Рішення № 103716873, 09.03.2022, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/1268/21

Провадження № 2/723/32/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2022 року Сторожинецький районний суд

Чернівецької області

в складі:

головуюючої судді Дячук О.О.

при секретарі Яворській М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сторожинець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам?янської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_2 , державного реєстратора Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області про оскарження рішення Михальчанської сільської ради, рішення державного реєстратора та запису,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Камянської сільської ради, ОСОБА_2 , Державного реєстратора Великокучурівської сільської ради про визнання незаконним та скасування пункту 1.1.1 рішення ХХХ1 сесії Михальчанської сільської ради від 24.03.2020р., визнання незаконним та скасування рішення Державного реєстратора Великокучурівської сільської ради Миронюк Я.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку. Посилався на те, що пунктом 1 рішення ХХХ1 сесії Михальчанської сільської ради від 24.03.2020р.,17-31/2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 , за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована по АДРЕСА_1 .

Пунктом 1.1. цього ж рішення надано громадянці ОСОБА_2 у власність земельну ділянку кадастровий номер 7324586500:02:002:0477, площею 0,0100 га, для індивідуального садівництва.

Пункт 1. 1.1. рішення № 17-31/2020 є необгрунтованим, безпідставним та таким, що сyперечать вимогам чинного законодавства з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуваний п. 1 рішення Михальчанська сільська рада мала б отримати погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та проект на дату прийняття рішення повинен перебувати в її розпорядженні.

Михальчанська сільська рада затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 , який до неї не надходив, що зазначено в листі № 1080 від 16.12.2020р.

Також сам затверджений проект землеустрою в супереч вимогам ч. 8 ст. 118, ч.б ст. 186, ч. 2 ст. 1861 ЗК України не погоджений з структурним підрозділом районної державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури, що підтверджує відсутність такого висновку в проекті землеустрою та лист № 8 від 24.12.2020р.

Ігноруючи вимоги п. «а» ч. 4 ст. 83 ЗК України Михальчанська сільська рада передала ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 0.0100 га, для індивідуального садівництва за рахунок земель загального користування - дорога, чим спричинила перекриття дороги ОСОБА_2 шляхом встановлення металевої сітки.

В акті обстеження з виїздом на місце від 23.07.2020р комісією зазначено, що ОСОБА_2 земельна ділянка площею 0,0100 га. для індивідуального садівництва приватизована з порушенням вимог земельного законодавства, а саме відведена за рахунок земель загального користування - дорога, яка існувала вже багато років та передбачена картографічним матеріалом та Генеральним планом села.

Аналогічна інформація також зазначена і в листі Сторожинецької районної державної адміністрації від 27.07.2020р.

У відповіді ОСОБА_1 , Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області повідомлено. що рішення Михальчанської сільської ради про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки кадастровий номер 7324586500:02:002:0477 площею 0.0100 га, для індивідуального садівництва суперечить вимогам п. «а» ч. 4 ст. 83 ЗК України та пропоновано звернутись до суду.

Беззаперечними доказами про наявність дороги є також Витяги з Державного земельного кадастру земельних ділянок з кадастровими номерами 7324586500:02:002:0416 та 7324586500:02:002:0423 (власність ОСОБА_2 ) в описі меж яких зазначено від В до Г землі загального користування - дорога.

Також схема забудови земельних ділянок з кадастровими номерами 7324586500:02:002:0416 та 7324586500:02:002:0423 (власність ОСОБА_2 ), яка є складовою будівельного паспорта будівництва індивідуального житлового будинку, визначає наявність дороги по їх межі та доводить, що земельна ділянка площею 0.0100 га з кадастровим номером 7324586500:02:002:0477 відведена за рахунок земель загального користування дорога, так як вони є суміжними ділянками.

