Рішення № 103701603, 16.03.2022, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/7/22

Провадження № 2/177/282/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 березня 2022 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Березюк М. В.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші», треті особі, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесі Вікторівни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

04.01.2022 представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис зареєстрований у реєстрі за № 100711, виданий 15.07.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказував, що 15.07.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис № 100711 про стягнення з нього грошових коштів на користь ТОВ «Качай гроші» в розмірі 17472 грн. Про вказане він дізнався отримавши відповідь на адвокатський запит від приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В., в якому повідомлено про відкриття виконавчого провадження № 67095266 на підставі оскаржуваного виконавчого напису.

Зазначає, що з виконавчим написом не згоден та вважає, що він не підлягає виконанню, оскільки вчинений приватним нотаріусом з грубим порушенням чинного законодавства України та порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, зокрема за відсутності документів, які підтверджують безспірність заборгованості та з порушенням процедури його вчинення. Нотаріус не пересвідчився, що сума заборгованості є безспірною, вчинив виконавчий напис на підставі кредитного договору, що не був нотаріально посвідченим та без повідомлення відповідачем позивача про наявність заборгованості за кредитним договором.

У зв`язку з чим просить суд, визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 100711, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. 15.07.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Качай гроші» заборгованості за кредитним договором 00-740370 від 26.02.2020 за період з 26.03.2020 по 05.07.2021 в сумі 17472 грн., з яких заборгованість за сумою кредиту 8400 грн., заборгованість за користування кредитом 9072 грн. Крім цього, просив суд вирішити питання про розподіл судових витрат, зокрема про стягнення на його користь витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу - 5000 грн.

Ухвалою судді від 10.01.2022 позовна заява прийнята судом до розгляду та призначено судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, за заявою позивача витребувано докази.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися в порядку визначеному законом. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача.

Відповідач ТОВ «Качай гроші» позов не визнало, надало суду відзив на позов, в якому просило суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування заперечень проти позову вказував, що виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом на підставі заяви та необхідних документів поданих ТОВ «Качай гроші», а тому вважав себе неналежним відповідачем, оскільки напис вчинявся саме нотаріусом. Крім цього, вказував, що порядок вчинення виконавчого напису дотримано, а подання позивачем позову про визнання виконавчого напису є спробою уникнення відповідальності, неповернення отриманих у кредит коштів. Вказував на існуючу заборгованість позивача перед ТОВ «Качай гроші» в розмірі 17472 грн. Крім цього, відповідач просив суд відмовити в стягнення судовий витрат, зокрема вважав необґрунтованим розмір витрат на професійну правничу допомогу, їх не співмірність зі складністю справи, відсутністю підтвердження їх сплати позивачем.

Представник відповідача - ТОВ «Качай гроші» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку (а.с. 38), правом на відзив скористався.

Треті особи: - приватний нотаріус Києво-Святошинського (в минулому Бучанського) районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися в порядку визначеному законом. Від приватного виконавця надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (а.с. 36).

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.07.2021 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 100711 про стягнення з ОСОБА_1 17472 грн. в рахунок заборгованості за кредитним договором № 00-740370 від 26.02.2020 укладеним між ним ОСОБА_1 та ТОВ «Качай гроші» (а.с. 17).

Згідно змісту виконавчого напису строк платежу за Кредитним договором № 00-740370 від 26.02.2020 настав, а боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості, згідно змісту виконавчого напису, проводилося за період з 26.03.2020 по 05.07.2021. Сума заборгованості складає 17472 грн., яка складається з 8400 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 9072 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом (а.с. 17).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області від 11.10.2021 відкрито виконавче провадження ВП № 67095266 з виконання виконавчого напису № 100711 від 15.07.2021, виданого приватним нотаріусом Бучанського (нині Києво-Святошинського) районного нотаріального округу Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Качай гроші» заборгованості в розмірі 17472 грн. (а.с. 18).

Судом встановлено, що 26.02.2020 між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надає позичальнику кредит у розмірі 8400 грн. на строк 30 днів, з можливістю пролонгації автоматично, але не більше 10 разів (п. 1.3 договору), а останній зобов`язується його повернути у строк, зі сплатою процентів визначених договором (а.с. 14-16).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які, згідно із відповідним Переліком, є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Саме тому, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц, постановах ВП ВС від 15.01.2020 по справі № 305/2082/14-ц та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17.

Як слідує з оспорюваного виконавчого напису нотаріуса, він виданий щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-740370 від 26.02.2020 укладеного між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 , з періодом заборгованості з 26.03.2020 по 05.07.2021 у розмірі 17472 грн., з яких 8400 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 9072 грн. - прострочена заборгованість по процентам. Однак, в кредитному договорі визначено строк повернення кредиту 27.03.2020, з можливістю пролонгації вказаного строку кредитування не більше 10 разів, а тому не пізніше 27.01.2021 ОСОБА_1 мав сплатити всю суму боргу за вказаним договором, а в ТОВ «Качай гроші» виникло право вимоги до нього на всю суму заборгованості, з урахуванням можливості нарахування відсотків в період пролонгації умов договору. Після вказаної дати, нарахування відсотків визначених договором суперечить положенням ст. 526, 530, 1048, 1054 ЦК України. Аналогічна правова позиція викладена в п. 54 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

Разом з тим, з виконавчого напису слідує, що періодом нарахування заборгованості, в тому числі за відсотками є період до 05.07.2021, що суперечить вище вказаному, відповідно заборгованість не є безспірною.

