Ухвала суду № 103698764, 17.03.2022, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/2024/22

Провадження № 1кс/359/513/2022

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2022 року м. Бориспіль

Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М.

при секретарі Пугач Д.О.,

за участю прокурора Динника І.В., захисника - адвоката Яремчука Р.Л., підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду з технічною фіксацією клопотання старшого слідчого СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області Карпенка Миколи Михайловича в кримінальному провадженні №12022111100000363, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.03.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, з середньо-технічною освітою, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 та ч.1 ст. 433 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області перебуває кримінальне провадження №12022111100000363, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.03.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.03.2022 (точного часу не встановлено), ОСОБА_1 , діючи умисно, із корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, вступив в злочинну змову з невстановленою в ході досудового розслідування особою, направлену на вчинення заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб.

Так, 05.03.2022 (точного часу не встановлено), ОСОБА_1 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, реалізуючи свій спільний за попередньою змовою з невстановленою особою, кримінально протиправний намір на заволодіння грошовими коштами громадян України, користуючись розпачем цивільного населення України, внаслідок військової агресії Російської Федерації щодо України та прагненням людей виїхати як найдалі від проведення бойових дій, з метою особистого незаконного збагачення, умисно, з корисливих мотивів, за допомогою власного мобільного телефону, створив шість публікацій у програмі « DOM.RIA » підписавшись користувачем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , чим повідомив неправдиву інформацію, про добову оренду квартир у м. Львів.

Після чого, 12.03.2022 (точного часу не встановлено), до ОСОБА_1 на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який був вказаний в публікації у програмі «DOM.RIA», зателефонував гр. ОСОБА_5 , який виявив бажання орендувати квартиру у м. Львів та в той час ОСОБА_1 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, продовжуючи реалізацію свого кримінально протиправного наміру на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 , з метою особистого незаконного збагачення, умисно, з корисливих мотивів, повідомив, що здає в оренду квартиру та попрохав завдаток у сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, для бронювання зазначеної квартири, на що останній погодився.

Перерахувавши кошти, ОСОБА_1 отримав їх на картковий рахунок НОМЕР_2 , які використав разом із невстановленою особою на власні потреби, однак квартиру в оренду так і не надав.

Своїми умисними діями, ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб, із невстановленою особою, заподіяв майнову шкоду потерпілому ОСОБА_5 в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб.

Продовжуючи свій кримінально протиправний намір, ОСОБА_1 , 05.03.2022 (точного часу не встановлено), діючи умисно, із корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, вступив в злочинну змову з невстановленою в ході досудового розслідування особою, направлену на вчинення заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб.

Так, 05.03.2022 (точного часу не встановлено), ОСОБА_1 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, реалізуючи свій спільний за попередньою змовою з невстановленою особою, кримінально протиправний намір на заволодіння грошовими коштами громадян України, користуючись розпачем цивільного населення України, внаслідок військової агресії Російської Федерації щодо України та прагненням людей виїхати як найдалі від проведення бойових дій, з метою особистого незаконного збагачення, умисно, з корисливих мотивів, за допомогою власного мобільного телефону, створив шість публікацій у програмі « DOM.RIA » підписавшись користувачем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , чим повідомив неправдиву інформацію, про добову оренду квартир у м. Львів.

Після чого, 13.03.2022 (точного часу не встановлено), до ОСОБА_1 на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який був вказаний в публікації у програмі «DOM.RIA», зателефонувала гр. ОСОБА_6 , яка виявила бажання орендувати квартиру у м. Львів та в той час ОСОБА_1 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, продовжуючи реалізацію свого кримінально протиправного наміру на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , з метою особистого незаконного збагачення, повторно, умисно, з корисливих мотивів, повідомив, що здає в оренду квартиру та попрохав завдаток у сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, для бронювання зазначеної квартири, на що остання погодилася.

Перерахувавши кошти, ОСОБА_1 отримав їх на картковий рахунок НОМЕР_2 , які використав разом із невстановленою особою на власні потреби, однак квартиру в оренду так і не надав.

Своїми умисними діями, ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб, із невстановленою особою, заподіяв майнову шкоду потерпілій ОСОБА_6 в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.

15.03.2022 о 14 год. 00 хв. підозрюваного ОСОБА_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

15.03.2022 о 18 год. 00 хв. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб.