Наявність зазначеної дороги підтверджується також Витягами з Державного земельного кадастру земельних ділянок з кадастровими номерами 7324586500:02:002:0316 (власність ОСОБА_4 ) де в описі меж зазначено від А до Б землі сільської ради(дорога), 7324586500:02:002:0239 ( власність ОСОБА_1 ) де в описі меж зазначено від А до Б землі сільської ради (дорога), 17324586500:02:002:0265 (власність ОСОБА_5 ) де в описі меж зазначено від А до Б землі сільської ради (дорога), 7324586500:02:002:0424 (власність ОСОБА_6 ) де в описі меж зазначено від А до Б землі загального користування - дорога.

Стаття 39 ЗК України визначає, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

В порушення вимог ст. 39 ЗК України Михальчанська сільська рада передала у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0100 га яка відповідно Генерального плану с. Михальча є дорогою, що доводить викопіювання з Генерального плану.

Розміщення земельної ділянки площею 0,0100 га з кадастровим номером І7324586500:02:002:0477 на дорозі також доводять викопіювання з кадастрової карти (плану) розташування земельних ділянок та схема розташування земельних ділянок на Генеральному плані с. Михальча, які виконані сертифікованим інженером-землевпорядником Костиль А.М. (сертифікат №- 010964).

Незаконно прийнятий п. 1.1. рішення № 17-31/2020, яким надано гр. ОСОБА_2 у власність земельну ділянку кадастровий номер 7324586500:02:002:0477, площею 0,0100 га для " індивідуального садівництва, призвело до того, що гр. ОСОБА_2 перекрила дорогу, що не дає можливості користування нею та утрудняє під`їзд, підхід до власної ділянки посвідченої державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 121530 та блокує будівництво житлового будинку на цій земельній ділянці.

Частиною 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

В зв`язку з тим, що на підставі оскаржуваного рішення Державним реєстратором зареєстровано за гр. ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 524586500:02:002:0477, площею 0,0100 га для індивідуального садівництва, то з метою відновлення порушеного права користування дорогою виникає також необхідність скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права та запису.

Враховуючи викладене, позивач просить : визнати незаконним та скасувати пункти 1., 1.1. рішення XXXI сесія Михальчанської сільської ради VII скликання від 24.03.2020р № 17-31/2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельних ділянок для індивідуального садівництва». Визнати незаконним та скасувати рішення Державного реєстратора Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області Миронюк Яніни Георгіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 52141677 від 05.05.2020р та запис про право власності № 36409665. а також скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0100 га з кадастровим номером 7324586500:02:002:0477 та цільовим призначенням для індивідуального садівництва.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просять задовольнити позов.

Відповідач представник Кам`янської сільської ради в судовому засіданні позов не визнала, проти задоволення позовних вимог, посилаючись на заперечення, які вказали у відзиві на позов,

Так у відзиві Кам`янська сільська рада зазначила, що у Михальчанській сільській раді на момент прийняття рішення, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 , за рахунок земель сільськогосподарського призначення, був у розпорядженні погоджений проект землеустрою, проте у справі залишено лише копію проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

З приводу погодження з структурним підрозділом районної державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури варто зауважити, що згідно ч. 6 ст. 186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 1861 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу;

Відповідно до ч. 2 ст. 1861 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта (крім землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного, (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Саме рішення XXXI сесії Михальчанської сільської ради VII скликання від 24.03.2020р. (№17-31/2020 складене згідно з усіма нормами визначеними чинним законодавством.

В Акті обстеження з виїздом на місце, комісія дійшла висновку про наявність на спірній земельній ділянці дороги, на підставі: державних актів на право власності на землю суміжних землевласників, слів жителів АДРЕСА_1 та витягу з Генплану села.

В правовстановлюючих актах на суміжні земельні ділянки дійсно вказана дорога, але остання вказувалась землевпорядною організацією на підставі фактичної наявності проїзду. Такий дійсно певний час був, але він створений штучно, скільки в генплані і проекті встановлення адміністративних меж села проїзд (дорога) відсутній.

