Єдиний державний реєстр судових рішень
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
з питань встановлення судового контролю за виконанням судового рішення
Справа №500/2228/20
17 березня 2022 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі судді Мартиць О.І., розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою Приватного підприємства "Агро-Ленд" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
16 лютого 2022 року до Тернопільського окружного адміністративного суду від надійшла заява від представника ПП "Агро-Ленд" про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою Приватного підприємства "Агро-Ленд" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року по справі №500/2228/20 позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області від 01.07.2020 №1682120/40891391 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 06.02.2020, зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 06.02.2020, подану Приватним підприємством "Агро-Ленд".
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишено без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року у справі №500/2228/20 без змін.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.04.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі №500/2228/20.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду 02 грудня 2020 року по справі №500/2228/20 набрало законної сили.
В подальшому виконавчий лист виданий Тернопільським окружним адміністративним судом від 27.07.2021 по справі №500/2228/20 про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 06.02.2020, подану приватним підприємством "Агро-Ленд", направлено для примусового виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Постановою державного виконавця ВП №66586033 Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. від 20.08.2021 відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа виданого Тернопільським окружним адміністративним судом від 27.07.2021 по справі №500/2228/20 та надано боржнику - Державній податковій службі України 10 робочих днів, зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 06.02.2020 подану ПП "Агро-Ленд".
В зв`язку з невиконанням рішення суду без поважних причин постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. від 01.10.2021 накладено на боржника Державну податкову службу України штраф в сумі 5100 грн.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. від 05.11.2021 повторнонакладено на боржника - Державну податкову службу України штраф в сумі 10200 грн у зв`язку з невиконанням рішення суду без поважних причин.
25.01.2022 державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. звернувся до Національної поліції України з поданням (повідомленням) про кримінальне правопорушення вчинене посадовими особами ДПС України в зв`язку з умисним не виконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року по справі №500/2228/20.
На даний час рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року ДПС України не виконано, що є підставою для встановлення судового контролю згідно вимог законодавства.
Ухвалою суду від 21.02.2022 призначено заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення до розгляду у судовому засіданні на 17.03.2022.
17.03.2022 сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про день, час і місце слухання справи повідомлялися своєчасно і належним чином, що не перешкоджає розгляду поданої заяви по суті в їх відсутності за наявними у справі документами.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку, що заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною другою статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Слід звернути увагу на те, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 зазначив, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.05.2002 у справі "Бурдов проти Росії" визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі "Класс та інші проти Німеччини" "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
У Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Порядок виконання судових рішень в адміністративних справах регламентовано статтею 372 КАС України, відповідно до якої спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому рішенні. При цьому, визначення порядку виконання рішень не є тотожним поняттю встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В свою чергу, з аналізу норм статті 382 КАС України слідує, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд.
Таким чином, процесуальні дії, визначені статтею 382 КАС України, є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Вказана позиція підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 31.07.2018 у справі № 235/7638/16-а.
Також, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) зазначив, що правові норми КАС України, які регламентують порядок судового контролю, мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача.
Оскільки, позивач не навів аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і не надав доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача в частині встановлення відповідачу строку для подання до суду звіту про виконання рішення суду.
При цьому, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
З огляду на зазначене суд не знаходить підстав для задоволення заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в цій справі.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 382 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника ПП "Агро-Ленд" про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №500/2228/20 за позовною заявою Приватного підприємства "Агро-Ленд" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 17.03.2022.
Головуючий суддяМартиць О.І.
Судове рішення № 103692618, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 17.03.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 500/2228/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: