Ухвала суду № 103722726, 18.02.2022, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0417/12341/2012

Провадження № 6/202/29/2022

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

18 лютого 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючої судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря Пеки Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро заяву Акціонерноготовариства Комерційний банк «ПриватБанк» про видачу дублікату та поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів, стягувач: Акціонернетовариство Комерційний банк «ПриватБанк», боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 по цивільнійсправі запозовною заявоюПублічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року представник Акціонерноготовариства Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із заявою про видачу дублікату та поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів, відповідно до якої просив видати дублікат виконавчих документів по справі № 2/0417/6968/2012 та поновити їх строк для пред`явлення.

Вимоги заяви про видачу дублікату та поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів обґрунтовані тим, що 09.10.2012 року Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська було розглянуто цивільну справу № 2/0417/6968/2012 за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за договором кредиту. Позов задоволено в повному обсязі та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в сумі 303120,58 грн., суму в 10000,00 грн., а також 3131,21 грн. судових витрат. Рішення набрало чинності 19.10.2012 року. 26.10.2012 року Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська за заявою позивача було видано виконавчі документи по справі №2/0417/6968/2012 на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення солідарно з них на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 303120,58 грн., суму в 10000,00 грн., а також 3131,21 грн. судових витрат. Дані виконавчі листи було неодноразово пред`явлено для примусового виконання до Іршавського РВ ДВС, що підтверджено постановами про відкриття виконавчих проваджень: ВП № 36386188 від 07.02.2013 року; ВП № 36387055 від 07.02.2013 року; ВП № 41486829 від 15.01.2014 року. В подальшому вказані виконавчі листи органом державної виконавчої служби було повернуто стягувачу через дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (п. 9 ч. 1 ст. 47, ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження»), а також у зв`язку з відсутністю майна на яке можливо звернути стягнення (п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження») з одночасним направленням оригіналів вказаних виконавчих листів стягувачу за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50. Направлення оригіналів документів поштовим відправленням на адресу стягувача, а також мотиви на підставі яких було повернуто виконавчі документи по справі №2/0417/6968/2012 підтверджується довідками Іршавського відділу ДВС у Хустському районі Закарпатської області ПЗМУМЮ (м. Івано-Франківськ) № 28444/19.4-30 та № 28445/19.4-30 від 13.12.2021 року. В проміжок часу з моменту повернення виконавчих листів стягувачу до часу втрати чинності Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (23.09.2021 року) стягувач був позбавлений можливості звернути стягнення на предмет іпотеки в примусовому порядку. За вказаний період АТ КБ «Приватбанк», з метою погашення кредиту вживав інших заходів не пов`язаних з примусовою реалізацією заставного майна позасудові способи врегулювання спору. Так, за заявою боржника було погоджено перегляд заборгованості по кредиту в разі погашення ним суми в 10540,86 дол. США частковими щомісячними платежами з 20 по 25 число кожного місяця до 23.02.2018 року. Тобто боржник мав можливість погасити весь борг на суму 10540,86 дол. США, однак не виконав досягнуті сторонами домовленості. 23.09.2021 року втратив чинність Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», у зв`язку з чим у стягувача поновилася можливість на звернення стягнення на заставне майно боржника. В результаті перевірок архіву банку та звірок з ДВС було встановлено, що виконавчі документи по справі №2/0417/6968/2012 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 303120,58 грн., суму в 10000,00 грн., а також 3131,21 грн. судових витрат, які були направлені з ДВС поштовим відправленням на адресу головного офісу, стягувачем отримано так і не було, такі відсутні в архіві банку, а вжиті заходи щодо їх пошуку не дали бажаного результату. Виконавчі листи були втрачені під час поштової пересилки, що зумовило звернення до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська з відповідною заявою про видачу дублікату та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24 грудня 2021 року, головуючим суддею у розгляді вказаної заяви визначено суддю Слюсар Л.П., ухвалою якої від 28 грудня 2021 року, заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про видачу дублікату та поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів, призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У призначений час сторони у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, вважає, що заява Акціонерноготовариства Комерційний банк «ПриватБанк» про видачу дублікату та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа, по цивільнійсправізапозовною заявоюПублічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до довідки архіваріуса Індустріального районного суду м.Дніпропетровська надати для розгляду цивільну справу № 0417/12341/2012, провадження №2/0417/6968/2012 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, не представляється можливим, оскільки справу було знищено у зв`язку із закінченням терміну її зберігання.