16.03.2022 ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Підозра ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 190 КК України, обґрунтовується наступними доказами: заявою гр. ОСОБА_5 , про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України; заявою гр. ОСОБА_6 , про вчинення відносно неї кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України; протоколом огляду від 15.03.2022, в ході якого оглянуто мобільний телефон вилучений у підозрюваного ОСОБА_1 ; протоколом огляду від 15.03.2022, в ході якого оглянуто документи надані потерпілим ОСОБА_5 а саме знімків екрану телефону в соціальній мережі «Viber»; протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 15.03.2022, та іншими доказами.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України вбачається наявність ризиків, передбачених: п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілих; п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинення іншого кримінального правопорушення, в тому числі аналогічного.

Враховуючи те, що за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України передбачено покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років, а Законом України Про затвердження Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" застосування до підозрюваного запобіжного заходу, менш суворого, ніж тримання під вартою, не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації.

У цьому зв`язку прокурор просив клопотання задовольнити та обрати підозрюваному найсуворіший запобіжний захід.

У судовому засіданні прокурор Динник І.В. доводи клопотання підтримав та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням відповідного розміру застави з урахуванням матеріального становища підозрюваного.

Захисник заперечував проти застосування такого заходу як тримання під вартою, просив застосувати відносно підозрюваного інший запобіжний захід, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, зокрема у вигляді особистого зобов`язання чи домашнього арешту, або мінімально визначеного законом розміру застави, оскільки ОСОБА_1 свою вину визнав та розкаюється у вчиненому. Злочинні дії вчинив, оскільки не мав іншого джерела доходу для забезпечення своєї родини та малолітньої дитини. З цього приводу вважав, що відповідні ризики прокурором недоведені, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачено покарання до трьох років позбавлення волі.

Підозрюваний ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні злочину та просив не застосовувати до нього найсуворіший запобіжний захід. Підтримав доводи захисника та просив відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження та дослідивши докази, приєднані до клопотання, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Встановлено, що ОСОБА_1 пред`явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, а саме: у заволодінні чужим майно (шахрайстві), вчиненому за попередньою змово групою осіб.

Відповідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З наданих матеріалів вбачається, що на даній стадії є достатні дані, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, що підтверджується наданими слідчому судді доказами, оголошеними в клопотанні та особистими поясненнями підозрюваного.

При цьому підозрюваний зазначив, що осіб потерпілих було більше ніж двоє, і він отримав половину незаконно отриманих від них коштів, близько 5000 грн., а інша частина була розподілена між іншими учасниками злочинної схеми, пов`язаної з отриманням коштів за житло в західній частині України, зважаючи на агресію росії щодо України.

Ці докази в сукупності свідчать про те, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованою.

Також, слід зазначити, що наявність чи відсутність у даному випадку складу кримінального правопорушення має встановлюватись та детально перевірятись судом під час судового розгляду кримінального провадження, та не є предметом розгляду в ході вирішення питання про застосування запобіжного заходу. При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілу, свідків чи інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше правопорушення кримінальне правопорушення.

У ч. 1 ст. 178 цього Кодексу закріплено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності цих ризиків слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання; майновий стан підозрюваного та наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою і підставою тримання під вартою є, зокрема, запобігання спробам переховуванням від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілого чи свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Так, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину.

Також слідчий суддя враховує конкретні обставини злочину, його суспільну небезпечність та характер вчинення злочину, за якими підозрюється ОСОБА_1 , які спрямовані проти власності. Так, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, на території України введено воєнний стан та запроваджено заходи правового режиму воєнного стану. Злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , останній вчинив у період дії воєнного стану на території України, що істотно підвищує ступінь та характер суспільної небезпеки даних діянь, і пов`язаний з введенням громадян, що шукають захисту від воєнних дій.

При цьому слідчий суддя враховує спосіб вчинення злочину та поведінку підозрюваного під час його вчинення, який з метою полегшення вчинення кримінальних правопорушень використовує найбільш несприятливий для населення України час, надзвичайну обстановку, тяжкі обставини та умови, в яких опинилася Україна, для реалізації та досягнення своєї протиправної мети та незаконних цілей.

