Ухвала суду № 103720162, 16.03.2022, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________

Справа № 301/680/15-к

Номер рядка звіту 336

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.03.2022 м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Левка Т.Ю.,

секретар судового засідання - Роман К.С.,

за участю - прокурора Бокшана В.В.,

обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

захисника - Петрика В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів кримінальне провадження (внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42014070000000196 від 03 жовтня 2014 року ) по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки с. Фанчиково, Виноградівського району Закарпатської області, мешканки АДРЕСА_1 , незаміжньої, на утриманні неповнолітніх дітей немає, з вищою освітою, у спеціальному званні радника податкової та митної справи 1- го рангу, державного службовця 9 рангу, станом на 03 жовтня 2014 року перебуваючої на посаді начальника Державної податкової інспекції в Іршавському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, на даний час тимчасово непрацюючої, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , відповідно до наказу Міністра доходів та зборів України № 570-о від 24.05.2013 працюючи на посаді начальника Державної податкової інспекції в Іршавському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, будучи службовою особою, яка, відповідно до ст. 25 Закону України «Про державну службу», займає відповідальне становище, у спеціальному званні радника податкової та митної справи 1-го рангу та являючись державним службовцем 9 рангу, до службових обов`язків якої входить: здійснення загального керівництва діяльністю очолюваної нею ДПІ, персональна відповідальність за організацію та результати діяльності ДПІ, організація та забезпечення виконання в ДПІ Конституції України, законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міндоходів та ГУ Міндоходів, доручень Міністра, його першого заступника та заступників, керівництво роботою першого заступника та заступника начальника ДПІ в Іршавському районі, обвинувачується у вчиненні умисного, корупційного злочину при наступних обставинах.

Так, 20.02.2014 директором ТОВ «ІО-Супер-Нова» ОСОБА_2 подано до Державної податкової інспекції в Іршавському районі ГУ Міндоходів у Закарпатській області (далі - ДПІ в Іршавському районі) податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2014 року, у якій задекларовано від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, та заявлено до відшкодування на розрахунковий рахунок товариства у банку суму сплаченого податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 207 978 грн.

Після цього, в період з 17.03.2014 по 21.03.2014 головним державним ревізором-інспектором відділу оподаткування та контролю об`єктів і операцій ДПІ в Іршавському районі ОСОБА_3 , на підставі наказу № 91 від 14.03.2014 та направлення № 77 від 14.03.2014 начальника ДПІ в Іршавському районі ОСОБА_1 , та відповідно до затвердженого нею плану від 14.03.2014, проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «ІО-Супер-Нова», за результатами якої складено висновок № 169/15-01/36990320 від 14.03.2014 та довідку № 189/15-01/36990320 від 28.03.2014, відповідно до яких підтверджено відображене товариством у декларації за січень 2014 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 207 978 грн.

У подальшому, 29.09.2014 на підставі зазначеної довідки, ОСОБА_3 склав довідку форми «А2» № 115/15-01/36990320 про підтвердження сум бюджетного відшкодування ТОВ «ІО-Супер-Нова» податку на додану вартість за результатами документальної перевірки, яку затвердили начальник відділу оподаткування та контролю об`єктів і операцій ДПІ в Іршавському районі ОСОБА_4 та перший заступник начальника ДПІ в Іршавському районі ОСОБА_5

30.09.2014 на підставі вищеописаних документів на банківський рахунок ТОВ «ІО-Сугіер-Нова» перераховано з державного бюджету суму відшкодування ПДВ у розмірі 207 978 грн.

Після цього, начальник Державної податкової інспекції в Іршавському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області ОСОБА_1 , будучи обізнаною про те, що ТОВ «ІО-Супер-Нова» відшкодовано з державного бюджету вказану суму, вирішила використати вказану ситуацію у власних інтересах.

Так, 30.09.2014 в першій половині дня, з метою реалізації свого злочинного плану ОСОБА_1 , знаходячись у своєму службовому кабінеті, в приміщенні ДПІ в Іршавському районі, за адресою: м. Іршава, вул. Шевченка, 37, дала вказівку своїй підлеглій - начальнику відділу оподаткування та контролю об`єктів і операцій ДПІ в Іршавському районі ОСОБА_4 , яка не була обізнана із її протиправними намірами, викликати до себе для розмови директора ТОВ «ІО-Супер-Нова» ОСОБА_2 .

У цей же день, ОСОБА_4 , на виконання доручення ОСОБА_1 , знаходячись у своєму службовому кабінеті в приміщенні ДПІ в Іршавському районі, по вищевказаній адресі, за допомогою мобільного телефону зателефонувала ОСОБА_2 та повідомила про необхідність прибути до начальника ДПІ в Іршавському районі ОСОБА_1 на 11.00 год. 01.10.2014.