Натомість, архіваріусом, з метою розгляду поданої заяви, надано процесуальне рішення, яке приймалось в рамках вказаної цивільної справи та яке збереглось в АСДС та з якого вбачається наступне.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2012 року у цивільній справі № 2/0417/6968/2012 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задоволені та стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарнона користьПублічного акціонерноготовариства комерційнийбанк «ПриватБанк»заборгованість закредитним договором№ К061-07/Фвід 05.06.2007року урозмірі 37922,79дол.США,що веквіваленті закурсом НБУстаном від29.08.2012року складає303120,58грн.Стягнуто зПублічного акціонерноготовариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарнона користьПублічного акціонерноготовариства комерційнийбанк «ПриватБанк»заборгованість урозмірі 10000,00грн.Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарнона користьПублічного акціонерноготовариства комерційнийбанк «ПриватБанк»3131,21грн. судових витрат(а.с. 27).

Вказане рішення не оскаржувалось та набрало законної сили 19 жовтня 2012 року та на його виконання Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська 26 жовтня 2012 року було видано два виконавчих листа, які в подальшому були пред`явлені для примусового виконання до Іршавського відділу державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

За заявою ОСОБА_1 від 23 лютого 2016 року було погоджено перегляд заборгованості по кредитному договору № К016-07/Ф від 05.06.2007 року, в разі погашення ним суми в 10540,86 дол. США щомісячними рівними частинами з 20 по 25 число кожного місяця до 23.02.2018 року (а.с. 15).

Відповідно до листа Головного державного виконавця Іршавського відділу державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Король І.І. від 13.12.2021 року № 28444/19.4-30, станом на 02.12.2021 року виконавчий документ №2/0417/6968/2012 виданий 26.10.2012 року Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості у сумі 303120,58 грн. за кредитним договором № К061-07/Ф від 05.06.2007 року, суму в 10000 грн., а також суму сплаченого судового збору 3131, 21 грн., разом 316251,79 грн., на виконанні не перебуває. Вказаний виконавчий документ перебував на виконанні відділу ВП № 36387055, в межах якого останній був повернутий стягувачу 31.03.2016 року на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (у зв`язку з дією ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті») шляхом направлення оригіналу такого поштовим відправленням на адресу стягувача: АДРЕСА_1 (а.с. 13).

Відповідно до листа Головного державного виконавця Іршавського відділу державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Король І.І. від 13.12.2021 року № 28445/19.4-30, станом на 02.12.2021 року виконавчий документ №2/0417/6968/2012 виданий 26.10.2012 року Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська про стягнення солідарно з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості у сумі 303120,58 грн. за кредитним договором № К061-07/Ф від 05.06.2007 року, суму в 10000 грн., а також суму сплаченого судового збору 3131, 21 грн., разом 316251,79 грн., на виконанні не перебуває. Вказаний виконавчий документ перебував на виконанні відділу ВП № 41486829, в межах якого останній був повернутий стягувачу 28.05.2015 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (у зв`язку з відсутністю майна боржника на яке можливо звернути стягнення) шляхом направлення оригіналу такого поштовим відправленням на адресу стягувача: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50 (а.с. 14).

Однак жодним належним доказом щодо втрати оригіналів виконавчих документів, виданих Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська 26 жовтня 2012 року на виконання заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2012 року у цивільній справі №2/0417/6968/2012 АТ КБ «Приватбанк» суду не надано.

Статтею 22Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин передбачено, що строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, зокрема, інші виконавчі документи протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження".

Згідно з пунктом 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження"виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Тлумачення пункту 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження"свідчить, що положення цього закону застосовуються лише до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності цим законом. Цим пунктом Закону не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм цього Закону до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №640/4782/15-ц, від 14 серпня 2019 року у справі №464/3644/18-ц.

