Постанова № 10368713, 07.07.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.07.10 15 год. 00 хв.Справа №2а-1385/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі< колегії суддів >: головуючого судді - Лотової Ю.В.;

< суддів ><<- >><Суддя >;

при секретарі: Мамедової Е.С.,

за участю представників:

позивача Харчишиної А.А., довіреність від 24.02.2010 року,

відповідача Лінніка О.В., довіреність від 02.12.2009 року № 3888/9/10-0,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний Дім «Севастопольський Завод Шампанських Він» (юридична адреса: пр-т. Перемоги, 39, кв. 47, м. Севастополь, 99046; адреса для поштової кореспонденції: вул. Портова, 8, м. Севастополь, 99009);< Список ><Позивач в особі >додержавної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя (вул. Героїв Севастополя, 74, м. Севастополь, 99001);< Список ><Відповідач в особі >

про визнання недійсними податкових рішень повідомлень № 0000732310/0 від 06.08.2007 р. та № 0000742310/0 від 06.08.2007 р.,

Обставини справи:

16.08.2007 р. товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельний Дім «Севастопольський Завод Шампанських Він»(далі по тексту позивач або товариство) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя (далі по тексту відповідач або ДПІ) про визнання недійсними податкових рішень повідомлень № 0000732310/0 від 06.08.2007 р. (частково на суму 799536,38 грн.) та № 0000742310/0 від 06.08.2007 р.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 17 серпня 2007 р. відкрито провадження у справі з присудженням їй № 20-4/274. Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 27 серпня 2007 р. справу призначено до судового розгляду.

09 жовтня 2007 р. господарським судом міста Севастополя прийнята постанова по справі № 20-4/274, якою адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 грудня 2007 р. постанова господарського суду міста Севастополя від 09 жовтня 2007 р. по справі № 20-4/274 залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 березня 2010 р. касаційна скарга Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя задоволено частково, постанова господарського суду міста Севастополя від 09.10.2007 р. та ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.12.2007 р. у справі № 20-4/274 скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

12.05.2010 р. зазначена справа надійшла до Окружного адміністративного суду міста Севастополя.

Ухвалою від 13 травня 2010 року справа прийнята до провадження.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просив їх задовольнити. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст.ст. 3 і 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Представник відповідача адміністративний позов не визнав, надав суду заперечення у яких зазначив про безпідставність заявлених вимог. Відповідач вважає, що позивач неправомірно відніс на валові витрати та сформував податкових кредит витрати за договорами про надання послуг, оскільки позивач не довів звязку витрат по них з господарчою діяльністю товариства.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07 липня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши документи і матеріали та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд

ВСТАНОВИВ:

В період з 18.06.2007 по 24.07.2007 співробітниками ДПІ проведена комплексна планова документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства. За її результатами складений акт № 416/10/23-123/32629084/108 від 26.07.2007 року «Про результати комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Севастопольський Завод Шампанських Він» (ОКПО 32629084) за період з 01.01.2005 року по 31.03.2007 року (далі по тексту акт перевірки). (арк.с. 68-143, т. 1)

Перевіркою встановлено, що позивач укладав з субєктами підприємницької діяльності фізичними особами та з юридичною особою товариством з обмеженою відповідальністю «Донецьке промислове постачання»договори на одержання консультаційних та інформаційних послуг, а саме:

- договір про інформаційне та консультаційне обслуговування № 18/10/05 від 18.10.2005, відповідно до якого виконавець - приватний підприємець ОСОБА_3 зобовязувався надати позивачеві консалтингові послуги, надано послуг на суму 425700,00 грн. (арк.с. 32-33, т. 1);

- договір про надання послуг № 01/10/05 від 01.10.2004, відповідно до якого виконавець - приватний підприємець ОСОБА_4 надає позивачеві послуги по консультації з питань організації та ведення комерційної діяльності підприємства, управління персоналом, з питань податкового законодавства та ведення зовнішньоекономічної діяльності, послуги з розробки питань стратегічного розвитку підприємства та окремих бізнес-напрямків його діяльності, аналізу результатів фінансово-господарської діяльності підприємства, виробітки рекомендацій з підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства, консультації з питань організації і ведення роздрібної торгівлі, надано послуг на суму 510000,00 грн. (арк.с. 29-31, т. 1);