Ці обставини в сукупності свідчать про те, що поведінка підозрюваного ОСОБА_1 є антисуспільною та спрямованою на порушення інтересів держави, оскільки останнім вчиняється злочини проти власності, яка залишилася поза належною охороною, в умовах воєнного часу, в той час як Збройні Сили України та сили територіальної оборони України боронять життя кожного з нас та захищають об`єкти критичної інфраструктури. Це безумовно свідчить про схильність останнього до кримінально-караної діяльності та антисоціального способу життя.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що з урахуванням обставин вчинення злочину, є достатньо вагомими підставами для прийняття підозрюваним ОСОБА_1 спроб вчинити інші кримінальні правопорушення, зокрема аналогічні проти власності. Вказаний ризик є вагомим та вірогідність його настання є досить високим.

Крім того, характер інкримінованого підозрюваному злочину, який вчинений в умовах воєнного стану, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей підозрюваного, що підтверджує ймовірність його свідомої негативної поведінки.

На підставі вище викладеного, враховуючи дані про особу підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, суспільно-корисною працею не займається, не має постійного джерела прибутку, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нетяжкого злочину, вчиненого вперше, з огляду на фактичні обставини за яких підозрюваному інкримінується його вчинення, підвищену суспільну небезпечність дій в умовах воєнного стану, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність органом досудового розслідування ризику незаконно впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, а також ризику вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах провадження відсутні. В той же час вірогідність настання вказаних ризиків є досить високою.

Усі ці ризики свідчать про не можливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, які є реальними, досить високими та очевидними. Жоден з більш м`яких запобіжних заходів, на переконання слідчого судді, не здатен в повній мірі нівелювати визначені вище ризики, передбачені п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

Наведене вище спростовує доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та свідчить про відсутність підстав для застосування відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою. Підстав для обрання більш м`якого запобіжного заходу не вбачається.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, особливо в умовах воєнного стану, який запроваджений на території України.

Встановлено, що запобігання наведених вище ризиків становить суспільні інтереси, які полягають в забезпеченні правопорядку, відновленні порушених прав, свобод особи та інтересів держави, та відправлення кримінального судочинства. Ці інтереси мають превалююче значення та виправдовують обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З огляду на вищевикладене, зважаючи на обставини вчинення кримінальних правопорушень та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає допустимим обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При цьому, слідчий суддя приходить до висновку, що існують законні підстави та виправдані потреби для часткового задоволення, поданого слідчим клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, для забезпечення досягнення завдань в цьому кримінальному провадженні, в межах строку досудового розслідування, тобто до 15.05.2022 року.

При цьому, слідчий суддя враховує наявність підозри та відповідної шкоди, що завдана потерпілим, і матеріальне становище підозрюваного.

Також, на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України, слід визначити заставу в розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 12405 гривень, та покласти ряд обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України. На думку слідчого судді, такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим КПК.

На підставі викладеного та керуючись ст. 176-198, 376 КПК України, Законом України «Про правовий режим воєнного стану», слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання старшого слідчого СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області Карпенка Миколи Михайловича задовольнити частково.

Обрати підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування та утримувати останнього в дільниці слідчого ізолятору ДУ «Бориспільська виправна колонія (№119)» до 24.00 год. 15.05.2022 року.

Визначити підозрюваному заставу в розмірі 5 (п`ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 12405 (дванадцять чотириста п`ять) грн. 00 коп.

Сума застави протягом дії ухвали може бути внесена у національній грошовій одиниці як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: (Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код отримувача (ЄДРПОУ) 26268119; р/р UA768201720355259001000018661 (депозитний рахунок); МФО 820172; Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

В разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або слідчого судді (суду), із визначеною періодичністю та за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає підозрюваний ( АДРЕСА_1 ), без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді (суду); повідомляти слідчого, прокурора про необхідність зміни свого місця проживання та/або місця роботи, тощо.

У разі внесення застави підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному/обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії обов`язків, в разі внесення застави, встановити для ОСОБА_1 протягом 60 діб, з моменту звільнення його з під варти.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду, а для підозрюваного з моменту отримання її копії шляхом подання апеляційної скарги.

Оголошення повного тексту ухвали слідчого судді здійснено 18.03.2022 року.

Слідчий суддя: С.М. Вознюк