Статтею 12 цього Закону передбачено, зокрема, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно п. 17.4 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідні Положення ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, передбачено право на справедливий суд, що означає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

Щодо заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання, то суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Видача дубліката виконавчого листа взаємопов`язана із визначеним Законом України "Про виконавче провадження" строком для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Строк звернення до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа спливає зі строком для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Від вирішення питання про поновлення строку залежить вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа. В разі визнання неповажними причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання стягувачем і відмови у поновленні пропущеного строку, суд відповідно відмовляє у видачі дубліката виконавчого листа.

Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об`єктивно незалежних від волі зацікавленої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 09.10.2012 року АТ КБ «Приватбанк» 26.10.2012 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська видано два виконавчих листа про стягнення солідно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором № К016-07/Ф від 05.06.2007 року.

05.02.2013 року вказані виконавчі листи надійшли на виконання до Іршавського відділу державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та 07.02.2013 року державним виконавцем відкрито виконавчі провадження № 36386188 (боржник ОСОБА_2 ) та № 36387055 (боржник ОСОБА_1 ).

13.01.2014 року виконавчий лист про стягнення солідно з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором повторно надійшов на виконання до Іршавського відділу державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та 15.01.2014 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 41486829.

28.05.2015 року виконавчий документ в межах виконавчого провадження № 41486829 повернутий стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (у зв`язку з відсутністю майна боржника на яке можливо звернути стягнення).

31.03.2016 року виконавчий документ в межах виконавчого провадження № 36387055 повернутий стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (у зв`язку з дією ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»).

Отже, строк пред`явлення виконавчих документів до виконання закінчився у травні 2018 року та у березні 2019 року відповідно, натомість з заявою про видачу дублікату виконавчого листа АТ КБ «Приватбанк» звернулося лише 24.12.2021 року.

Так, причина пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування; тобто, якщо свідчить про відсутність у заінтересованої особи об`єктивної можливості подати виконавчий документ до виконання у встановлені строки.

Звертаючись до суду з даною заявою АТ КБ «Приватбанк» як на підставу пропуску строку, посилався на те, що 23.09.2021 року втратив чинність Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», у зв`язку з чим у стягувача поновилася можливість на звернення стягнення на заставне майно боржника. З припиненням дії вказаного закону, у зв`язку з порушенням боржником домовленостей щодо позасудового врегулювання спору, стягувач змушений виключно в примусовому порядку, шляхом виконання рішення суду, захистити свої порушені права, у зв`язку з чим виникла потреба в пошуку раніше повернутих ДВС виконавчих листів та пред`явлення їх на примусове виконання.

Проте, наведені АТ КБ «Приватбанк» обставини, не пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами та ці обставини не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання. Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» застосовувався лише у виконавчому провадженні відносно боржника ОСОБА_1 , який порушив домовленості щодо позасудового врегулювання спору 23.02.2018 року.

Такі обставини були встановлені після спливу строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та не спростовує байдужого ставлення банку щодо виконання судового рішення упродовж тривалого часу.

Заявник, маючи доступ до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, мав об`єктивну можливість цікавитись стадією виконавчих проваджень, своєчасно вчинити процесуальну дію як щодо отримання оригіналів чи дублікатів виконавчих листів, так і пред`явлення їх до виконання.

Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема, вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, заявник не надав.

Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.

Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.

З огляду на викладене, заявником не наведено причин, які є поважними та давали підстави для поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання та не надано таких доказів.

У рішенні ЄСПЛ "Устименко проти України" судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, оскільки заявником належними та допустимими доказами не доведено факт втрати виконавчих листів виданих Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська на виконання рішення суду від 09 жовтня 2012 року по справі №2/0417/6968/2012, не доведено поважні причини для поновлення пропущеного строку для їх пред`явлення, тому суд не вбачає підстав для задоволення заяви про видачу дублікату та поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів.

Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, ст. 433, п.17.4 ч.1 розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Акціонерноготовариства Комерційний банк «ПриватБанк» про видачу дублікату та поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів, стягувач: Акціонернетовариство Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ЄДРПОУ 14360570), боржники: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) по цивільнійсправі запозовною заявоюПублічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 15-ти денний строк, з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, апеляційна скарга подається протягом 15-ти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.П. Слюсар