Рішення № 103734668, 23.03.2022, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

23.03.2022

ЄУН 389/361/22

Провадження №2-а/389/11/22

Рішення

іменем України

23 березня 2022 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Іванової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Знам`янка Кіровоградської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

встановив:

ОСОБА_1 02.02.2022 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №609840 від 31.01.2022 за ч.ч.1, 2 ст.122 КУпАП та стягнути на його користь понесені ним судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 31.01.2022, рухаючись по автодорозі Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка 191 км на автомобілі марки «Reno Espase», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , він був зупинений працівниками поліції, які повідомили, що на автомобілі не було увімкнуто ближнє світло фар або ДХВ поза межами населеного пункту. Із зазначеним він не погодився та пояснив поліцейському, що виїхавши з автомобільної заправки та завершивши поворот, він увімкнув ближнє світло фар та вирішив перевірити наявність ближнього світла фар на автомобілі. Однак яскравий блиск сонця в очі та на панель управління не дозволило йому побачити вогник на панелі. Далі, щоб пересвідчитися у наявності світла, він автоматично декілька разів увімкнув та вимкнув кнопку, щоб побачити різницю у силі світла світодіода. Проте, незважаючи на його заперечення, поліцейський почав розгляд справи та виніс стосовно нього оскаржувану постанову за ч.2 ст.122 КУпАП. Коли він почав ознайомлюватися з даною постановою, то побачив, що поліцейський, крім зазначеного вище правопорушення, також притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, вказавши, що він здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10м до пішохідного переходу. Однак зазначене також не відповідає дійсності, поліцейським не було виміряно відстань між припаркованим ним автомобілем та пішохідним переходом.

За вказаних вище підстав позивач вважає, що оскаржувана ним постанова прийнята безпідставно, з порушенням вимог чинного законодавства та не відповідає дійсним обставинам справи. Крім того, в порушення п.3 ч.3 ст.283 КУпАП в постанові не містяться відомості про технічний засіб, яким здійснено відео фіксацію вчинення ним правопорушення. З огляду на наведене, позивач вказує на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, що є підставою для скасування постанови.

Представником відповідача22.02.2022подано судувідзив,у якомупросив відмовитиу задоволенніпозовних вимогв повномуобсязі,посилаючись наїх безпідставність.На підтвердженнязазначеного довідзиву доданодиск звідеофіксацією змісця вчиненняадміністративного правопорушення.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак подав суду заяву, в якій заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив справу розглядати за його відсутності.

Представник відповідачав судовезасідання нез`явився,продату,час тамісце розглядусправи повідомленийу встановленомузаконом порядку,проте уподаному відзивіпросив розгляд справи проводити за його відсутності.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи та дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом, 31.01.2022 о 09.55 год. на автодорозі М-30 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка 191 км поліцейським ДОП ВП №5 (м.Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Сворою А.М. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №609840 від 31.01.2022 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 та ч.2 ст.122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення 31.01.2022 о 09.45 год. на автодорозі М-30 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка 191 км ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Reno Espase», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не увімкнув ближнє світло фар або ДВХ поза межами населеного пункту, чим порушив п.9.8 Правил дорожнього руху, а також здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10м до пішохідного переходу, чим порушив п.15.9 «г» Правил дорожнього руху.

З оскаржуваної постанови вбачається, що позивач порушив пункти 9.8, 15.9 «г» Правил дорожнього руху та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.122, ч.2 ст.122 КупАП, внаслідок чого був зупинений поліцейським, який виніс оскаржувану постанову та позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, об`єднано за ч.1 ст.122 КУпАП відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. за ч.2 ст.122 КУпАП.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабміну від 10.10.2001 №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із вимогами чинного законодавства.

Відповідно до п.9.8 Правил дорожнього руху з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.

Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами.

Згідно з п.15.9 «г» Правил дорожнього руху зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.

Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема за порушення правил зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно до ч.3 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна, зокрема, містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

Підтвердженням вчинення адміністративного правопорушення є докази. Відповідно до вимог процесуального закону, докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними, якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження своїх заперечень проти позову представником відповідача суду надано диск з відеозаписом події.

При перегляді в судовому засіданні зазначеного відеозапису встановлено, що він жодним чином не підтверджує факт вчинення правопорушень, оскільки вчинення позивачем тих адміністративних правопорушень, суть яких викладена в оскаржуваній постанові, не зафіксовано, автомобіль, зображений на відеозаписі, зокрема його державний реєстраційний номер, ідентифікувати неможливо.

Разом з цим, при дослідженні судом змісту оскаржуваної постанови встановлено, що пункт 7, у якому відображаються дані про те, що додається до постанови, не містить відомостей про здійснення такого відеозапису та зазначення технічного засобу, яким його здійснено.

Водночас, приписами ч.3 ст.283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок працівника поліції щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, наданий відповідачем відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладений у постанові Верховного Суду від 13.02.2020 у справі №524/9716/16-а.

З огляду на викладене, наданий представником відповідача відеозапис суд не бере до уваги як належний та допустимий доказ, оскільки він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Будь-яких інших доказів з переліку, визначеного ст.251 КУпАП, щодо недотримання позивачем Правил дорожнього руху відповідачем не надано.

При цьому, сам по собі опис адміністративних правопорушень не може бути належним доказом вчинення особою таких порушень, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушень, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Згідно зі ст.62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При вирішенні даного спору суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, у разі наявності заперечень щодо адміністративного позову, суб`єкт владних повноважень повинен шляхом надання належних та допустимих доказів довести правомірність своїх дій чи рішень.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Однак, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень, які б свідчили про те, що позивач керував транспортним засобом та не увімкнув ближнє світло фар або ДВХ поза межами населеного пункту, а також здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10м до пішохідного переходу, чим порушив вимоги п.п.9.8, 15.9 «г» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.122, ч.2 ст.122 КУпАП, представником відповідача суду не надано.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене та враховуючи, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що позивач допустив правопорушення, передбачені ч.1 ст.122, ч.2 ст.122 КУпАП, а відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд дійшов висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №609840 від 31.01.2022 підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.133, ч.1 ст.139 КАС України та враховуючи, що ухвалою суду від 03.02.2022 позивачу відстрочено сплату судового збору, однак у строк, встановлений судом, ці судові витрати позивачем оплачені не були, тому суд вважає приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області судового збору у розмірі 496 грн. 20 коп. на користь держави.

Керуючись ч.1 ст.122, ч.2 ст.122, 247, 251, 280, 283, 288, 293 КУпАП, ст.ст.72, 74, 77, 133, 134, 139, 241-246, 257-262, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №609840 від 31.01.2022, винесену поліцейським ДОП ВП №5 (м.Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Сворою Андрієм Михайловичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122, ч.2 ст.122 КУпАП та, із застосуванням ст.36 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Закрити справу про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122, ч.2 ст.122 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь держави судовий збір в сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, місцезнаходження: вул.Валова,11, м.Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40108720.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Савельєва