Постанова № 103721179, 21.03.2022, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/152/22

Провадження № 3/456/217/2022

ПОСТАНОВА

іменем України

21 березня 2022 року місто Стрий Львівської області

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитин В.Я., розглянувши матеріали, котрі надійшли від Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , працюючого в Товаристві з обмеженою відповідальністю «НОВА ПОШТА» (місцезнаходження юридичної особи: Столичне Шосе, 103, корпус 1, поверх 9, м. Київ, 03026; код ЄДРПОУ: 31316718) на посаді водія, раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягався,

за ч.5ст.122 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 22.12.2021року о01:19год.,рухаючись автошляхомМ-06«Київ-Чоп»(кільцеварозв`язка наперетині вул.Болехівської ум.Стрию Львівськоїобласті таавтошляху М-06,на 617кілометрі)керуючи належним ОСОБА_2 транспортним засобоммарки MAN моделі TGX 26.480 із напівпричепом KRONE, державний номерний знак НОМЕР_1 , був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та організацією дорожнього руху, рухаючись по другорядній дорозі на перехресті нерівнозначних доріг не надав дорогу транспортному засобу, котрий рухався по головній дорозі, чим змусив останній транспортний засіб різко загальмувати задля уникнення зіткнення, створивши таким чином аварійну ситуацію, та порушивши вимоги підпункту «б» пункту 2.3., пункту 16.11., підпунктів «б» та «г» пункту 8.4., пункту 8.5.1 Правил дорожнього руху України.

Судові засідання у цій справі призначалися на 16.02.2022 року о 11:30 год. та на 21.03.2022 року о 09:15 год. у залі судових засідань приміщення Стрийського міськрайонного суду Львівської області, що за адресою: вул. Т. Шевченка, 89, м. Стрий Львівська область.

ОСОБА_1 , будучи кожного разу повідомленим про дату, час та місце розгляду справи шляхом скерування рекомендованими листами судових повісток на адресу його місця проживання, вказану ним-же під час складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 122 КУпАП, та котра є фактичним місцем проживання останнього, й саме цю адресу він зазначав при зверненні в суд з клопотання про передачу справи про адміністративне правопорушення на розгляд іншому суду, у судові засідання не з`явився, про причини своєї неявки суддю не повідомляв. Крім того, інформація про розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП кожного разу розміщувалася на офіційному веб-порталі «Судова влада України» цього місцевого суду у розділі «інформація для громадян з найменуванням ГРОМАДЯНАМ (https://stm.lv.court.gov.ua).

В силу ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП, присутність особи, який притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, а тому суддя, враховуючи також призначення судового розгляду цієї справи тричі, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП України, дотримуючись при цьому розумного строку розгляду та строку накладення адміністративного стягнення, визначеного у ст. 38 КУпАП, вважав за доцільне розглядати дану справу за відсутності особи, який притягається до адміністративної відповідальності. Суддя переконаний, що призначати судовий розгляд цієї справи втретє при наведених вище обставинах буде недоцільним, так як здійснення такого розгляду без участі особи, присутність якого не визначена законом як обов`язкова, не суперечитиме завданню провадження у даній справі про адміністративне правопорушення, а всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати усі обставини цієї справи можливо й за відсутності зазначеної особи.

При цьому, така позиція судді узгоджується з рішенням Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України» (заява № 36665/02), котре набуло статусу остаточного та відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. У своїх багатьох рішеннях Європейський Суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

ОСОБА_1 13.01.2022 року о 18:44 год. скориставшись на сайті місцевого суду Електронною формою звернення громадян, подав таке звернення, зареєстроване діловодством суду 14.01.2022 року за вх. № 696, в котрому клопоче суддю передати справу про адміністративне правопорушення відносно нього на розгляд суду за місцем його фактичного проживання за адресою АДРЕСА_3 . Еквівалентне за своїм змістом клопотання ОСОБА_1 подав, скориставшись електронною поштою Стрийського міськрайонного суду Львівської області, котре зареєстроване діловодством суду 14.01.2022 року за вх. № 695.

З цього приводу належить зазначити наступне, відповідно до частин 1, 2 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбаченістаттями 80,81,121-126,127-1-129істаттею 139(коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Отже, дані матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 122 КУпАП можуть розглядатись: 1) за місцем вчинення адміністративного правопорушення; 2) за місцем обліку транспортного засобу, котрий вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення; 3) за місцем проживання порушника, в даному випадку ОСОБА_1 ..

Суддя звертає увагу, що право визначення суду, в якому розглядається справа, згідно ст. 257 КУпАП, надано органу (посадовій особі), уповноваженому складати протокол про адміністративне правопорушення, на що, зокрема, вказує Пленум Верховного Суду України у постанові від 11.06.2004 року за № 11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 КУпАП».

