Ухвала суду № 103701500, 17.03.2022, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/921/22

Провадження № 1-кс/202/793/2022

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

17 березня 2022 року слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Бєсєда Г.В., за участю секретаря судового засідання Францевої М.О., прокурора Пономаренко І., підозрюваної ОСОБА_1 , захисника Колєсніка С. В., розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури Пономаренко І. у кримінальному провадженні № 42016041440000039 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпра, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2017 року за № 42016041440000039, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Дніпропетровської обласної прокуратури Пономаренко І. звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпра, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначає, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області, перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016041440000039 04.01.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

21.01.2022 року у кримінальному провадженні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру за ч.4 ст.190 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 підтверджується: протоколом допиту свідка ОСОБА_2 протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ; висновком експерта №19/104-7/7/864 від 02.12.2020 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ; висновком експерта №3/1.1/976 від 27.12.2019 року; висновком експерта №19/104-7/7/525 від 23.07.2020 року; висновком експерта №19/104-7/7/527 від 23.07.2020 року; листом №667/05.1-42 від 17.02.2021 року Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану; висновком експерта №19/104-10/4/107 від 31.07.2020 року за результатами проведеної судової оціночно-будівельної експертизи; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; матеріалами виїмок документів у нотаріусів щодо вчинення правочинів з переходу права власності квартир АДРЕСА_2 ; матеріалами виїмок у Департаменті адміністративних послуг ДМР реєстраційних справ на об`єкти майна квартири НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та нежитлові приміщення АДРЕСА_2 ; матеріалами виїмок судових справ з приводу нежитлових приміщень та квартир НОМЕР_2 та НОМЕР_1 у Господарському суді Дніпропетровської лобасті, Бабушкінському та Кіровському районних судах м. Дніпропетровська. Враховуючи майновий стан підозрюваної ОСОБА_1 , застава в розмірі 744 300 грн. недостатня для забезпечення виконання покладених на особу обов`язків підозрюваної.

Прокурор указує на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та вважає, що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава у сумі 4 000 000 грн., не зможе запобігти вищевказаним ризикам.

Захисник та підозрювана надали письмові заперечення на клопотання про застосування запобіжного заходу, в яких просили відмовити в задоволенні клопотання посилаючись на те, що підозра є необґрунтованою, ОСОБА_1 не набула статусу підозрюваної, повідомлення про підозру за ч. 4 ст. 190 КК України в рамках кримінального провадження № 42016041440000039 було складено та вручено з істотним порушенням строків досудового розслідування.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши у судовому засіданні доводи прокурора, який клопотання підтримав, думку підозрюваної та її захисника, які заперечували проти задоволення клопотання, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42016041440000039 від 04.01.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 України, за фактом заволодіння об`єктами комунального майна - нежитловими приміщеннями №№ 16, 17, 18 в буд. АДРЕСА_4 .

Постановою від 25.09.2018 року виділено з матеріалів кримінального провадження № 42016041440000039 матеріли досудового розслідування відносно ОСОБА_8 за фактом заволодіння об`єктами комунального майна - нежитлового приміщення АДРЕСА_6 .

21.01.2022 року у кримінальному провадженні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст.190 КК України, за фактом заволодіння об`єктами комунального майна - нежитловими приміщеннями АДРЕСА_7 .

Частиною 3 ст. 219 КПК України визначено, що з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Враховуючи зазначене, доводи захисника та підозрюваної щодо невнесення відомостей до ЄРДР за ч. 4 ст. 190 КК України в якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру та закінчення строків досудового розслідування є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення, виходячи з наступного.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_1 підтверджується: протоколом допиту свідка ОСОБА_2 протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ; висновком експерта №19/104-7/7/864 від 02.12.2020 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ; висновком експерта №3/1.1/976 від 27.12.2019 року; висновком експерта №19/104-7/7/525 від 23.07.2020 року; висновком експерта №19/104-7/7/527 від 23.07.2020 року; листом №667/05.1-42 від 17.02.2021 року Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану; висновком експерта №19/104-10/4/107 від 31.07.2020 року за результатами проведеної судової оціночно-будівельної експертизи; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; матеріалами виїмок документів у нотаріусів щодо вчинення правочинів з переходу права власності квартир АДРЕСА_2 ; матеріалами виїмок у Департаменті адміністративних послуг ДМР реєстраційних справ на об`єкти майна квартири НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та нежитлові приміщення №16, 17, АДРЕСА_5 ; матеріалами виїмок судових справ з приводу нежитлових приміщень та квартир НОМЕР_2 та НОМЕР_1 у Господарському суді Дніпропетровської лобасті, Бабушкінському та Кіровському районних судах м. Дніпропетровська.

Доводи підозрюваної та її захисника про необґрунтованість підозри, слідчим суддею не приймаються до уваги, оскільки, наявні в матеріалах, доданих до клопотання, докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3,5 частини 1 статті 177 КПК України, виходячи з наступного.

Ризик переховування підозрюваної ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та/або суду існує та обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку (кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна).

Ризик того, що підозрювана ОСОБА_1 має можливість впливати на свідків існує, оскільки досудове розслідування, протягом якого орган досудового розслідування має можливість зібрати докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, наразі не завершено.

Ризик того, що підозрювана ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення також, доведений стороною кримінального стороною кримінального провадження.

Відповідно до частини 1, 2 статті 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Згідно з частиною 4 статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При вирішенні питання про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує наслідки кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою.

Необхідно також врахувати розмір майнової шкоди у завданні якої підозрюється ОСОБА_1 , та який згідно висновками проведеної судової оціночно-будівельної експертизи на час вчинення злочину становив 1 546 424 грн., що є особливо великим розміром, впливає на кваліфікацію за ч. 4 ст.190 КК України та відносить вчинений злочин до особливо тяжких.

Отже, враховуючи викладене, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що необхідно застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 623 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 1 545 663 грн., оскільки, на переконання слідчого судді, застава саме в такому розмірі відповідатиме її сімейному та майновому стану, буде здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Окрім того, у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_1 обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, в межах строку досудового розслідування.

Підстав для застосування до підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу слідчий суддя не вбачає, оскільки такий запобіжний захід на даному етапі досудового розслідування може не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196-199 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури Пономаренко І. про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпра, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2017 року за № 42016041440000039- задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави - 623 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 1 545 663 (один мільйон п`ятсот сорок п`ять тисяч шістсот шістдесят три) грн., яку вона зобов`язана внести або забезпечити її внесення заставодавцем на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору.

Одночасно покласти на підозрювану ОСОБА_1 на строк до 21 березня 2022 року такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Роз`яснити, що в разі, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді (суду) без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено о 12 год. 30 хв. 18 березня 2022 року.

Слідчий суддя Г.В. Бєсєда