Вирок № 103707758, 18.03.2022, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2344/21

Провадження № 1-кп/541/42/2022

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

вул. Гоголя 133 м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2022 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі головуючого, судді Куцин В. М.

секретаря судового засідання Калініченко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді кримінальне провадження № 1202117550000224 від 17.08.2019 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки села Хомутець, Миргородського району, Полтавської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, працюючої КНП «Миргородська лікарня інтенсивного лікування» Миргородської міської ради, інваліда 3 групи, розлученої, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України,

з участю сторін та інших учасників судового провадження

прокурора Безмаль О. В.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисника,адвоката Долженко О. М,

представника потерпілої, адвоката Сидоренка Ю. В.,

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2021 року близько 09 години ОСОБА_1 , знаходячись на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділення КНП «Миргородська лікарня інтенсивного лікування» Миргородської міської ради, що розташоване за адресою вул. Гоголя, 172 м. Миргород Полтавської області. Перебуваючи біля палати №13 у коридорі даного інфекційного відділення, в ході сварки з молодшою медичною сестрою, буфетницею інфекційного відділення ОСОБА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання у вигляді заподіяння тілесного ушкодження, умисно нанесла останній один удар скляною чашкою, яку тримала у правій руці, в область грудної клітини, тим самим довела свій протиправний умисел до кінця.

В результаті своїх умисних дій ОСОБА_1 спричинила потерпілій ОСОБА_2 тілесне ушкодження, відповідно до висновку судово-медичного експерта № 376 від 18.08.2021, у вигляді підшкірної гематоми в області грудини, яка утворилася від одноразової дії тупого твердого предмету, яким, також міг бути удар скляною чашкою, в дану анатомічну ділянку тіла, по давності утворення може відповідати даті (25.06.2021) та по ступеню тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_1 заподіяла ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 винною себе в скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала. Суду пояснила, що 25.06.2021 року вона перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «Миргородська лікарня інтенсивного лікування». Також в цей час перебував на лікуванні у відділенні її батько, стан якого був тяжким, тому вона була знервована. Насправді вона попросила потерпілу, яка принесла сніданок дати їй кип`ятку, бо із сніданком чай не приносили. Потерпіла відповіла їй грубо і налила в чашку води яка була не гаряча, тому вона вилила воду з чашки на потерпілу. Удару потерпілій вона не наносила, лише відштовхнула. Заявлений позов не визнає, оскільки потерпіла проходила лікування не в зв`язку з заподіянням тілесних ушкоджень, а в зв`язку з захворюванням серцево - судинної системи та обґрунтовує заподіяння їй моральної шкоди саме необхідністю проходження лікування і як наслідок в зв`язку з цим моральними та фізичними стражданнями.

Винуватість ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення підтверджується доказами, які є належними та допустимими і узгоджуються між собою.

Свідченнями потерпілої ОСОБА_2 яка суду пояснила, що вона працює буфетницею в інфекційному відділенні. 25 червня 2021 року вона розносила сніданок хворим по палатах. З потерпілою виник конфлікт, оскільки вона їй не принесла чай, хоча вранці роздача чаю для хворих не передбачена. Відкривши двері палати потерпіла вилила на неї воду яку вона налила в чашку на прохання останньої і нанесла їй удар чашкою в груди. Від удару виникла задишка та прискорилося серцебиття, їй стало зле. Після цього їй зробили кардіограму і госпіталізували до кардіологічного відділення. В травні 2021 року вона пройшла курс планового лікування і почувала себе добре. Внаслідок нанесення їй удару в груди її самопочуття різко погіршилося і вона була змушена проходити лікування в кардіологічному відділенні, витрачала кошти на лікування. Пройшовши курс лікування вона повністю не відновила стан свого здоров`я та потребує подальшої реабілітації. Дії обвинуваченої були образливі та принизливі для нею, що завдало і продовжує завдавати моральних страждань. Крім того вона переносила фізичний біль та була змушена витрачати кошти на лікування. Тому просила задовольнити заявлений нею цивільний позов. На призначенні суворого покарання винній вона не наполягає, однак зауважує, що остання навіть не вибачилася перед нею.

Поясненнями свідка ОСОБА_3 , завідувача інфекційного відділення КНП «Миргородська лікарня інтенсивного лікування», який суду пояснив, що він особисто був свідком і бачив як 25 червня минулого року в коридорі на другому поверсі відділення вранці обвинувачена нанесла удар чашкою яку тримала у руці молодшій медсестрі відділення ОСОБА_2 . Після нанесення удару ОСОБА_2 було проведено обстеження і за рекомендацією лікаря госпіталізовано до кардіологічного відділення, де остання проходила лікування. Наголосив що ОСОБА_2 є неконфліктною людиною тадобросовісним відповідальним працівником.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що 25 червня 2021 року вона перебувала на роботі в інфекційному відділенні, де працює старшою медичною сестрою. Вранці близько 9 години постова медична сестра повідомила, що буфетницю ОСОБА_5 вдарила хвора. Після чого вона пішла до побутової кімнати де знаходилася ОСОБА_5 , остання їй розповіла, що обвинувачена вилила на неї воду та нанесла удар чашкою в груди. Вона особисто бачила наслідки удару, почервоніння на грудині. Після чого ОСОБА_5 була госпіталізована до кардіологічного відділення. Про вказану подію вона повідомила поліцію. Характеризувала потерпілу, яка працює тривалий у відділенні, як не конфліктну, спокійну людину.