Відмовляючи у задоволені обох поданих ОСОБА_1 однакових за змістом клопотань, слід вказати, що суддя не наділений правом визначення місця розгляду даної справи про адміністративне правопорушення, таким правом, в даному контексті правовідносин, наділене Стрийське районне управління поліції Головного управління національної поліції у Львівській області, котре в свою чергу, виходячи з положень частин 1, 2 ст. 276 КУпАП, скерувало дані матеріали про адміністративне правопорушення за місцем його вчинення, а тому порушення підсудності при визначенні місця розгляду цієї справи не відбулось.

Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов такого висновку.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).

Тобто адміністративне правопорушення це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Згідно вимогст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідност.251КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».

Підпунктом «б» пункту 2.3. та пунктом 16.11. Правил дорожнього руху України, порушення котрих інкримінується особі, який притягається до адміністративної відповідальності, для забезпеченнябезпеки дорожньогоруху водійзобов`язаний бутиуважним,стежити задорожньою обстановкою,відповідно реагуватина їїзміну,стежити заправильністю розміщеннята кріпленнявантажу,технічним станомтранспортного засобуі невідволікатися відкерування цимзасобом удорозі.На перехрестінерівнозначних дорігводій транспортногозасобу,що рухаєтьсяпо другоряднійдорозі,повинен датидорогу транспортнимзасобам,які наближаютьсядо даногоперехрещення проїзнихчастин поголовній дорозі,незалежно віднапрямку їхподальшого руху.

Згідно з підпунктів «б» та «г» пункту 8.4., пункту 8.5.1 Правил дорожнього руху України, дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи: знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги; наказові знаки. Показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження. Горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КУпАП порушення, передбачені частинами першою-четвертоюцієї статті, серед котрих й порушення правил проїзду перехресть, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі вісімдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Разом зтим,як вбачаєтьсяз матеріалівцієї справи,особа,який притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,будучи водіємналежного ОСОБА_2 транспортним засобоммарки MAN моделі TGX 26.480 із напівпричепом KRONE, державний номерний знак НОМЕР_1 , вимог наведених вище Правил дорожнього руху України не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, у розумінні наведених вище приписів статей 245, 251-252 КУпАП, доведена належним та допустимим доказом, зокрема стверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 170442, котрий складений 22.12.2021 року о 01:50 год. у чіткій відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення Правил дорожнього руху України;

-записом звідеореєстратора працівниківСтрийського районногоуправління поліціїГоловного управліннянаціональної поліціїу Львівськійобласті,котрі здійснювализупинку керованого ОСОБА_1 транспортним засобоммарки MAN моделі TGX 26.480 із напівпричепом KRONE, державний номерний знак НОМЕР_1 , який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення ним як водієм названих правил Правил дорожнього руху України. Суддя звертає увагу, що такий запис із відеореєстратора, котрим зафіксовано обставини порушення правил дорожнього руху, є доказом, котрий може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху України, про що констатовано у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.11.2018 року у справі № 678/991/17, адміністративне провадження № К/9901/6128/18.

Беручи до уваги вищевикладене, суддя вважає, що у діях особи, який притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, оскільки останній, будучи водієм, порушив правила дорожнього руху щодо проїзду нерівнозначного перехрестя, що спричинило створення аварійної обстановки.

Враховуючи характервчиненого правопорушення,особу ОСОБА_1 ,який ранішепротягом рокудо адміністративноївідповідальності непритягався,ступінь йоговини,майновий стан,в аспектітого,що вінне працює,відсутність обставин,які обтяжуютьчи пом`якшуютьвідповідальність,суддя приходитьдо висновку,що на ОСОБА_1 слід накластистягнення увигляді штрафу у розмірі вісімдесят п`ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На переконання судді, застосування зазначеного заходу адміністративного стягнення буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної у ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а, відтак, слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення на таку особу адміністративного стягнення, у розмірі 496 грн. 20 коп.

Керуючись статтями 8-9, 33-35, 40-1, 122, 245, 251-252, 268, 280, 283-285 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні обох клопотань, еквівалентного змісту, про передачу справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП на розгляд Кам`янець-Подільському міськрайонному суду Хмельницької області, тобто за місцем його фактичного проживання, відмовити.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5ст.122 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі вісімдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 445 (одна тисяча чотириста сорок п`ять) грн..

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави 496(чотиристадев`яносто шість)грн.20коп. судового збору.

Копію постанови протягом трьох днів вручити під розписку або вислати особі, щодо якої її винесено , про що зробити відповідну відмітку у справі.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, а також витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок сплати судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір».

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом десятиднів здня їївинесення. Уразі пропускузазначеного строкуз поважнихпричин цейстрок зазаявою особи,щодо якоївинесено постанову,може бутипоновлено органом(посадовоюособою),правомочним розглядатискаргу.

Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.

Строк пред`явлення даної постанови до виконання становить три місяці.

Суддя В.Я. Микитин