Якщо дослідити викопіювання із проекту встановлення меж Михальчанської сільської ради, яка є частиною проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , то на ньому відсутня спірна дорога. В той же час наявна АДРЕСА_1 , яка йде повз домогосподарство ОСОБА_2 до будинку ОСОБА_1 .

З Генерального плану села, як вказувалось вище, вбачається наявність проїзду до будинку позивача по АДРЕСА_1 виключно по цій же вулиці, а не навпростець попри будинок ОСОБА_2 . Накладені на карту генплану дороги (вулиці), які надані позивачем у додатках, не затверджені жодним рішенням в визначеному законом порядку, а тому не можуть вважатись обов`язковими. Більше того, накладені на домогосподарства мешканців села.

Спеціалістом відділу земельних ресурсів та просторового планування Кам`янської сільської ради ОСОБА_8 було складено орієнтовну схему розміщення Генерального плану с. Михальча.

Відповідно до пояснювальної записки ОСОБА_8 від 15.04.2021р.. існує можливість влаштування заїзду з АДРЕСА_1 між присадибними ділянками ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за рахунок земель запасу комунальної власності.

Даний факт також підтверджується орієнтовним планом-схемою заїзду (дороги) до ділянки позивача ОСОБА_1 .

З плану-схеми заїзду до домогосподарства ОСОБА_1 видно, що АДРЕСА_1 проходить вверх повз господарство ОСОБА_2 , надалі наявний поворот ліворуч і вулиця прямує до господарства позивача, надаючи йому доступ (під`їзд) до його будинковолодіння.

За результатами обстеження та ознайомлення із викопіюванням із проекту встановлення адміністративних меж Михальчанської сільської ради встановлено наступне: 1) частини дороги, яка б проходила по АДРЕСА_1 поруч з господарством ОСОБА_2 до господарства ОСОБА_1 в Генерельному плані та викопіюванні із проекту встановлення адміністративних меж Михальчанської сільської ради села Михальча не відображено. Вказану дорогу /під`їзд/ було створено на земельній ділянці сільської ради штучно ОСОБА_1 шляхом висипання гравію в період листопада 2019 року - весни 2020 року, змін до генерального плану щодо даної дороги/під`їзду не вносилось: 2) доступ до будинковолодіння ОСОБА_1 наявний по АДРЕСА_1 із заїздом між домогосподарствами ОСОБА_10 ( АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_9 ( АДРЕСА_3 ), що відповідає Генеральному плану села та викопіюванням із проекту встановлення адміністративних меж Михальчанської сільської ради.

На підставі наведеного просить в позові відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, проти задоволення позовних вимог, теж посилались на заперечення, які вказали у відзиві на позов.

Так у відзиві представник ОСОБА_2 - ОСОБА_11 зазначив, що в преамбулі оскаржуваного рішення сесії Михальчанської сільської ради від 24.03.2020р. за № 17-31/2020 чітко вказано, що «Розглянувши та обговоривши подану заяву громадянки ОСОБА_2 та проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для індивідуального садівництва...», тобто, при розгляді заяви відповідачки сільська рада мала в наявності проект землеустрою, можливо його копію.

Більше того, виготовлення і надання саме оригіналу примірника проекту землеустрою для органу місцевого самоврядування для його подальшого затвердження не передбачено законодавством. Так, проект виготовляється в трьох примірниках: один - замовнику, другий - органу по земельних ресурсах, третій Державному фонду документації із землеустрою, що передбачено пунктом 7 Додатку № 1 до Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, затвердженого постановою Кабінету Мініегрів України від 04.03.2004р. № 266 (чинна на цей час).

За таких обставин, посилання позивача на відсутність в органу місцевого самоврядування саме оригіналу проекту землеустрою на час його затвердження, як на підставу скасування рішення, є безпідставним.

На підставі законодавчих актів та судової практики твердження ОСОБА_1 про необхідність погодження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки для садівництва є помилковим і безпідставним.