Вищевказані свідчення обвинуваченої, свідків та потерпілої об`єктивно підтверджуються дослідженими судом письмовими доказами.

Рапортом помічника чергового Миргородського РВП від 25.06.2021 року про надходження повідомлення, що хвора інфекційного відділення ОСОБА_1 облила окропом та нанесла працівнику лікарні, буфетниці ОСОБА_2 тілесні ушкодження.

Заявою ОСОБА_2 про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , яка 25.06.2021року в інфекційному відділенні Миргородської КНП заподіяла тілесні ушкодження.

Довідкою лікаря травматолога, від 25.06.2021 року, відповідно до якої у ОСОБА_2 виявлено забій грудної клітки.

Протоколом слідчого експерименту та доданим до нього відеозаписом, де зафіксовано обставин скоєння кримінального правопорушення обвинуваченою, які повідомила потерпіла ОСОБА_2 , які узгоджуються із свідченнями потерпілої наданими суду.

Протоколами слідчих експериментів та доданими до них відеозаписами , де зафіксовано механізм нанесення удару потерпілій, які повідомили свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , що відповідають обставинам викладеним в обвинуваченні, узгоджуються між собою, та є аналогічними свідченням ОСОБА_3 , наданими суду.

Відповідно до висновку судово-медичного експерта № 376 від 18.08.2021, у потерпілої ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми в області грудини, яка утворилася від одноразової дії тупого твердого предмету, яким, також міг бути удар скляною чашкою, в дану анатомічну ділянку тіла, по давності утворення може відповідати даті (25.06.2021) та по ступеню тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень

Висновками судово - медичної експертизи №402, №403 та №404 від 31.08.2021 встановлено, що виявлені у потерпілої ОСОБА_2 тілесні ушкодження могли утворитися за обставин, повідомлених потерпілою та свідками ОСОБА_6 і ОСОБА_3 , при проведенні слідчих експериментів.

Таким чином, з`ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_2 , тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Обставини, що обтяжують чи пом`якшують покарання обвинуваченої не встановлені.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, а також особу обвинуваченої, яка характеризується посередньо, злочин скоїла вперше, є особою з інвалідністю 3 групи, офіційно працює та отримує доходи, тому суд вважає, що виправлення обвинуваченої можливе в умовах без ізоляції від суспільства, що буде необхідним та достатнім для її перевиховання і попередження скоєння нових злочинів.

За таких обставин справи, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_1 , покарання за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу в межах санкції частини цієї статті.

Статтею 128 ч. 5 КПК України передбачено розгляд цивільного позову у кримінальному провадженні за правилами встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини що виникли у зв`язку з цивільним позовом не врегульовані КПК, до них застосовуються норми ЦПК України що не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Заявлений цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, підлягає задоволенню в розмірі 3385 грн. 90 коп., тобто витрати на придбання ліків в період перебування на стаціонарному лікуванні з 25.06.2021 до 05.07.2021, оскільки підтверджений належними та допустимими доказами.

Суд вважає безпідставними твердження сторони захисту, що цивільним позивачем не надані докази, що матеріальна шкода (витрати потерпілої понесені на лікування серцево-судинної системи після отримання тілесного ушкодження) завдана в результаті злочинних дій ОСОБА_1 зважаючи на наступне. В ході судового засідання потерпіла стверджувала, що вона страждає захворюваннями серцево-судинної системи, внаслідок нанесення обвинуваченою в груди удару її стан здоров`я різко погіршився та вона було госпіталізована в кардіологічне відділення. Вказані обставини підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , та повідомили, що остання страждає захворюваннями серцево-судинної системи, в зв`язку з чим їй проводилося хірургічне лікування. Свідчення свідків та потерпілої об`єктивно підтверджуються випискою №317 із медичної карти стаціонарного хворого кардіологічного відділення Миргородської ЛІЛ відповідно до якої ОСОБА_2 з 26.06.2021року до 05.07.2021 року перебувала на стаціонарному лікуванні в зв`язку з захворювання серцево-судинної системи та забоєм грудної клітини в ділянці грудини.

За змістом п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", обов`язковому з`ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Зокрема, суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.

При вирішенні позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди суд бере до уваги обставини скоєння кримінального правопорушення, ступінь вини цивільного відповідача, тяжкість заподіяного тілесного ушкодження, фізичний біль який переносила потерпіла, перенесений морально-психологічний стрес, та пригнічений стан який триває до цього часу в зв`язку з скоєння щодо неї кримінального правопорушення особою яка також є медичним працівником.

З урахуванням принципу розумності та справедливості, незважаючи на його не визнання обвинуваченою, суд вважає, що цивільний позов про стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню в сумі 17000 гривень, які необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 відповідно до ст. 23, 1167 ЦК України.

Керуючись ст. ст. 2, 7,368, 370, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3385 грн. 90 коп., на відшкодування матеріальної шкоди та 17000 гривень на відшкодування моральної шкоди завданої злочином, всього 20385 (двадцять тисяч триста вісімдесят п`ять) грн. 90 коп.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, в разі подання апеляційної скарги, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в цей же термін, з моменту вручення йому копії вироку шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити прокурору та засудженій.

Суддя В. М. Куцин