ШИН+»), вагу брутто/ нетто (25720 /25420 кг.), найменування товару (Диски), кількість товару (600 одиниця), вартість товару (32440,00 Долар) містить номер контейнеру (MRSU5177783), що в повній мірі співпадають з даними зазначеними в інших поданих до митного оформлення документами, що дозволяє ідентифікувати декларацію країни відправлення від 19.09.2021 № 425820210000858652 з партію Товару, що оцінюється.

У митній декларації країни відправлення, в графі що має назву «Номер букінгу (коносаменту)» зазначений саме номер букінгу, тобто номеру бронювання місця на судні, який зазвичай співпадає з номером коносаменту. Дата складання букінгу взагалі відсутня в митній декларації країни відправлення від 19.09.2021 № 425820210000858652 .

Це твердження також підтверджується листом постачальника «QINGDAO RIOSTONE INTERNATIONAL TRADE LLC » від 13.12.2021 року (Додаток № 16).

Позивачем не було враховано специфіки укладення договорів морського перевезення вантажів, коли обидва документи одного й того ж вантажу, оформлюються з різних підстав на різних етапах морського перевезення, а тому посилання в митній декларації країни відправлення на номер букінгу не свідчить про наявність розбіжностей та про можливе заниження позивачем митної вартості товарів. Аналогічна правова позиція наведена в Постанові Верховного суду від 06 вересня 2019 року по справа № 815/2501/18; Постанові Верховного суду від 25 січня 2019 року по справі № 815/5398/17; Постанові Верховного суду від 23 квітня 2019 року по справі № 815/5877/17.

У митній декларації країни відправлення, в графі що має назву «договір» продавцем був зазначений номері Інвойс UA202102 (Додаток № 4 ).

Це твердження також підтверджується листом постачальника «QINGDAO RIOSTONE INTERNATIONAL TRADE LLC » від 13.12.2021 року (Додаток № 16).

Декларація країни відправлення, складена Продавцем відповідно до правил країни експорту, тобто Китаю. Крім того, Покупець Товару не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється у відповідності до законодавства, країни відправлення та внесення до неї відповідної інформації. Аналогічна правова позиція наведена в Постанові Верховного Суду від 14 січня 2020 року, справа №813/1350/14.

Крім того, слід зазначити, що в розумінні частини 2 статті 53 МК України експортна декларація не є основним документом, що підтверджує митну вартість. А Відповідач, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У той же час відповідачем не наведено жодних відомостей про те, яким саме чином зазначення номеру букінгу, та номер інвойс в декларації країни відправлення, впливає на визначення митної вартості товару.

Щодо обраного відповідачем методу митної вартості, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 55 МКУ прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію, у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. При коригуванні митної вартості товарів за другорядними методами, передбаченими статями 59, 60 та 64 цього Кодексу, у рішенні обов`язково зазначаються помер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів (пункту 2.1 розділу II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598).

При цьому в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 19 червня 2018 року в справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18).

Проте, як видно з гр. 33 оскаржуваного рішення, коригувань на обсяг партії товарів, умови поставки, комерційних умов тощо, Відповідачем не здійснювалось.

В оскаржуваному рішенні про корегування митної вартості відповідач зазначив номери та дати митних декларацій, які були використані ним як джерело для визначення митної вартості, а саме: МД UА100160/2021/451252 від 28.09.2021 року та МД UА807170/2021/74263 від 08.11.2021. Проте документ за № UА807170/2021/74263 від 08.11.2021, зазначений в оскаржуваному рішенні не є номером декларації, оскільки відповідно до п.4 Наказу МФУ № 651 від 30.05.2012 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа»: У першому рядку графи А "Митний орган відправлення/експорту/призначення" посадовою особою підрозділу митного оформлення митного органу, якому подана МД, проставляється реєстраційний номер МД за схемою:

МММММММММ/РРРР/НННННН,

де МММММММММ - дев`ятизначний код згідно з Класифікатором митних органів підрозділу митного оформлення митного органу, якому подана МД;

РРРР - чотири цифри поточного року;

НННННН - порядковий номер митної декларації в журналі обліку МД у порядку зростання протягом поточного року, починаючи з одиниці.

