Рішення № 103675570, 03.03.2022, Корецький районний суд Рівненської області

Cправа № 563/1577/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.03.2022 року

Корецький районний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Кулика Є.В.

секретар судового засідання Литвинчук Л.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ТзОВ "Українські фінансові операції", третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не відповідає виконанню, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася в суд з даним позовом. В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що в кінці вересня 2021 року ОСОБА_1 отримала листа в якому знаходилась постанованення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Вказана постанова винесена приватним виконавцем 04.11.2021 року на примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича (виконавче провадження №67299479). З отриманих документів позивачу стало відомо, що з неї стягуються кошти на користь ТзОВ "Українські фінансові операції" загальною сумою 9437,50 грн. Вказана заборгованість стягується на підставі вищенаведеного виконавчого напису нотаріуса. Однак ні самого виконавчого напису ні будь-яких інших документів які б підтверджували існування боргу позивача перед відповідачем ні приватним виконавцем, ні нотаріусом, ні відповідачем надано не було. Жодних договорів між позивачем та відповідачем ніколи не вчинялось. Звідки взялась така сума боргу позивачу не відомо.

Позивач ОСОБА_1 та її представник Ткачук В.М. в судове засідання не з`явились, але представником подано до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. У відзиві надісланому на адресу суду просить в позовних вимогах позивача відмовити.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату і час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

05 травня 2021 року Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 27866, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Українські фінансові операції" заборгованості в розмірі 24206,91 грн.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 66683332 від 02 вересня 2021 року з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Українські фінансові операції" стягнуто заборгованості в розмірі 24206,91 грн.

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Згідно з п. 19 о-правовий акт № 3425-XII від 02.09.1993 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений у пп. 2.3 п. 2 гл.16 розд. ІІ порядку вчинення нотаріальних дій, шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим рдження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів; нормативно-правовий акт № 1172 від 29.06.1999 постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Таким чином, учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зважаючи на те, що до суду не подано доказів безспірності заборгованості позивача перед відповідачем і позивач таку заборгованість оспорює, суд дійшов висновку, що вказана у виконавчому написі заборгованість не є безспірною.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що виконавчий напис був виданий неправомірно, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

З приводу вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з правилами пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, відзиву, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

З матеріалів справи вбачається, що в позовній заяві представник позивача заявив вимогу про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 5908,00 грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу адвокатом Ткачуком В.М. надано ордер від 16.11.2021, розписку про отримання коштів в розмірі 5000,00 грн, а також розрахунок послуг адвоката.

Договору про надання отримання правової допомоги, а також акту виконаних робіт адвокатом суду не надано.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatismutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/WestAllianceLimited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу здійснюється судом лише за клопотанням іншої сторони ( ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами ( ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

Разом з тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представником відповідача подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу в якому висловив заперечення щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу вказуючи, що витрати є завищеними та необгрунтованими посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, просив такі витрати зменшити до 2000,00 грн.

Судом враховуються заперечення відповідача щодо завищення витрат на правничу допомогу, крім того враховується складність даної справи, яка не є складною.

А тому, враховуючи фактичний обсяг наданої правничої допомоги, відсутності судових засідань за участю адвоката, з врахуванням вимог розумності і справедливості, критерії розумності їхнього розміру, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 2000 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Згідно ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, таким чином, в зв`язку з задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 908 грн в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.10, 12, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ТзОВ "Українські фінансові операції", третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не відповідає виконанню - задоволити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 05 травня 2021 року, який здійснив приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, зареєстрований в реєстрі за № 84652, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Українські фінансові операції" заборгованості в розмірі 24206,91 грн.

Стягнути з ТзОВ "Українські фінансові операції" на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім ) грн. 00 коп.

Стягнути з ТзОВ "Українські фінансові операції" на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 ;

Відповідач - ТзОВ "Українські фінансові операції", м.Київ, вул.Загородня, 15, код ЄДРПОУ 40966896;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місцезнаходження: АДРЕСА_2.

Повний текст рішення складено 03 березня 2022 року.

Суддя Є.В. Кулик