Ухвала суду № 103675923, 15.03.2022, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1045/22

Провадження № 1-кс/346/225/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2022 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: слідчого судді П`ятковського В.І.,

за участю Матушевської Г.Д.

прокурора Рогалі Ю.М.

слідчих Літинського М.Я., Семеняк-Федорів Г.В.

захисника Ломничука Ю.Ю.

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022091180000214 від 12 березня 2022 року клопотання слідчого слідчого відділення Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенанта поліції Літинського М.Я. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувшись до суду із вказаним клопотанням посилається на те, що ОСОБА_2 будучи неодноразово судимим, останній раз 28 вересня 2018 року Коломийським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до одного року позбавлення волі, після відбуття покарання правильних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та під час непогашеної судимості, в період воєнного стану вчинив злочин проти власності.

Так, 11 березня 2022 року близько 20.47 год, ОСОБА_2 , перебуваючи в м. Коломия по вулиці Петлюри, біля будинку №38, реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, достовірно знаючи про те, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан. Усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав з підкапотного відділення автомобіля марки ВАЗ 21053 номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , бувшу у використанні акумуляторну батарею марки «Diesel» вартістю 700 гривень. Після чого місце вчинення кримінального правопорушення покинув, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій майнову шкоду на суму 700 гривень.

12 березня 2022 року о 19 год. 40 хв. ОСОБА_2 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а 13 березня 2022 року йому повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_2 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками ч. 4 ст. 185 КК України, які згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк понад три роки, усвідомлюючи тяжкість покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки усвідомлює, що обгрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі; незаконно впливати на потерпілу, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки йому відомо місце їх проживання; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, зважаючи на те, що ОСОБА_2 неодноразово судимий за майнові злочини.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні клопотання підтримали, з посиланням на наведені обставини. Крім того зазначили, що на даний час відносно ОСОБА_3 у Коломийському міськрайонному суді розглядається ще ряд кримінальних проваджень за скоєння аналогічних корисливих злочинів, а тому просять взяти це до уваги як дані характеризуючі його особу.

Підозрюваний в судовому засіданні надав суду пояснення щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, та пояснив, його знайомий, на ім`я ОСОБА_5 користується вказаним транспортним засобом і вказав, що того дня вони намагалися полагодити автомобіль. Однак, його знайомий посварився з дружиною та вирішив без її відома продати акумулятор з автомобіля, а за виручені кошти придбати спиртне, що він зробив з його згоди.

Зважаючи на вказані обставини захисник та підозрюваний, в судовому засіданні щодо клопотання заперечили, вважають вказані слідчим ризики необґрунтованими та недостатніми для обрання найсуворішого запобіжного заходу. Захисник, якого підтримав підозрюваний просить застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів долучених до клопотання, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна вчинене повторно в період оголошеного воєнного стану.

Відповідно до ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Підстави для тримання під вартою передбачені нормами Кримінального процесуального кодексу України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а саме, ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість), а також рішеннями Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

Основна мета вказаної ст. 5 Конвенції полягає в тому, щоб виключити необґрунтоване тримання під вартою особи (рішення ЄСПЛ по справі Маккей проти Сполученого королівства). Вимога законності тримання під вартою не може бути задоволена тільки шляхом дотримання національного законодавства, а національне законодавство повинно відповідати Конвенції, включаючи загальні принципи, які в ній відображені (справа Плесо проти Угорщини).

Згідно статті 5§1(c) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенції) нікого не може бути позбавлено свободи, крім такого випадку і відповідно до процедури, встановленої законом, як законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, викладеної в рішенні Джессіус проти Литви, особа може бути позбавлена волі на підставі статті 5 § 1 (c) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод лише в рамках кримінального провадження, з тим, щоб вона постала перед компетентним судовим органом за обґрунтованою підозрою у вчиненні злочину.

Беручи до уваги подані органом розслідування докази, а саме: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022091180000214 від 12 березня 2022 року про внесення відомостей вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України; копію протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 12 березня 2022 року де ОСОБА_4 вказала на обставини за яких із належного їй автомобіля підозрюваний викрав акумуляторну батарею; протокол огляду місця події від 12 березня 2022 року, в ході якого оглянуто автомобіль марки ВАЗ 2105 д.н.з. « НОМЕР_1 » та виявлено відсутність акумуляторної батареї, а також виявлено сліди пальця руки; протокол огляду місця події від 12 березня 2022 року де в приміщенні Коломийського РВП ОСОБА_7 видав працівникам поліції акумуляторну батарею, та пояснив, що придбав її у знайомого на ім`я ОСОБА_8 за 100 грн; протокол допиту ОСОБА_3 в якості підозрюваного від 12 березня 2022 року, який згідно ст. 63 КК України відмовився від дачі показань; протокол допиту потерпілої ОСОБА_4 , де вона пояснила відомі їй обставини викрадення акумуляторної батареї з належного їй автомобіля; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 12 березня 2022 року, де він розповів про те, що його знайомий ОСОБА_8 продав йому акумулятор до автомобіля за 100 грн; протокол допиту свідка ОСОБА_5 з приводу обставин виявлення 12 березня 2022 року крадіжки акумулятора із автомобіля співжительки ОСОБА_4 та причетності до цього ОСОБА_3 ; п"ять витягів з ЄРДР за 2021 рік згідно яких ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні ще п"яти епізодів таємного викрадення чужого майна на території м. Коломиї, слідчий суддя зважаючи на вагомість доказів про підозру вчинення кримінального правопорушення, підвищену суспільну небезпеку особи підозрюваного, враховуючи наявність ризиків вказаних слідчим у протоколі та з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків і з ціллю усунення можливості незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, а також можливості переховування від органів досудового розслідування та суду чи вчинення інших кримінальних правопорушень, рахує подане клопотання обгрунтованим та підлягаючим задоволенню.

З цих же підстав суд не бачить доцільності в засьтосування до підозрюваного більш м"якого запобіжного заходу.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що загрожує підозрюваному за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 27, 107, 131, 132, 176-178, 182 - 184, 193, 194, 196, 198 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Коломийського відділу поліції в Івано-Франківській області Літинського М.Я. - задовольнити .

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Глазов Російська Федерація, жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів - до 13 травня 2022 року.

Визначити заставу тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 73

890 гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: одержувач коштів: МФО: 820172, Код отримувача: 26289647, Банк отримувача: ДКС України, м. Київ, Рахунок: UA158201720355259002000002265, призначення платежу: застава по кримінальному провадженні за ОСОБА_2 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 на строк до 13 травня 2022 року наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утриматись від спілкування з потерпілим, усіма свідками в даному кримінальному провадженні, та роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню органом досудового розслідування.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: П`ятковський В. І.