Рішення № 103710520, 08.02.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032,тел.(044)235-95-51,е-mail:inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2022 р. м. Київ Справа № 911/1509/21

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Руденко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»до Комунального підприємства теплових мереж Яготинської міської ради «Яготинтепломережа»про стягнення 279570 грн.за участю представників:

позивача:Єгоров В.С. - адвокат, дов. від 15.01.2021 № 14-14відповідача:Мамаєв Д.Ю. - адвокат, ордер від 01.06.2021 серія АА № 0009995суть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач) до Комунального підприємства теплових мереж Яготинської міської ради «Яготинтепломережа» (далі - відповідач) про стягнення 279570 грн., з яких 242351,11 грн. основний борг, 22766,35 грн. інфляційні втрати, 8651,03 грн. 3% річних, 5801,51 грн. пеня.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання природного газу від 23.03.2019 № 5132/1920-ТЕ-17 щодо здійснення повного розрахунку за природний газ згідно перелічених в позовній заяві актів приймання-передачі природного газу у строк встановлений договором.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.05.2021 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження. Призначено у даній справі підготовче судове засідання та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та інші документи, що підтверджують заперечення проти позову. Запропоновано відповідачу надати до суду у строк встановлений для подання відзиву докази належного виконання зобов`язань за договором постачання природного газу від 23.03.2019 № 5132/1920-ТЕ-17 щодо здійснення повного розрахунку за поставлений природний газ згідно перелічених в позовній заяві актів приймання-передачі природного газу у строк встановлений договором; контррозрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, 3% річних та пені.

На адресу Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив, в якому він посилаючись на п. 15 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 № 553-IX зазначає про неправомірність нарахування позивачем пені за період з 12.03.2020 по 01.12.2020. На думку відповідача з дати запровадження в країні карантину - 12.03.2020 наступає дія форс мажорних обставин, що на підставі ст. 617 ЦК України звільняє від відповідальності сторони договору. Також відповідач просить суд, у разі вирішення судом про наявність вини відповідача в невчасній сплаті за спожитий природний газ та надання доказів отримання збитків з боку позивача, зменшити розмір пені на 70 % з причин неможливості сплати саме з вини боржників відповідача. З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити в позові в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені.

На адресу Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву від 28.07.2021 № 39/1-5253-21, в якій він зазначає про правомірність нарахування заявленої до стягнення суми пені та вказує на те, що уклавши договір, відповідач погодився з тим, що у випадку неналежного виконання умов договору на нього буде покладено відповідальність відповідно до умов договору, виконання якого в свою чергу не стоїться в залежності від виконання будь-яких зобов`язань з боку третіх осіб, зокрема, споживачів, держави, у зв`язку з чим боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання за будь-яких обставин. Позивач зазначає, що при вирішенні судом питання про зменшення розміру пені, суд має прийняти до уваги майновий стан не лише відповідача, а і позивача. Що стосується застосування до спірних правовідносин п. 15 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», то на думку позивача, правовідносини між сторонами у справі регулюються нормами ЦК України та ГК України, а не ЗУ «Про Державний бюджет України».

На адресу Господарського суду Київської області від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких посилаючись на положення ст. 7 ЗУ «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» зазначає, що заявлені до стягнення суми інфляційних втрат, 3% річних, пені підлягають списанню, а відтак вимогу у вказаній частині позову задоволенню не підлягають.

Протокольною ухвалою Господарського суду Київської області від 12.10.2021, яка відображена в протоколі судового засідання від 12.10.2021 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

На електронну адресу Господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення від 23.11.2021 № 39/10-7217-21, скріплені ЕЦП представника позивача, в яких він зазначає, що для застосування до спірних правовідносин положень ЗУ «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» для врегулювання заборгованості шляхом списання необхідною умовою є включення відповідача до реєстру, в якому буде міститися інформація щодо його кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до вимог цього закону. Лише участь у процесі врегулювання заборгованості відповідно до ст. 4 вказаного Закону не потребує обов`язкового включення до реєстру. Оскільки матеріали справи не містять доказів внесення даних відповідача в Реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, відповідно, він не є учасником процедури врегулювання, в тому числі шляхом списання неустойки, інфляційних нарахувань, відсотків річних, а отже відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин приписів ЗУ «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення».

На адресу Господарського суду Київської області від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких він зазначає, що ним відповідно до вимог ЗУ «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» проведено розрахунки відповідно до ст. 4 вказаного Закону згідно договору про проведення взаєморозрахунків від 22.12.2021 № 29/1340 та виписки казначейства. Тобто фактично було повністю виконано основне зобов`язання за рахунок коштів Державного бюджету України на виконання зазначеного Закону та постанови КМУ від 15.12.2021 № 1340, з огляду на викладене, відповідача просить суд відмовити в позові повністю.

