Рішення № 103677271, 15.03.2022, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/179/22

провадження 2/527/187/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2022 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Свістєльнік Ю.М.,

за участю секретаря - Мороз Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Градизької селищної ради Полтавської області як орган опіки та піклування (служба у справах дітей) в інтересах дитини, яка залишилася без батьківського піклування ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.В обґрунтування заявлених вимог вказали, що громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю малолітнього сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та є одинокою матір`ю. До служби у справах дітей звернулася ОСОБА_3 , яка є тіткою дитини, із повідомленням про неналежне виконання батьківських обов`язків матір`ю ОСОБА_2 . Заявниця повідомила, що з лютого місяця 2021 року з нею проживає малолітній ОСОБА_4 , бо мати фактично покинула дитину і веде бродячий спосіб життя, не працює, вживає алкогольні напої, має негативну характеристику. З 05.11.2021 року малолітній ОСОБА_4 взятий на облік дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, служби у справах дітей. На засіданні Комісії з питань захисту прав дитини при виконкомі Градизької селищної ради розглянуто питання неналежного виконання батьківських обов`язків матір`ю, її попереджено про наслідки неналежного виконання батьківських обов`язків, але позитивних змін не відбулося. Тому, позивач вважає, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків стосовно виховання та утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , тривалий час не піклується про його життя та здоров`я, не бажає утримувати та виховувати дитину, у зв`язку з чим заслуговує на позбавлення батьківських прав.

У підготовче засідання представник позивача не з`явилася, в наданій заяві прохала розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач в підготовче засідання не з`явилася, подала до суду заяву в якій просила справу розглядати за її відсутності та вказала, що позов визнає повністю, згодна на позбавлення батьківських прав.

Третя особа в підготовче засідання не з`явилася, подала до суду заяву в якій просила справу розглядати за її відсутності та вказала, що заперечень проти позову не має.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 1 ст. 198 ЦПК України підготовче судове засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. У відповідності до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

Як вбачається із свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 23.11.2016 року, його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с.12).

Згідно довідки-характеристики виконавчого комітету Градизької селищної ради №02-44/115 від 21.01.2022 року відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Вона має малолітнього сина ОСОБА_1 та є одинокою матір`ю. Мати характеризується негативно, не працює, вживає алкогольні напої, бродяжить, умови проживання незадовільні, холодно, продукти харчування відсутні, безлад, фактично умови для проживання дитини не створені. Сім`я на контролі з народження дитини, мати неодноразово була попереджена про наслідки неналежного виконання батьківських обов`язків, але змін у поведінці не відбулося. На даний час малолітній ОСОБА_4 проживає у родичів, мати про дитину не піклується та матеріально не утримує (а.с.13).

Відповідно до висновку, затвердженого рішенням виконавчого комітету Градизької селищної ради Кременчуцького району за №12 від 25.01.2022 року, вказано про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно сина ОСОБА_6 (а.с.7-10).

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 2, 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст.263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно із ч.1 ст.152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Частиною 4 ст.155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч.1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - Постанова) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними.

Разом з цим, позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

При розгляді даної справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов`язків свідомо, тобто, що вона систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки такі обставини підтверджені належними та допустимими доказами.

Також, як встановлено судом та слідує із заяви самої відповідачки, вона визнає позовні вимоги та згодна на позбавлення батьківських прав відносно неї.

Умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п.2. ч.1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками. Відповідні докази умисного ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідача відносно дитини в матеріалах справи наявні.

Позивачем доведено, що поведінка відповідачки є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками, а не збіг життєвих обставин, які склалися навколо неї.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

Також, ВССУ у справі №211/559/16-ц від 01.11.2017 року зауважив, що позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі справа № 753/2025/19 вказав, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Факт заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав свідчить про інтерес батька до дитини.

Позивачем доведено, що поведінка відповідачки є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками та наявність в її діях вини.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є доцільним, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, при ухваленні рішення, суд вирішує питання судових витрат, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 2481,00 грн., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. ст.ст. 3-15, 76, 82, 141, 206, 211, 247,258, 259, 263, 265, 268,273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Виконавчого комітету Градизької селищної ради Полтавської області як орган опіки та піклування (служба у справах дітей) в інтересах дитини, яка залишилася без батьківського піклування ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженку смт.Градизьк Глобинського району Полтавської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , стосовно малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане Глобинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області 23 листопада 2016 року).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт серія НОМЕР_2 , рнокпп: НОМЕР_3 на користь держави судовий збір в сумі 2481,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Виконком Градизької селищної ради, як орган опіки та піклування (служба у справах дітей) (місце знаходження: 39071, Полтавська область, Кременчуцький район, смт. Градизьк, вул. Київська, 51, код ЄДРПОУ: 04382062), в інтересах дитини, яка залишилися без батьківського піклування, ОСОБА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт серія НОМЕР_2 , рнокпп: НОМЕР_3 );

Третя особа: ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_4 , рнокпп: НОМЕР_5 ).

Суддя Ю. М. Свістєльнік