Ухвала суду № 103681479, 14.03.2022, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/90/2022

Справа № 537/284/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2022 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді Мурашової Н.В.,

за участі: секретаря Должаніци В.С.,

прокурора Захарової І.В.,

захисника Пасюка В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судових засідань в приміщенні суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.10.2021 року за №12021170530000503, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Зіньків Полтавської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, який не одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в :

25.08.2021 року до Крюківського районного суду м. Кременчука надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021170530000503, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 01.10.2021 року пообвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні декількох епізодів злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор вважав, що обвинувальний акт відповідає положенням ст.291 КПК України, угода в кримінальному провадженні на даний час не укладалась, відсутні підстави для закриття провадження, передбачені п.п. 4-8, 10 ч.1 або ч.2 ст.284 КПК України, тому за можливе призначити судовий розгляд за обвинувальним актом у відкритому судовому засіданні. Крім того прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що він обвинувачується у вчиненні багатьох епізодів умисного тяжкого злочину проти власності, не проживає у зареєстрованому місці проживання, не працює, що вказує на відсутністю у нього стійких соціальних зв`язків, а відповідно підтверджує наявність ризику ухилитися від виконання процесуальних обов`язків, покладених на нього як обвинуваченого. Застосування жодного з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, оскільки в іншому кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_1 обирався запобіжний захід цілодобовий домашній арешт, проте обвинувачений не виконав покладених на нього обов`язків. А саме в даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні нових епізодів злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, під час застосування щодо нього запобіжного заходу цілодобовий домашній арешт в іншому кримінальному провадженні.

Потерпілі не з`явилися в підготовче судове засідання, подали заяви про розгляд справи без їх участі.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник адвокат Пасюк В.В. вважали за можливе призначити судовий розгляд за обвинувальним актом. Заперечували щодо обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили суд обрати більш м`який запобіжний захід заставу в розмірі до 40000 грн., мотивуючи тим, що обвинувачений має постійне місце проживання, де мешкає разом зі своєю сім`єю, бажає працевлаштуватися, зобов`язаний захищати та годувати свою дружину та малолітню дитину у воєнний час.

Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.01.2022 року встановлено обґрунтованість підозри ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України. Обрано відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком 60 діб, який обчислювати з 26.01.2020 року до 26.03.2022 року включно, із застосуванням застави в розмірі 99240,00 грн. У разі внесення застави, покладено на ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися за межі м. Кременчука Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну місця свого проживання або перебування.

Відповідно до ст.177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Одночасно, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд оцінює в сукупності всі обставини, зокрема ті, що перелічені цією статтею. Так, суд враховує, зокрема, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, його майновий стан, наявність судимостей, наявність у обвинуваченого місця роботи, його репутацію, дотримання ним умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Частиною 1 статті 183КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України.

Згідно положень ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбаченихстаттею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.

У відповідності до ст.5 п. «С» Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою при провадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст.194КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти власності, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за який законом передбачено покарання до 6 років позбавлення волі.

Суд враховує тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим в інкримінованому йому злочині, той факт, що обвинувачений раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів проти власності. В Кобеляцькому районному суді Полтавської області та в Магдалінівському районному суді Дніпропетровської області розглядаються кримінальні провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст.185 КК України. Також ОСОБА_1 пред`явлено підозру у вчиненні інших злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, які на теперішній час розслідуються ВП №2 Полтавського РУП ГУ НП у Полтавській області, Кременчуцьким РУП ГУ НП у Полтавській області. ОСОБА_1 не працює та не має легальних джерел доходу для утримання своєї сім`ї. В кримінальному провадженні №12021170530000405, внесеному до ЄРДР 03.08.2021 року, щодо ОСОБА_1 обирався менш суворий запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Проте ОСОБА_1 не виконав покладені на нього обов`язки, в судове засідання не з`являвся без поважних причин, обвинувачується у вчиненні нових злочинів під час обраного щодо нього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

За таких обставин суд вбачає щодо обвинуваченого ОСОБА_1 ризик вчинити нове кримінальне правопорушення, переховуватися від суду (п.1, п.5 ч.1 ст.177 КПК України).

Щодо доводів обвинуваченого про відсутність вказаних ризиків, суд зазначив, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши запобіжний захід. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування чи суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти від настання вище перерахованих ризиків, а також не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього законом процесуальних обов`язків.

До суду не зверталися особи, що заслуговують на довіру, з письмовим зобов`язанням про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити її до суду. До суду не зверталися власники житлового приміщення з клопотанням про надання дозволу щодо використання належного їм приміщення для виконання ОСОБА_1 , передбачених ст.194 КПК України, в разі застосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Суду не подані відомості про те, що ОСОБА_1 має у власності житлове приміщення. До речі, відповідно до п.9 ч.1 ст.178 КПК України суд враховує, що в іншому кримінальному провадженні запобіжний захід у виді домашнього арешту не забезпечив належної поведінки ОСОБА_1 , він ухилився від виконання обов`язків, які були покладені на нього слідчим суддею та судом при обранні такого запобіжного заходу.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

За викладених обставин, оцінюючи суспільну небезпечність та тяжкість злочину, який інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_1 , з метою запобігання ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, за відсутності обставин визначених ч.4 ст.183 КПК України, суддя вважає за необхідне застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід тримання під вартою на 60 днів, визначивши розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених цим Кодексом, а саме 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99240,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення кримінального провадження до судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше 10 днів після постановлення ухвали про його призначення.

Враховуючи, що відсутні підстави для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд вважає за необхідне завершити підготовче провадження, призначити кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників процесу.

Учасники судового провадження мають право ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, з дотриманням положень ст.317 КПК України, якщо вони про це заявлять клопотання.

Керуючись ст.ст. 55, 176-178, 183, 193, 315, 370-372, 392, 393 КПК України, суд

у х в а л и в:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.10.2021 року за №12021170530000503, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, на 14.03.2022 року о 12 годині 15 хвилин у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області.

Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 14.03.2022 року по 12.05.2022 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 суму застави 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99240,00 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Полтавській області, розрахунковий рахунок: UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ, код ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач ТУ ДСА в Полтавській області, призначення платежу запобіжний захід до спливу терміну тримання під вартою.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)».

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти та повідомити прокурора, суддю Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі міста Кременчука без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання або перебування.

- носити електронний засіб контролю.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, роз`яснити обвинуваченому, що в разі не виконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене законом покарання до 6 років позбавлення волі, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом до суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечити належну поведінку обвинуваченого; забезпечити явку належно повідомленого обвинуваченого до суду; повідомляти суд про причини неявки обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов`язки не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду, носити електронний засіб контролю.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

Повний текст ухвали складений та оголошений 16.03.2022 року о 08 год 00 хв.

Суддя Крюківського районного суду

м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В.