З приводу відсутності кадастрового номеру земельної ділянки то зазначають, що відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України «Про державний земельний кадастр» кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок.

З цієї норми слідує, що кадастровий номер зазначається не тільки в рішенні про затвердження проекту землеустрою, а й - в рішенні про передачу ділянки у власність. Проте, ОСОБА_1 умисно не вказує на те, що в п. 1.1. оскаржуваного ним рішення номер земельної ділянки, яка передається у власність ОСОБА_2 зазначений.

На спростування наявності дороги на спірній земельній ділянці ОСОБА_2 зазначається, що такої не існувало до 2010 року, а дороги загального користування не існувало ніколи. До вказаної дати повз спірну ділянку проходила стежка, яка вела в поле і яка не була відображена на жодному плані місцевості і не відображена по цей час.

Саме орієнтовно в 2010 році позивач розпочав будівництво свого будинку по АДРЕСА_4 і звернувся до батька ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) з проханням надати йому можливість проїжджати цією ділянкою до своєї ділянки з метою доставки будівельних матеріалів, проти чого останній не заперечував.

Восени 2019 року після завершення будівництва будинку ОСОБА_1 , сім`я ОСОБА_2 звернулась до останнього з проханням припинити проїзд ділянкою до свого будинку, а робити це наявною до цього часу дорогою по АДРЕСА_1 .

У відповідь на вказане прохання ОСОБА_1 висипав на штучно сформований ним же проїзд гравій та почав стверджувати що ця дорога має бути постійно і він буде продовжувати користуватись нею.

До 2020 року позивач мав доступ до належної йому ділянки, яку він отримав ще в 2009 році, і будинку саме по АДРЕСА_1 яка проходить повз його домогосподарство, однак користуватись цією дорогою він зараз не бажає, оскільки такий заїзд є на декілька метрів довшим за штучно створену ним дорогу.

Для підтвердження наявності під`їзду по АДРЕСА_1 до будинку позивача мається акт обстеження території, яка знаходиться між будинковолодіннями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 16.10.2020р.. складеного головою постійної комісії з питань земельних відносин та охорони довкілля, спеціалістом-зсмлевпорядником та двома депутатами сільської ради.

З викопіювання із проекту встановлення адміністративних меж Михальчанської сільської ради вбачається, що АДРЕСА_1 проходить вверх повз господарство ОСОБА_2 , надалі наявний поворот ліворуч і вулиця прямує до господарства позивача, надаючи йому доступ (під`їзд) до його будинковолодіння.

Однак, всупереч проїзду по головній вулиці позивач має намір скоротити шлях за допомогою проїзду навпростець по прямій через ділянку сільської ради (зараз ділянка ОСОБА_2 ), вводячи суд в оману твердженням, що там постійно проходила дорога.

В Генеральному плані с. Михальча також відображено АДРЕСА_1 , як єдиний заїзд до будинку позивача. Накладені в цьому плані, значно пізніше його розробки, лінії, які позивач вважає дорогою, таку не відображають. Вказані лінії не затверджені в установленому законом порядку. Більше того, з викопіювання із проекту встановлення адміністративних меж Михальчаиської сільської ради слідує відсутність як ліній, так і прямої дороги, яка б пролягала між господарством ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тому посилання позивача в позові про наявність дороги є безпідставним.

Наведені доводи спростовують твердження позивача про наявність тільки єдиного заїзду (дороги) до його будинковолодіння по АДРЕСА_4 по ділянці сільської ради, яка була передана у власність ОСОБА_2 . Таким чином відсутнє порушення права позивача на його доступ до свого будинку, оскільки такий завжди був і є наявним по АДРЕСА_1 . Тимчасове користування земельною ділянкою для проїзду не може змінювати її цільовою призначення і перетворювати її в дорогу, як того бажає ОСОБА_1 .

В правовстановлюючих актах на суміжні ділянки дійсно вказана дорога, але остання вказувалась землевпорядною організацією на підставі фактичної наявності проїзду. Такий дійсно певний час був, але він, як зазначалось вище, створений штучно, оскільки в генплані і проекті встановлення адміністративних меж села проїзд (дорога) відсутній.