Крім цього, з тексту оспорюваного виконавчого напису від 15.07.2021 року слідує, що приватний нотаріус, при вчиненні нотаріальної дії, керувався ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172 (а.с. 17).

Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі «Перелік»).

Постановою Кабінету Міністрів № 622 від 26.11.2014 року Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту стало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами, відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 набрала законної сили цього ж дня - 22.02.2017 року, отже і п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» також втратив чинність з цього дня.

Відповідно до статті 124 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 року № 23.

В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін. Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.06.2018 року у справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

Як встановлено судом у даній справі, оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 15.07.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, й Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінет Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року у редакції, станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом 15.07.2021, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, які укладено у простій письмовій формі.

Укладений між ТОВ «Качай гроші» та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, що підтверджується його змістом та відсутністю відповідних відміток на ньому (а.с. 17), а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічних висновків дійшов ВС у постановах від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц, від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 та від 15 квітня 2020 року у справі №158/2157/17.

Крім цього, заслуговують на увагу доводи позивача щодо не направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення, що унеможливило обізнаність з такою заборгованістю та її заперечення. У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджує безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Оскільки вказаних вимог при вчиненні виконавчого напису не дотримано, документи на підтвердження дотримання вказаних вимог ні відповідачем, ні приватним нотаріусом суду не надано, це свідчить про існування самостійної та достатньої підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Подібні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі № 357/12818/17, від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц.

Твердження відповідача щодо неналежності його як відповідача по даній справі, суд розцінює критично, оскільки оспорюваний виконавчий напис вчинено саме на підставі заяви стягувача - ТОВ «Качай гроші», яке відповідно має відповідати за вказаним позовом та є належним відповідачем по даній категорії справ. Аналогічного висновку дійшов КЦС ВС у справі № 519/77/18 від 14.08.2019.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що вимоги ТОВ «Качай Гроші» до ОСОБА_1 за якими видано виконавчий напис нотаріусом, на момент звернення стягувача з заявою до нотаріуса, не були безспірними, при видачі виконавчого напису нотаріусом вказана обставина не була перевірена, порушено процедуру видачі виконавчого напису, а тому вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з визнанням виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Оскільки позов задоволено, то відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача ТОВ «Качай гроші» на користь позивача підлягають стягненню понесені ним та підтверджені витрати по оплаті судового збору при зверненні до суду з позовом у розмірі 908,00 грн. (а.с. 9) та при зверненні до суду з заявою про забезпечення позову в розмірі 454 грн. (а.с. 5 справи 2-з/177/2/22), а всього 1362 грн.

Позивачем перед судом доведено факт понесення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн. (а.с. 19-20, 23), в розумінні ст. 137 ЦПК України. Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Відповідно до ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, може бути зменшено судом за клопотанням іншої сторони, на яку покладається обов`язок доведення неспівмірності таких витрат.

Оскільки позивачем доведено перед судом факт понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн., вказаний розмір судовий витрат обґрунтований, на його підтвердження надано акт приймання-передачі виконаних робіт, який містить детальний опис проведених адвокатом робіт, що відповідає матеріалам даної справи (складені позов, адвокатський запит, заява про витребування доказів, заява з процесуальних питань, підбірка судової практики по справі,тощо), розрахункову квитанцію, при цьому відповідач заперечуючи вказаний розмір витрат, не обґрунтував перед судом неспівмірність таких витрат, тому суд, керуючись ст. 137, п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України, виходячи з принципів змагальності та диспозитивності, доведення позивачем обґрунтованості таких витрат, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

У порядку забезпечення позову по даному провадженню, ухвалою суду від 04.01.2022 зупинено стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису.

Приймаючи до уваги задоволення позову ОСОБА_1 та відсутності клопотань учасників справи про інше, керуючись ч. 7 ст. 158 ЦПК України, суд вважає за необхідне зберегти дію вжитих заходів забезпечення позову протягом дев`яноста днів з дня набрання рішення по справі законної сили.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші», треті особі, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесі Вікторівни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 15.07.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Бучанського (Києво-Святошинського) районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, зареєстрований у реєстрі за № 100711, щодо стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» (код ЄДРПОУ 41697872) заборгованості за кредитним договором № 00-740370 укладеним 26.02.2020 між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 , за період з 26.03.2020 по 05.07.2021 у розмірі 17472 (сімнадцять тисяч чотириста сімдесят дві) гривні 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» (код ЄДРПОУ 41697872, місцезнаходження: вул. Малевича Казимира, буд. 86 д, м. Київ, 03150) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн. 00 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Заходи забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення у межах виконавчого провадження № 67095266, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесею Вікторівною на підставі виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Бучанського (Києво-Святошинського) районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни від 15.07.2021, зареєстрованого в реєстрі за № 100711, про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» (код ЄДРПОУ 41697872) заборгованості за кредитним договором № 00-740370 укладеним 26.02.2020 між ТОВ «Качй гроші» та ОСОБА_1 , за період з 26.03.2020 по 05.07.2021 у розмірі 17472 (сімнадцять тисяч чотириста сімдесят дві) гривні 00 коп, застосовані ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 04.01.2022, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення та підписання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.В. Березюк