Ухвала суду № 103716402, 21.03.2022, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 938/157/22

Номер провадження № 1-кп/938/56/22

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою

21 березня 2022 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі:

головуючого судді Джуса Р.В.,

з участю:

секретаря судового засідання Мартищук Н.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.11.2021 за №12021090000000604 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки селища Верховина, Верховинського району Івано-Франківської області, громадянки України, українки, із середньою освітою, не працюючої, вдови, маючої на утриманні одну малолітню дитину, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Гуменяка А.В.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисника Халуса М.М.,

В С Т А Н О В И В:

у провадженні Верховинського районного суду перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Ухвалою судді від 16.03.2022 обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні призначено до розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні.

В судове засідання 21.03.2022 з`явився прокурор Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури Гуменяк А.В., який постановою Івано-Франківської обласної прокуратури про зміну групи прокурорів від 17.03.2022 включений в склад групи прокурорів у кримінальному провадженні за №12021090000000604 від 27.11.2021 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України, потерпіла ОСОБА_2 , обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник Халус М.М.

Прокурор у кримінальному провадженні - прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Івано-Франківської обласної прокуратури Петрів А.І. через канцелярію суду подав клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченої ОСОБА_1 на 60 днів, яке датоване 15.03.2022.

Обвинувачена ОСОБА_1 в підготовчому засіданні зазначила, що відповідне клопотання було вручено їй 16.03.2022 про що вона розписалась на супровідному листі прокуратури.

Відтак суд приходить до висновку, що обвинувачена ознайомлена із клопотанням про обрання відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у строки, визначені ст.184 КПК України.

Захисник обвинуваченої- адвокат Халус М.М. в підготовчому засіданні також підтвердив, що клопотання про обрання обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою вручено йому та обвинуваченій завчасно, в межах строків визначених ст.184 КПК України.

Подане клопотання прокурор обґрунтовує тим, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого відповідно до ч.1 ст.115 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років. Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 29.11.2021, в ході досудового розслідування, до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, дія якого продовжувалася та закінчується 24.03.2022. Вважає, що на даний час також існують підстави для обрання щодо обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання, так як, ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які існували на стадії досудового розслідування не зменшилися та продовжують існувати, зокрема: обвинувачена ОСОБА_1 може переховуватися від суду, а також може незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому кримінальному провадженні.

У зв`язку з чим, прокурор просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою до обвинуваченої ОСОБА_1 на 60 днів.

В судовому засіданні прокурор Гуменяк А.В. в повному обсязі підтримав клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури Петріва А.І. від 15.03.2022 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно обвинуваченої ОСОБА_1 на 60 днів, з підстав що викладені в ньому. Додатково зазначив, що на стадії досудового розслідування обвинуваченій було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зв`язку із наявністю ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливістю обвинуваченої переховуватися від суду, та незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому кримінальному провадженні.

Вважає, що відповідні ризики продовжують існувати і на даний час, оскільки ОСОБА_1 будучи обвинуваченою у вчиненні особливо тяжкого злочину за який передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, з метою уникнення покарання може переховуватись від суду та впливати на потерпілу і свідків, з якими вона знайома та знає їх місце проживання. Вирішення питання щодо застосування до обвинуваченої застави, залишив на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала клопотання прокурора, просила його задовольнити.

Захисник Халус М.М. не заперечив проти застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що така його позиція відповідає волі його підзахисної. Разом з тим, вказав, що ні він, ні обвинувачена не заперечують проти застосування альтернативного виду запобіжного заходу у вигляді застави, якщо суд дійде такого висновку.

Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора про обрання відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечила.

З урахуванням позицій учасників кримінального провадження, досліджених доказів та вимог закону суд прийшов до наступного висновку.

Так, згідно протоколу затримання від 27.11.2021 ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК Украни та цього ж дня повідомлено про підозру у чиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

29.11.2021 обвинуваченій ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, строк дії якої продовжувався ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 20.01.2022 на 60 днів до 24.03.2022 включно.

Частина друга статті 29 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою, інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Частинами 1,2 статті 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд, зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно із ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Розглядаючи клопотання прокурора про застосування строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

В силу вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати такі заявлені органом досудового розслідування та попередньо підтверджені судом ризики, що визначені у частині першій статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: обвинувачена ОСОБА_1 , усвідомлюючи неминучість призначення покарання, пов`язаного з позбавленням волі за інкримінований їй злочин, який відноситься до особливо тяжких злочинів, та за який передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, може переховуватися від органів суду; може незаконно впливати на свідків, та потерпілу у цьому кримінальному провадженні, оскільки є добре знайома з ними та проживає по сусідству.

При вирішенні поданого клопотання прокурора, суд також враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, ст.5 Рекомендації Комітету Європи від 27.06.1980 "Про взяття під варту до суду" вказує, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

Доцільність залишення під вартою особи, яка підозрюється в скоєнні тяжкого злочину, має оцінюватись в кожному випадку окремо у відповідності з її особливими характеристиками.

Перевіряючи обґрунтованість обвинувачення, суд виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.

Як вбачається з обвинувального акту, доданого до нього реєстру, ОСОБА_1 , на підставі зібраних доказів обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, яке карається позбавленням воліна строк від семи до п`ятнадцяти років та відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

При цьому, судом також враховано, що ОСОБА_1 раніше не судима, не працює, має на утриманні неповнолітню дитину, а тому, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення та суворість можливого покарання, яка загрожує їй у разі визнання її винною, існують ризики того, що перебуваючи на волі обвинувачена може переховуватися від суду та без перешкод залишити своє місце проживання з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності. Також зазначені обставини свідчать про наявність високого ступеню ризику обвинуваченої, яка є місцевою жителькою , незаконно впливати на потерпілу та свідків, які наразі не допитані та які проживають по сусідству з обвинуваченою.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи обвинуваченої ОСОБА_1 того, що доведені ризики не зменшилися, а судовий розгляд у даному кримінальному провадженні ще не розпочатий, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів на даний час не може забезпечити належну поведінку ОСОБА_1 та запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК, а тому суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченої запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 днів.

У рішенні "Марченко проти України" Європейського суду суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд бере до уваги вищезазначену правову позицію Європейського суду з прав людини, а також керується ч.4 ст.183 КПК України, у відповідності до якої при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, який спричинив загибель людини, суд не вбачає підстав для визначення обвинуваченій розміру застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 197, 315, 331 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

клопотання прокурора про обрання обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Обрати щодо обвинуваченої ОСОБА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням у Державній установі "Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)", без визначення розміру застави.

Строк дії ухвали в частині запобіжного заходу становить 60 днів з 13год. 40хв. 21 березня 2022 року по 13год. 40хв. 19 травня 2022 року.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, що здійснюють процесуальне керівництво.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя Роман ДЖУС