Рішення № 103729325, 17.03.2022, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/5025/21

Провадження № 2/456/376/2022

РІШЕННЯ

іменем України

17 березня 2022 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Саса С. С. ,

при секретарі Кулешник С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача кредитну заборгованість в розмірі 27958,16 грн. та судові витрати. Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 18.04.2019 року. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 20000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . АТ "Універсал банк" свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Однак, відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, не сплатив щомісячні мінімальні платежі, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Станом на 31.03.2020 року у відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення п.п.5.16 п.5 Розділу II Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 31.03.2020 року направив повідомлення "пуш" про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості, а тому просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості за кредитним договором.

Відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Покликається на те, позивачем не надано пояснення щодо суми заборгованості у сумі 27 958,16 грн., а саме не надано пояснення щодо нарахування пені. Іншого належного розрахунку, який би узгоджувався із матеріалами справи, умовами кредитного договору, позивач не представив, хоча в цій частині саме на ньому лежить процесуальний обов`язок доказування. Надана позивачем виписка та розрахунок заборгованості за кредитом, підготовлені робітниками банку є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача. Сама позовна заява не містить таких даних, а лише констатує наявність недоказаного розміру всієї суми непогашеного кредиту.

Документами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно нормам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Проте, позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредита та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, та ін.), тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку та довідці є правильними.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в обґрунтування якого покликається на те, відповідно до пункту 3 анкети-заяви від 18.04.2019 року підписанням договору боржник підтвердив, що він ознайомлений з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг (згідно вимог чинного законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку, які затверджені Рішенням Правління ПАТ «Універсал Банк» Протокол №12 від 03.04.2019р., які набули чинності з 04.04.2019 р. та які діяли на момент підписання Анкети-заяви. Також відповідач підтвердив, що вищевказані документи зрозумілі йому та не потребують додаткового тлумачення. Саме в умовах, тарифах, паспорті споживчого кредиту записана процентна ставка, пеня, комісія (пункт Тарифи). Договір є обов`язковим для виконання. Відповідно до п 7.1.1 договору в частині розділів (положень) умов і правил обслуговування в AT "УНІВЕРСАЛ БАНК" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, які містять елементи договору про споживче кредитування або договору банківського вкладу (депозиту), зміни вносяться за згодою сторін. При цьому під згодою сторін у даному пункті розуміється направлення банком клієнту за допомогою мобільного додатку повідомлення (пропозиції) про зміни розділів (положень) договору, які містять елементи договору про споживче кредитування та акцепту клієнтом зазначених змін. Акцепт змін клієнтом може бути здійснено в один з таких способів: підписання відповідного документа (заяви/згоди) в мобільному додатку; направлення текстового та /або голосового повідомлення за допомогою каналів зв`язку (месенджерів); продовження користування послугами банку (в тому числі використання кредитного ліміту). У разі, якщо клієнт не погоджується із запропонованими змінами, він має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, попередньо погасивши усю заборгованість за договором, без сплати додаткової комісійної винагороди за його розірвання. Зміни до договору та Тарифів Банку будуть застосовуватися та є погодженими (акцептованими) клієнтом, якщо протягом 2 календарних днів з моменту їх опублікування на сайті банку, клієнт не повідомить Банк про розірвання Договору. Надання послуг і умови взаємодії між банком та клієнтом, які діяли до дати акцепту клієнтом зміненого договору та/або Тарифів, вважаються зміненими і продовжують діяти в частині, що не суперечить змісту зміненого договору та тарифів. Однак відповідач не звертався до банку з непогодженням про зміни Умов та правил та продовжував користуватись карткою, а отже з ними погодився. Саме в Умовах, Тарифах, Паспорті споживчого кредиту записана процентна ставка, пеня, комісія. Договір є обов`язковим для виконання. Відповідно до пункту 14 Положення про застосування електронного підпису та електронної печатки в банківській системі України затвердженого постановою Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про застосування електронного підпису в банківській системі України" від 14.08.2017 № 78 використання удосконаленого ЕП, удосконаленої електронної печатки та простого ЕП здійснюється на підставі договору між банком і клієнтом, який укладається в письмовій формі (у вигляді паперового документа з власноручними підписами сторін або як електронний документ із кваліфікованим ЕП) після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. Відсутність підпису відповідача на паперовому екземплярі Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", Тарифів за карткою Моnоbаnk, Таблиці обчислення вартості кредиту та паспорті споживчого кредиту «Карта моnоbаnk» не свідчить про неукладеність договору про споживчий кредит. Правова природа договору приєднання полягає в тому, що його умови визначаються однією стороною одноособово та викладаються у певних формулярах або інших стандартах, а інша сторона може приєднатися до таких умов, висловивши певним чином згоду на них. Відповідач вмсловила свою згоду з вищевказаними документами в електронному виглядіу мобільному застосунку "моnоbаnk" шляхом застосування клієнтом та банкомелектронного підпису при першому вході у застосунок "моnоbаnk" Твердження відповідача про відсутність ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, про відсутність повідомлення про сукупну вартість кредиту умови кредитування є спробою приховати фактичні обставини справи та спростовуються накладеним у застосунку "моnоbаnk " відповідачем електронним підписом про згоду з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту при першому вході у застосунок "моnоbаnk". Увипадку коли особа не дає згоди з Умовами і правилами надання банківських послуг у застосунку "моnоbаnk " шляхом накладення електронного підпису, тоді застосунок "моnоbаnk" не переходить на наступний етап входу у головне меню застосунку "моnоbаnk". Проведення будь-яких операцій без такого підтвердження не є можливим. Тобто лише шляхом попереднього погодження з Умовами і правилами надання банківських послуг можливий вхід у головне меню застосунку "моnоbаnk" та подальше проведення банківських операцій і у тому числі отримання кредиту. Використання кредитних коштів підтверджується випискою, отже відповідач намагається приховати фактичні обставини справи, що погодилася з Умовами і правилами надання банківських послуг у застосунку "моnоbаnk", інакше він не мав би взагалі технічної можливості користуватися додатком "моnоbаnk" жодним чином.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 18.04.2019 року, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 20000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб», складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом на заяві.