На підставі зазначеного вище просить в позові відмовити.

Судом встановлено,що пунктом 1 рішення ХХХ1 сесії Михальчанської сільської ради від 24.03.2020р., 17-31/2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 , за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована по АДРЕСА_1 .

Пунктом 1.1. цього ж рішення надано громадянці ОСОБА_2 у власність земельну ділянку кадастровий номер 7324586500:02:002:0477, площею 0,0100 га, для індивідуального садівництва.

На підставі оскаржуваного рішення Державним реєстратором зареєстровано за гр. ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 524586500:02:002:0477, площею 0,0100 га для індивідуального садівництва.

В акті обстеження з виїздом на місце від 23.07.2020р комісією зазначено, що ОСОБА_2 земельна ділянка площею 0,0100 га. для індивідуального садівництва приватизована з порушенням вимог земельного законодавства, а саме відведена за рахунок земель загального користування - дорога, яка існувала вже багато років та передбачена картографічним матеріалом та Генеральним планом села.

Аналогічна інформація також зазначена і в листі Сторожинецької районної державної адміністрації від 27.07.2020р.

У відповіді ОСОБА_1 , Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області повідомлено. що рішення Михальчанської сільської ради про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки кадастровий номер 7324586500:02:002:0477 площею 0.0100 га, для індивідуального садівництва суперечить вимогам п. «а» ч. 4 ст. 83 ЗК України та пропоновано звернутись до суду.

Допитаний в суді ОСОБА_1 в якості свідка дав покази, що там де він зараз живе був проїзд, їздили на огороди. В 2008 році він подав заяву на земельну ділянку, а у 2009 році він отримав земельну ділянку під будівництво. ОСОБА_2 сказав, що він буде будуватись і дорогу зробить своїми силами. Вона погодилась та відповіла, що якщо потрібно то і вона допоможе. У 2010 році він це питання обговорював з іншим сусідом, який теж будувався, останній не заперечував і теж вкладав кошти в цю дорогу. Тоді коштів держава не виділяла на облаштування дороги і він погодився це зробити, узгоджуючи з сільською радою та сусідами. Ніхто не заперечував. По генеральному плану села там є дорога і тому він облаштував її. З іншої сторони там немає заїзду до його будинку. По цьому питанню він звертався в сільську Раду, в райдержадміністрацію писав заяву, приїздили відповідні комісії, складали акт про те, що спірна дорога є в наявності і іншої дороги немає. Він звертався в держгеокадастр з заявою про цю спірну дорогу. Ця дорога була роки у загальному користуванні. Ця дорога проходить по червоній лінії, АДРЕСА_1. Не заперечує проти мирного вирішення питання з ОСОБА_2, але остання не погоджується.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 надав покази суду, що він проживає по АДРЕСА_5 більше 50 років, вулиця так називалась більше 10 років тому Щодо спірної дороги то може пояснити, що він користувався нею всі 50 років. Возив з огороду сіно. ОСОБА_1 вклав свої кошти та роботу для того, щоб ця дорога була нормальна для проїзду. ОСОБА_1 користується цією дорогою вже 10 років. Але ОСОБА_2 перекрила цю дорогу, чому не знає. Цією дорогою користувались всі сусіди. Трактори їхали по цій дорозі на поле орати. Вона була польовою дорогою. Ця дорога ще раніше була, ніж 50 років тому, хто її створив не знає. Біля спірної дороги проживає позивач та інші люди. До свого господарства позивач не має доступу окрім цієї дороги