- договір про надання послуг б/н від 01.06.2006, відповідно до якого виконавець приватний підприємець ОСОБА_5 зобовязувався розробити та використовувати обєкти інтелектуальної власності, надавати інформаційно-консультаційні послуги у сфері інтелектуальної власності, управління підприємством, менеджменту та фінансів, надано послуг на суму 150000,00 грн. (арк.с. 36-37, т. 1) ,

- договір про надання послуг № 3 від 01.09.2006, відповідно до якого виконавець приватний підприємець ОСОБА_6 зобовязувався надати позивачеві послуги по дослідженню ринку та вивченню суспільної думки, вивчення цільових сегментів ринку на предмет лояльності по основним сферам діяльності підприємства, вивчення обізнаності торгівельних марок ігристих вин, надано послуг на суму 35000,00 грн. (арк.с. 38-39 т. 1)

- договір б/н від 03.01.2006, відповідно до якого виконавець товариство з обмеженою відповідальністю «Донецьке промислове постачання»зобовязувалось надати позивачеві інформаційне та консультаційне обслуговування з питань комісійної торгівлі, зовнішньоекономічної діяльності та контролю якості товару, що поставляється, надано послуг на суму 212324,41 грн (арк.с. 89 т.8);

- договір про надання послуг № 10 від 01.09.2006, відповідно до якого виконавець приватний підприємець ОСОБА_7. зобовязувався здійснити маркетингові дослідження, оцінку ефективності збутової політики, аналіз якості продукції, надано послуг на суму 313000,00 грн. (арк.с. 34-25, т. 1) ,

- договір про надання послуг № 01/10/06 від 01.10.2005, відповідно до якого виконавець приватний підприємець ОСОБА_8 зобовязувався надати позивачеві консультації з питань менеджменту в області комерційної діяльності підприємства, керування персоналом, роботи з розробки питань стратегічного розвитку підприємства та окремих бізнес-напрямків його діяльності, аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства, розробки рекомендацій з підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства, виконано робіт на суму 607900,00 грн.(арк.с. 26-28, т. 1)

Вказаними договорами передбачено, що факт виконаних послуг підтверджується оформленням актів здачі-приймання виконаних послуг.

Перевіряючи зробили висновок про необґрунтованість віднесення до складу валових витрат понесених витрат, оскільки з наданих до перевірки актів здачі-приймання послуг не можливо встановити звязок понесених витрат із господарською діяльністю позивача.

В акті перевірки також зроблений висновок про порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». При цьому зазначено, що позивачем до складу податкового кредиту безпідставно включено суму податку на додану вартість 38374,00 грн. по консультаційним послугам, що отримані позивачем від товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьке промислове постачання», у тому числі по періодам: лютий 2006 року 4737,48 грн., березень 2006 року 14066,59 грн., червень 2006 року 8583,33 грн., жовтень 2006 року 10986,67 грн., без документального підтвердження звязку вказаних послуг із господарською діяльністю підприємства за наступними податковими накладними: № 06/05 від 06.05.2006 на суму 26000,00 грн. (ПДВ 4333,33 грн.), № 02/06 від 01.06.2006 на суму 25500,00 грн. (ПДВ 4250,00 грн.), № 1/03 від 01.03.2006 на суму 18133,98 грн. (ПДВ 3022,33 грн.), № 22/03 від 21.03.2006 на суму 26560,56 грн. (ПДВ 4426,76 грн.), № 11/01 від 31.01.2006 на суму 39705,00 грн. (ПДВ 6617,50 грн.), № 1/2 від 01.02.2006 на суму 28424,87 грн. (ПДВ 4737,48 грн.), № 04/08 від 04.08.2006 на суму 24000,00 грн. (ПДВ 4000,00 грн.), № 17/07 від 17.06.2006 на суму 24000,00 грн. (ПДВ 4000,00 грн.), № 22/09 від 22.09.2006 на суму 17920,00 грн. (ПДВ 2986,67 грн.).

За результатами перевірки відповідачем прийняти податкові повідомлення-рішення № 0000732310/0 від 06.08.2007 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 591632,55 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 295816,28 грн., всього в сумі 887448,83 грн. . (оскаржуєтся частково на суму 799536,38 грн.) та № 0000742310/0 від 06.08.2007 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 38374,07 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 19187,04 грн., всього в сумі 57561,11 грн. (арк.с. 66-67 т. 1)

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 цього пункту встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З огляду на вимоги наведених правових норм, для віднесення витрат на валові витрати повинен бути факт безпосереднього звязку витрат з господарською діяльністю платника податків (використання у власній господарській діяльності придбаних (виготовлених) товарів (послуг) або ж призначення останніх для такого використання). При цьому, ці обставини повинні бути підтверджені певними документами.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. При цьому статей 1 закону визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з пп. 2.1 та пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за N 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи (на паперових та машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву підприємства, установи, від імені яких складено документ; назву документа (форми), код форми; дату і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі); посаду, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Вказаними документами визначені обов'язкові реквізити первинних документів для надання їм юридичної сили. Одним із основних реквізитів є зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі).

