Рішення № 103719874, 14.03.2022, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/1471/22

Провадження № 2/727/713/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2022 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Смотрицького В.Г.

при секретарі Рудій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності на нерухоме майно, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом відповідача про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності на нерухоме майно посилаючись на те, що 06 квітня 1994 року виконавчим комітетом Чернівецької міської ради видано свідоцтвопро право власності на житловий будинок, відповідно до якого будинковолодіння, яке знаходися у АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 - 4/5, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - 1/5 на праві власності.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати п ОСОБА_2

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина за законом, до складу якої входить її особисте майнове право, у тому числі право в спільній сумісній власності на будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 .

08.02.2022 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Ткач Н.В. йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на

спадщину за законом на відповідну частку будинковолодіння, за адресою

АДРЕСА_1 у зв`язку із тим, що не встановлені частки у спільній сумісній власності і що вчинення нотаріальної дії суперечить законові.

Приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Ткач Н.В. у постанові про вчинення нотаріальної дії зазначено, що згідно свідоцтва по право власності на будинковолодіння, вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить 1/5 частка на праві спільної сумісної власності, що не дає нотаріусу можливості визначити частки у спільній сумісній власності, а тому видача свідоцтва про право на спадщину на майно, що перебуває у спільній сумісній власності без встановлення учасників спільної сумісної власності та визнання (виділення) їх часток є такими, що не відповідає вимогам закону.

Окрім того, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина за законом, до складу якої входить особисте майнове право в спільній сумісній власності домоволодіння на за адресою АДРЕСА_1 .

05.03.2014 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Литвинчук О.В. за заявою дружини померлого ОСОБА_2 , відкрито спадкову справу, що підтверджується Витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі № 3/2014.

08.04.2014 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Литвинчук О.В. ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину спадкового майна, що належало спадкодавцю ОСОБА_3 , а саме частину будинковолодіння АДРЕСА_1 , у зв`язку із тим, що не визначено частки у праві спільній сумісній власності.

Отже, на день смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , залишилося спадкове майно, а саме 1/5 частка будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 , яка перебуває у їх спільній сумісній власності.

ОСОБА_2 , прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , частку будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 , проте не оформила своїх спадкових прав.

Вважає, що частки ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , в праві спільної сумісної власності на будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 є рівними (1/5/2=1/10) і складають по 1/10 частки у кожного і оскільки вони не були визначені, він позбавлений отримати свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері.

А тому просив визначити що частки померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у спільній сумісній власності на будинковолодіння є рівними і становлять по 1/10 частки у кожного.

Відповідно до ч.4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ст.274 ч. 1 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 лютого 2022 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Позивач, представник позивача в судове засідання не з`явилися, представник позивача звернувся з письмовою заявою, в якій просив суд справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, звернувся з письмовою заявою, в якій просив суд справу розглянути у її відсутність та не заперечуває проти задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає, за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що будинковолодіння, яке знаходися у АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 - 4/5, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - 1/5 на праві власності, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житловий будинок та витягом з реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.8, 10).

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції від 27.08.2009 (а.с. 14).

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть виданого Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану від 04.12.2020 (а.с. 11).

ОСОБА_1 звернувся в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини за законом та видачею свідоцтва про право власності на спадкове майно, постановою нотаріуса від 08.02.2022 йому відмовлено у видачі свідоцтва, оскільки не встановленні частки спадкодавця у спільній сумісні власності, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с. 12, 13).

Згідно зі ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Частиною першою ст.1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за виданою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до пунктів 4 та 6 глави 1 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після визначення (виділення) частки померлого у спільному майні. Тому при спадкуванні таких часток істотне значення має встановлення їх розміру, що може бути зроблено як за життя спадкодавців, так і після відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Приписами ч. 2 ст. 370 ЦК України визначено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно до пункту 3.4 листа ВССУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі. У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

Згідно із пунктом 17 Постанови Пленуму ВССУ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07.02.2014 р. частка суб`єкта права спільної сумісної власності визначається, зокрема, при відкритті після нього спадщини.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд вважає, визначити, що частки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в праві спільної сумісної власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 , є рівними і складають по 1/10 частки у кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 355, 370, 372, 1218, 1225, 1226, 1297 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 89, 263-265, 268, 274 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визначити, що частки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в праві спільної сумісної власності на будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 є рівними і складають по 1/10 частки у кожного.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: