Ухвала суду № 103702622, 14.02.2022, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 14.02.2022

Справа № 334/8470/19

Провадження № 8-а/334/1/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 року Ленінський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Козлової Н.Ю., за участю секретаря Зоріної С.П.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Запорізької митниці ДФС про скасування постанови від 26.11.2019 в справі про порушення митних правил №0151/11200/19

ВСТАНОВИВ:

До Ленінського районного суду м.Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Запорізької митниці ДФС про скасування постанови від 26.11.2019 в справі про порушення митних правил №0151/11200/19.

Обґрунтовуючи свої вимоги, заявниця зазначає, що рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 липня 2020 року по справі №334/8470/19(2-а/336/70/20) у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Запорізької митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови від 26.11.2019 в справі про порушення митних правил №0151/11200/19 - відмовлено. Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 липня 2020 року обґрунтовано тим, що підставою для притягнення особи до відповідальності слугувало те, що 29.10.2018 ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» (в особі ОСОБА_1 ) Запорізькій митниці ДФС заявлено до митого оформлення товар - «DDAC 50% (Didecyl Dimethyl Ammonium Chloride) за МД № UA112080/2019/026376 із кодом товару згідно з УКТЗЕД 3808941000, у той час як 16.10.2019 Запорізькою митницею ДФС вже було прийнято рішення про визначення коду товару №KT-UA112080-0Д110-2019 за яким товари, заявлені до митного оформлення із кодом УКТЗЕД 3808941000 (ставка мита 0%) за МД №ІІА112080/2019/026976 від 25.09.19, повинні класифікуватись за кодом УКТЗЕД 3402901000 (ставка мита 6,5%).

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року по справі №280/6230/19 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення про визначення коду товару від 16 жовтня 2019 року №КТ-иА112080-0110-2019. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року по справі №280/6230/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення повернуто скаржнику. Отже, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року набуло законної сили 09 вересня 2021 року.

На думку заявника, скасування рішення про визначення коду товару від 16 жовтня 2019 року №КТ-ІІА112080-0110-2019 призводить до зміни розміру штрафу, який відповідно до от. 485 Митного кодексу України накладається в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Несплачена сума митних платежів становить 0 (нуль) грн. Триста відсотків від нуля буде 0 (нуль) гривень.

Таким чином, відомості про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого 485 Митного кодексу України, викладені у протоколі №0151/11200/19 від 23.10.2019 року, не підтвердженні ніякими доказами і спростовуються рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року по справі №280/6230/19.

Вищезазначені обставини є суттєвими та істотними, а тому є підставою для перегляду судом раніше постановленого рішення, оскільки виключає вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а відтак слугує підставою для прийняття рішення про закриття адміністративного провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене 485 Митного кодексу України відносно ОСОБА_1 , за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, заявниця просить суд змінити Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 липня 2020 року по справі №334/8470/19(2-а/336/70/20), визнати не чинною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №0151/11200/19 від 26.11.2019 року, закрити провадження відносно ОСОБА_1 у справі про порушення митних правил, передбачене 485 Митного кодексу України, за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала свою заяву, просила суд задовольнити її з підстав, викладених у неї.

Представник Дніпровської митниці Держмитслужби у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно. Заперечень на заяву не подав.

Розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 та матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Запорізької митниці ДФС про скасування постанови від 26.11.2019 в справі про порушення митних правил №0151/11200/19 суд зазначає наступне:

Нормами статті 368 КАС України визначено порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини другої статті 368 КАС України, справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Положеннями частини першої статті 361 КАС України встановлено, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з частиною другою статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є крім іншого істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Приписами частини четвертої статті 361 КАС України вказано, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Отже, норми статті 361 КАС України встановлюють вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду. Відтак, нововиявленими є обставини (як фактичного, так і правового характеру), які: об`єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи; не були відомі і не могли бути відомі на той час особі, яка звертається із заявою, та не були встановлені судом; обставини мають бути істотними, тобто такими, що впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Необхідно зазначити, що ознаками нововиявлених обставин є їх істотність та наявність існування під час розгляду справи. Тобто, ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справі, ні суду, який її розглядав та вирішував по суті.

Так, нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення конкретної справи; юридичний акт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу, оскільки, якби нововиявлена обставина була відома суду під час постановлення судового рішення, вона б обов`язково вплинула на остаточні висновки суду. Тобто, судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Разом з тим, не відноситься до поняття нововиявленої обставини переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина четверта статті 361 КАС України).

Суд враховує те, що Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Правєдная проти Росії" від 18.11.2004 зазначив, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане сумніву (справа Брумареску проти Румунії, постанова від 28.10.1999). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин.

Отже, процедура скасування судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, проте він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Нововиявлені обставини необхідно відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також обставини, що зазнали змін після прийняття судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення.

Слід зауважити, що частиною шостою статті 361 КАС України встановлено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

При цьому, не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Разом з тим, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на момент вирішення справи, по-друге, те, що ці обставини не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одному учаснику судового процесу, є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.

Аналогічні правові висновки висловлено Верховним Судом у постановах від 17.04.2018 у справі №1510/2-1411/11, від 02.05.2018 у справі №303/3535/16, від 02.05.2018 у справі №303/3535/16-а, від 04.09.2018 у справі №809/824/17, від 22.11.2018 у справі №826/14224/15, ухвалі Верховного Суду від 01.02.2019 у справі №2040/7218/18.

Відповідно до статті 362 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно пункту 5 частини другої статті 364 КАС України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення.

Необхідно звернути увагу на те, що обставинами, які зазначаються у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, слід вважати конкретні юридичні факти, які могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи.

При застосуванні наведених положень важливо не порушувати балансу між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначеності, який є складовою верховенства права. Принцип юридичної визначеності вимагає, серед іншого, що якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинне ставитися під сумнів. Юридична визначеність передбачає повагу до принципу остаточності судових рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов`язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі. Відхилення від цього принципу можна виправдати лише наявністю обставин суттєвого і непереборного характеру. Європейський суд з прав людини допускає можливість судового перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, але лише у межах, що не порушують принципу юридичної визначеності.

Звертаючись до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, такими заявник вважає рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року по справі №280/6230/19.

Даючи оцінку доводам наведеним у заяві суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Так, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року по справі №280/6230/19. Водночас суд зазначає, що на час звернення позивача до суду рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року по справі №280/6230/19 не було, а звідси, вказані заявником обставини, не змінюють правового регулювання спірних відносин, не доводять факту допущення судом помилки при розгляді спору та не спростовують висновків суду зазначених у рішенні суду від 01.07.2020 року.

Обставини, які виникли чи змінилися після прийняття судом рішення, зокрема, обставини, на які посилається заявник, не можуть визнаватись нововиявленими.

Суд вважає, що заявник не довів існування нововиявлених обставин, які могли б стати підставою для скасування рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 01.07.2020 року.

Відповідно до частини четвертої статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд, зокрема, може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Таким чином, суд доходить висновку, що в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 01.07.2020 року слід відмовити, а рішення підлягає залишенню в силі.

Відповідно до частини першої статті 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 361-369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Запорізької митниці ДФС про скасування постанови від 26.11.2019 в справі про порушення митних правил №0151/11200/19 відмовити.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Н.Ю.Козлова