Ухвала суду № 103698085, 17.03.2022, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 1-кп/593/42/2022

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" березня 2022 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Крамаря В. М.

при секретарі судового засідання Осадці М.Ю.

з участю прокурора Лаби М.О.

потерпілої ОСОБА_1 ,

законної представниці потерпілого ОСОБА_2 Штепованої М.М.

представника потерпілого Подоляка Н.В. Горського О.І.

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника Терлюка О.Я.,

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнів містіБережанах матеріаликримінального провадження,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідувань08листопада 2021року пообвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.2861 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Бережанського районного суду Тернопільської області 31 грудня 2021 року надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021210000000288 від 08 листопада 2021 року по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 2861 КК України, для розгляду по суті.

04 березня 2022 року до суду надійшло клопотання прокурорки про продовження строку тримання під вартою. 10 березня 2022 року до суду надійшло змінене клопотання прокурорки Попової І.В. про продовження строку тримання під вартою. В клопотанні з урахуванням змін прокурорка просить продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на шістдесят днів без визначення розміру застави.

В клопотанні прокурорка вказує, що 8 листопада 2021 року близько 19 год. 15 хв., водій ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, що знижує увагу та швидкість реакції, тобто в порушення вимог абз. 1, 2 ч. 5 ст. 14 та абз. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року та п. 2.9 «а» «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету міністрів України за № 1306 від 10.10.2001 та ведених в дію з 01.01.2002 (далі - ПДР), керуючи технічно справним автомобілем «Skoda Yeti», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись автомобільною дорогою М-30 «Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине» у напрямку м. Бережани, проїжджаючи населений пункт - с. Шибалин Бережанської ТГ Тернопільського району, на КМ 100+45 вказаної автомобільної дороги, що навпроти будинку №22 вул. Бережанської с. Шибалин Бережанської ТГ, у наслідок алкогольного сп`яніння, порушуючи п. 1.1 Розділу 34 Дорожня розмітка, яку в даній дорожній обстановці перетинати було заборонено, п. 2.3 «б», «д», ч. 1, 1.10, п. 10.1, п. 11.3, п. 12.1 ПДР, не врахувавши дорожньої обстановки та неправильно застосувавши прийоми керування транспортним засобом, проявив неуважність до дорожньої обстановки та самовпевненість у своїх діях, не обрав в установлених межах безпечну швидкість руху і виїхав на смугу зустрічного руху, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод та буде безпечним для інших учасників руху, не надав переваги водію зустрічного напрямку - ОСОБА_4 , який у вказаний період часу в зустрічному напрямку рухався своєю смугою до м. Тернополя на автомобілі «Daewoo Lanos», р.н. НОМЕР_2 , з двома пасажирами - дружиною ОСОБА_5 та малолітнім сином ОСОБА_2 , створивши останньому небезпеку для руху, чим позбавив водія «Daewoo Lanos», р.н. НОМЕР_2 технічної можливості уникнення дорожньо-транспортної пригоди, допустив зіткнення керованого ним автомобіля «Skoda Yeti», р.н. НОМЕР_1 із автомобілем «Daewoo Lanos», р.н. НОМЕР_2 , які в первинний момент контактували між собою передніми лівими частинами.

У результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди:

- водій автомобіля «Daewoo Lanos» ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми голови, грудей і живота із чисельними ушкодженнями кісток, внутрішніх органів та кровоносних судин (зокрема, аорти), від чого настала його смерть на місці пригоди;

- пасажир автомобіля «Daewoo Lanos» ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої поєднаної травми грудей і живота із чисельними ушкодженнями кісток, внутрішніх органів та кровоносних судин (зокрема, аорти), від чого настала її смерть на місці пригоди;

- пасажир автомобіля «Daewoo Lanos», малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді травми голови із забиттям головного мозку та численними переломами кісток лицевого черепа і зовнішніми ушкодженнями м`яких тканин, що не супроводжувались загрозливими для життя явищами (шоком тяжкого ступеня, гострою недостатністю дихання тощо), тобто не були небезпечними для життя, та у своєму клінічному перебігу супроводжується тривалим (більш як 21 день) розладом здоров`я і за цією ознакою належать до тілесного ушкодження середньої тяжкості п.п. 2.21, 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, Київ, 1995).

Дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_3 скоїв в результаті порушення та невиконання вимог встановлених «Правилами дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету міністрів України за № 1306 від 10.10.2001 та ведених в дію з 01.01.2002, які перебувають у причинному зв`язку із настанням смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та отримання середньої тяжкості тілесних ушкоджень малолітнім ОСОБА_6 , які вимагають від водія:

- п. 2.9 «а» Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння;

- п. 1.1 Розділу 34 Дорожня розмітка, яку в даній дорожній обстановці перетинати було заборонено;

- п. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 2.3, ч. 1, 1.10 (в частині визначення поняття «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка», «перевага») Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

- п. 10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

- п. 11.3 На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу;

- п. 12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Таким чином, своїми діями, які полягали у порушенні правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило загибель кількох осіб, а саме: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , - та заподіяло середньої тяжкості тілесні ушкодження малолітньому ОСОБА_6 , - ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.2861 КК України.

08 листопада 2021 року на підставі ст.208 КПК України ОСОБА_3 затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.2861 КК України.

11 листопада 2021 року ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області щодо підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, із строком дії до 23 год. 59 хв. 06.01.2022 року.

31 грудня 2021 року ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області щодо підозрюваного ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, із строком дії до 29.01.2022 року.

Ухвалою Бережанського районного суду Тернопільської області від 24 січня 2022 року продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 24 березня 2022 року.

Посилаючись нате,що ризики,передбачені ст.177КПК України,які сталипідставою длязастосування стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою не зменшились та продовжують існувати посилається на необхідність у продовженні строку тримання під вартою ОСОБА_3 .

Вказуючи на те, що метою продовження строку тримання ОСОБА_3 під вартою є забезпечення виконання обвинуваченимпокладених нанього процесуальнихобов`язків,а також запобігання спробам: переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, - тобто, вказуючи на існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, прокурорка, просить клопотання задовольнити.

10 березня 2022 року до суду від захисника обвинуваченого надійшло заперечення на клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою. У запереченні захисник посилається на те, що існування вказаних прокурором ризиків не доведено жодними доказами, окрім цього при вирішенні клопотання прокурора просить врахувати, що у обвинуваченого на утриманні двоє дітей, які не досягли повноліття, а також матір пенсійного віку; обвинувачений має стійкі соціальні зв`язки, є фізичною особою підприємцем, позитивно характеризується за місцем проживання, є військовозобов`язаним. На підставі вказаного захисник просить відмовити в задоволенні клопотання прокурора, змінивши обвинуваченому запобіжний захід на запобіжний захід у виді домашнього арешту у період з 20 год. 00 хв. по 08 год. 00 хв. наступної доби.

В судовому засіданні прокурор Лаба М.О. клопотання про продовження строку тримання під вартою підтримує з підстав і мотивів, наведених у клопотанні, просить його задовольнити. Вважає заперечення захисника обвинуваченого такими, що не підлягають задоволенню.

Потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що вона співчуває обвинуваченому в тому, що його діти та матір обмежені у спілкуванні з ним, однак родичі обвинуваченого, його знайомі, наявність яких за твердженням захисника підтверджує наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, чи сам обвинувачений навіть не попросили вибачення, не висловили співчуття у зв`язку з вчиненим ОСОБА_3 злочином, а тому просить клопотання прокурора задовольнити, в задоволенні заперечення захисника відмовити.

Законна представниця потерпілого ОСОБА_2 Штепована М.М. та представник потерпілого ОСОБА_2 Горський О.І. клопотання прокурора підтримують, просять його задовольнити, в задоволенні заперечення захисника відмовити.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого Терлюк О.Я. проти клопотання прокурора заперечив, просив у його задоволенні відмовити, з підстав наведених у запереченні на клопотання посилаючись на те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом і враховуючи те, що ОСОБА_3 є єдиним годувальником сім`ї має на утриманні двоє дітей, матір пенсійного віку, позитивно характеризується. Просить відмовити в задоволенні клопотання прокурора та змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_3 на запобіжний захід у виді домашнього арешту у період з 20 год. 00 хв. по 08 год. 00 хв. наступної доби.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію свого захисника.

