Рішення № 103717461, 17.03.2022, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/3183/21

Номер провадження 2/541/250/2022

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 березня 2022 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Городівського О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Ніколаєнко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, Ромоданівської селищної об`єднаної територіальної громади про визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки в порядку спадкування,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову - Миргородська районна державна адміністрація,

в с т а н о в и в:

30.11.2021 ОСОБА_1 звернулася до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з вищезазначеною позовною заявою.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина, зокрема право власності на земельну ділянку площею 2,78 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ромоданівської селищної об`єднаної територіальної громади, кадастровий номер 5323255700:00:003:0105, котра була успадкована нею після смерті ОСОБА_4 . Позивачка та відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцями, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 . При зверненні до приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецького області Світличної О.В. з метою оформлення спадкових прав на спірну земельну ділянку, отримала відмову у зв`язку з відсутністю підтвердження реєстрації права власності спадкодавця на земельну ділянку. В подальшому представник позивачки звернувся для реєстрації речових прав на нерухоме майно щодо спірної ділянки, однак отримав відмову у зв`язку з тим, що згідно відомостей Державного земельного кадастру право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5323255700:00:003:0105 зареєстровано за Миргородською районною державною адміністрацією. Враховуючи наведене, позивачка просила визнати за нею право власності на 1/2 частину спірної земельної ділянки та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області видалити із Автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру «відомості про право власності/право постійного користування» земельної ділянки кадастровий номер 5323255700:00:003:0105, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ромоданівської селищної об`єднаної територіальної громади Миргородського району Полтавської області.

Ухвалою судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 01.12.2021 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження (а.с. 56).

В судове засідання позивачка та її представник, адвокат Акрітов П.К. не з`явилися. До суду представником подано заяву, в який викладено прохання провести розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали та прохали задовольнити (а.с. 106).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив. У встановлений судом строк, відповідач правом подання відзиву не скористався.

Представник відповідача Ромоданівської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Ромоданівської селищної ради в судове засідання не з`явився, до суду подав заяву в якій позовні вимоги визнав та прохав розгляд справи провести у його відсутність (а.с.67).

Представник Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в судове засідання не з`явився. Направив відзив на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позовної вимоги до установи, оскільки внесення таких відомостей (виправлень) не відносяться до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (а.с.75-78).

Представник Миргородської районної державної адміністрації в судове засідання не з`явився, до суду подав заяву в якій прохав розгляд справи провести у його відсутність, при вирішенні справи покладався на розсуд суду (а.с.69).

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до частково задоволення з таких підстав.

У відповідності до ч.1,6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.38).

За свого життя, ОСОБА_3 , в порядку спадкування, набула право власності на земельну ділянку площею 2,78 га, що належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на землю серія ІІІ-ПЛ № 023545, виданого Ромоданівською селищною радою Миргородського району Полтавської області, що посвідчено свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 27 листопада 2003 року, державного нотаріуса Другої Миргородської державної нотаріальної контори Смага Л.М. (а.с.36).

Вказане свідоцтво, у встановленому законом порядку, недійним не визнавалося, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 421 заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 .

Як вбачається із копії спадкової справи № 11/2020, заведеної до майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , що спадщину прийнято позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 .

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.2 ст.1274 ЦК України, спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

При зверненні до приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецького області Світличної О.В. з метою оформлення спадкових прав на спірну земельну ділянку, позивачка отримала відмову у зв`язку з відсутністю підтвердження реєстрації права власності спадкодавця на земельну ділянку (а.с.24-26).

Відповідно до ч. 5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно частини третьої статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини», і пов`язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права.

Пленум ВСУ в постанові № 20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вказав, що судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання права власності.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Оскільки відсутність підтвердження реєстрації права власності спадкодавця на земельну ділянку перешкоджає ОСОБА_1 реалізувати свої спадкові права, суд дійшов висновку, що позов, в частині вимог про визнання права власності, є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Вирішуючи позовну вимогу про зобов`язання Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області видалити із Автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру «відомості про право власності/право постійного користування» земельної ділянки кадастровий номер 5323255700:00:003:0105, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ромоданівської селищної об`єднаної територіальної громади Миргородського району Полтавської області, суд зазначає наступне.

В якості підстави звернення з цією позовною вимогою позивач зазначав, що державна реєстрація вказаної земельної ділянки з зазначенням в якості її власника - Миргородську районну державну адміністрацію, була помилковою, що в свою чергу перешкоджає позивачу в реєстрації своїх прав на спірну земельну ділянку. Таку помилку на його думку повинен виправити відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Судом встановлено, що в Державному акті на право приватної власності на землю серії ІІІ-ПЛ № 023545 зазначено, що земельна ділянка площею 2,78 га була передана у приватну власність ОСОБА_4 на підставі рішення 18-ї сесії 23 скликання Ромоданівської селищної Ради народних депутатів.

З листа Відділу у Миргородському району ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 510/112-20 від 10.03.2020 відомості про земельну ділянку кадастровий номер 5323255700:00:003:0105 внесено до Державного земельного реєстру на підставі розпорядження голови Миргородської районної державної адміністрації № 153 від 30.05.2006 та проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробленого ТОВ «УкрЛатАгро» за рахунок невитребуваних земельних часток (паїв) колишнього КСП «Переможець» (а.с.28).

У Витягі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що у розділі «Відомості про право власності/право постійного користування» в графі «Інформація про власників (користувачів) земельної ділянки» вказано Миргородську районну державну адміністрацію (а.с.31-32). Однак, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5323255700:00:003:0105 не зареєстровано (а.с.37).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про Державний земельний кадастр», ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Однак, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", регулюються відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав. З аналізу наведених законів слідує, що до повноважень державного кадастрового реєстратора віднесено питання реалізації державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою у сфері Державного земельного кадастру. До повноважень Державних реєстраторів речових прав віднесено питання, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Таким чином, Держгеокадастр та його територіальні органи здійснюють державну реєстрацію земельних ділянок, а не прав на них, тому вимога видалити дані про право власності з державного земельного кадастру не відноситься до його компетенції. З огляду на сукупність встановлених обставин, на переконання суду, у задоволенні даної частини позову необхідно відмовити.

В зв`язку з тим, що позивач не заявляє вимоги про стягнення з відповідачів на його користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст.13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно з ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 2,7800 га, кадастровий номер 5323255700:00:003:0105, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ромоданівської селищної об`єднаної територіальної громади Миргородського району Полтавської області.

В решті позову - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О. А. Городівський