Рішення № 103679866, 10.03.2022, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 березня 2022 року Справа № 903/35/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротек», м.Дніпро

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАК-СЕРВІС», смт. Локачі, Волинська область

про стягнення 372 161,01 грн.Суддя М. С. Шум

Без повідомлення (виклику) представників сторін

встановив:Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротек» в позовній заяві від 17.12.2021 №1712/21юр до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАК-СЕРВІС» просить суд стягнути з відповідача 372 161,01 грн. основного боргу згідно з договором поставки №20477 З-АТ від 20.01.2020 та судові витрати у справі. Попередній розмір судових витрат зазначено в розмірі 5 582.42 грн. судового збору та 25 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 10.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.Запропонувати відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу та третій особі, докази чого подати суду; належно засвідчені копії Статуту, довідки органу статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій.

Відповідач листом від 27.01.2022 подав відзив на позовну заяву , в якому вказує, що після 31.12.2020 нових поставок запасних частин між ТзОВ «Агротек» та ТзОВ "ЗАК - СЕРВІС" по договору №20477 3-АТ не було, а тому позовні вимоги щодо стягнення грошових коштів в сумі 524 569,63 грн. є необгрунтованими та безпідставні.

Представник позивача через відділ діловодства суду подав:

1) клопотання від 24.01.2022 в якому просить суд приєднати до матеріалів справи оригінал платіжного доручення №2245 від 29.12.2021 на суму 25 000,00 грн.;

2) відповідь на відзив від 08.02.2022, яким просить суд задоволити позовні вимоги повністю;

3) заяву від 08.02.2022 про зменшення позовних вимог відповідно до якої просить стягнути з ТзОВ "ЗАК - СЕРВІС" 372 161,01 грн. заборгованості, 5 582,42 грн. судового збору та витрати понесені за надану правову допомогу в сумі 25 000,00 грн. та 20 000,00 грн. "гонорару успіху" за досягнення позитивного результату у справі.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов`язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Судом встановлено, що зменшенням розміру позовних вимог це процесуальне право, передбачене Господарським процесуальним кодексом України, а тому суд прийняв в даній частині заяву позивача за вх.№01-57/2749/21 від 18.05.2021 про зменшення розміру позовних вимог, а відтак має місце нова ціна позову 372 161,01 грн, з якої і вирішується спір.

14.02.2022 від відповідача на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, якими зазначає, що видаткові накладні додані до позову не можна приймати судом, як доказ поставки ТзОВ «Агротек» - ТзОВ "ЗАК - СЕРВІС" товару, оскільки вони підписані неуповноваженою на те особою.

21.02.2022 на адре суду від відповідача надійшло клопотання про наявність у сторін підписання мирової угоди та надання часу для подання для затвердження її судом.

22.02.2022 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії акту приймання - передачі наданої правничої допомоги від 17.02.2022 по договору про надання правничої (правової) допомоги №1/03-21 від 17.03.2021.

Заяви чи клопотання з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження суду від відповідача станом на 10.02.2022 не надходило.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх в сукупності, господарський суд встановив наступне.

встановив:

20.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротек» (далі Поз ивач/Продавець) та Приватним підприємством «ЗАК-СЕРВІС» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАК-СЕРВІС" (далі - Відповідач/Покупець) було укладено Договір поставки №20477 З-AT, за умовами якого Позивач прийняв на себе обов`язок поставляти Товар, а Відповідач приймати та оплачувати за отриманий Товар.

Відповідно до п.1.2. Договору ціна за одиницю Товару, його найменування та кількість наведені в Специфікаціях до Договору, які є його невід`ємною частиною.

Згідно п.2.4. Договору, датою поставки Товару (його певної партії) вважається дата підписання Сторонами Акта приймання-передачі Товару та/або видаткової накладної. Передаїшя Товару від Продавця до Покупця за цим Договором здійснюється та оформлюється Актами приймання-передачі Товару та/або видатковими накладними, що підписуються уповноваженими представниками Сторін.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом додатково встановлено, що Договірні зобов`язання позивач виконав в повному обсязі належним чином, шляхом поставки Покупцю в період з 21.02.2020 до 22.09.2020 включно Товару належної кількості та якості на загальну суму еквівалентну 123 526,97 євро, що підтверджується видатковими накладними (а.с.32- 58).

В матеріалах справи наявні документи щодо повернення постачальнику Товару, а саме:

-№3 від 07.02.2020 на суму 13 686,84 грн, що становить еквівалент 507,86 євро (відповідно до специфікації' №5 курс продажу євро становить 2695 грн. за100 євро);

-№ 4 від 07.02.2020 на суму 2 269,98 грн, що становить еквівалент 84,23 євро (відповідно до специфікації' №5 курс продажу євро становить 2695 грн. за 100 євро);

-№ 10 від 26.02.2020 на суму 3 047,40 грн, що становить еквівалент 109,78 свро (відповідно до специфікації' №7 курс продажу євро становить 2776 грн за 100 євро).

Таким чином, повернуто продавцю від покупця Товар на загальну суму, що складає еквівалент 701,87 євро.

З матеріалів справи судом встановлено, що покупцем було здійснено частково оплату за Товар за Договором на загальну суму, еквівалентну 105 850,00 євро.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений Товар з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог складає 11 699,35 Євро (122 825,10 євро - 111 125,75 євро), яка перерахована за курсом продажу євро (31,8104 грн. за 1 євро) встановленому у міжбанківській інформаційній системі "Укрділінг" (www.udinform.com) станом на 16:00 31.01.2021 та становить 372 161,01 грн.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки, факт порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем товар належним чином доведений, документально підтверджений, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 372 161,01 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

У клопотанні від 30.03.2021 представник позивача надав розрахунок витрат на професійну правничу допомогу. Додатково просить суд стягнути із відповідача 25 000,00 грн. витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги та .

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

Водночас, за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 цього Кодексу зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Дослідивши клопотання представника позивача - адвоката Гладкої В.О. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та докази на підтвердження цих витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення з огляду на таке.

17.03.2021 між адвокатським бюро "Талоконова Кирила" в особі керуючого бюро Талоконова Кирила Валерійовича та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротек» укладено договір про надання правничої (правової) допомоги №1/03-21 (а.с. 91).

17.12.2021 між адвокатським бюро "Талоконова Кирила" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротек» укладено Додаткову угоду №7 до Договору про надання правничої (правової) допомоги №1/03-21, відповідно до п. 3 якого, сторони погодили, що розмір "гонорару успіху" за досягнення позитивного результату внаслідок надання Бюро правничої (правової) допомоги Клієнту відповідно до цієї Додаткової угоди складає 20 000.00 грн. Під "досягненням позитивного результату" сторони розуміють винесення судом першої інстанції рішення на користь Клієнт про стягнення з відповідача не менше 70% ціни позову.

Право адвоката Гладкої В.О. на зайняття адвокатською діяльністю підтверджується свідоцтвом серія ДП №4033 від 19.12.2018 (а.с. 94).

Згідно Акту виконаних робіт №1 від 29.03.2021 сторони узгодили, що Адвокатом були надані послуги згідно з договором про надання правової (правничої), а загальна вартість послуг становить 25 000,00 грн.

Оплата щодо наданої правової допомоги підтверджується платіжним дорученням №2245 від 29.12.2021 на суму 25 000,00 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАК-СЕРВІС» (45500, Волинська обл., Локачинський район, смт. Локачі, вул. Шевченка, 41 А код ЄДРПОУ 42778323) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротек» (49083, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Собінова, 1 код ЄДРПОУ 32232765) 372 161,01 грн. заборгованості, 25 000,00 грн. витрат на правову допомогу та 5 582.42 грн. витрат зі сплати судового збору.

3. Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Агротек» (49083, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Собінова, 1 код ЄДРПОУ 32232765) з Державного бюджету України 2 286,12 грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №2240 від 23.12.2021.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

СуддяМ. С. Шум