Ухвала суду № 103675511, 16.03.2022, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

16.03.2022

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/3152/21

Провадження № 1-кп/553/33/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2022 року м.Полтава

Ленінський районний суд м.Полтави у складі головуючого судді Високих М.С., з участю: секретаря судового засідання Павленко І.В., прокурора Мандича С.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника Дичука І.А..,

розглянувши в режимі відеоконференції з ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)» у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021170460000122 від 14.03.2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в :

На розгляді Ленінського районного суду м.Полтави знаходиться згадане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

В межах даного кримінального провадження до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Полтави від 25.01.2022, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжений на строк до 25.03.2022.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому, яке вмотивовано наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати, та неможливістю застосування інших більш м`яких запобіжних заходів.

Будучи належно повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, потерпіла в судове засідання не прибула.

Обвинувачений та його захисник проти задоволення клопотання прокурора заперечень не мали.

Вирішуючи заявлене клопотання, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, суд вказує, що у відповідності до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який відповідно до ст.183 КПК України може бути застосований, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення тощо.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 у справі "Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Згідно положень п."С" ст.5 вказаної Конвенції, нікого не може бути позбавлено свободи інакше, ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.

Суд вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено той факт, що ризики визначені ст.177 КПК України, не зменшились і продовжують існувати, та те, що інший, більш м`який запобіжний захід, наразі є недостатнім для запобігання встановленим ризикам та не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

У відповідності до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, судом, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів враховано тяжкість покарання, вік та стан здоров`я обвинуваченого, відсутність у нього утриманців та міцних соціальних зв`язків, джерела доходу та схильність обвинуваченого до вчинення корисливих злочинів, що свідчить про можливе продовження ним вчинення нових кримінальних правопорушень, переховування від суду та впливу на потерпілих, свідків.

При цьому, вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, на які посилається прокурор, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Вказані обставини, на думку суду, переконливо свідчать про те, що забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого може виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Питання про застосування застави вирішено судом в порядку ч.3 ст.183 КПК України. З урахування тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, та відомостей, що його характеризують, суд визначає заставу, достатню для забезпечення ОСОБА_1 належної процесуальної поведінки в межах п.2 ч.5 ст.182 КПК України, в сумі, що становить двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, із покладенням на обвинуваченого передбачених законом обов`язків.

За таких обставин, суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, наразі не відпали та продовжують існувати, і альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, а тому наявна необхідність у продовженні застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з визначенням застави.

Керуючись ст.331 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Продовжити застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят днів, до 14.05.2022 включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 заставу у розмірі 49620 грн, яка може бути внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області обвинуваченим або заставодавцем.

В разі внесення застави у розмірі, визначеному ухвалою суду, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно звільнити обвинуваченого з-під варти та повідомити про це прокурора та суд.

В разі внесення застави покласти на обвинуваченого наступні обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; прибувати до суду за першим викликом; утримуватись від спілкування з потерпілою та свідками у кримінальному провадженні.

Роз`яснити особі, якою буде внесено заставу, що в разі невиконання обвинуваченим перелічених вище обов`язків, заставу буде звернуто в дохід держави.

Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, в той самий строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

Суддя

Ленінського районного суду м.Полтави М.С. Високих