На електронну адресу Господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення від 07.02.2022 № 39/10-320-2, скріплені ЕЦП представника позивача, в яких він зазначає, що 24.12.2021 відповідачем сплачене на рахунок позивача основний борг в сумі 242351,11 грн. та вказує, що відповідач не здійснював погашення заборгованості по інфляційним втратам, 3% річним та пені.

Присутній в судовому засіданні представник позивача зазначив про оплату відповідачем основного боргу, підтримав позовні вимоги з урахування оплати боргу та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених в позові.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив, з підстав наведених у відзиві та додаткових поясненнях.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір постачання природного газу від 23.03.2019 № 5132/1920-ТЕ-17 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - постачальник зобов`язується поставити відповідачу - споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Згідно з п. 1.3 договору за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований газ, ввезений акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на митну територію України.

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник передає споживачу у жовтні 2019 - квітні 2020 року замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 244 тис. куб. метрів, у тому числі за місяцями (далі - розрахункові періоди) (тис.куб.м): у жовтні 2019 року - 6 тис. куб. м, у листопаді 2019 року - 44 тис. куб. м, у грудні 2019 року - 50 тис. куб. м, у січні 2020 року - 58 тис. куб. м, у лютому 2020 року - 43 тис. куб. м, у березні 2020 року - 37 тис. куб. м, у квітні 2020 року - 6 тис. куб. м, всього 244 тис. куб. м.

Відповідно до п. 3.8 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі.

Згідно з п. 4.2 договору ціна за 1000 куб. м природного газу визначається сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі прейскуранту.

Відповідно до п. 4.4 договору загальна вартості цього договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки.

Згідно з п. 9.3 договору строк, у межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, збитків становить п`ять років.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині постачання природного газу до 30 квітня 2020 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Між сторонами у справі укладені наступні додаткові угоди до договору: від 31.10.2019 № 1, від 12.11.2019 № 2, від 09.12.2019 № 3, від 18.12.2019 № 4, від 28.01.2020 № 5, від 24.02.2020 № 6, від 23.03.2020 № 7, від 23.04.2020 № 8, в яких сторонами погоджено ціну природного газу у період постачання природного газу з 01 жовтня 2019 по 30 квітня 2020 року (включно).

На виконання умов договору позивач у період з листопада 2019 року по квітень 2020 року включно передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 809392,72 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу: від 30.11.2019 на суму 178976,57 грн., від 31.12.2019 на суму 190683,68 грн., від 31.01.2020 на суму 197381,36 грн., від 29.02.2020 на суму 137560,45 грн., від 31.03.2020 на суму 81355,15 грн., від 30.04.2020 на суму 23435,51 грн. Зазначені акти приймання-передачі природного газу підписані в двохсторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками позивача та відповідача, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач свої зобов`язання щодо здійснення повного розрахунку за поставлений природний газ в строки визначені договором не виконав, в зв`язку з чим, за ним станом на час звернення позивача з даним позовом рахувався борг в розмірі 242351,11 грн.

Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 14 липня 2021 року № 1639-IX (враховуючи зміни, внесені Законом України від 16 грудня 2021 року N 1974-IX)) визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та послуги з його розподілу і транспортування, за теплову енергію, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію.

Названий Закон визначає, що процедура врегулювання заборгованості - це заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.

Взаєморозрахунки - розрахунки з погашення заборгованості, що проводяться за рахунок видатків державного бюджету учасниками процедури врегулювання заборгованості.

Договір про організацію взаєморозрахунків - договір, який укладається учасниками процедури врегулювання заборгованості для погашення заборгованості та є підставою для проведення взаєморозрахунків відповідно до цього Закону.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» взаєморозрахунки проводяться щодо врегулювання заборгованості з різниці в тарифах для погашення, зокрема, кредиторської заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової енергії для населення, надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води населенню (без урахування розміру зобов`язань із сплати неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашеної на початок місяця, в якому укладається договір про організацію взаєморозрахунків, а в разі її відсутності - кредиторської заборгованості перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води іншим категоріям споживачів або операторами газотранспортної чи газорозподільної системи за послуги з розподілу або транспортування природного газ.

Згідно відомостей, які містяться на офіційному веб-сайті Міністерства розвитку громад та територій України, відповідача включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.

