Рішення № 103734270, 21.03.2022, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/73/22

Провадження № 2/202/1029/2022

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Пеки Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші», треті особи: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші», треті особи: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, відповідно до якого просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №98614, вчинений 15 липня 2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, яким задоволено вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 14811,10 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі.

В обґрунтування позову позивач в своїй позовній заяві зазначив, що 11 жовтня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесею Вікторівною було відкрите виконавче провадження №67092911 про примусове виконання виконавчого напису №98614, вчиненого 15.07.2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» заборгованість в розмірі 14811,10 гривень.

Постановою приватного виконавця від 21 жовтня 2021 року за виконавчим провадженням №67092911 було накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладання арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

Вважає, що виконавчий напис нотаріуса №98614 від 15.07.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» заборгованість в розмірі 14811,10 грн. вчинено приватним нотаріусом Грисюк Оленою Василівною з порушенням вимог чинного законодавства України, а тому він має бути визнати таким, що не підлягає виконанню.

Так позивачем не було отримано письмової вимоги (повідомлення) ні від відповідача, ні від приватного нотаріуса, а тому він не визнає розмір заборгованості, нарахованої ТОВ «Качай Гроші», у тому числі відсотків та комісії, оскільки позбавлений будь-якої інформації зі сторони стягувача щодо кредитних зобов`язань.

У зв`язку з не інформування позивача про стан розрахунків за кредитним договором він був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ТОВ «Качай Гроші», або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.

Також зазначив, що виконавчий напис було вчинено на копії кредитного договору, який не було нотаріально посвідчено, що підтверджує, що виконавчий напис вчинено на документі, який не передбачений переліком №1172.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України. Цим актом є зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595. Перелік же документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, які зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Порядок не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року « Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.

На сьогодні редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Вищенаведене зумовило позивача звернутись до суду з відповідною позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 січня 2022 року, головуючим суддею у розгляді вказаної позовної заяви визначено суддю Слюсар Л.П, ухвалою якої від 10 січня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з призначенням до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явився. Натомість в своїй позовній заяві та заяві від 21.03.2022 року, позивач просив суд розглядати справу без участі позивача та задовольнити позов в повному обсязі з наведених в позові підстав.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомили, відзиву, заяв, заперечень до суду не надано, у зв`язку з чим, враховуючи, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином. Про причину неявки суд не повідомила. Заяв та клопотань до суду не надала.

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. в судове засідання не з`явилася. Про час і місце слухання справи повідомлялася належним чином. Відповідно до заяви просила суд розглядати справу в її відсутності.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 липня 2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, за реєстровим № 98614 було вчинено виконавчий напис, яким звернено стягнення з громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який є Боржником за кредитним договором №00-340292 від 09 липня 2019 року, укладеним з ТОВ «Качай Гроші». Строк платежу за Кредитним договором №00-340292 від 09 липня 2019 року настав. Боржником допущено прострочення платежів.

Стягнення заборгованості проводиться за період з 07 жовтня 2019 року по 05 липня 2021 року.

Сума заборгованості складає 14811,10 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 4 426,60 грн.; прострочена заборгованість за комісією становить 7486,50 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 2898,00 грн.

Загальна сума, що підлягає стягненню - 14811,10 грн.

11.10.2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесею Вікторівною відкрито виконавче провадження №67092911 з примусового виконання виконавчого напису №98614, виданого 15.07.2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» заборгованість в розмірі 14811,10 грн.

29.10.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесею Вікторівною винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника за виконавчим провадженням №67092911.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Таким чином, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 18 ЦК України, ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 року по справі № 137/1666/16-ц міститься правовий висновок про те, що: «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172.

Відповідно до п.1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами додаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документ, що встановлює прострочення виконання.

Відповідно до п.2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з розрахункових і кредитних відносин подаються: оригінал документа, по якому провадиться стягнення; засвідчена стягувачем виписка з особового рахунку боржника

з зазначенням суми заборгованості та строків її погашення.

Під час розгляду справ такої категорії суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур та факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, та чи була вона саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил дослідження доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Зазначені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 300/470/17, від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц.

За змістом ч.ч.1, 2, 3 ст. 12, ч.ч. 1, 2 ст.13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та їх обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтями 77, 78 ЦПК України визначено поняття належності та допустимості доказів.

Відповідно до правил статті 78 ЦПК про допустимість доказів обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтями 81, 82 ЦПК України встановлені правила звільнення сторони від доказування та розподілу обов`язків по доказуванню між сторонами.

За загальним правилом, встановленим ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України.

Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги відсутність нотаріально посвідченого кредитного договору, не отримання ОСОБА_1 від відповідача та від приватного нотаріуса вимоги про наявність заборгованості та письмової вимоги про погашення заборгованості по кредитному договору та наявність спору щодо заборгованості (нарахування комісії), суд вважає, що виконавчий напис від 15 липня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 98614, вчинений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Качай Гроші» заборгованості в сумі 14811,10 грн., слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Виходячи із вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, законні та такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем заявлено вимоги по стягнення судових витрат по справі, а саме витрат по сплаті судового збору в розмірі 908 грн. 00 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до Договору про надання правової допомоги №01/11-21 від 01 листопада 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 (Клієнт) та адвокатом Жупинським Миколою Андрійовичем, предметом договору є надання правової допомоги Клієнту.

Згідно з Актом прийняття-передачі виконаних робіт (наданих послуг) по Договору №01/11-21 від 01.11.2021 року про надання правової допомоги від 28.12.2021 року, розмір винагороди Адвоката за надання правничої допомоги складає 2000,00 гривень, які сплачені ОСОБА_1 .

Враховуючи вимоги діючого законодавства, оцінюючи наявні у справі докази, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн. 00 коп. та відповідно до ст.141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 908 грн. 00 коп. за звернення до суду з позовною заявою, що документально підтверджено .

Керуючись: ст.8,19,41,55 Конституції України, Законом України «Про нотаріат», Законом України «Про виконавче провадження», Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, ст.ст. 4, 12, 13, 77,78, 81,82, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» (03150, м. Київ, вул. Малевича Казимира, будинок 86, корпус И, ЄДРПОУ: 41697872), треті особи: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна ( АДРЕСА_3 ), приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна (49083, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького,4, офіс 400), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис №98614 від 15 липня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» заборгованості за кредитним договором №00-340292 від 09.07.2019 року в розмірі 14811 грн. 10 коп. - таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» (03150, м. Київ, вул. Малевича Казимира, будинок 86, корпус И, ЄДРПОУ:41697872)на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати по справі в розмірі 2908 грн. 00 коп., а саме: судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн.00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.П. Слюсар