Після цього, 01.10.2014 о 11.00 год. начальник ДПІ в Іршавському районі ОСОБА_1 знаходячись по місцю роботи, в своєму службовому кабінеті у приміщенні ДПІ в Іршавському районі пояснила директору ТОВ «ІО-Супер- Нова» ОСОБА_2 , що з використанням своїх службових зв`язків та посади зможе посприяти йому у підтвердженні вищевказаної суми відшкодування ПДВ та в майбутньому також посприяє в безперешкодному підтвердженні такого відшкодування ТОВ «ІО-Супер-Нова», директором якого є ОСОБА_2 , за що останній повинен передати їй грошові коши в розмірі 10% від суми відшкодування ПДВ, що складає 21 000 грн. з суми 207 978 грн.

У свою чергу ОСОБА_2 , будучи обізнаним про те, що ОСОБА_1 працює на посаді начальника ДПІ в Іршавському районі, та усвідомлюючи, що остання дійсно може здійснити вплив на прийняття в майбутньому позитивного рішення працівниками ДПІ в Ірщавському районі щодо підтвердження сум відшкодування ПДВ з держаного бюджету та безпосереднього відшкодування такого ПДВ ТОВ «ІО-Супер-Нова», директором якого є останній, погодився на пропозицію ОСОБА_1 щодо передачі їй вказаної суми грошових коштів.

Далі, начальник ДПІ в Іршавському районі ОСОБА_1 , для реалізації свого злочинного плану щодо одержання від ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 21 000 грн., залучила свого підлеглого - заступника начальника ДПІ в Іршавському районі ОСОБА_6 та мешканця м. Іршава ОСОБА_7 , які не були обізнані з її протиправними намірами.

Так, 03.10.2014 близько 10.00 год. ОСОБА_1 , зателефонувала ОСОБА_2 на мобільний телефон та повідомила, що через деякий час йому зателефонує її підлеглий - заступник начальника ДПІ в Іршавському районі ОСОБА_6 . При цьому, вона пояснила ОСОБА_2 , що з останнім він повинен контактувати щодо способу передачі їй обумовленої суми грошових коштів в розмірі 21 000 грн.

Через деякий час після цього, ОСОБА_2 на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_6 , з яким вони домовились зустрітися через кілька днів у приміщенні ДПІ в Іршавському районі.

Після цього, 06.10.2014 близько 15.30 год. заступник начальника ДПІ в Іршавському районі ОСОБА_6 , знаходячись у своєму службовому кабінеті в ДПІ в Іршавському районі, надав ОСОБА_2 номер мобільного телефону ОСОБА_7 , при цьому повідомивши, що з питань його домовленості з ОСОБА_1 йому необхідно контактувати безпосередньо з ОСОБА_7 .

Далі, начальник ДПІ в Іршавському районі ОСОБА_1 , під час зустрічей з ОСОБА_2 , які мали місце 07.10.2014 близько 11.00 год. та 08.10.2014 близько 10.20 год. у приміщенні ДПІ в Іршавському районі, реалізовуючи до кінця свій протиправний намір щодо одержання від ОСОБА_2 обумовленої суми грошових коштів в розмірі 21 000 грн. за вплив на прийняття позитивного рішення працівниками ДПІ в Іршавському районі щодо підтвердження сум відшкодування ПДВ з держаного бюджету та безпосереднього його відшкодування ТОВ «ІО-Супер-Нова», директором якого є останній, підтвердила ОСОБА_2 , що вказану суму грошових коштів він повинен передати їй за посередництва ОСОБА_7 .

Крім цього, ОСОБА_6 , діючи на виконання доручення ОСОБА_1 , 08.10.2014 о 14.06 год. зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_7 та надав йому номер мобільного телефону ОСОБА_2 з тим, щоб він контактував з останнім щодо передачі грошових коштів.

Після цього, 08.10.2014 близько 15.00 год., ОСОБА_2 знаходячись неподалік будинку № 44 по вул. Фединця в м. Іршава, надав ОСОБА_7 обумовлену суму грошових коштів в розмірі 21 000 грн. для їх подальшої передачі ОСОБА_8 .

Таким чином, начальник ДПІ в Іршавському районі ОСОБА_1 шляхом залучення третьої особи ОСОБА_7 в якості посередника, який не був обізнаний із її протиправними намірами, одержала від ОСОБА_2 неправомірну вигоду в розмірі 21 000 грн., за здійснення впливу на прийняття позитивного рішення працівниками ДПІ в Ірщавському районі щодо підтвердження сум відшкодування ПДВ з держаного бюджету та безпосереднього його відшкодування ТОВ «ІО-Супер-Нова».