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні надала покази, що по АДРЕСА_1 живе від народження. Від польової дороги , за яку іде спір живе за 90 метрів. З лівої сторони є огород, а з права - пасовисько. У неї там огород і вони возили спірною дорогою сільгосппродукцію та сіно. Ця дорого польова і вона була напевно 100 років тому. Тепер ця дорога перекрита новими сусідами ОСОБА_2, чому не знає. ОСОБА_2 установила металеву сітку. ОСОБА_2 побудувала гараж на іншій дорозі і теж її перекрила. ОСОБА_1 побудувався недалеко від цієї дороги, він засипав її гравієм, але коли не пам`ятає. Біля позивача ОСОБА_1 є ще дві земельні ділянки під будівництво, але поки що будівництво там не проводять. По АДРЕСА_1 позивач не має як заїхати до свого будинку, він залишає машину на АДРЕСА_1 і йде додому стежками.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні надала покази, що з 2007 року по 2011 роки працювала землевпорядником у сільській Раді. В сільській Раді була створена земельна комісія. Розглядались питання виділення земельних ділянок, а також під`їздів до них. Були біля спірної дороги на пасовиську. Підходили до батьків ОСОБА_2 , оскільки вони там побудувались і їм пояснювалось, що та польова дорога там так і залишиться, її треба гравіювати, так як там виділили людям земельні ділянки під будівництво. Це їм казав голова земельної комісії ОСОБА_5. На тій площі де було пасовисько виділили та передали людям три земельні ділянки під будівництво а саме ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_1 . Земельна комісія при виїзді оформляла якісь документи, але що саме не пам`ятає, напевно акт. Вона як член комісії підписувала акт. Це оформляла секретар комісії. По генеральному плану ця дорога є. Вона це знає зі слів архітектора, оскільки по роботі вона була у останнього, при цьому він дивився генеральний план села. Вона теж бачила генплан. Про червоні лінії їй архітектор не говорив. ОСОБА_1 за свої кошти гравіював цю дорогу з дозволу сільського голови. Перед цим сільський голова виясняв у сусідів чи немає ніяких спорів. Спорів ніяких не було. Що там дальше сталось не знає, оскільки переїхала в м.Чернівці. До гравіювання спірна дорога була звичайною польовою дорогою. Чи вона є на балансі в сільській раді не знає. На той час спірна дорога офіційної назви не мала, але була продовженням АДРЕСА_1 . Біля спірної дороги є чотири земельні ділянки під будівництво. На двох побудувались, це ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а на двох ще забудови немає.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні дала покази, що вона сусідка ОСОБА_2 . Живе на земельній ділянці, яка належала її дідові та бабці. Там дороги не було, а була стежка. Дорога була попри Драгомерецьких, туди їздили трактори. А по цій стежці ходили діти, худоба та їздили підводи. Знає, що сусіди дозволили користуватись їх земельною ділянкою позивачу, оскільки він будується. Чула , що ОСОБА_1 зробив дорогу там. Не знає чи гравій сипався там, не бачила. Від ОСОБА_2 немає дороги до ОСОБА_1. І, не будуючи іншу дорогу, ОСОБА_1 не може заїхати до свого будинку.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні надав покази, що він працює землевпорядником сільради з 2012 року, має електронний варіант генплану і карту встановлення меж і ніякої дороги там немає. Червона лінія означає проектовану дорогу, яка мала би бути, але не має. По них проходять земельні наділи громадян ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та ОСОБА_6. Це центр села. Про існування якоїсь польової дороги йому не відомо, на балансі сільської ради її немає. У позивача є заїзд з боку будинку ОСОБА_6. Він не облаштований. Якщо ділянка попадає на червону лінію, то вона у власність не передається, а інша передається в комунальну власність. Чи накладається червона лінія на земельну ділянку ОСОБА_2 сказати не може. Це може зробити інженер, який має прилади, а він не використовує технічні прилади у своїй роботі, оскільки їх не має. Генеральний план не оцифрований, він робився в умовній системі координат.

Перед затвердженням сільрада приймає рішення і виділяє земельну ділянку, а людина йде в проектну установу для виготовлення проектної документації (проект землеустрою). На підставі цього погоджуються межі, подається земельна ділянка на реєстрацію і потім реєструється. На момент відведення земельної ділянки по даному спору мабуть існував якийсь проїзд, тимчасовий. Потрібно з суміжниками узгоджувати межі, якщо там була тимчасова дорога, то потрібно узгоджувати з сільською Радою .Червоні лінії проходять по землях любого статусу. По с.Михальча не дотримано червоних ліній. На земельній ділянці ОСОБА_2 був заїзд до позивача, облаштував його він сам. На сьогоднішній день заїзд перекрито. Земельна ділянка ОСОБА_2 виділена в 2017 році, чи обговорювався заїзд при цьому не пам`ятає. Кожна ділянка має мати заїзд. ОСОБА_2 має заїзд через свою іншу земельну ділянку. У неї ще був заїзд з дороги,яку перекрито.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні надав покази, що він та ОСОБА_1 отримали земельні ділянки під будівництво в 2008 році. Оформив документи на забудову в 2010 році. Дорога там була польова. Вони звернулися до сільРади, щоб зробили дорогу, але коштів не було. Тому робили самі. Це було десь в 2009 році. До сільРади звертались усно. Голова сільРади ОСОБА_28 усно дозволив облаштовувати дорогу. Не знає чи вирішувалось питання дороги на сесії чи ні. Були геодезисти та пожарники. Вони звертались до кожної служби. Був генплан села. Там був заїзд, тому і зробили туди дорогу. Гравій сипали в 2009 році. Він в одному масиві з ОСОБА_1 . Польова дорога була раніше ще до 2000 року. По ній могла проїхати тільки підвода. Тоді автомобілі не їздили. Коли вони облаштували, то можна їхати автомобілем. Іншого заїзду до земельних ділянок на тому масиві немає. Не може сказати хто зробив польову дорогу. Він не бачив, щоб сільська рада робила якісь роботи на цій спірній дорозі. Спеціальні служби мали би вказати як він має заїхати до своєї земельної ділянки Він зимою користувався цією спірною дорогою. Ця спірна дорога починається з АДРЕСА_1 , потім іде до його земельної ділянки, а потім до ОСОБА_1 . Там ще є земельні ділянки під забудову, зокрема має ОСОБА_5 . ОСОБА_2 перекрила дорогу в 2021 році. Він не починав будівництво оскільки не мав коштів і часу на даний спір у нього теж не було. Але дорога йому теж потрібна туди в першу чергу, оскільки він не може потрапити на свою земельну ділянку для будівництва.

Беззаперечними доказами про наявність дороги є також Витяги з Державного земельного кадастру земельних ділянок з кадастровими номерами 7324586500:02:002:0416 та 7324586500:02:002:0423 (власність ОСОБА_2 ) в описі меж яких зазначено від В до Г землі загального користування - дорога.

Також схема забудови земельних ділянок з кадастровими номерами 7324586500:02:002:0416 та 7324586500:02:002:0423 (власність ОСОБА_2 ), яка є складовою будівельного паспорта будівництва індивідуального житлового будинку, визначає наявність дороги по їх межі та доводить, що земельна ділянка площею 0.0100 га з кадастровим номером 7324586500:02:002:0477 відведена за рахунок земель загального користування дорога, так як вони є суміжними ділянками.

Наявність зазначеної дороги підтверджується також Витягами з Державного земельного кадастру земельних ділянок з кадастровими номерами 7324586500:02:002:0316 (власність ОСОБА_4 ) де в описі меж зазначено від А до Б землі сільської ради(дорога), 7324586500:02:002:0239

( власність ОСОБА_1 ) де в описі меж зазначено від А до Б землі сільської ради (дорога), 17324586500:02:002:0265 (власність ОСОБА_5 ) де в описі меж зазначено від А до Б землі сільської ради (дорога), 7324586500:02:002:0424 (власність ОСОБА_6 ) де в описі меж зазначено від А до Б землі загального користування - дорога.

Висновоком Головного управління держгеокадастру у Чернівецькій області (сторінка 16 судової справи), підтверджено, що рішення сесії Михальчанської сільської ради від 26.03.2020 року про передачу у власність земельної ділянки за кадастровим номером 723 458 6500:02:002:0477 площею 0,01га для індивідуального садівництва суперечить вимогам п "а", ч 4 ст.83 Земельного кодексу України.

Відповідно до статті 193 Земельного кодексу України державний земельний кадастр, це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

В силу приписів статті 20 Закону України "Про державний земельний кадастр" відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим.

Таким чином відповідно офіційної інформації Державного земельного кадастру, яка міститься у витягах з ДЗК, спірна земельна ділянка відведена за рахунок земель із загального користування- дорога.

Отже, відомості Державного земельного кадастру е обов`язковими та офіційними які є беззаперечним доказом, що спірна земельна ділянка відведена за рахунок земель загального користування.

Не заслуговують на увагу покази свідка ОСОБА_24 в судовому засіданні який надав покази, що біля спірної дороги він прожив з дитинства 34 роки і стверджує, що польової дороги там не було. Вони ходили до школи через пасовисько. Знає де побудувався позивач. Там ніколи не було дороги, він сам її робив. Чому там дали ділянки під будівництво не знає. Через пасовисько йшла стежка і було скорочення шляху до АДРЕСА_1. Позивач має заїзд по АДРЕСА_1 , вона не дуже широка. ОСОБА_1 облаштував дорогу десь 7-10 років тому, але яка вона не звертав увагу. Такі покази спростовуються вищенаведеними доказами та показами свідків ., ОСОБА_17 , ОСОБА_25 , ОСОБА_15 , ОСОБА_4 .

Стаття 39 ЗК України визначає, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

В порушення вимог ст. 39 ЗК України Михальчанська сільська рада передала у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0100 га яка відповідно Генерального плану с. Михальча є дорогою, що доводить викопіювання з Генерального плану.

Пунктом «а» ч. 4 ст. 83 ЗК України визначено, що до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Ігноруючи вимоги п. «а» ч. 4 ст. 83 ЗК України Михальчанська сільська рада передала ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 0.0100 га, для індивідуального садівництва за рахунок земель загального користування - дорога, чим спричинила перекриття дороги ОСОБА_2 шляхом встановлення металевої сітки.

Згідно п.7 Постанови пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування (судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16.04.2004 р. №7 власник земельної ділянки може вимагати усунення будь яких порушень його прав. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюються згідно ст. 152 ЗК України.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, шо передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно п.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, Встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частина 1 статті 19 ЦПК України передбачає, шо суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин. крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Враховуючи вищенаведене, оскаржуване рішення призвело до неможливості користування дорогою та утрудняє під`їзд, підхід до земельної ділянки та будівництва житлового будинку позивача..

Частиною 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

В зв`язку з тим, що на підставі оскаржуваного рішення Державним реєстратором зареєстровано за гр. ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 524586500:02:002:0477, площею 0,0100 га для індивідуального садівництва, то з метою відновлення порушеного права користування дорогою виникає також необхідність скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права та запису.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.16, 316, 317,319, 373-375,378 ЦК України, ст..ст.39,83,152 ЗК України, ст.ст. 3, 4, 5, 13, 19, 23, 76, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кам?янської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_2 , державного реєстратора Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області про оскарження рішення Михальчанської сільської ради, рішення державного реєстратора та запису - задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати пункти 1, 1.1 рішення ХХХІ сесії Михальчанської сільської ради VII скликання від 24.03.2020р. №17-31/2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельних ділянок для індивідуального садівництва».

Визнати незаконним та скасувати рішення Державного реєстратора Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області Миронюк Яніни Георгіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу), індексний номер: 52141677 від 05.05.2020р..

Визнати незаконним та скасувати запис про право власності №36409665 та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0.0100га з цільовим призначенням для індивідуального садівництва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