До вказаної анкети-заяви банк додав Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» ресурс: https://www.monobank.ua/terms.

Ст. 11 ч. 2 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини. Отже, вказаний вище договір породив певні права та зобов`язання сторін.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 24.05.2021 року становить 27958,16 грн. та складається з: 26295,59 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 1662,57 грн. - сума заборгованості за пенею та комісією.

Відповідно до положень ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ «Універсал Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 18.04.2019 року процентна ставка не зазначена.

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 18.04.2019 року, посилався на Витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» ресурс: https://www.monobank.ua/terms як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов і Правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів) та зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Також в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови і правила обслуговування фізичних осіб, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://www.monobank.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» в період з часу виникнення спірних правовідносин (18.04.2019 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (04.10.2021 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Правила обслуговування фізичних осіб Універсал Банку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред`явив.

Крім того, безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 18.04.2019 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому суд вважає підставними вимоги про стягнення з боржника суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 26295,59 грн.

Аналогічну позицію в частині письмової форми договору та підстав врахування додаткових умов, не підписаних боржником, неодноразово висловлено Верховним Судом, зокрема при розгляді справи № 342/180/17-ц (Провадження № 14-131цс19) від 03.07.2019р.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з боржника лише суми непогашеного тіла кредиту, яка згідно представленого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором складає 26295,59 грн. Вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за іншими нарахуваннями є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України слід стягнути із відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати.

Керуючись ст. ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Акціонерного товариства «Універсал банк» 26295,59 грн. заборгованості за кредитним договором, 2270 грн. сплаченого судового збору, а всього разом 28565,59 грн. (двадцять вісім тисяч п`ятсот шістдесят п`ять гривень 59 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя С. С. Сас