Суд, вислухавши думку учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що клопотання прокурора слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 23год.59хв.06.01.2022року ОСОБА_3 обрано 11 листопада 2021 року ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

31 грудня 2021 року ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 до 29 січня 2022 року.

Виходячи з наведеного, слідчі судді Тернопільського міськрайонного суду прийшли до висновку про те, що в кримінальному провадженні є достатньо обставин, які підтверджують наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому правопорушення.

24 січня 2022 року ухвалою Бережанського районного суду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 задоволено, продовжено дію запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів - до 24 березня 2022 року включно.

Згідно з ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього передбачених законом процесуальних обов`язків, а також перешкоджання спробам переховування від суду та перешкоджання кримінальному провадженню.

Відповідно до клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 прокурор вважає, що щодо обвинуваченого ОСОБА_3 у вказаному кримінальному провадженні наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Посилання на наявність ризику у виді можливості переховуватись від суду суд вважає таким, що знайшло своє підтвердження. До такого висновку суд прийшов, виходячи з того, що:

- ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст. 2861 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років;

- ОСОБА_3 має паспорти для виїзду закордон серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , а також посвідчення водія, що може сприяти переховуванню від суду.

Підтвердженням наявності вказаного ризику також є те, що у зв`язку із збройною агресією російської федерації щодо України органи влади обмежені у можливості виконання своїх повноважень.

Натомість посилання прокурора на існування інших ризиків не підтверджені жодними доказами: на підтвердження існування ризику у виді можливості ОСОБА_3 незаконно впливати на потерпілих та свідків, стороною обвинувачення не надано відомостей про те, на яких конкретно свідків може незаконно впливати обвинувачений, відсутнє підтвердження спроб тиску ОСОБА_3 на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні; на підтвердження існування ризику у виді перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином вказано обставини, які підтверджують наявність ризику у виді можливості переховуватись від суду, - виходячи з наведеного посилання прокурора в клопотанні на існування вказаних ризиків є нічим іншим, як необґрунтованим припущенням прокурора.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

При цьому суд, відповідно до ст. 178 КПК України, враховує: середній вік та добрий стан здоров`я обвинуваченого; наявність міцних соціальних зв`язків, наявність у обвинуваченого двох дітей, які не досягли повноліття, а також матері пенсійного віку, того, що обвинувачений є фізичною особою підприємцем, військовозобов`язаним, раніше не судимим.

При цьому суд не бере до уваги посиланням захисника на те, що його підзахисний є єдиним годувальником сім`ї, - оскільки таке посилання захисника не підтверджене належними доказами. Також суд не вважає характеристику обвинуваченого позитивною, оскільки подана захистом довідка характеристика не є за своїм змістом позитивною, адже не містить відомостей про активну суспільну поведінку чи діяльність обвинуваченого, натомість вказана довідка характеристика містить лише посилання на не вчинення ОСОБА_3 суспільно негативних вчинків за місцем його проживання, однак цей факт судом уже враховано.

Виходячи з наведеного, суд приходить до переконання, що застосований до ОСОБА_3 запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, та позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню від суду та виправдовує подальше тримання ОСОБА_3 під вартою. Будь-яких даних про те, що застосування стосовно обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, зможе запобігти ризику переховування ОСОБА_3 від суду, в судовому засіданні не встановлено.

Виходячи з викладеного клопотання прокурора слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 315, 331, 369 ч.2, 371, 372 КПК України, Рішенням Конституційного суду України № 4-р/2019 від 13 червня 2019 року у справі за конституційною скаргою ОСОБА_8 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів - до 14 травня 2022 року включно.

Ця ухвала підлягає виконанню з моменту її проголошення та діє до 14 травня 2022 року включно.

Копії ухвали вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому та направити начальнику ДУ «Чортківська установа виконання покарань (№ 26) за місцем утримання обвинуваченого ОСОБА_3 , для виконання.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд шляхом подачі протягом семи днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Головуючий суддя: