Ухвала суду № 103734791, 21.03.2022, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Справа № 629/5614/21 провадження № 1-кп/632/38/22

2

У Х В А Л А

21 березня 2022 року місто Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого Васяновича Г.М., за участю секретаря судового засідання Боровок Т.П., прокурора Старишка В.В., захисника Гагуна А.А., представника потерпілого ОСОБА_1 адвоката Дверницького В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_2 з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладанням на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, внесеному у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Первомайським міськрайонним судом Харківської області розглядається вказане вище кримінальне провадження.

15 березня 2022 року прокурор Микола Шпак звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_2 з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладанням на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 11 березня 2022 року обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» без визначення розміру застави на шістдесят днів.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» в Україні введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію.

Згідно з листом командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 , останній просить розглянути питання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на інший більш м`який запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 для його подальшого проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 .

У зв`язку із наведеним прокурор вважає, що ризики, які враховані судом під час застосування до ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час зменшилися, а з урахуванням оголошеного воєнного стану в країні виникла необхідність в участі ОСОБА_2 у захисті Батьківщини, тому, на думку сторони обвинувачення, останньому необхідно змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на особисте зобов`язання з покладанням на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В судовому засіданні прокурор Старишко В.В. клопотання підтримав та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.

При цьому, на думку прокурора, ризики, які були підставою для продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в період з 11 по 15 березня 2022 року значно зменшилися.

Останній буде призваний на військову службу за мобілізацією у зв`язку із чим за ним буде встановлений відповідний контроль, що забезпечить виконання ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання наявним ризикам.

Тобто, прокурор пов`язує запобігання ризикам із призовом ОСОБА_2 на військову службу.

Захисник погодився із клопотанням прокурора та просив його задовольнити.

Представник потерпілого ОСОБА_1 адвокат Дверницький В.Г. проти задоволення клопотання прокурора заперечував, зазначивши, що ризики, які були підставою для продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою не тільки не зменшилися, а у зв`язку із запровадження воєнного стану на території України, веденням активних бойових дій та запеклих боїв на території міста Харкова та Харківської області, з урахуванням характеру висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, ще й суттєво збільшилися.

При цьому представник потерпілого наголосив на тому, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину у складі організованої групи, будучи її активним учасником. Застосовував фізичне насильство до потерпілого та погрожував застосуванням насильства членам його сім`ї. За таких обставин ризик незаконного впливу на потерпілого та членів його сім`ї з боку обвинуваченого ОСОБА_2 не зменшився, продовжує існувати, є реальним, зокрема і тому, що ці особи не були допитані під час судового розгляду.

Крім того, представник потерпілого зазначив, що із наданих суду документів не вбачається, що ОСОБА_2 фактично буде призваний на військову службу, також із них не вбачається, що він проходить службу у військовому резерві, тобто є резервістом, як про це йдеться у листі начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах питання, яке вирішується, та документи, надані під час розгляду зазначеного клопотання, суд доходить наступного.

14 квітня 2021 року ОСОБА_2 був затриманий на підставі ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

16 квітня 2021 року під час досудового розслідування, щодо цієї особи був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підставою для прийняття такого рішення слідчим суддею стала наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, яка підтверджувалася зібраними у кримінальному провадженні доказами, метою - запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - переховуванню від органів досудового розслідування та/або суду; знищенню, схованню або спотворенню будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконному впливу на потерпілих та свідків; перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином; вчиненню іншого кримінального правопорушення, продовженню кримінального правопорушення, у якому підозрюється зазначена особа.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_2 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11 грудня 2021 року, включно.

Підставою для прийняття такого рішення стала наявність обвинувачення у вчиненні ОСОБА_2 у складі організованої групи особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, метою - запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зміст яких наведений вище.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 01 грудня 2021 року, постановленої під час підготовчого судового засідання, з наведених вище підстав щодо ОСОБА_2 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому був продовжений судом по 27 березня 2022 року.

11 березня 2022 року судом постановлена ухвала, якою задоволено клопотання прокурора, подане у порядку ст. 331 КПК України, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, окрім інших, щодо обвинуваченого ОСОБА_2 .

Зазначеним судовим рішенням запобіжний захід щодо останнього продовжений по 09 квітня 2022 року.

Підставою для прийняття такого рішення стало те, що прокурор довів наявність обґрунтованої підозри (обвинувачення) у вчиненні ОСОБА_2 у складі організованої групи особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зміст яких наведений вище, а також те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Статтею 200 КПК України передбачено, що прокурор має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

До клопотання, окрім іншого, додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання.

15 березня 2022 року, тобто на четвертий день після прийняття попереднього рішення, прокурор звернувся до суду із клопотанням про зміну щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу.

При цьому суд доходить висновку, що зміст вказаного клопотання не відповідає вимогам ст. 200 КПК України, так як у ньому не зазначені обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.

Такими обставинами не можна вважати оголошення загальної мобілізації та те, що ОСОБА_2 є учасником бойових дій, оскільки ці обставини існували на час прийняття попереднього рішення про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 та були предметом судового розгляду, оскільки останній та його захисник посилалися на них як на підставу для зміни запобіжного заходу на інший, не пов`язаний з триманням під вартою.

Також суд зазначає, що прокурором у клопотанні не зазначено жодних обставин, які вказують на зменшення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання та продовження щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу з 16 квітня 2021 року, та які послідовно доводилися стороною обвинувачення протягом досудового розслідування та судового розгляду.

Наявність таких обставин не доведена і під час судового розгляду, оскільки прокурором доводився лише той факт, що ОСОБА_2 підлягає призову на військову службу у зв`язку із оголошенням загальної мобілізації, що у свою чергу зменшить наявні ризики, яким можливо буде запобігти шляхом застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладанням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Щодо посилання прокурора як на підставу для зміни ОСОБА_2 запобіжного заходу на те, що останній є учасником бойових дій та підлягає призову на військову службу за призовом під час мобілізації, суд зазначає наступне.

На підтвердження цих обставин прокурором надані наступні документи:

- копія листа командира в/ч НОМЕР_1 на адресу керівника Харківської обласної прокуратури про розгляд питання про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 з тримання під вартою на інший - не пов`язаний з позбавленням волі, для його подальшого проходження військової служби у зазначеній військовій частині;

- копія військового квитка ОСОБА_2 , згідно із яким він проходив військову службу у в/ч НОМЕР_2

- копія посвідчення учасника бойових дій, із якого вбачається, що ОСОБА_2 має відповідний статус та проходив військову службу у Національній гвардії України;

- лист начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно із яким ОСОБА_2 перебуває на військовому обліку резервістів, підлягає призову на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період з подальшим направленням для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

Однак, по-перше, наявність у ОСОБА_2 статусу учасника бойових дій та тієї обставини, що він підлягає призову на військову службу за мобілізацією, за наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не є безумовною підставою для зміни щодо нього запобіжного заходу - з тримання під вартою на особисте зобов`язання.

По-друге, відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України (крім тих, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації) в добровільному порядку можуть бути прийняті на службу у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань. Для цього вони мають пройти професійно-психологічний відбір, за станом здоров`я бути придатними до служби у військовому резерві та відповідати встановленим вимогам проходження служби у військовому резерві.

З особою, яка відповідає вимогам, зазначеним у частині першій цієї статті, укладається контракт про проходження служби у військовому резерві відповідно Збройних Сил України або інших військових формувань.

Згідно із ст. 26-2 цього ж Закону в особливий період на службу у військовому оперативному резерві в обов`язковому порядку зараховуються особи, звільнені з військової служби, які за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров`я придатні до служби у військовому резерві та відповідають встановленим вимогам проходження служби у військовому резерві.

Контракт про проходження громадянином України служби у військовому резерві Збройних Сил України або інших військових формувань не може бути припиненим (розірваним) в особливий період, а громадянин, який його уклав та зарахований до військового оперативного резерву, продовжує службу у військовому резерві Збройних Сил України або інших військових формувань на умовах, визначених законодавством, до завершення особливого періоду.

Статтею 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України«Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.

Надавши суду листи командира військової частини і начальника Лозівського РТЦ та СП, про які йдеться вище, прокурором всупереч ч. 4 ст. 200 КПК України не надані копії документів, які об`єктивно підтверджують те, що ОСОБА_12 проходить службу у військовому резерві, зокрема відповідний контракт, та у зв`язку із цим підлягає призову на військову службу під час мобілізації.

У зв`язку з викладеним, зважаючи, що клопотання про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_2 не відповідає вимогам ст. 200 КПК України, прокурором не доведені обставини, про які йдеться у зазначеному клопотанні, зокрема та обставина, яку сторона обвинувачення вважає суттєвою у зменшенні ризиків до такого ступеня, що їм можливо запобігти шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладанням на останнього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, суд доходить висновку, що воно не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 200, 369 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_2 з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладанням на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя:Г. М. Васянович