Так порядковий номер митної декларації в журналі обліку МД відповідно до п.4 Наказу МФУ № 651 від 30.05.2012 є шестизначним, а порядковий номер документа які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів (№UА807170/2021/74263) є п`ятизначним.

Зазначені обставини виключають використання документа № UА 807170/2021/74263 в якості джерела інформації при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, заявленої позивачем. Що свідчить про неправомірність рішення, оскільки визначення ціни не може ґрунтуватися на припущеннях , вигадках чи на довільній або фіктивній вартості.

Частиною 1 ст. 57 МК встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому частинами 2, 3, 6 ст.57 передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У ч.8 ст.57 МК України, зазначено, що лише у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідач неправомірно застосував резервний метод при визначенні митної вартості ігноруючи попередні методи при об`єктивній можливості їх застосування.

В рішенні про коригування митної вартості зазначає, що "у митного органу відсутня інформація стосовно операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами", внаслідок чого він застосовує саме резервній (6) метод.

Суд критично ставиться до тверджень Відповідача про відсутність інформації про операції з ідентичними товарами:

09.08.2021 року Одеською митницею було здійснене митне оформлення товару (МД № UA500020/2021/206138 від 09.08.2021) (Додаток №17), диски сталеві Продавець «QINGDAO RIOSTONE INTERNATIONAL TRADE LLC », Покупець: TOB « 100 ШИН+», митна вартість визначена на рівні 1,50 Долар США/ кг.

Тобто було здійснене оформлення ідентичного товару який був поставлений на митну територію України тим самим Продавцем, для того самого Покупця на тих самих комерційних умовах, за тим самим Контрактом. Інформація щодо митного оформлення ідентичних Товарів була наявна у Відповідача, проте не була взята до уваги в порушення ст. 57 Митного кодексу.

Митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених п. 2 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України, у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичного, подібного (аналогічного) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 року у справі №809/278/17, у постанові від 27.07.2018 року у справі №809/1174/17 у постанові від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14.

Посилання Відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з довідкової інформації не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) Держмитслужби України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості довести задекларовану митну вартість. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС Держмитслужби України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена в Рішенні Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17.

Отже, вказані позивачем при декларуванні товару відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товару.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення, прийняте Одеською митницею, є необґрунтованим, а відтак позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю « 100шин+» є такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено 16176,00 грн. судового збору згідно платіжного дорученнями №9657, 9658, 9659 від 15.12.2021 р.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю « 100шин +» судового збору у розмірі 2270,00 грн.+2270,00 грн.+11 636,00 грн.=16176,00 грн.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 2-9, 139, 241,242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН +» до Одеської митниці про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Одеської митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ « 100 ШИН +», за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2021/000881.

Визнати протиправними та скасувати рішення про корегування митної вартості №UА500020/2021/000192/2 від 13.12.2021 року.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН +» суму судового збору:

за платіжним дорученням № 9657 від 15.12.2021 р. у сумі 2270,00 грн.;

за платіжним дорученням № 9658 від 15.12.2021 р. у сумі 2270,00 грн.;

за платіжним дорученням № 9659 від 15.12.2021 р. у сумі 11 636,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Товариство з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН +» - адреса: 07455, Київська область, Броварський район, сільрада Княжицька, автодорога Київ-Чернігів Нові Яроловичі 25 км, код ЄДРПОУ 38012976, тел.: (050) 476 45 87

Одеська митниця адреса: (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, код ЄДРПОУ 44005631, телефон (048) 734-28-04, od.post@customs.gov.ua)

Головуючий суддя Потоцька Н.В.