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 369-2 КК України, як обіцянка здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди для себе.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник адвокат Петрик В.В. заявили письмове клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 49 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності, яке мотивоване тим, що злочин (кримінальне правопорушення) в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст.12 КК України ( в редакції Закону № 4025-VI від 15.11.2011, що діяв на момент можливого скоєння злочину), класифікується як злочин середньої тяжкості або нетяжкий злочин, відповідно ч.4 ст.12 КК України в редакції Законів №4025-VI від 15.11.2011, № 2617- VIII від 22.11.2018 р. З моменту можливого скоєння вказаного злочину, з 08.10.2014 р. минуло вже 7 (сім) років. Відповідно до п.3 ч.1 ст.49 КК України ( в редакції Закону № 4025-VI від 15.11.2011р), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з моменту вчинення нею злочину середньої тяжкості минуло 5 (п`ять) років. Аналогічний строк давності встановлений за скоєння нетяжкого злочину і в п.3 ч.1 ст.49 КК України в редакції Законів №4025-VI від 15.11.2011, № 2617- VIII від 22.11.2018 р. Передбачений законом (ст.49 КК України) інститут звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення із визнанням обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні злочину. Визнання вини є правом, а не обов`язком обвинуваченого, а отже, невизнання вини у вчиненні кримінального правопорушення, за наявності згоди на звільнення від кримінальної відповідальності, не може бути перешкодою в реалізації права на таке звільнення та правовою підставою для відмови у задоволення заявленого клопотання ( Постанови Верховного суду у справах № 730/67/16-к від 26.03.2020 р та № 455/229/17 від 11.11.2020 р). Відповідно до ч.3 ст.285 КПК України, вказане клопотання обвинувачена просить оцінювати як дача нею, ОСОБА_1 , згоди на закриття відносно неї кримінального провадження, зі звільненням від кримінальної відповідальності.

Прокурор не заперечив проти задоволення клопотання та звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Заслухавши заявлене клопотання, думку прокурора, суд приходить до наступного.

За змістом ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно п.3 ч.1 ст.49 КК України ( у редакції чинній станом на час скоєння злочину), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину середньої тяжкості минуло п`ять років.

Аналогічний строк давності встановлений за скоєння нетяжкого злочину і в п.3 ч.1 ст.49 КК України в редакції Законів №4025-VI від 15.11.2011, № 2617- VIII від 22.11.2018 р.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні нею 08 жовтня 2014 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України (у редакції чинній станом на час скоєння злочину) є злочином середньої тяжкості, за який передбачено покарання у виді штрафу від семисот п`ятдесяти до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п`яти років, із спеціальною конфіскацією.

Згідно матеріалів кримінального провадження, обвинувачена раніше не судима, під час даного кримінального провадження від слідства та суду не переховувалася, тому підстав для зупинення або переривання строків давності не має.

За таких обставин суд вважає, що передбачений п.3 ч.1 ст.49 КК Україн п`ятирічний строк притягнення обвинуваченої до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України, закінчився 08 жовтня 2019 року.

Обвинувачена просить звільнити її від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності.

Наслідки звільнення від кримінальної відповідальності та закриття провадження по справі з підстав застосування строків давності обвинуваченій судом роз`яснено.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Підстав для відмови в клопотанні обвинуваченої про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності, судом не встановлено.

Згідно ч.3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Враховуючи наведене, відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України, суд вважає, що клопотання слід задоволити та звільнити обвинувачену ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 369-2 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрити.

Цивільний позов не заявлено.

Питання про долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати слід здійснити за рахунок коштів Державного бюджету України.

Діючі заходи забезпечення кримінального провадження відсутні.

Керуючись ст. 49 КК України, ст. ст. 284-286, ст. ст. 288, 376, 369 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 369-2 КК України, на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42014070000000196 від 03 жовтня 2014 року - закрити.

Речові докази: фрагменти фільтрувального паперу із змивами із долонь рук, контрольний взірець фільтрувального паперу, аркуш паперу зі зразком спеціальної хімічної речовини, аркуш паперу із зразком спеціального маркера, які зберігаються в кімнаті речових доказів прокуратури Закарпатської області - знищити; грошові кошти в сумі 21 000 гривень, які зберігаються у ПАТ «Комінвестбанк» - передати власнику ОСОБА_2 ( Т. 1 а.п. 230-232, 233, 234).

Процесуальні витрати за проведення криміналістичної експертизи у сумі 2214 гривень (Т.1 а.п.225) - здійснити за рахунок коштів Державного бюджету України.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Закарпатського апеляційного суду області протягом семи днів з дня її оголошення через Виноградівський районний суд Закарпатської області.

Головуючий Т. Ю. Левко