Отже, тільки матеріальні носії та первинні документи, які мають відповідну інформацію, дають право на віднесення сум витрат на валові витрати.

На підтвердження витрат по зазначеним договорам позивачем були надані акти здачі-приймання наданих послуг .(арк.с. 40-65)

Види наданих згідно актів здачі-приймання послуг носять загальний характер і фактично відтворюють умови договорів стосовно зобов'язань виконавців за цими договорами або містять загальну вказівку про надання інформаційно-консультативних послуг. Консультаційні, інформаційні та маркетингові послуги, про які йдеться мова в зазначених актах, вказані як узагальнене поняття і не можуть бути оцінені як такі, що мають безпосередній зв'язок із господарською діяльністю товариства.

Позивачем не надано документів, які б підтверджували дійсне проведення виконавцями консультаційних, інформаційних та маркетингових послуг, відповідних досліджень (аналіз стану ринку, висновків фахівців у цій галузі, тощо). Тобто, не надано належних та допустимих доказів, які свідчать про те, що фактичні дії (або комплекс заходів) здійснювали саме виконавці - СГД ОСОБА_8, СГД ОСОБА_4, СГД ОСОБА_7, СГД ОСОБА_6, СГД ОСОБА_3, СГД ОСОБА_9, товариство з обмеженою відповідальністю «Донецьке промислове постачання»за договорами про надання маркетингових та консультативних послуг з урахуванням того, що у договорах, укладених між позивачем та вищевказаними субєктами господарської діяльності, відсутня будь-яка вказівка на характер та тематику досліджень, а в актах прийому-передачі наданих послуг не містить будь - якої конкретизації наданих послуг.

Представником позивача у судовому засіданні були надані договори, які, на його думку, підтверджують зв'язок витрат позивача, повязаних з придбанням консультаційних, інформаційних та маркетингових послуг у ОСОБА_7, СГД ОСОБА_4, СГД ОСОБА_9 та товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьке промислове постачання», з веденням його господарської діяльності. Але, із змісту цих договорів не випливає, що вони укладені позивачем внаслідок виконаних послуг вказаними особами. (арк.с. 52-88, т. 8)

Договори комісії № 04/09-05-К від 04.09.2005 року та № 01/12-05-К від 01.12.2005 року були укладені позивачем з ТОВ «Евротранссервис»та ТОВ «Юг-Внештранс»до підписання договору з товариством з обмеженою відповідальністю «Донецьке промислове постачання»та не містили будь-яких додаткових вимог до позивача (Комітента), окрім забезпечення можливості одержання товару та сплати винагороди.

Твердження представника позивача про збільшення фінансового результату підприємства як наслідку одержання консультаційних інформаційних та маркетингових послуг не підтверджується матеріалами справи. Так, відповідно до декларації з податку на прибуток за 11 місяців 2005 року валових дохід товариства склав 15171,4 тис. грн., а за весь 2006 рік 14501921 грн.(арк.с. 112, 129 т.3)

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд дійшов до висновку що позивачем не доведений зв'язок витрат позивача з придбанням консультаційних, інформаційних та маркетингових послуг у СГД ОСОБА_8, СГД ОСОБА_4, СГД ОСОБА_7, СГД ОСОБА_6, СГД ОСОБА_3, СГД ОСОБА_9 та товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьке промислове постачання»з веденням його господарської діяльності. А тому, висновок ДПІ про необґрунтованість віднесення до складу валових витрат понесених витрат по зазначеним договорам відповідає діючому законодавству.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.4. пункту 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що у разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються (підпункт 7.4.4 цієї статті).

Оскільки вартість послуг товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьке промислове постачання»не може бути віднесена до складу валових витрат, вона не може бути включена і до податкового кредиту.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов до висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстав для задоволення позову не має.

Постанова викладена у повному обсязі 09.07.2010 року.

Керуючись ст. 6, 17, 69 - 71, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя< підпис >Ю.В. Лотова

Судді:< підпис ><Суддя >

< З оригіналом згідно >

Суддя< підпис >Ю.В. Лотова

Судді:< підпис ><Суддя >