Під час розгляду справи, між сторонами у справі, АТ «Укргазвидобування», Департаментом фінансів Київської облдержадміністрації, Фінансовим відділом Яготинської міської ради, Яготинською міською радою укладено договір про організацію взаєморозрахунків від 22.12.2021 № 29/1340 (далі - договір про організацію взаєморозрахунків), предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах, що підлягає урегулюванню згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» та передбачена пунктом 27 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі - субвенція), відповідно до Порядку та умов надання у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах, що підлягає урегулюванню згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2021 р. № 1340.

У п. 2 договору про організацію взаєморозрахунків визначено, що сторони погоджують перелік підприємств, установ та організацій, що беруть участь у проведенні взаєморозрахунків та послідовність виконання сторонами договору.

Відповідно до п. 7 договору про організацію взаєморозрахунків КПТМ «Яготинтепломережа» перераховує на рахунок НАК «Нафтогаз України» кошти для погашення заборгованості за природний газ згідно з договором від 23.09.2019 №5132/1920-ТЕ-17 у сумі 242351,11 гривень, в т.ч. ПДВ 40 391,85 гривень.

Пунктом 8 договору про організацію взаєморозрахунків передбачено, що сторони у графі платіжного доручення «Призначення платежу» додатково зазначають «пункт 27 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» або «субвенція, що надається із спеціального фонду державного бюджету відповідно до Порядку та умов надання у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах, що підлягає урегулюванню згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2021 р. № 1340», а також дату укладення і номер договору.

Відповідач згідно платіжного доручення від 24.12.2021 № 1 з призначенням платежу: дог. № 29/1340 від 22.12.2021 за пр. газ дог. № 5132/1920-ТЕ-17 зг. п. 27 ст. 14 ЗУ «Про Держ.бюд. Укр на 2021р ПОСТ. КМУ № 1340 від 15.12.2021 в т.ч. ПДВ 40391,85 грн. сплатив позивачу заборгованість в сумі 242351,11 грн.

Оскільки відповідачем під час розгляду справи сплачена заявлена до стягнення сума основного боргу в розмірі 242351,11 грн., то предмет спору в даній справі у вказаній частині відсутній.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи зазначене, суд на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України закриває провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача 242351,11 грн. основного боргу.

Позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати з прострочених сум грошового зобов`язання за період прострочення з 01.03.2020 по 31.03.2021 в розмірі 22766,35 грн. та 3% річних з прострочених сум грошового зобов`язання за період прострочення з 28.01.2020 по 31.03.2021 в розмірі 8651,03 грн.

Також позивач на підставі п. 7.2 договору та п. 7.2 договору в редакції додаткової угоди від 28.01.2020 № 5 до договору просить стягнути з відповідача за прострочення оплати вартості поставленого природного газу, пеню в розмірі 14,2% річних від суми прострочених платежів за кожний день прострочення платежу, яка за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 28.01.2020 по 17.04.2020 складає 5801,51 грн.

Згідно з п. 7.2 договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1, 5.6 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 17,8% річних (14,2% річних з 01.01.2020 в редакції додаткової угоди від 28.01.2020 № 5 до договору), але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» нараховані на заборгованість за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, утворену станом на 1 червня 2021 року, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не можуть бути предметом подальшого продажу та врегульовуються у такий спосіб: підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частини боргу здійснено до 1 червня 2021 року або до моменту укладення договорів про реструктуризацію відповідно до статті 5 цього Закону, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону.

Враховуючи те, що в процесі розгляду справи між сторонами у справі відбулось погашення основної суми боргу утвореної станом на 1 червня 2021 року шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 вказаного Закону то відповідно до зазначеної імперативної норми ст. 7 названого Закону нараховані позивачем суми інфляційних втрат, 3% річних, пені підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом, в зв`язку з чим вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 22766,35 грн. інфляційних втрат, 8651,03 грн. 3% річних, 5801,51 грн. пені є безпідставними, а відтак суд відмовляє в їх задоволенні.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору за вимоги, які були предметом розгляду у даній справі та по яким не закрито провадження у справі відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на позивача.

Керуючись ст. 1291 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Закрити провадження у справі № 911/1509/21 в частині позовних вимог Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства теплових мереж Яготинської міської ради «Яготинтепломережа» про стягнення 242351,11 грн. основного боргу.

2. В решті позову Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства теплових мереж Яготинської міської ради «Яготинтепломережа» про стягнення 22766,35 грн. інфляційних втрат, 8651,03 грн. 3% річних та 5801,51 грн. пені відмовити повністю.

Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України, в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 21.03.2022.

Суддя Ю.В. Подоляк